Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/2917/26
2/308/1543/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Крегул М.М.,
за участю секретаря судового засдання Бєлікова К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, заяву адвоката Деменкової Євгенії Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід головуючої судді Крегул Маріанни Миколаївни від розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходться цивільна справа № 308/2917/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Розгляд справи здійснює суддя Крегул М.М.
Судове засідання у справі призначено на 09 год. 15 хв. 09.11.2026 року .
09.11.2026 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Деменкової Є.С. № 1067/11 про відвід судді Крегул М.М. від розгляду даної цивільної справи.
Заяву мотивовано тим, що, на думку заявниці, під час розгляду справи виникла низка обставин, які в сукупності викликають обґрунтований сумнів у неупередженості судді (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України). Зокрема зазначає, що відповідачка ОСОБА_1 не отримала копії позовної заяви та доданих до неї документів, а її представнику адвокату Деменковій Є.С. не забезпечено доступу до матеріалів справи в електронному вигляді, хоча про це суд неодноразово повідомлявся заявами від 06.10.2026 року за № 927/10, від 22.10.2026 року за № 997/10 і № 999/10 та клопотанням від 03.11.2026року за № 1039/11, у тому числі , із клопотанням про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання відзиву.
Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що відповідачка ОСОБА_1 перебуває за межами України, а її представник здійснює професійну діяльність в іншому регіоні України. За наведених у заяві обставин, вважає, участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції є обґрунтованим і пропорційним способом забезпечення доступу до правосуддя.
При цьому, згідно з ухвалою Ужгородського місьрайонного суду від 05.11.2026року , суддя відмовила у задоволенні клопотання представника відповідачки Деменкової Є.С. про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, не надавши оцінки інформації про наявність відповідного обладнання у службовому кабінеті судді, послалася на тимчасовий загальнодержавний технічний збій 05.11.2026 року , який на переконання представика відповідача був усунутий того ж дня, а також на те, що проведення засідання в режимі відеоконференції є правом, а не обов`язком суду.
Крім того, як підставу для відводу судді представник відповідача Деменкова Є.М. зазначає, що у доступних представнику відповідачки матеріалах підсистеми «Електронний суд» та в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня ухвала за результатами розгляду звернення представника позивача Супрун Д.В. від 15.09.2026року (реєстраційна картка № 52828/26-Вх) щодо участі в засіданні в режимі відеоконференції, що, на думку заявниці, потребує перевірки з погляду однакового підходу до процесуальних звернень обох сторін.
Заявниця наголошує, що підставою відводу є не окреме процесуальне рішення, а сукупність наведених обставин, яка, за її твердженням, набула нового значення після отримання 06.11.2026 року ухвали від 05.11.2026 року, у зв`язку з чим заява подана невідкладно.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв. При цьому, згідно п.5 прохальної частини поданої до суду позовної заяви, позивач просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у матеріалх справи дказами .
Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Деменкова Є.С. у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. При цьому, від останньої до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, через неможливість повноцінної підготовки відповідача до розгляду справи у зв`язку з ненаданням їй копії позовної заяви з додатками та необхідність відкладення судового засідання.
Згідно з ч.ч. 3, 4 та 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.
Оскільки, заява про відвід судді надійшла до Ужгородського міськрайонного суду 09.11.2026 року , тобто, в день судового засідання, призначеного на 09 год. 15 хв., а отже , пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, то така не підлягає передачі на розгляд іншому судді, і питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу невідкладно.
Згідно з ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу
Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частина 1 ст. 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Європейський суд з прав людини розрізняє, чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та чи забезпечує суддя достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому.
Таким чином, обставини, на які посилається заявниця ОСОБА_2 як на підставу відводу, мають бути конкретними, підтвердженими належними доказами та такими, що об`єктивно ставлять під сумнів неупередженість судді. Припущення та суб`єктивна оцінка сторони, а також її незгода з процесуальними рішеннями або процесуальною поведінкою судді підставою для відводу бути не можуть.
Щодо доводів ОСОБА_2 про неотримання нею позовної заяви з додатками та відсутність доступу до матеріалів справи суд зазначає насупне.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження , суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви.
Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі , суд постановляє ухвалу (ч. 2 ст. 187 ЦПК України).
Нормами ст. 190 ЦПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу . Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет.
Так, згідно матеріалів справи вбачається, зокрема згідно із супровідним листом від 18.03.2026 року № 308/2917/62, відповідачеві ОСОБА_1 , на зареєстровану адресу її місця проживання - АДРЕСА_1 , були надіслані копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення адресату міститьться у матеріалах справи .
Таким чином, судом було вжито всіх необхідних заходів, передбачених нормами цивільного процесуального законодавства, для належного повідомлення відповідачки про наявність судового провадження та забезпечення її права на ознайомлення з позовними вимогами і подання своїх заперечень щодо них. При цьому, виконання судом передбачених законом процесуальних дій щодо направлення відповідних документів не може ставитися в залежність від фактичного отримання їх адресатом, оскільки, такі обставини перебувають поза межами процесуальних повноважень суду.
Водночас , сама по собі відсутність у відповідачки ОСОБА_1 чи її представника Деменкової Є.С. доступу до матеріалів справи або неотримання нею кореспонденції, не свідчить про невиконання судом своїх процесуальних обов`язків, якщо матеріалами справи підтверджується вжиття судом належних заходів для направлення відповідних документів.
Заяви представника відповідачки Деменкової Є.С. про забезпечення доступу до матеріалів електронної справи , судом вирішено і такій надано доступ до матеріалів справи в системі «Електронний суд».
Представник відповідачки має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, що забезпечує можливість отримання усіх процесуальних документів в електронній формі, а також ознайомлення з матеріалами судової справи в електронному вигляді. Відтак, представник відповідачки мав реальну можливість скористатися наданими йому процесуальним законом засобами для ознайомлення з матеріалами справи, отримання необхідних документів та реалізації процесуальних прав сторони, яку він представляє.
За таких обставин, твердження про відсутність доступу до матеріалів справи саме по собі не свідчить про порушення судом права відповідачки ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, оскільки , судом було забезпечено передбачені законом можливості для ознайомлення з матеріалами справи, як шляхом направлення копій процесуальних документів за зареєстрованою адресою місця проживання, так і шляхом використання функціональних можливостей ЄСІТС.
Поряд з цим, питання забезпечення учасника справи копіями процесуальних документів, надання доступу до матеріалів справи, відкладення розгляду справи та продовження процесуальних строків належать до сфери організації судового процесу і вирішуються судом у порядку, передбаченому ЦПК України. Навіть якщо припустити, що такі питання вирішувалися не у той спосіб або не у ті строки, на які розраховувала сторона, ця обставина сама по собі не свідчить про особисте упередження судді чи його заінтересованість на користь будь-якої із сторін, а свідчить про незгоду заявниці з процесуальною діяльністю суду, що відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Суд також враховує, що рішення по суті спору у справі не ухвалювалося, а будь-яких процесуальних наслідків, які б позбавили відповідачку права на подання відзиву та доказів, не наставало. Гарантією процесуальних прав відповідачки є можливість заявляти відповідні клопотання, у тому числі про продовження або поновлення процесуальних строків, а в разі незгоди з процесуальними рішеннями суду - включити заперечення проти них до апеляційної скарги.
Щодо доводів представника ОСОБА_2 стосовно розгляду клопотань про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції , за умови наявності в суді відповідної технічної можливості та з дотриманням інших вимог, встановлених цією статтею. Оцінка наявності такої технічної можливості, з урахуванням завантаженості залів судових засідань, обладнаних системами відеоконференцзв`язку, та стану технічних засобів і підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, належить до повноважень суду, який розглядає справу.
Ухвалою від 05.11.2026 року , суд , у межах наданих йому процесуальним законом повноважень вирішив клопотання представника відповідачки Деменкової Є.С. та відмовив у його задоволенні, виклавши мотиви прийнятого рішення.
Як слідує зі змісту заяви про відвід, заявник фактично висловлює незгоду з процесуальним рішенням судді, посилаючись на неповноту оцінки обставин, наведених у клопотанні про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, зокрема , щодо наявності технічного обладнання у службовому кабінеті судді, тимчасового характеру технічного збою в роботі підсистем ЄСІТС , а також територіальної віддаленості представника відповідачки від місця розгляду справи.
Разом із тим, відповідно до ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Сам по собі факт постановлення суддею процесуального рішення, з яким не погоджується учасник справи, не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді, оскільки , вирішення процесуальних питань, що виникають під час розгляду справи, належить до повноважень суду, який здійснює її розгляд.
При цьому, оцінка обґрунтованості клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, наявності відповідних технічних умов та можливості забезпечення такої участі належить до процесуальної компетенції суду, який розглядає справу.
Відмовляючи у задоволенні відповідного клопотання, суддя навела мотиви прийнятого рішення, зокрема послалася на наявність технічних труднощів у роботі підсистем відеоконференцзв`язку та «Електронний суд», обмежену кількість залів судових засідань, обладнаних системами відеоконференцзв`язку, їх першочергове використання для забезпечення розгляду кримінальних проваджень, клопотань у кримінальних провадженнях , де особи утримуються під вартою і підлягають розгляду негайно слідчим суддею, а також відсутність достатнього обґрунтування об`єктивної неможливості особистої участі відповідача ОСОБА_1 та її представника у судовому засіданні для надання своїх доводів , пояснень .
Отже, зазначене процесуальне рішення не було прийняте без наведення будь-яких мотивів, а ґрунтувалося на оцінці суддею обставин, які мали значення для вирішення відповідного процесуального питання.
Посилання заявника ОСОБА_2 на те, що суддя не надала окремої оцінки інформації про наявність обладнання для відеоконференцзв`язку у службовому кабінеті судді, також саме по собі не свідчить про її упередженість. Можлива неповнота оцінки окремих обставин або незгода сторони з висновками суду стосується обґрунтованості відповідного процесуального рішення, однак, не є самостійним доказом особистої заінтересованості судді у результаті розгляду справи чи її упередженого ставлення до будь-якого з учасників процесу.
Зокрема , і саме посилання заявника на подальше усунення технічного збою в роботі підсистем ЄСІТС не може свідчити про наявність упередженості судді під час постановлення ухвали від 05.11.2026 року. Обставини, пов`язані з функціонуванням технічних засобів суду, підлягають оцінці з урахуванням інформації, якою суд володів на момент вирішення відповідного клопотання поданого заявником. Подальше відновлення роботи відповідних сервісів, саме по собі не дає підстав стверджувати, що суддя свідомо використала інформацію про технічні труднощі в роботі окремих компонентів інфраструктури , що можуть впливати на доступність та функціонування всіх судових сервісів з метою обмеження процесуальних прав відповідачки ОСОБА_1 чи її представника.
Зокрема, за даними довідки начальника відділу інформаційно-аналітичної роботи Тегзи О. від 05.11.2026 року слідує, що за інформацією ДП ІСС 05.11.2026 року спостерігаються технічні труднощі в роботі окремих компонентів інфраструктури, що можуть впливати на доступність та функціонування всіх судових сервісів.
Таким чином, на момент прийняття суддею відповідного рішення, був наявний технічний збій у роботі підсистеми ВКЗ та Електронного суду. Інформації про час відновлення стабільної роботи сервісів суду надано не було.
Суд також зауважує, що відмова у задоволенні клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції сама по собі не позбавляє відповідачку голяну Н.В. та її представника права на участь у розгляді справи та реалізацію інших процесуальних прав, зокрема, права подати відзив, заяви і клопотання у письмовому вигляді, в тому числі , через підсистему «Електронний суд», чи взяти безпосередню участь у судовому засіданні в залі суду.
Щодо доводів про відсутність ухвали за зверненням представника позивача від 15.09.2026.року
Ухвалою суду від 05.11.2026 року у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відео конференції відмовлено.
Також заявниця зазначає, що підставою відводу є сукупність викладених обставин, а не окреме процесуальне рішення. Проте , кожна з цих обставин стосується процесуальних дій та рішень суду щодо провадження у справі, зокрема , вирішення клопотань, організація доступу до матеріалів справи, забезпечення участі у судових засіданнях. Обставини, жодна з яких окремо не свідчить про упередженість судді та які зводяться до незгоди сторони з процесуальними рішеннями або строком вирішення процесуальних питань, не набувають якості підстави для відводу лише внаслідок їх об`єднання (сукупності).
На переконання суду , заявницею не наведено жодного конкретного факту, який би свідчив про особисту, пряму чи побічну заінтересованість судді в результаті розгляду справи, про наявність зв`язків судді з учасниками справи чи їх представниками, про висловлювання або дії судді, що вказували б на попередню оцінку обставин справи чи на надання переваги одній зі сторін. Доказів, які б спростовували презумпцію особистої безсторонності судді, суду не надано.
Об`єктивний спостерігач, який оцінював би процесуальні дії суду у справі за наведених заявницею обставин, не мав би підстав дійти висновку про відсутність у суду достатніх гарантій неупередженості. Тому суд, не вбачає ні суб`єктивних, ні об`єктивних підстав вважати, що суддя Крегул М.М. не є безстороннім або що їй бракує неупередженості під час розгляду даної цивільної справи .
Інших обставин, передбачених ч. 1 ст. 36 ЦПК України, які б виключали участь судді у розгляді цієї справи, заява не містить.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Деменкової Є.С. про відвід судді.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви адвоката Деменкової Євгенії Сергіївни про відвід судді Крегул Маріанни Миколаївни від розгляду цивільної справи № 308/2917/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул
Судове рішення № 141417113, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/2917/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: