Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/16358/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
10 листопада 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., ознайомившись з адміністративною справою за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатські області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до Управління патрульної поліції в Закарпатські області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 8136606 від 01.11.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При ознайомлені з матеріалами позовної заяви та доданих до неї документів, судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. ст.160,161 КАС України.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, суд зазначає, що при подачі даного позову позивачем було заявлено позовну вимогу немайнового характеру про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частина 4 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення вказує, що особа яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір».
В позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до ст. 288 КУпАП та правової позиції Верховного Суду, судовий збір за подання цього позову не справляється при подачі позовної заяви.
Розглянувши зазначені доводи позивача, суд вважає їх помилковими з огляду на таке.
Приписи частини четвертої статті 288 КУпАП, які передбачають звільнення особи від сплати державного мита за оскарження постанови про адміністративне правопорушення, не звільняють позивача від сплати судового збору, оскільки правові засади справляння, розміри ставок та пільги щодо судового збору регулюються виключно спеціальним Законом України «Про судовий збір».
Щодо посилань позивача на правову позицію Верховного Суду, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у зразковій постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18) відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), та вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
У зазначеній справі за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Крім того, суд зазначає, що з метою належного дотримання принципу юридичної визначеності тлумаченню норм права, щодо застосування Рішення Конституційного Суду України від 09.09.2026 № 10-р(ІІ)/2026 у даній категорії спорів.
Вказаним Рішенням Конституційного Суду України відповідні норми Закону України «Про судовий збір» (абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4) були визнані конституційними. Конституційний Суд України не скасовував обов`язок громадян сплачувати судовий збір за оскарження штрафів патрульної поліції та не вносив змін до переліку пільг, визначених статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до статей 89, 92 Закону України «Про Конституційний Суд України», юридична позиція Суду викладається у його мотивувальній чи резолютивній частині, а у разі неконституційного тлумачення закону судами загальної юрисдикції, Конституційний Суд обов`язково вказує на це у резолютивній частині рішення. Проте у резолютивній частині Рішення № 10-р(ІІ)/2026 відсутні будь-які вказівки на неконституційність чинної судової практики. Навпаки, у пункті 9 мотивувальної частини вказаного Рішення Конституційний Суд України прямо підтвердив правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 та зазначив, що висновки Верховного Суду є обов`язковими для врахування всіма судами.
Окремі цитати чи фрагменти тексту з мотивувальної частини Рішення КСУ не є самостійною підставою для звільнення від сплати судового збору, не мають сили закону та не можуть скасовувати чинні норми матеріального права й обов`язкові висновки Верховного Суду.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх судів загальної юрисдикції.
Згідно з чинною та обов`язковою правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформульованою у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, у справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення підлягає сплаті судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який включається до складу судових витрат.
Оскільки ОСОБА_1 при поданні адміністративного позову не надано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 грн.
Відтак, на основі вищенаведеного, враховуючи те, що позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, однак не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону судом не встановлено. Оскільки позовна заява подана до суду в паперовій формі, понижувальний коефіцієнт не застосовується, а тому в даному випадку позивачу за вказану позовну вимогу слід сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та додати документ, що підтверджує його сплату в сумі 1 311,20 грн.
Інформація про платіжні реквізити щодо сплати судового збору відображена, зокрема, на офіційному веб-порталі Судової влади України на сторінці Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/zbr/.
Окрім того суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Положеннями ст. 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
При зверненні до суду відповідачем позивачем визначено Управління патрульної поліції в Закарпатській області з місцезнаходженням: м. Ужгород, вул.. О.Кошового, 2.
Водночас ідентифікаційний код 40108646, зазначений позивачем як код відповідача, належить Департаменту патрульної поліції.
Вказані розбіжності між найменуванням відповідача та його ідентифікаційним кодом унеможливлюють визначення особи, до якої пред`явлено позов.
Суд звертає увагу, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема передбачених ст. 122 КУпАП, працівники патрульної поліції діють не як самостійні суб`єкти владних повноважень, а від імені відповідного органу Національної поліції.
Управління патрульної поліції в Закарпатській області є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції та статусу юридичної особи не має.
У справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення належним відповідачем є саме орган, від імені якого діяв поліцейський, а не його структурний підрозділ чи особа, яка перебуває з цим органом у службових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі №724/716/16-а та від 17.09.2020 у справі №742/2298/17.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України заміна неналежного відповідача належним здійснюється судом лише за згодою позивача, тому визначення відповідача у справі є обов`язком позивача, і суд не вправі самостійно змінити особу, до якої пред`явлено позов.
Отже, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строки їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позивачу необхідно усунути недоліки, зазначені у даній ухвалі.
За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.
Роз`яснити позивачу, що згідно ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст. 43, 46, 48, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатські області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху залишити без руху.
Роз`яснити позивачеві право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Шепетко
Судове рішення № 141417169, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/16358/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: