Рішення № 141417931, 10.11.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Дата ухвалення
10.11.2026
Номер справи
635/8542/26
Номер документу
141417931
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Провадження № 2/641/5245/2026Справа № 635/8542/26ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова

у складі головуючого судді Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Собченко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

14 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі ТОВ «Діджи Фінанс», позивач) через підсистему «Електронний суд» звернулося до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 212448 від 05.11.2021 у розмірі 13 720,00 грн., з яких 4 000,00 грн. сума кредиту, 2 520,00 грн. нараховані проценти, 600,00 грн. заборгованість за комісіями, 6 600,00 грн. заборгованість за пенею та судові витрати а саме; судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 листопада 2021 року між ТОВ «Займер», яке 14 вересня 2023 року змінило найменування на ТОВ «Клай Інвест», та відповідачем укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 212448, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. На виконання умов договору кредитодавець перерахував на платіжну картку відповідача кредитні кошти в сумі 4000,00 грн, однак відповідач взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконав. 19 квітня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 568/ФК-24, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 212448 від 05 листопада 2021 року. За даними позивача заборгованість відповідача становить 13720,00 грн, з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2520,00 грн заборгованість за процентами, 600,00 грн заборгованість за комісією, 6600,00 грн заборгованість за пенею.

Виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 серпня 2026 року у справі № 635/8542/26 позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» передано за територіальною підсудністю до Слобідського районного суду міста Харкова, оскільки зареєстрованим місцем проживання відповідача згідно з відомостями Єдиного державного демографічного реєстру є АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 16 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності відповідачу платіжної картки № НОМЕР_1 та руху коштів за нею 05 листопада 2021 року.

02 жовтня 2026 року на виконання ухвали суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла відповідь від 24 вересня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260921/138710-БТ із випискою по рахунку відповідача за 05 листопада 2021 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином. Поштові відправлення повернулись до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно зі ст. 128 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 10.11.2026, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

05 листопада 2021 року між ТОВ «Займер» (код ЄДРПОУ 42146903) та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 212448, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Згідно з довідкою ТОВ «Клай Інвест» від 01 липня 2026 року про ідентифікацію клієнта відповідач був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, а одноразовий ідентифікатор для акцепту оферти надіслано 05 листопада 2021 року о 21:10:01 на номер телефону відповідача.

Відповідно до умов договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (п. 1.1 договору). Кредит надається строком на 21 день, тобто до 25 листопада 2021 року (п. 1.2 договору). За користування кредитом клієнт сплачує проценти за фіксованою ставкою в розрахунку 3 % на добу від суми кредиту (п. 1.3 договору). За використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту клієнт зобов`язаний сплатити комісію в розмірі 15 % від суми кредиту (п. 1.5 договору). Згідно з п. 3.3.3 договору клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня строку повернення кредиту в повному обсязі нараховані проценти. Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі неповернення кредиту в строк клієнт зобов`язаний виплатити пеню в розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У Графіку розрахунків, що є Додатком № 1 до договору, сторони погодили, що за строк кредитування з 05 листопада 2021 року по 25 листопада 2021 року (21 день) підлягають сплаті сума кредиту 4000,00 грн, проценти за користування кредитом 2520,00 грн та комісія 600,00 грн, а всього 7120,00 грн.

ТОВ «ПрофітГід» підтвердило успішний переказ 05 листопада 2021 року о 21:10 на платіжну картку № НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 4000,00 грн з призначенням платежу «Видача кредита # НОМЕР_2 ».

Відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 24 вересня 2026 року та доданою до неї випискою підтверджується, що зазначена платіжна картка емітована на ім`я ОСОБА_1 та 05 листопада 2021 року на неї зараховано кошти в сумі 4000,00 грн з призначенням «Viplata zaima Cly».

14 вересня 2023 року ТОВ «Займер» змінило найменування на ТОВ «Клай Інвест» без зміни ідентифікаційного коду, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників товариства № 13/09/2023 від 13 вересня 2023 року та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

19 квітня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» (клієнт) та ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 568/ФК-24, за умовами якого клієнт відступив фактору права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі прав вимог. Згідно з актом приймання-передачі реєстру прав вимог від 19 квітня 2024 року фактор прийняв реєстр прав вимог щодо 11555 боржників. Відповідно до витягу з Додатку № 1 до договору факторингу ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 212448 від 05 листопада 2021 року в сумі 13720,00 грн, з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2520,00 грн за відсотками, 600,00 грн за комісією, 6600,00 грн за пенею.

Згідно з деталізованим розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Клай Інвест», за період з 05 листопада 2021 року по 25 листопада 2021 року відповідачу нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 120,00 грн за добу, а всього 2520,00 грн, та комісію в розмірі 600,00 грн. З 26 листопада 2021 року по 19 січня 2022 року в графі «Відсотки на прострочці» щодня нараховувалося по 120,00 грн, що за 55 днів становить 6600,00 грн, тоді як у графі «Пеня» за весь період зазначено 0,00 грн. З 20 січня 2022 року нарахування зупинені. Платежів на погашення заборгованості відповідач не здійснював.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та відповідачем не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором № 212448 від 05 листопада 2021 року, укладеним між ТОВ «Займер» (ТОВ «Клай Інвест») та ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних системи він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Суд встановив, що між відповідачем та ТОВ «Займер» укладено договір про надання фінансового кредиту № 212448 від 05 листопада 2021 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору кредитодавець надав відповідачу кошти в сумі 4000,00 грн строком на 21 день, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування ними. Факт перерахування кредитних коштів 05 листопада 2021 року на належну відповідачу платіжну картку підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» та випискою АТ КБ «ПриватБанк», тому суд вважає доведеними як факт укладення кредитного договору, так і факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Сторони погодили строк кредитування до 25 листопада 2021 року та фіксовану процентну ставку 3 % на добу, а в Графіку розрахунків визначили розмір процентів за строк кредитування у сумі 2520,00 грн. Перевіривши розрахунок, суд доходить висновку, що проценти за користування кредитом у межах строку кредитування нараховані відповідно до умов договору та арифметично правильно (4000,00 грн х 3 % х 21 день = 2520,00 грн).

Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти та проценти за користування ними у добровільному порядку не сплачені, а доказів протилежного відповідач суду не надав, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 4000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 2520,00 грн заборгованості за процентами, а всього 6520,00 грн.

Щодо стягнення комісії за використання системи дистанційного отримання фінансового кредиту в розмірі 600,00 грн.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Частинами першою, другою ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною: вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості. Закон України «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги лише у разі, якщо такі послуги дійсно були надані позичальнику. Водночас кредитодавцям заборонено встановлювати платежі, які споживач має сплатити за дії, які кредитодавець здійснює на власну користь, а на споживача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 дійшла висновку, що умови договору про споживчий кредит про сплату комісії, яка не є платою за реально надану споживачу послугу, є нікчемними відповідно до частин першої, другої ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія, та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними.

Із матеріалів справи вбачається, що п. 1.5 кредитного договору передбачено сплату комісії за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту. Однак у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія. Використання власної інформаційно-телекомунікаційної системи для укладення договору та видачі кредиту є діями, які кредитодавець здійснює у власних інтересах, і не є окремою послугою, наданою споживачу. Відтак умови кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісії є нікчемними, внаслідок чого сума нарахованої комісії в розмірі 600,00 грн стягненню з відповідача не підлягає.

Щодо стягнення 6600,00 грн, заявлених позивачем як пеня.

Суд звертає увагу на те, що в позовній заяві та у витязі з реєстру прав вимог суму 6600,00 грн зазначено як заборгованість за пенею, водночас дослідивши деталізований розрахунок заборгованості, складений первісним кредитором, суд доходить висновку, що за своєю правовою природою ця сума не є неустойкою. У розрахунку графа «Пеня» за весь період нарахувань містить нульові значення, а сума 6600,00 грн сформована в графі «Відсотки на прострочці» за період з 26 листопада 2021 року по 19 січня 2022 року шляхом щоденного нарахування 120,00 грн, що відповідає договірній процентній ставці 3 % на добу від суми кредиту 4000,00 грн (4000,00 грн х 3 % х 55 днів = 6600,00 грн).

Пеня за п. 4.3 договору передбачена в іншому розмірі та з іншої бази нарахування (5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання). Таким чином, заявлена сума є процентами за користування кредитом, нарахованими за договірною ставкою після спливу строку кредитування, тобто простроченими відсотками за межами строку кредитування, а не пенею.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц.

Сторони погодили строк кредитування до 25 листопада 2021 року, а в Графіку розрахунків загальний розмір процентів за цей строк у сумі 2520,00 грн. Позивачем не надано суду доказів того, що відповідач скористався правом на продовження строку кредитування в порядку п. 3.3.3 договору чи сторони в інший спосіб змінили строк кредитування. Вказівка в п. 1.2 договору на те, що він діє до повного виконання сторонами, не змінює строку кредитування і не надає кредитодавцю права нараховувати проценти за межами цього строку.

За таких обставин вимоги позивача в частині стягнення 6600,00 грн, що є процентами, нарахованими поза межами строку кредитування за період з 26 листопада 2021 року по 19 січня 2022 року, є безпідставними та задоволенню не підлягають. Вимог про стягнення сум на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не заявляв, а суд відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог.

За таких обставин позов ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 6520,00 грн, з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2520,00 грн заборгованість за процентами, у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а судовий збір згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов заявлено з ціною 13720,00 грн та задоволено на суму 6520,00 грн, тобто на 47,52 % (6520,00 х 100 : 13720,00).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 212448 від 30 червня 2026 року та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1265,17 грн (2662,40 х 47,52 %).

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн позивач надав договір про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01 червня 2026 року, укладений з адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 5618/10 від 17 березня 2016 року), додаткову угоду № 212448 від 21 липня 2026 року, акт надання послуг від 21 липня 2026 року та детальний опис робіт (наданих послуг)

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 6 000,00 грн. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.

Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з урахуванням часткового задоволення вимог позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу, понесених у цій справі, в сумі 2 000,00 грн..

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288 та 354 ЦПК України, статтями 207, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 626 та 627 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 212448 від 05 листопада 2021 року в розмірі 6520 (шість тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 коп., з яких 4000 (чотри тисячі) грн заборгованість за тілом кредиту, 2520 (дві тисячі п`ятсот двадцять) грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір в сумі 1265 (одна тисяча двісті шістдесят п`ять) гривень 17 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 10.11.2026.

Суддя Г.В.Кожихова

Часті запитання

Який тип судового документу № 141417931 ?

Документ № 141417931 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141417931 ?

Дата ухвалення - 10.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141417931 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141417931, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Судове рішення № 141417931, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова) було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141417931 відноситься до справи № 635/8542/26

Це рішення відноситься до справи № 635/8542/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141410035
Наступний документ : 141417934