Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
Справа №377/826/26
Провадження №2/377/672/26
10 листопада 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої- судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», від імені якого діяла представник Кудіна А.В., через підсистему «Електронний суд» звернулось до суду з вказаним позовом та, посилаючись на статті 509, 512, 516, 525, 526, 530, 549, 599, 610-612, 625-626, 628, 633, 634, 638, 639, 641, 642, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №32480-03/2024 від 19.03.2024 в розмірі 10 725,00 грн, а також стягнути судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що 19 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №32480-03/2024 шляхом підписання електронним підписом позичальника, що відтворений через використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. За умовами укладеного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Аванс Кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. 21 жовтня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 21102024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 21.10.2024 до договору факторингу №21102024 від 21.10.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло правагрошової вимоги до відповідача за кредитним договором №32480-03/2024 від 19.03.2024 в сумі 14 500,00 грн, з яких: 5 800,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 700,00 грн-сума заборгованості за процентами. Після відступлення позивачу права грошової вимоги відповідач частково виконав свої зобов`язання та сплатив заборгованість на загальну суму 3 775 грн. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №32480-03/2024 від 19.03.2024 у загальному розмірі 10 725,00 грн, з яких: 5 800,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 943,00 грн- сума заборгованості за процентами ( а.с. 3-6).
Ухвалою судді від 04 серпня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених у ній недоліків.
Ухвалою судді від 07 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 06 жовтня 2026 року, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» докази.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2026 року судовий розгляд справи відкладено на 22 жовтня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.
У призначене судове засідання не з`явились всі учасники справи, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України.
ТОВ «ФК «ЄАПБ» та його представник Кудіна А.В. отримали судову повістку та копію ухвали суду від 06 жовтня 2026 року через електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного документу. У позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та відсутність заперечень щодо ухвалення судом заочного рішення.
ОСОБА_1 судову повістку та копію ухвали суду від 06 жовтня 2026 року направлено за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній». Відповідач не повідомив про причини неявки, клопотання про відкладення розгляду справи, заяву про розгляд справи без його участі та відзив на позовну заяву не подав.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 22 жовтня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
Оскільки в судове засідання не з`явились всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає приписам частини другої статті 247 ЦПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).
Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з`явились 22.10.2026 у судове засідання, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
19 березня 2024 року ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання фінансового кредиту №32480-03/2024, який останній підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором W 5871 (а.с. 7-15).
Згідно з п.1.1. договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5 800,00 грн на умовах зворотності, строковості, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 19.03.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 16.07.2024 (п.1.2. договору).
Відповідно до п.1.4. договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.
Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору. ( п. 1.4.1
Згідно з п.1.5. договору детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору.
За змістом п.1.6. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки №4149-50хх-хххх-0073 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахуванням товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Згідно з п. 2.1 перед укладенням цього договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно- правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, шляхом отримання через Систему BankID ідентифікаційних даних клієнта.
Відповідно до п.2.2. договору видача кредитів клієнту-фізичній особі (надалі-клієнт) товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «інтернет», тобто через веб-сайт товариства: https://avans.credit (надалі-Сайт Товариства).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що за користування кредитом товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору. Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим договором передбачено в п.5.3. цього договору.
Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нарахована неустойка (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений договором (п.3.2. договору).
Згідно з п.3.3. договору нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2. договору, починаючи з дня надання кредиту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.
Як вбачається з п.7.6. договору підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства, розміщених на веб-сайті товариства.
В графіку платежів, який є додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту № 32480-03/2024 від 19.03.2024, розраховано щомісячні платежі у разі своєчасного та належного виконання клієнтом п.п.1.4.2. договору ( а.с. 14-15).
19 березня 2024 року відповідач ОСОБА_1 також ознайомився з паспортом споживчого кредиту шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором W 5871 ( а.с.17-19).
Відповідно до інформації АТ «Райффайзен Банк» №81-15-9/17046-БТ від 30.09.2026 та №81-15-9/17629-БТ від 13.10.2026, яка надійшла до суду на виконання вимог ухвали від 07 вересня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 ( а.с. 86,90).
З виписки про рух грошових коштів по рахунку НОМЕР_3 до банківської картки № НОМЕР_2 ,що належить ОСОБА_1 , за період з 19.03.2024 по 24.03.2024 вбачається, що 19.03.2024 на картку зараховано 5 800,00 грн, переведення Money Send ( а.с. 87,91)
21 жовтня 2024 року ТОВ «Аванс Кредит» (клієнт) та ТОВ «ФК « ЄАПБ» (фактор) уклали договір факторингу №21102024, згідно з п. 1.1. якого за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору ( а.с.24-28).
За п.1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.3. договору ціна продажу за договором становить 3 831 820,15 грн.
Відповідно до п. 9.2. договору договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами.
21 жовтня 2024 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №21102024 від 21.10.2024, відповідно до якого на виконання п.1.2. договору факторингу №21102024 від 21.10.2024 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 7 445 (а.с. 29).
25 жовтня 2024 року платіжною інструкцією № 501 ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Аванс Кредит» 3 831 820,15 грн за відступлення прав вимоги за договором факторингу №21102024 від 21.10.2024 (а.с. 30).
Як вбачається з реєстру боржників від 21.10.2024, що є додатком №1 до договору факторингу №21102024 від 21.10.2024, витяг з якого долучено до матеріалів справи, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 32480-03/2024 на суму заборгованості 14 500,00 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу 5 800,00 грн; суми заборгованості за процентами 8 700,00 грн ( а.с. 31 ).
За розрахунком заборгованості ТОВ «Аванс Кредит» загальна заборгованість за кредитним договором № 32480-03/2024 від 19.03.2024 (станом на 21.10.2024) становить 14 500,00 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу 5 800,00 грн; суми заборгованості за процентами 8 700,00 грн, нарахованими за період з 19.03.2024 по 16.07.2024 (а.с. 20).
За розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» загальна заборгованість за кредитним договором № 32480-03/2024 від 19.03.2024 ( станом на 31.05.2026), з урахуванням часткової сплати заборгованості у сумі 3 775,00 грн ( 1 500,00 грн +2 275,00 грн) становить 10 725,00 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу 5 800,00 грн; суми заборгованості за процентами 4 943,00 грн (а.с. 23).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( стаття 204 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну, припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору ( стаття 638 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір про надання фінансового кредиту № 32480-03/2024 від 19.03.2024 укладений в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За правилом частин четвертої та п`ятої цієї статті пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Як зазначено у статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України « Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання фінансового кредиту № 32480-03/2024 від 19.03.2024, укладений за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи товариства- позикодавця шляхом ідентифікації позичальника ОСОБА_1 , зазначенням ним своїх персональних даних, та використання останнім електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договорів, укладених в письмовій формі.
Отже, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Аванс Кредит» договір про надання фінансового кредиту № 32480-03/2024 від 19.03.2024 за своїм змістом та формою відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення та є підставою виникнення у сторін прав та обов`язків, передбачених в ньому.
Відповідно до положень частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У пункті 1 частини 1 статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України ( в редакції станом на час укладення договору факторингу № 21102024 від 21.10.2024) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 80 ЦПК України передбачає достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, за змістом цих норм процесуального права сторона справи зобов`язана та має право довести обставини, на які вона посилається на підставі доказів, які вона надає самостійно або за допомогою суду.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, ТОВ «Аванс Кредит» виконало свої зобов`язання та надало відповідачу шляхом перерахування на визначений останнім картковий рахунок № НОМЕР_2 , зазначений ним у договорі, кредит в сумі 5 800,00 грн за договором про надання фінансового кредиту №32480-03/2024 від 19.03.2024.
Відповідно до інформації АТ «Райффайзен Банк» №81-15-9/17046-БТ від 30.09.2026 та №81-15-9/17629-БТ від 13.10.2026, яка надійшла на адресу суду на виконання вимог ухвали від 07 вересня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 ( а.с. 86,90).
З виписки про рух грошових коштів по рахунку НОМЕР_3 до банківської картки № НОМЕР_2 ,що належить ОСОБА_1 , за період з 19.03.2024 по 24.03.2024 вбачається, що 19.03.2024 на картку зараховано 5 800,00 грн, переведення Money Send ( а.с. 87,91)
Зазначені докази у їх сукупності є достатніми для встановлення обставини виконання свого обов`язку первісним кредитором ТОВ «Аванс Кредит» за договором про надання фінансового кредиту №32480-03/2024 від 19.03.2024 щодо надання відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 5 800,00 грн шляхом перерахування на платіжну картку останнього.
Суд враховує, що відповідно до положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі.
Згідно з п.п. 14 п. 3 розділу І Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року за № 75 ( далі Положення), первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.
Відповідно до п. 59 розділу IV Положення регістром аналітичного та синтетичного обліку, зокрема, є клієнтські рахунки та виписки з них, які банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях.
За правилом п. 60 розділу IV цього Положення клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
Відповідно до п.п. 62, 63 розділу IV Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій та може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.
Отже, виписки по рахунку, які наявні в матеріалах справи, можуть підтверджувати видачу ОСОБА_1 кредитних коштів за укладеними договорами фінансових кредитів та споживчих кредитів, а також підтверджувати розмір заборгованості.
Про те, що виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами, Верховний Суд зазначав у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, провадження № 61-9618 св 19; від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, провадження № 61-3689 св 21.
Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву не скористався, та не надав жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Аванс Кредит» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» позивач надав: копію договору факторингу № 21.10.2024 від 21.10.2024, укладеного між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»; копію акту-прийому передачі реєстру боржників від 21.10.2024 за договором факторингу № 21.10.2024 від 21.10.2024, складеного ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»; копію платіжної інструкції №501 від 25.10.2024 про виконання умов договору факторингу № 21.10.2024 від 21.10.2024; витяг з реєстру боржників від 21.10.2024, підписаний директором ТОВ «Аванс Кредит» та генеральним директором ТОВ «ФК «ЄАПБ», відповідно до якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №32480-03/2024 на загальну суму 14 500,00 грн (а.с. 24-31).
Доказів того, що договір факторингу оскаржувався у судовому порядку або визнавався судом недійними, у матеріалах справи відсутні, а тому укладений договір факторингу, що підтверджує перехід права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Аванс Кредит» до ТОВ «ФК «ЄАПБ», є дійсним.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 32480-03/2024 в розмірі 10 725,00 грн, а саме: 5 800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 943,00 грн- сума заборгованості за процентами. Проте, заборгованість за основною сумою боргу 5 800,00 грн та заборгованість за процентами 4 943,00 грн, які зазначені позивачем, не можуть становити суму боргу 10 725 грн, а складають разом 10 743 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» загальна заборгованість за кредитним договором № 32480-03/2024 від 19.03.2024 ( станом на 31.05.2026), з урахуванням часткової оплати заборгованості у сумі 3 775,00 грн ( 1 500,00 грн +2 275,00 грн) становить 10 725,00 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу 5 800,00 грн; суми заборгованості за процентами 4 943,00 грн (а.с. 23).
Натомість, із зазначеного розрахунку вбачається, що станом на 21.10.2024 заборгованість становила 14 500,00 грн та складалася із: заборгованості за основною сумою боргу- 5 800,00 грн та суми заборгованості за нарахованими процентами- 8 700,00 грн. Після передачі права вимоги відповідач сплатив 3 775,00 грн (1 500,00 грн ( 27.11.2024) + 2 275,00 грн (15.08.2025), які віднесені на погашення процентів, тому заборгованість за процентами складе 4 925,00 грн.
Оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем суми заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 32480-03/2024 від 19.03.2024 за основною сумою боргу ( тілом кредиту) у розмірі 5 800,00 грн та процентами в розмірі 4 925,00 грн, нарахованими за період з 19.03.2024 по 16.07.2024, тобто в межах строку кредитування, то у позивача виникло обґрунтоване право на стягнення з відповідача вказаної заборгованості у заявленому позивачем розмірі в судовому порядку, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Виходячи з викладених обставин та встановлених судом правовідносин, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», підлягає стягненню заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №32480-03/2024 від 19.03.2024 в розмірі 10 725,00 грн, з яких: 5 800,00 грн- заборгованість за основним боргом; 4 925,00 грн- заборгованість за процентами, нарахованими в межах строку кредитування.
За правилами пункту 6 частини першої статті 264 під час ухвалення судового рішення, суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2 662,40 грн згідно з платіжною інструкцією №163819 від 23.06.2025 (а.с. 1). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду державного бюджету України ( том 1 а.с. 2).
З огляду на викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 32480-03/2024 від 19 березня 2024 року в розмірі 10 725 гривень, з яких: 5 800,00 грн- заборгованість за основним боргом; 4 925,00 грн- заборгованість за процентами, нарахованими в межах строку кредитування.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 662 гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вулиця Лісова, будинок 2, м. Бровари, Київська область.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено 10 листопада 2026 року.
Суддя Н. С. Бабич
Судове рішення № 141414882, Славутицький міський суд Київської області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 377/826/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: