Рішення № 141417122, 11.11.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
367/1746/23
Номер документу
141417122
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 367/1746/23

Провадження №2/367/3093/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Кухленка Д.С., за участю секретаря Шаповала О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Житлово-комунальне управління «Комунальник», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 24003 грн, моральну шкоду у розмірі 10000 грн, витраті зі сплати судового збору та послуг оцінювача у розмірі 6073,63 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що позивачу разом із третіми особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 . 07.09.2022 у квартирі позивача сталось затоплення, внаслідок чого завдано шкоду майну, а саме: залито стелю маленького коридору, ванної кімнати, стелю туалету, плашки підлогового покриття по периметру набухли, місцями відшарування верхнього шару плашок, відійшли шпалери. Відповідно до акту КП ЖКУ «Комунальник» від 13 вересня 2022 року, причиною затоплення квартири АДРЕСА_2 стало самовільне втручання власників квартири АДРЕСА_3 у внутрішньо будинкові мережі, що спричинило аварійну ситуацію. Фактичні мешканці квартири АДРЕСА_3 на контакт не йдуть, провину не визнають. Відповідно до звіту про оцінку збитку, нанесеного майну, вартість майнового збитку становить 24003,00 грн. Вартість робіт з оцінки становить 5000,00 грн. Крім того, позивачу завдана моральна шкода неправомірними діями відповідача, оскільки затоплення квартири спричинило незручності, стрес та нервування, відтак справедливою сатисфакцією буде відшкодування шкоди у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 квітня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

22.05.2023 до суду надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_3

17.07.2023 до суду надійшов відзив, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що єдиним доказом в обґрунтування позовних вимог є акт про залиття квартири. Однак, до огляду залитої квартири не був запрошений жоден мешканець квартири АДРЕСА_3 . Крім того, відповідач повністю заперечує наявність своєї вини та причинно-наслідкового зв`язку між аварією та завданням позивачеві будь-якої матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 вересня 2024 року залучено в якості співвідповідача КП «Житлово-комунальне управління «Комунальник».

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02 квітня 2025 року витребувано у КП ЖКУ «Комунальник» докази.

04.08.2025 до суду надійшли витребувані докази від КП «Житлово-комунальне управління «Комунальник».

У судове засідання учасники не з`явились, повідомлялись належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та їх безпосередньому дослідженні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло, виданого керівником органу приватизації АТ ГВКК «Біличі» від 21 листопада 1997 року, квартира за адресою: АДРЕСА_4 , належить на праві власності ОСОБА_5 та членам його сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Згідно з копією акту №90 про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 13 вересня 2022 року, складеного КП «Житлово-комунальне управління «Комунальник», 07 вересня 2022 року в будинку АДРЕСА_4 , у підвалі трапилось залиття, аварія на системі центрального опалення, причиною залиття є самовільне втручання власників квартири АДРЕСА_3 у внутрішньо будинкові мережі, що спричинило аварійну ситуацію.

Відповідно до копії звіту про оцінку майна проведення відновлювального ремонту квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , від 05 жовтня 2022 року, виконаного ТОВ «Агентство Експертної Оцінки України», вартість майнового збитку складає 24003,00 грн.

Згідно з копією протоколу погодження договірної ціни від 27 вересня 2022 року, вартість робіт за проведення експертної оцінки завданих збитків квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , складає 5000,00 грн. Сплата зазначеної суми підтверджується квитанцією №128 від 05 жовтня 2022 року.

Відповідно до відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована ща адресою: АДРЕСА_5 .

Так, за змістом положень ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У ч.ч.1-2 ст.22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Даний висновок зроблено КЦС ВС у постанові від 13 листопада 2019 року у справі №757/31418/15-ц.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

За ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

У п.2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 зазначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком №4.

Відповідно до даного додатку, акт повинен містити дані про події, які відбулись, наслідки таких подій, причину залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яких такий акт складено.

Тобто, наданий позивачем акт за формою та змістом відповідає встановленим вимогам, не суперечить іншим доказам у справі, а наведені в ньому дані відповідачем не спростовані. Відтак, посилання представника відповідача про невідповідність акту вимогам законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Позивачем в обґрунтування розміру заподіяної шкоди до матеріалів справи додано копію звіту, яким визначено вартість матеріального збитку, завданого внаслідок залиття квартири. Відтак, позивачем доведено належними та допустимими доказами завдану шкоду у розмірі 24003,00 грн, яка підлягає сплати з відповідача ОСОБА_2 , як особи, яка несе відповідальність за залиття квартири.

Крім того, позивачем надано докази понесення витрат на проведення оцінки майнової шкоди у розмірі 5000,00 грн, що також підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 .

Щодо стягнення моральної шкоди. За змістом ч.ч.1-3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.3 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п.5 постанови Пленуму ВСУ).

Пунктом 6.4 Методичних рекомендацій «Відшкодування моральної шкоди» (лист Міністерства юстиції від 13 травня 2004 року №35-13/797) роз`яснено, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи.

У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода - це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з посяганням на її права та інтереси.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При оцінці обґрунтованості вимог позивачів у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

Разом з тим, з огляду на моральну зумовленість виникнення інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, №68490/01, §62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

З урахуванням характеру та обсягу душевних страждань позивача, завданих залиттям квартири, що безумовно змінило його нормальний життєвий ритм, розмір моральної шкоди у сумі 2000,00 грн визначено з урахуванням вимог розумності та буде справедливою сатисфакцією.

За ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Житлово-комунальне управління «Комунальник», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_2 / матеріальну шкоду у розмірі 24003,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_2 / моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_2 / вартість проведення послуг оцінювача у розмірі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_2 / судовий збір у розмірі 1706,78 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д.С. Кухленко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141417122 ?

Документ № 141417122 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141417122 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141417122 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141417122 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141417122, Ірпінський міський суд Київської області

Судове рішення № 141417122, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141417122 відноситься до справи № 367/1746/23

Це рішення відноситься до справи № 367/1746/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141417114
Наступний документ : 141417129