Постанова № 141417603, 10.11.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Дата ухвалення
10.11.2026
Номер справи
686/33202/26
Номер документу
141417603
Форма судочинства
Про адмінправопорушення
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 686/33202/26

Провадження № 3/686/7273/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.26

10 листопада 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 о 16 год. 30 хв. 26 жовтня 2026 року по вул.Дмитра Крамара, 7, у м.Хмельницькому керувала транспортним засобом - двоколісним електросамокатом марки «Vevi», з ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці, які не реагують на світло) та, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, відмовилась від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння.

У судове засідання ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеною про час, дату та місце розгляду справи (що підтверджується підписом останньої у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення та здійсненими за допомогою нагрудних камер працівників поліції відеозаписами), не з`явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило. Згідно зі ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Частиною 2 статті 268 цього ж Кодексу передбачений виключний перелік статей, при розгляді справ за якими, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за цією статтею, у судовому засіданні не є обов`язковою. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»). Враховуючи викладені обставини та принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, розгляд цієї справи, у відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП, здійснюється за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного порушення правил дорожнього руху підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, в їх сукупності, а саме даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №807122 від 26.10.2026 р. (щодо фіксації порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху); направлення на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 26.10.2026 р., у якому відображено наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці, які не реагують на світло) та зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння; рапорту працівника поліції від 26.10.2026 р. щодо обставин вищезазначеної події, яка відбулась у вказаний день за участю ОСОБА_1 ; здійснених за допомогою відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції відеозаписів, в яких зафіксовані обставини вчинення вищевказаного правопорушення ОСОБА_1 . Зокрема, вказані відеозаписи підтверджують ті обставини, що транспортний засіб (електросамокат) під керуванням ОСОБА_1 , у вищеозначені час та місці, за порушення Правил дорожнього руху було зупинено працівниками поліції, які виявили у ОСОБА_1 , з-поміж іншого, й ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували їй пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак ОСОБА_1 , вказавши про те, що час від час курить коноплі, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовилась. І лише після зазначених подій працівником поліції було складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення. Після перегляду вказаних відеозаписів, судом не встановлено будь-яких об`єктивних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції погодитись та пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, однак ОСОБА_1 категорично відмовилась від проходження такого огляду, а тому співробітник поліції, зафіксувавши відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, повідомивши останню про те, що відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, правомірно такий протокол відносно ОСОБА_1 склав. До того ж, варто зазначити, що до обов`язків працівників поліції не входить довготривале вмовляння правопорушників пройти огляд на стан сп`яніння. Натомість, до обов`язку ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, належало на першу вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення, в даному випадку, стану наркотичного сп`яніння.

Порушень чинного законодавства під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, в ході судового розгляду, не встановлено, такий складений у відповідності до положень ст. 256 КУпАП, згідно зі ст.251 цього ж Кодексу, є належним, достовірним і допустимим доказом в справі.

Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази повністю підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення та відображають обставини, які мають значення для вказаної справи, які, у своїй сукупності з іншими доказами, поза розумним сумнівом підтверджують її вину.

Так, диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП, з-поміж іншого, передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та ст.1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду № 278/3362/15-к від 01.03.2018 р.

Так, електросамокат (той, яким керувала ОСОБА_1 ) призначений для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, а тому такий є транспортним засобом.

Постановою Верховного Суду від 15.04.2023 р. у справі №127/5920/22 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об`єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката, як механічного транспортного засобу, з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Як вбачається з переглянутих у судовому засіданні вищеозначених відеозаписів, ОСОБА_1 , у якої в подальшому були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, використовувала для свого переміщення по дорозі електросамокат, приводячи його в рух за допомогою встановленого електричного двигуна. Тобто ОСОБА_1 , у даному випадку, була учасником дорожнього руху - водієм, і була зобов`язана дотримуватися Правил дорожнього руху, у п.2.5 яких визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак ОСОБА_1 проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння відмовилась. Отже, ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху повністю доведена, і її дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, що становить підвищену суспільну небезпеку, особи порушниці, яка до адміністративної відповідальності притягається не вперше, а тому, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст.23 КУпАП, з дотриманням закріплених у Конституції України принципів законності, гуманізму і справедливості, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

При накладенні на ОСОБА_1 вказаних основного і додаткового стягнення, судом взято до уваги видану поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Хмельницькій області довідку про відсутність відомостей щодо видачі посвідчення водія ОСОБА_1 , враховано й судом той факт, що керувати електосамокатом дозволено навіть тим особам, яким посвідчення водія не видавалось.

Разом з тим, у ст.33 КУпАП визначено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, суб`єктом цього правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом, а відповідно до санкції вказаної норми (в межах якої накладається стягнення на ОСОБА_1 ) у спірних правовідносинах стягнення слід призначити водієві, як суб`єкту правопорушення.

Так, водій у санкції вказаної статті є більш широким терміном, ніж це визначено у п.1.10 Правил дорожнього руху (особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі).

Відповідно до п.q) статті 1 глави I Конвенції про дорожні знаки та сигнали (постанова Ради Міністрів Української РСР від 16 лютого 1973 року №78 «Про приєднання Української РСР до європейських угод, що доповнюють Віденську конвенцію про шляховий рух 1968 року і Віденську конвенцію про дорожні знаки і сигнали 1968 року», дата внесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів: 12.12.2013 р. Реєстраційний код акта: 70656/2013) термін «водій» («погонич») означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.д. (включаючи велосипеди).

Отже, водій, згідно з санкцією частини першої статті 130 КУпАП, це особа, що керує транспортним засобом, незалежно від наявності у цієї особи посвідчення водія.

Такий підхід відповідальності різних суб`єктів (з посвідченням водія чи без) є справедливим та однаково дисциплінує усіх громадян до відповідальності перед суспільством, що є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до положень ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, в окремих випадках, є необхідним, з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам, через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій тих осіб, які керують транспортними засобами у стані наркотичного сп`яніння чи з ознаками такого стану, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у таких випадках є значно вищою, а тому попереджувальна мета стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, у такому випадку, набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами або ж керувала тим транспортним засобом, для керування яким наявність посвідчення водія не вимагається, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює превентивну мету стягнення.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.

Отже, особі, яку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд може призначити, передбачене санкцією вказаної статті, додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами незалежно від того, чи має така особа, отримане у передбаченому законом порядку, посвідчення водія на право керування транспортними засобами, а також незалежно від того, чи керувала ця особа тим транспортним засобом, для керування яким наявність посвідчення водія не вимагається.

На переконання суду, визначене ОСОБА_1 стягнення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень, як самою правопорушницею, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», що становить 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Особа вважається позбавленою права керування транспортними засобами після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому ст.265-1 КУпАП, особа, позбавлена права керування транспортними засобами, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортними засобами посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

стягувачем штрафу є: Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, місцезнаходження: м.Хмельницький, пров.Коцюбинського, 35/2;

стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м.Київ, вул.Липська, 18/5;

боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 .

Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №807122 від 26.10.2026 р.).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.

Суддя

Часті запитання

Який тип судового документу № 141417603 ?

Документ № 141417603 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 141417603 ?

Дата ухвалення - 10.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141417603 ?

Форма судочинства - Про адмінправопорушення

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141417603 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141417603, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Судове рішення № 141417603, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141417603 відноситься до справи № 686/33202/26

Це рішення відноситься до справи № 686/33202/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141417601
Наступний документ : 141417604