Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 450/1227/26 Провадження № 2/450/1628/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мусієвського В.Є.
при секретарі Расяк С.М.
з участю представників Винниченко М.П., Жбадинського В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Саліс Агро Торг», ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лісова Оселя», Громадської організації «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 , про стягнення грошових коштів, зобов`язання вчинити дії та витребування нерухомого майна,
в с т а н о в и в:
Представник позивача ОСОБА_3 через систему «Електронний Суд» звернувся в Пустомитівський районний суд Львівської області з позовом до відповідачів, у якому просив: стягнути з ТзОВ «ВББ-Комфорт» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 927821 грн. боргу, що еквівалентно 32820 доларів США, які позивач оплатив відповідачам згідно договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 05-133-2901 від 29.01.2021 року з причин його невиконання; зобов`язати ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 », ОК «ЖБК «Лісова Оселя», ТзОВ «Саліс Агро Торг» вчинити дії на реалізацію майнових прав ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 , згідно договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 05-133-2901 від 29.01.2021 року; витребувати у ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 », ОК «ЖБК «Лісова Оселя», ТзОВ «Саліс Агро Торг» на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 , згідно договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 05-133-2901 від 29.01.2021 року.
Мотивував позовні вимоги тим, що 29.01.2021 року між ОСОБА_1 як покупцем та директором ТзОВ «ВББ-Комфорт» - Глухеньким Р.В. як продавцем укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 05-133-2901 на квартиру АДРЕСА_2 . Вказав, що ОСОБА_1 виконано умови договору та сплачено на користь продавця 927821 грн., що еквівалентно 32820 доларів США та становить 100% вартості за таким. За умовами пунктів 2.4, 2.5 вказаного договору, будинок мав бути збудованим у строк до 1-го кварталу 2021 року з терміном прийняття його в експлуатацію до III-го кварталу 2021 року. В порушення своїх зобов`язань станом на момент звернення в суд з даним позовом, ТзОВ «ВББ-Комфорт» не закінчено будівництво будинку та такий не здано в експлуатацію, що позбавляє його можливості користуватись і володіти належним йому майном. Враховуючи те, що грошові кошти як забезпечувальний платіж були передані позивачем відповідачу за попереднім договором, який за формою не відповідає вимогам, встановленим законом до основного договору, оскільки не був нотаріально посвідченим, а отже в силу закону є нікчемним та не створює юридичних наслідків, суд приходить до висновку, що вказані кошти відповідач утримує без належної правової підстави, а тому вони підлягають поверненню позивачу. Позивачем на адресу відповідача було направлено заяву з відмовою від виконання договору та пропозицію щодо підписання сторонами додаткової угоди про розірвання договору але відповідачем було проігноровано дану заяву. Позивачем було виконано умови договору, а отже останній не реалізував своє право на розірвання договору що передбачено самим змістом вказаного правочину. Виходячи з вищевикладеного, договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру є розірваним. З огляду на викладене вище, просив позовні вимоги задовольнити, звільнити позивача в якості споживача послуг від сплати судового збору, а судові витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розрахунок яких складає 30000 грн., стягнути з відповідачів на користь позивача.
Ухвалою від 17.03.2026 року позовну заяву залишено без руху, стороні позивача надано десятиденний строк для усунення недоліків, описаних у такій.
23.03.2026 року представником позивача Винниченко М.П. подано заяву, якою усунуто недоліки позовної заяви, описані в ухвалі від 17.03.2026 року.
Ухвалою від 15.04.2026 року позовну заяву залишено без руху, стороні позивача надано десятиденний строк для усунення недоліків, описаних у такій.
20.04.2026 року представником позивача Винниченко М.П. подано заяву, якою усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 20.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
13.05.2026 року представником відповідачів ОК «ЖБК «Лісова Оселя» та ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 черга» - ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву, згідно мотивів якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог до ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 черга», ОК «ЖБК «Лісова Оселя» в повному обсязі. Вказав, що такі вимоги не обґрунтовані, не пов`язані з основною вимогою щодо стягнення з ТзОВ «ВББ-Комфорт» та ОСОБА_2 на користь позивача грошових коштів по договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру. ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 черга» та ОК «ЖБК «Лісова Оселя» ніколи не були сторонами договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 05-133-2901 від 29.01.2021 року, який укладено між ТзОВ «ВББ-Комфорт» та ОСОБА_1 і не брали на себе зобов`язань щодо передачі у власність позивача жодної квартири у житловому будинку в с. Горішній, Львівського (Пустомитівського) р-ну, Львівської області, у відповідності до умов спірного договору. Стороною позивача в порушення вимог ст. 175 ЦПК України не обґрунтовано яким чином ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 » та ОК «ЖБК «Лісова Оселя» порушили права позивача в контексті невиконання ними умов договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 05-133-2901 від 29.01.2021 року та такі не є правонаступниками ТзОВ «ВББ «Комфорт» і не пов`язані між собою жодними правовідносинами та зобов`язаннями. Крім цього, з положень договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 05-133-2901 від 29.01.2021 року, який укладено між ТзОВ «ВББ-Комфорт» та ОСОБА_1 , неможливо встановити за якою адресою будувався об`єкт будівництва та на якій земельній ділянці. Відповідно, у такому випадку неможливо встановити зв`язок будівництва відповідачами багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 , із об`єктом будівництва, який вказаний в договорі та в якому позивачем було придбано майнові права на квартиру, а тому заявлені вимоги позивача є необґрунтовані та безпідставні, а також не підтвердженні належними та допустимими доказами. Додатково вказав, що орієнтовний розрахунок судових витрат відповідачів на професійну правничу допомогу становить 75000 грн.
13.05.2026 року представником відповідачів ОК «ЖБК «Лісова Оселя» та ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 черга» - ОСОБА_4 подано клопотання про долучення письмових доказів.
Ухвалою від 27.05.2026 року відкладено розгляд справи у зв`язку із неявкою сторін та поданням 27.05.2026 року представником позивача ОСОБА_3 клопотання про відкладення розгляду справи.
08.07.2026 року представником позивача Винниченко М.П. подано клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
08.07.2026 року представником відповідачів ОК «ЖБК «Лісова Оселя» та ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 черга» - ОСОБА_4 подано клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Протокольною ухвалою від 08.07.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 про залишення позовної заяви без руху, відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 04.11.2026 року представник Винниченко М.П., думку якого підтримав позивач ОСОБА_1 , надав пояснення аналогічні викладеним письмово, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив такі задовольнити.
Представник відповідачів ОК «ЖБК «Лісова Оселя» та ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 черга» - ОСОБА_4 надав пояснення аналогічні викладеним письмово, позовні вимоги, які стосуються ОК «ЖБК «Лісова Оселя» та ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 черга» заперечив та просив відмовити у їх задоволенні. Вказав, що докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані у встановлений законом строк.
Інші учасники розгляду справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, в засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд такої у їх відсутності не подали.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 04.11.2026 року, є дата складення повного судового рішення 12.11.2026 року.
Заслухавши пояснення та думку присутніх представників, розглянувши матеріали цивільної справи і докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 29.01.2021 року між ОСОБА_1 , як покупцем, та ТзОВ «ВББ-Комфорт» в особі директора Глухенького Р.В., як продавцем, укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що буде збудована в майбутньому, № НОМЕР_1 , за умовами якого продавець продає, а покупець купує майнові права на квартиру АДРЕСА_2 .
З довідки директора ТзОВ «ВББ-Комфорт» ОСОБА_2 № 25 від 29.01.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 виконано умови договору та сплачено на користь продавця 927821 грн., що еквівалентно 32820 доларів США та становить 100% вартості за таким.
У пунктах 2.4, 2.5 договору купівлі-продажу майнових прав № 05-133-2901 від 29.01.2021 року сторони узгодили, що плановий термін завершення будівництва ІІ квартал 2021 року, а плановий термін прийняття будинку в експлуатацію III квартал 2021 року.
Як зазначено стороною позивача, на момент розгляду справи багатоквартирний будинок в с. Горішній, Львівського (Пустомитівського) р-ну, Львівської обл., недобудований та не введений в експлуатацію.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду). Вказаний висновок викладених у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17.
У відповідності до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 міститься висновок, що за загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов`язання іншою стороною (пункт 2 частини першої статті 611, абзац другий частини другої статті 651 ЦК України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося. У кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Мова йде не лише про грошовий вираз зазначеної шкоди, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданої порушенням договору шкоди із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення. Інакше кажучи, для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише наявність порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно суттєвою є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.
Суд вважає за необхідне зазначити також те, що оскільки договір купівлі-продажу майнових прав передбачає в подальшому набуття покупцем права власності на квартиру, яка буде здана в експлуатацію у визначений договором термін, то в цих відносинах позивачі виступають споживачами, а тому на такі правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Аналогічна правова позиція висловлена, в постановах Верховного Суду по справі № 755/3509/18 від 07 жовтня 2020 року, № 524/8390/20 від 16 лютого 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Порушення відповідачем ТзОВ «ВББ-Комфорт» строків будівництва і не введення об`єкта будівництва в експлуатацію у строки, визначені пунктами 2.4, 2.5 договору купівлі-продажу майнових прав № 05-133-2901 від 29.01.2021 року, є істотним порушенням умов договору. Строк затримки виконання зобов`язання відповідачем ТзОВ «ВББ-Комфорт» є значним, а об`єкт будівництва так і недобудований та не зданий в експлуатацію, як на час пред`явлення позову до суду, так і на час розгляду справи по суті.
При цьому, позивачем не заявлено позовних вимог в частині розірвання договору купівлі-продажу майнових прав № 05-133-2901 від 29.01.2021 року. Крім цього, зі змісту позовної заяви неможливо однозначно встановити правову позицію сторони позивача щодо зазначеного договору, оскільки представник ОСОБА_3 одночасно покликається на його нікчемність та припинення шляхом одностороннього розірвання, не визначившись із конкретною підставою, на якій ґрунтує позовні вимоги.
З цього приводу слід вказати, що як вбачається з п. 5.3.2 договору купівлі-продажу майнових прав № 05-133-2901 від 29.01.2021 року покупець має право відмовитись від цього договору, шляхом його дострокового розірвання в односторонньому порядку.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку щодо доведеності факту істотного порушення ТзОВ «ВББ-Комфорт» умов договору купівлі-продажу майнових прав № 05-133-2901 від 29.01.2021 року, внаслідок чого ОСОБА_1 має право на розірвання такого в односторонньому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У відповідності до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
Зі змісту ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.
Тлумачення вказаних норм дає підстав для висновку, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона, яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом договір розірвано за рішенням суду, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 537/4259/15-ц.
Оскільки ТзОВ «ВББ-Комфорт» істотно порушило умови договору купівлі-продажу майнових прав № 05-133-2901 від 29.01.2021 року та не виконало зобов`язання за таким, ОСОБА_1 має право вимагати від ТзОВ «ВББ-Комфорт» повернення сплачених грошових коштів.
В пункті 8.3 договору купівлі-продажу майнових прав № 05-133-2901 від 29.01.2021 року сторони узгодили, що у випадках невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за даним договором, винна сторона відшкодовує потерпілій стороні всі збитки, спричинені такими її винними діяннями.
Встановлено, що ОСОБА_1 сплатив ТзОВ «ВББ-Комфорт» 927821 грн., що еквівалентно 32820 доларів США, таким чином вказана сума підлягатиме поверненню стороні позивача за рахунок ТзОВ «ВББ-Комфорт».
Щодо позовних вимог у цій частині, заявлених до ОСОБА_2 , слід зазначити, що договір купівлі-продажу майнових прав № 05-133-2901 від 29.01.2021 року укладено безпосередньо між позивачем та ТзОВ «ВББ-Комфорт». Відтак, саме зазначена юридична особа є стороною відповідного договірного зобов`язання та несе відповідальність за його невиконання або неналежне виконання. При цьому ОСОБА_2 , як директор ТзОВ «ВББ-Комфорт», діяв від імені товариства та в межах наданих йому повноважень, а тому сам по собі факт обіймання ним посади директора не є підставою для покладення на нього особистої відповідальності за зобов`язаннями товариства. Доказів наявності передбачених законом підстав для покладення на нього такої відповідальності матеріали справи не містять.
Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 », ОК «ЖБК «Лісова Оселя», ТзОВ «Саліс Агро Торг» вчинити дії на реалізацію майнових прав ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 , а також про витребування у зазначених юридичних осіб на користь позивача цієї квартири, суд зазначає наступне.
Звертаючись в суд із вказаними вимогами, позивач фактично одночасно просить застосувати два різні способи захисту свого цивільного права, зокрема стягнути сплачені за договором грошові кошти у зв`язку з невиконанням його умов та зобов`язати інших юридичних осіб забезпечити реалізацію майнових прав на квартиру, тобто отримати зустрічне виконання за тим самим договором.
При цьому, між ОСОБА_1 та ТзОВ «ВББ-Комфорт» виникли договірні правовідносини на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 05-133-2901 від 29.01.2021 року. Саме ТзОВ «ВББ-Комфорт» виступало продавцем майнових прав та взяло на себе відповідні договірні зобов`язання перед позивачем.
ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_3 , 5 черга», ОК «ЖБК «Лісова Оселя» та ТзОВ «Саліс Агро Торг» сторонами зазначеного договору не були. Сам по собі факт здійснення такими юридичними особами діяльності, пов`язаної з будівництвом, організацією будівництва або реалізацією майнових прав на об`єкти нерухомості, не свідчить про виникнення у них обов`язку перед позивачем щодо виконання зобов`язань, прийнятих на себе ТзОВ «ВББ-Комфорт».
За змістом статей 15, 16 ЦК України судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване цивільне право чи інтерес особи. Відтак, для покладення на вказаних відповідачів обов`язку щодо вчинення певних дій позивач повинен довести не лише факт існування відповідного суб`єктивного права, а й наявність у конкретних відповідачів юридичного обов`язку, кореспондуючого такому праву, та факт його порушення, невизнання чи оспорювання. Однак таких обставин під час судового розгляду не встановлено.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_3 , 5 черга», ОК «ЖБК «Лісова Оселя» або ТзОВ «Саліс Агро Торг» перебрали на себе зобов`язання ТзОВ «ВББ-Комфорт» за договором № 05-133-2901 від 29.01.2021 року, є його правонаступниками або в інший передбачений законом чи договором спосіб набули обов`язку передати позивачу спірну квартиру.
Також суд бере до уваги доводи представника відповідачів ОК «ЖБК «Лісова Оселя» та ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 черга» - ОСОБА_4 про те, що зі змісту договору купівлі-продажу майнових прав неможливо встановити конкретну адресу об`єкта будівництва та земельну ділянку, на якій він розташований.
Окрім цього, суд враховує, що позивач одночасно наполягає на поверненні всієї суми коштів, сплаченої за договором купівлі-продажу майнових прав, та на отриманні квартири, майнові права на яку були предметом цього ж договору.
Водночас, вимога про повернення повної вартості майнових прав у зв`язку із порушенням умов договору, яка підлягає частковому задоволенню, виключає можливість одночасного покладення обов`язку щодо виконання цього самого договору в первісному обсязі, оскільки це призвело б до отримання позивачем як повернення повної вартості майнових прав, так і зустрічного надання за ними.
Отже, обрані позивачем способи захисту в частині стягнення коштів та одночасного отримання майнових прав на квартиру не узгоджуються між собою з огляду на встановлені судом обставини припинення зобов`язань сторін.
Окремо суд зазначає, що заявлена позивачем вимога про витребування квартири також не може бути задоволена з огляду на наступне.
Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Таким чином, застосування зазначеного способу захисту передбачає встановлення сукупності обставин, зокрема наявності у позивача права власності на індивідуально визначене майно, факту перебування такого майна у володінні відповідача та відсутності у останнього правових підстав для володіння ним.
Водночас предметом договору купівлі-продажу майнових прав № 05-133-2901 від 29.01.2021 року були майнові права на квартиру, яка мала бути збудована в майбутньому. Матеріали справи не містять належних доказів набуття позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_4 як на самостійний об`єкт нерухомого майна, а також доказів її перебування у володінні будь-кого з відповідачів.
За таких обставин, позивачем не доведено наявності передбачених статтею 387 ЦК України підстав для витребування спірної квартири у зазначених відповідачів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено виникнення у ГО «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_3 , 5 черга», ОК «ЖБК «Лісова Оселя» та ТзОВ «Саліс Агро Торг» обов`язку щодо реалізації майнових прав позивача на спірну квартиру, як і не доведено наявності передбачених законом підстав для витребування зазначеної квартири у зазначених відповідачів, а також порушення ними законних прав чи інтересів ОСОБА_1 .
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вказане, позовні вимоги позивача частково знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому такі слід задовольнити частково та стягнути з відповідача ТзОВ «ВББ-Комфорт» на користь позивача 927821 грн., сплачених згідно договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 05-133-2901 від 29.01.2021 року з причин його невиконання.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», судовий збір у розмірі 7422 грн. 57 коп. (1% від ціни задоволених позовних вимог із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання документів в системі "Електронний Суд") згідно ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача ТзОВ «ВББ-Комфорт» на користь держави.
Судовий збір, із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання документів в системі "Електронний Суд", в розмірі 1064 грн. 96 коп. за вимогу немайнового характеру (вчинити дії на реалізацію майнових прав) та 7422 грн. 57 коп. за вимогу майнового характеру (витребувати нерухоме майно, вартість якого визначено згідно договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 05-133-2901 від 29.01.2021 року), а всього в сумі 8487 грн. 53 коп., від сплати якого не звільнено позивача, як споживача послуг, чи з інших передбачених законом підстав, слід стягнути з останнього на користь держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 23, 213, 526, 549, 610-612, 629, 637, 651, 653, 1167, 1212 ЦК України, ст.ст. 10, 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд,
у х в а л и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Саліс Агро Торг», ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лісова Оселя», Громадської організації «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 », про стягнення грошових коштів, зобов`язання вчинити дії та витребування нерухомого майна задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт» на користь ОСОБА_1 927821 грн., сплачених згідно договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 05-133-2901 від 29.01.2021 року з причин його невиконання.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт» на користь держави судовий збір у розмірі 7422 грн. 57 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 8487 грн. 53 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мусієвський В.Є.
Судове рішення № 141419000, Пустомитівський районний суд Львівської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 450/1227/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: