Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 641/5812/25
Провадження № 2/645/4868/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року місто Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Костіної І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Васько К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ТОВ ««Діджи фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1063513 від 15.06.2023 року у розмірі 35 688,81 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15.06.2023 року між TOB «Слон Кредит» та ОСОБА_1 , укладений договір № 1063513 про надання споживчого кредиту. Підписанням Договору ОСОБА_1 , підтвердив, що він ознайомлений з умовами Публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", код ЄДРПОУ 42350798, Ліцензія на надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, видана згідно з Розпорядженням Нацкомфіпослуг від 25.10.2018 №1891, яка розміщена на сайті Фінансової Компанії: https://sloncredit.ua/, в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів та складають Договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідач погодив та зобов`язався виконувати його умови. За умовами вказаного договору ТОВ «Слон Кредит» зобов`язався надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Зокрема умовами договору встановлено, що позичальнику надається кредит у розмірі 17 000,00 грн, строком кредитування на 731 день, з датою повернення 15.06.2025 року. 23.07.2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі договору факторингу № 2307-24 відступило право вимоги за кредитним договором № 1063513, а ТОВ «Діджи фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 35 688,81 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 16 737,26 грн.; заборгованість за відсотками становить 18 951,55 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 14 серпня 2025 року, на підставі ч.1 ст. 31 ЦПК України, справу передано на розгляд за підсудністю Немишлянському районному суду міста Харкова.
15.09.2025 року передана Слобідським районним суду міста Харкова вказана цивільна справа надійшла до канцелярії Немишлянського районного суду м. Харкова.
Ухвалою суду від 16.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
Заочним рішенням Немишлянського районного суду міста Харкова від 10.12.2025 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1063513 від 15.06.2023 року у розмірі 35 688 (тридцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень 81 копійок., судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок., витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.
11.05.2026 р. до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Зачепіло З.Я., про перегляд заочного рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 10.12.2025. В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач не отримував судових повісток, повного тексту заочного рішення та не знав про сам факт наявності справи. Крім того, всі повістки були повернуті з відмітками відділення УДППЗ «Укрпошта»- «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою». Також, суд безкритично сприйняв доводи позивача щодо укладення кредитного договору в електронній формі, однак не перевірив належним чином факт вільного та усвідомленого погодження відповідачем умов такого договору. Позивачем не доведено, що відповідачу було направлено примірник кредитного договору, який містить усі істотні умови, не підтверджено, що відповідач мав реальну можливість ознайомитись з його змістом до моменту укладення. Умови договору не відповідають вимогам Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки встановлення сторонами договору розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", суперечить принципам розумності та добросовісності, наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, адже тіло кредиту становить лише 10 00,00 гривень. Суд залишив поза увагою очевидну невідповідність та непрозорість умов нарахування процентів за кредитом. Так, відповідно до умов договору, за перший день користування кредитом встановлено процентну ставку у розмірі 25% на день (що еквівалентно 9125% річних), а за наступні дні 100% річних, що саме по собі викликає обґрунтовані сумніви у відповідності таких умов принципам розумності, добросовісності та справедливості, передбаченим ст. 3, 627 ЦК України. В матеріалах справи наявна різна структура заборгованості. Така невідповідність розрахунків свідчить про відсутність чіткого, зрозумілого та однозначного механізму нарахування процентів. При цьому, відповідач не отримував матеріали справи, не мав доступу до розрахунку заборгованості, не був ознайомлений із первинними документами, на підставі яких здійснено такі перерахування, що повністю позбавило його можливості перевірити їх обґрунтованість та подати відповідні заперечення. Також позивачем не надано жодного належного доказу, що відповідач отримував повідомлення про відступлення права вимоги, а отже у відповідач не виник обв`язок виконувати зобов`язання саме перед новим кредитором. Враховуючи викладене, представник просить суд поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 10.12.2025.
Представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», 27.05.2026 р. до суду, через підсистему «Електронний суд» подано додаткові пояснення щодо заяви про перегляд заочного рішення, в яких останній просив залишити заяву про перегляд заочного рішення Немишлянського районного суду міста Харкова від 10.12.2025 року без задоволення. Обґрунтовуючи свою позицію представник позивача зазначив, що неотримання судових повісток відповідачем та повернення їх до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» чи/ або «адресат відсутній за вказаною адресою», є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, з метою не бажання останнього з`являтись в судові засідання, а отже доводи представника заявника, що про час, день та місце розгляду справи відповідач належним чином, не був повідомлений, не заслуговують на увагу суду та не є підставою для задоволення заяви про перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення. Крім того, в матеріалах справи наявний підписаний відповідачем договір з додатками до нього, який є достатнім доказом того, що між первісним кредитором та відповідачем виникли правовідносини, які регулюються умовами цього договору, а також відповідними нормами законодавства, зокрема ЦК України. Якщо відповідач ставить під сумнів власноручне підписання договору, відповідно до загальних норм доказування, встановлених статтями 81-83 ЦПК України, він повинен надати докази, які спростовують фактичний характер підпису на договорі. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ухвалою суду від 27.08.2026 року поновлено ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Зачепіло З.Я, про перегляд заочного рішення від 10.12.2025 задоволено. Заочне рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 10.12.2025 року по справі № 641/5812/25, провадження № 2/645/3148/25 скасовано. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Встановити відповідачу строк для подання відзиву, який має відповідати вимогам ст.178,191 ЦПК України двадцять днів з дня вручення ухвали. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
14.10.2026 року до суду, через підсистему «Електронний суд» від представником позивача Романенка М.Е. надійшли додаткові пояснення, в яких останній вказує, що 15 червня 2023 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 1063513 про надання споживчого кредиту в письмовій (паперовій) формі, а не виключно шляхом обміну електронними повідомленнями чи підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Відповідно до пункту 9.3 кредитного договору зі сторони Товариства договір підписується аналогом власноручного підпису уповноваженої особи та відтиску печатки Товариства, а зі сторони споживача - власноручним підписом. Наявний серед матеріалів справи примірник кредитного договору містить підпис відповідача. Крім того, серед додатків до договору наявні анкета позичальника, графік платежів, паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та інші документи, що стосуються укладення відповідного правочину. На підтвердження виконання первісним кредитором своїх зобов`язань серед матеріалів справи наявна платіжна інструкція № 20939 від 15.06.2023. У мови договору щодо процентів були прямо викладені у його письмовому тексті та додатках, а заявлена до стягнення сума визначена за відповідними договірними умовами з урахуванням здійсненого погашення. Тому посилання представника відповідача на відмінності між окремими показниками заборгованості не спростовує розміру грошової вимоги, заявленої позивачем у межах цього спору. Представник відповідача посилається на відсутність доказів отримання повідомлення про відступлення права вимоги та вважає, що за таких обставин у відповідача не виник обов`язок виконувати зобов`язання перед новим кредитором. Однак наведене твердження не відповідає правовим наслідкам неповідомлення боржника, визначеним цивільним законодавством. Відповідач не надав підтверджень погашення відповідної заборгованості первісному кредитору після укладення договору факторингу, які могли б свідчити про припинення зобов`язання внаслідок його належного виконання. Отже, відсутність підтвердження вручення повідомлення про заміну кредитора сама по собі не є достатньою правовою підставою для відмови в задоволенні позову нового кредитора за наявності доказів набуття ним відповідного права вимоги. Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн, вважає їх обґрунтованими, документально підтвердженими та співмірними з характером виконаної адвокатом роботи.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судових засідань були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили, правом надання відзиву на позовну заяву не скористалися, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.
У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 15.06.2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 1063513.
Положеннями п. 1.2. Договору встановлено, що на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Згідно з п.1.3. Договору сума кредиту(загальний розмір) складає 21 250,00 грн, тип кредиту кредит.
Відповідно до п.1.4. Договору строк кредиту - 731 дня, з кінцевим терміном повернення 15.06.2025 року. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору.
У п.1.5. Договору визначено тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти: за перший день користування кредитом 25% в день ( 9125% річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня й до кінця строку надання кредиту 100% річних.
У п. п. 1,7 та 1.8. Договору зазначені орієнтовна реальна річна процентна ставка 259,23% та орієнтовна загальна вартість кредиту 54 305,56 грн.
Відповідно до п.2.1Договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом перерахування у розмірі 17 000,00 грн на поточний рахунок повивача № НОМЕР_2 в АТ «Таксомбанк», через (транзитний рахунок) , № НОМЕР_3 в АТ «Таксомбанк», у розмірі 4 250,00 грн. на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом.
Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 власноруч.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки зокрема у ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов`язання з повернення кредитних коштів.
Крім того, з вимогами про визнання вказаного кредитного договору недійсним або неукладеним відповідач до суду не звертався.
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 20939 від 15.06.2023 про перерахування коштів згідно кредитного договору № 1063513 від 15.06.2023 року у сумі 17 000, 00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора за кредитним договором № 1063513 від 15.06.2023 ОСОБА_1 станом на 23.07.2024 року має заборгованість у загальному розмірі 39 873,13 грн, з яких: 16 737,26 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18 951,55 грн - заборгованість за відсотками, 4 184, 32 грн. - заборгованість за відсотками за перший день користування.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
23.07.2024 року між «Діджи фінанс» та ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) укладено договір факторингу № 2307-24, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.
За п. 4.1. Перехід права вимоги переходить від ТОВ «Слон кредит» до ТОВ «Діджи фінанс» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в додатку 1 до цього договору, за умови виконання Фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування, передбачених розділом 3 договору.
Відповідно до витягу з Додатку до вказаного договору ТОВ «Діджи фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 1063513 від 15.06.2023 на суму 35 688,81 грн.
Згідно платіжної інструкції № 9082 від. 30.07.2024 ТОВ «Діджи фінанс» перерахувало кошти в розмірі 259 407,02 грн. ТОВ «Слон кредит» за оплату згідно з договором факторингу № 2307-24 від 23.07.2024.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
У частині 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Такий висновок є усталеним у судовій практиці, висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №2 14-10цс18), постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 947/25785/19 (провадження №61-3732св22), від 20 травня 2022 року у справі №336/4796/18 (провадження №61-6356св21), від 15 серпня 2023 року у справі №753/6745/17 (провадження №61-7633св22).
Надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
У постанові від 14 лютого 2018 року у справі №564/2199/15-ц Верховний Суд дійшов висновку, що кредитний договір припиняє свою дію після направлення боржнику вимоги про дострокове погашення всієї суми боргу, тому вимоги про стягнення процентів після цієї дати задоволенню не підлягають.
За статтями 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, а не новому, і таке виконання є належним. Законодавством не встановлено інших правових наслідків у разі неповідомлення боржника про заміну кредитора або ненадання йому доказів відступлення прав вимоги новому кредитору.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі №668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина 1 статті 519 ЦК України).
Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено судом, 15.06.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1063513, за умовами якого фактично банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 21 250,00 грн зі встановленим строком користування 731 днів із кінцевим терміном повернення 15.06.2025. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 25 % на день (9125 % річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту, 100 % річних.
Як було зазначено вище, згідно зі статтями 1048 та 1056-1 ЦК України, розмір та порядок сплати процентів визначаються договором залежно від умов кредиту, строку користування та інших факторів.
Крім того, пунктом 3.3 Договору передбачено, що розмір процентної ставки, встановлений п.1.5 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку. Споживач розуміє та погоджується, шо використання різних розмірів процентної ставки, зазначених в п.1.5 Договору, є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов Договору.
Таким чином, такі умови кредитного договору відповідають законодавству та не порушують права відповідача.
Перерахування відповідачу кредитних коштів підтверджується копією платіжного доручення платіжною інструкцією № 20939 від 15.06.2023.
Власноручно підписавши Договір про надання споживчого кредиту №1063513, а також Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів, які є додатками до договору, ОСОБА_1 засвідчив, що погодився на отримання кредитних коштів саме на умовах, визначених договором.
У подальшому між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №2307-24 від 23.07.2024, згідно з умовами якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило право вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Набуття право вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за договором факторингу №2307-24 від 23.07.2024, є необґрунтованими, оскільки така передача права вимоги є правомірною та здійснена відповідно до статей 512 та 514 ЦК України. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент передачі, і це не змінює обов`язків боржника. Згідно зі статтею 517 ЦК України, боржник має право не виконувати обов`язок новому кредиторові до отримання доказів передачі прав, проте це не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості, оскільки належне виконання боргу первісному кредитору є правомірним.
Такий правовий висновок викладений у постановах від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц та від 19.08.2021 у справі №442/933/13-ц.
На підтвердження переходу права вимоги до нього ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» надало копії: договору факторингу від 23.07.2024 №2307-24, акту приймання-передачі реєстру прав вимог за договором факторингу №2307-24 від 23.07.2024, витягу з додатку до договору факторингу 2307-24 від 23.07.2024 та платіжної інструкції №9082 від 30.07.2024.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав зобов`язання ані перед первісним, ані перед новим кредитором. Внаслідок неналежного виконання обов`язків із повернення кредиту утворилася заборгованість. З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що розмір заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №1063513 від 15.06.2023 становить 35 688,81 коп.
Відповідачем не надано доказів на спростування правильності розрахунку. Власного розрахунку також не було надано.
На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Таким чином, суд вважає доведеним отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним кредитним договором, а також невиконання ним взятих на себе зобов`язань у передбачені договором строки, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню з нього.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1063513 від 15.06.2023 року у розмірі 35 688,81 грн.
Щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу, судом встановлено таке.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
Так, у матеріалах справи наявний Договір про надання правової допомоги адвокатом Лівак І.М. ТОВ «Діджи Фінанс» № 42649746 від 01.01.2025, копія Додаткової угоди № 10063513 від 30.05.2025 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025; Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., копія акту № 1063513 від 30.05.2025 року, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Згідно копії акту№ 106351про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокат Лівак І.М. надала ТОВ «Діджи Фінанс» такі правові послуги щодо боржника: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, формування додатків до позовної заяви, вартість цих послуг визначена в сумі 6 000,00 грн.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд враховуючи, що справа, яка розглядається судом, за своєю категорією в розумінні п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, беручи до уваги обсяг правової допомоги, наданої адвокатом, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2422, 40 грн підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247 ч. 2, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО:334851) заборгованість за кредитним договором № 1063513 від 15.06.2023 року у розмірі 35 688 (тридцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень 81 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО:334851) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО:334851) витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні скороченого судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: місто Київ, вул. Авіаконстуктора І. Сікорського, 8;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2026 року.
Суддя І.Г. Костіна
Судове рішення № 141418184, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 641/5812/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: