Єдиний державний реєстр судових рішень 11 листопада 2026 року
Справа № 646/11614/26
Провадження № 1-кс/646/2639/2026
УХВАЛА
іменем України
11.11.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
та підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221140000966 від 17.09.2026 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта повна загальна середня, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
в с т а н о в и в:
11.11.2026 року слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням, погодженим із прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, знаючи про високу прибутковість від вчинення цих злочинів, з метою систематичного отримання прибутку від їх збуту, ігноруючи вимоги ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року за № 60-95-ВР (в редакції Закону за № 530-У від 28.12.2015 року), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995 року, наказу Міністерства охорони здоров`я України за № 481 від 20.08.2008 року та наказу Міністерства охорони здоров`я України за № 634 від 29.07.2010 року «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 року за № 188, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання, з метою подальшого збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабісу, перебуваючи на території України, в невстановлений період часу однак не пізніше 17.09.2026 року, при невстановлених обставинах придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс, який перебував у 13 (тринадцяти) полімерних пакетах, 15 (п`ятнадцяти) пластикових банках, 6 (шести) полімерних пакетах, 17 (сімнадцяти) зіп пакетах.
В подальшому ОСОБА_5 , придбаний при вищевказаних обставинах наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс, почав зберігати за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту.
Крім того, ОСОБА_5 з метою зважування та пакування наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабісу, використовував електронні ваги та порожні полімерні зіп пакети з фіксаторами, які пристосував для поміщення розфасованих частин наркотичного засобу з метою його маскування. Всі зазначені предмети ОСОБА_5 , зберігав за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Протиправні злочинні дій ОСОБА_5 , пов`язані з незаконним придбанням та зберіганням з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабіс, були викриті співробітниками поліції, якими 17.09.2026 року в період часу з 07 год. 40 хв. по 11 год. 34 хв. на підставі ухвали слідчого судді Основ`янського районного суду м. Харків, справа № 646/11159/26, провадження № 1-кс/646/2153/2026, проведено санкціонований обшук квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 де мешкає ОСОБА_5 , в ході якого було виявлено та вилучено: 13 (тринадцять) полімерних пакети з трав`янистою речовиною зеленого кольору, 15 (п`ятнадцять) пластикових банок з трав`янистою речовиною зеленого кольору, 6 (шість) полімерних пакети з трав`янистою речовиною зеленого кольору, 17 (сімнадцять) зіп пакети з трав`янистою речовиною зеленого кольору, ваги у кількості 3 шт., трав`яниста речовина зеленого кольору (розсипана), трав`яниста речовина зеленого кольору (насипом), 9 (дев`ять) шматків шоколаду у силіконовій ємності, скляна пляшка із коричневою рідиною з надписом «CABBOJA», 2 (два) зіп пакети, 1 паперовий згорток та 1 пластикова ємність з насінням, верхня частина приладу для куріння із смолою, 6 (шість) пакунків із зіп пакетами, 115,5 (сто п`ятнадцять із половиною) пігулок у блістерах «Метадон 3Н».
Дослідження експертами вилучених в ході обшуку речових доказів наразі триває. Крім того предмети направлені на дослідження з метою виявлення на кожному нашарувань.
Таким чином, ОСОБА_5 всупереч Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживаючи ними» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно придбав, зберігав з метою збуту, наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс.
ОСОБА_5 17.09.2026 року затримано в порядку до ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
18.09.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичного засобу.
Слідчим суддею Основ`янського районного суду м. Харкова 18.09.2026 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.11.2026 року включно, з визначеною сумою застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, тобто 266240 грн. 00 коп.
Окрім цього, 17.09.2026 року під час обшуку, проведеного на території та в домоволодінні АДРЕСА_2 виявлено та вилучено: рослини зовні схожі на кущі коноплі у кількості 45 штук.
На підставі цього, 17.09.2026 року СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області внесено відомості до ЄРДР за № 12026221140000967 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 310 КК України.
21.09.2026 року кримінальні провадження № 12026221140000967 від 17.09.2026 року за ч. 1 ст. 310 КК України та № 12026221140000966 від 17.09.2026 року за ч. 1ст. 307 КК України об`єднані в одне кримінальне провадження під № 12026221140000966.
На цей час вбачаються підстави для продовження щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Посилаючись на тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.11.2026 року включно; розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 18.09.2026 року, залишити без змін.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні. Просив, продовжити відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 18.11.2026 року включно. Крім того зазначив, що по кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій, а саме: повідомлення підозрюваного про підозру в остаточній редакції, виконання вимог ст. 290 КПК України, тощо.
Захисник під час розгляду клопотання просив відмовити у його задоволенні та не продовжувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки підозра є необґрунтованою, а ризики, вказані у клопотанні не доведені. Вважав за доцільне застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
У судовому засіданні підозрюваний пояснив, що покази дає добровільно, до нього не застосовувалось насильство. Просив відмовити у задоволенні клопотання та не продовжувати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, обравши запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки ризики, вказані у клопотанні не доведені, а підозра необґрунтована.
Вказав, що до затримання проживав у належній батькам двокімнатній квартирі АДРЕСА_3 . Зазначив, що інколи він вживав наркотичний засіб «канабіс» та препарат «Метадон». У нього вдома був проведений обшук, були виявлені та вилучені належні йому 13 полімерних пакетів, 15 пластикових банок, 6 полімерних пакетів, 17 зіп пакетів, в яких знаходилась наркотична речовина «канабіс». Також зазначив, що були вилучені розсипаний «канабіс», у кількості 3 шт., 9 шматків шоколаду у силіконовій ємності, прилад для куріння, 6 пакунків із зіп пакетами, більше ста пігулок у блістерах препарату «Метадон». У нього було вилучено наркотичного засобу «канабіс», загальною вагою близько одного кілограма. Вилучені за місцем його проживання наркотичні засоби, він зберігав для власного вживання. Крім того, за адресою: АДРЕСА_2 , де проживала його бабуся, він посадив рослини коноплі різних сортів, на яких з часом він розміщував бірки із назвою.
Крім того зазначив, що він неодноразово звертався до працівників СІЗО зі скаргою щодо стану здоров`я, необхідності його належного огляду та надання йому необхідного лікування. Належного огляду та лікування він не отримав.
Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до наступного.
В провадженні СВ ВП № 1 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12026221140000966 від 17.09.2026 року, попередня кваліфікація ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 310 КК України.
17.09.2026 року ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
ОСОБА_5 18.09.2026 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичного засобу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: даними протоколу за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій від 24.08.2026 року, даними протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 25.08.2026 року, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 31.08.2026 року, даними протоколу зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником від 17.09.2026 року, даними протоколів обшуків від 17.09.2026 року, даними постанов про визнання предметів як речових доказів від 17.09.2026 року та від 18.09.2026 року, даними висновку експерта від 17.09.2026 року № СЕ-19/121-26/28203-НЗПРАП, даними висновку експерта від 12.10.2026 року № СЕ-19/121-26/28869-НЗПРАП, даними висновку експерта від 15.10.2026 року № СЕ-19/121-26/28862-НЗПРАП, даними висновку експерта від 08.10.2026 року № СЕ-19/121-26/28865-НЗПРАП, даними протоколу огляду предметів від 28.09.2026 року, даними протоколу допиту підозрюваного від 01.10.2026 року, даними протоколу огляду предмету від 06.10.2026 року.
При цьому слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Слідчий суддя звертає увагу, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» № № 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати розгляду кримінального провадження або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
При цьому слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому лише тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.
Крім того, як зазначив прокурор, підозрюваний є обізнаним про частину зібраних доказів, у тому числі свідків, показання яких можуть підтверджувати його вину у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Разом із цим, ознайомившись із протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, підозрюваний обізнаний як про їх персональні данні, так і про зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.
Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Таким чином, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Дійсно, як встановлено під час розгляду клопотання, ОСОБА_5 раніше не судимий, має повну загальну середню освіту, перебуває на лікуванні, в рамках якого отримує під медичним наглядом медичний препарат «метадон», має постійне місце проживання у м. Харкові.
Разом з тим, слідчий суддя не вважає ці доводи такими, що переважають існування ризиків, існування яких встановлено під час розгляду клопотання. Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що вказані обставини, виходячи із доводів сторони захисту, існували і на час подій, які інкримінуються підозрюваному і вони не стали стримуючим фактором для ОСОБА_5 при вчиненні протиправних діянь.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Таким чином, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів щодо обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 умисного тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, відсутність у нього постійного джерела доходу, слідчий суддя продовжує йому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.11.2026 року включно.
Даних, які б вказували на неможливість підозрюваного за станом здоров`я перебувати в умовах СІЗО станом на час розгляду клопотання не надано. Згідно повідомлення завідувача Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях від 23.10.2026 року, всі ув`язнені забезпечуються медичною допомогою відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров`я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством України.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Боротюк проти України» від 16.12.2010 року зазначив, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (див. рішення у справі «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви № № 46133/99 і 48183/99, п. 63, ECHR 2003-IX (витяги)). У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (див. рішення від 23.09.2008 року у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia).
Також, відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого ст. ст. 255-255-3 КК України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Слідчий суддя звертає увагу, що в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 не підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
При визначенні альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує наступні обставини.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Вимогами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні від 20.11.2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням фактичних обставин вчинення дій згідно підозри, яка інкримінується підозрюваному, а саме того, що він підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, слідчий суддя вважає, що у цьому провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, зокрема здоров`я населення, який до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю в Україні. Крім того, високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а і для суспільства в цілому, оскільки злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, це злочини, що посягають на здоров`я населення у зв`язку з поширення наркоманії та зростанням злочинності, пов`язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, який негативно впливає на життя, здоров`я та благополуччя людей.
Слідчий суддя звертає увагу, що застава не повинна ставати засобом покарання або прихованим способом залишення особи під вартою. Якщо розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, це фактично перетворює запобіжний захід на безальтернативне тримання під вартою, що суперечить ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, розмір застави повинен бути визначений таким чином, щоб загроза її втрати ефективно стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього процесуальні обов`язки.
Слідчий у клопотанні просив визначити як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 266240 грн. 00 коп., яка на зазначеному рівні (80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) була встановлена 18.09.2026 року слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. У судовому засіданні прокурор повністю підтримав клопотання слідчого та наполягав на збереженні цього розміру застави.
Втім, заслухавши сторону захисту та дослідивши подані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що розмір застави має визначатися не лише тяжкістю кримінального правопорушення, а й реальним майновим станом особи. Перевіряючи, чи здатний підозрюваний акумулювати таку суму самостійно або за допомогою близьких осіб, слідчий суддя враховує, що нових доказів щодо достатності майнового стану матеріали провадження не містять, а підозрюваний уже протягом тривалого часу перебуває під вартою та не може сплатити визначену заставу. Сама по собі тривалість невнесення застави за відсутності доказів умисного приховування підозрюваним своїх статків є об`єктивним підтвердженням її надмірності та непомірності для конкретної особи у розумінні практики Європейського суду з прав людини.
Водночас слідчий суддя враховує, що протягом часу перебування ОСОБА_5 під вартою встановлені ризики дещо знизили свою інтенсивність, втім, станом на момент розгляду клопотання вони не нівелювалися до тієї міри, яка б повністю виключала необхідність подальшого застосування запобіжного заходу.
Навіть за наявності кількох самостійних та обґрунтованих процесуальних ризиків, правова природа застави не змінюється. Вказаний підхід чітко відображений у практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta), де Суд наголосив, що сума застави повинна бути належним чином обґрунтована та оцінена з урахуванням спроможності підозрюваного її сплатити, оскільки за відсутності такої спроможності застава втрачає свою процесуальну функцію.
Утримання завідомо непомірного розміру застави за наявності сукупності процесуальних ризиків не може слугувати законним виправданням для фактичного нівелювання інституту альтернативного запобіжного заходу та перетворення його на завуальоване безстрокове ув`язнення.
Разом з тим, ОСОБА_5 фактично перебуває під вартою з 17.09.2026 року, протягом вказаного строку застава, первісно визначена слідчим суддею, сплачена не була, що підтверджує реальну неспроможність підозрюваного ОСОБА_5 виконати попереднє судове рішення.
При цьому на момент розгляду поточного клопотання матеріали справи також не містять підтвердження сплати застави й у її зменшеному розмірі, що зумовлює подальше перебування підозрюваного під вартою, а сам він бере участь у судовому засіданні в супроводі конвою.
Вказана обставина у сукупності з тривалим перебуванням особи в умовах слідчого ізолятора є новою істотною обставиною. Вона переконливо свідчить про необхідність перегляду розміру застави у бік її зменшення - до рівня фактичної помірності та достатності для забезпечення процесуальної поведінки особи, не ставлячи при цьому під сумнів існування та підтверджену актуальність ризиків.
Проаналізувавши вищевикладене, оцінивши доводи у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність визначення ОСОБА_5 заставу у меншому розмірі, ніж заявлено стороною обвинувачення.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, відомості про майновий стан та інші відомості про особу підозрюваного, наявність ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, строк тримання під вартою ОСОБА_5 , слідчий суддя визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі 70 (сімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 232960 грн. 00 коп. (3328 x 80 = 232960), а тому клопотання про продовження запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню. Такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Визначений розмір застави має важливе значення для забезпечення належної поведінки підозрюваного та забезпечення дієвості кримінального провадження, є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, щодо посилання сторони захисту на неналежне лікування ОСОБА_5 , проведення його медичного огляду, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування, в тому числі і особи, які тримаються під вартою. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровче-профілактичних програм, в тому числі і в державних установах Міністерства юстиції, якими є слідчі ізолятори, в яких створюються умови для ефективного доступного для ув`язнених медичного обслуговування.
Згідно з ч. 3 ст. 21 Закону України «Про попереднє ув`язнення», адміністрація місць попереднього ув`язнення зобов`язана створити особам, взятим під варту, необхідні житлово-побутові умови відповідно до встановлених норм, забезпечити їх харчуванням та медичним обслуговуванням.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року за № 1769/5, яким затверджено «Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», передбачено надання медичного обслуговування ув`язненим особам в слідчих ізоляторах.
Надання ув`язненим і засудженим невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 року за №239/5/104.
Згідно до п. 2.3 вищевказаного Порядку, медичне обстеження осіб, узятих під варту здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров`я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.
Відповідно до п. 2.7 Порядку, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку.
Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО.
Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.
Враховуючи викладене, надані стороною захисту пояснення щодо стану здоров`я ОСОБА_5 та необхідності призначення медичного обстеження, суд приходить до висновку про наявність підстав до зобов`язання Харківську міську медичну частину № 27 Філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях забезпечити невідкладне медичне обстеження підозрюваного ОСОБА_5 та призначення необхідного лікування. У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях та лікуванні, які не можуть бути проведенні в Харківській міській медичній частині № 27 Філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях, забезпечити вивезення підозрюваного ОСОБА_5 , до відповідного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И В :
Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221140000966 від 17.09.2026 року, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування, до 18.11.2026 року включно.
Визначити суму застави в розмірі 70 (сімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 232960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № 646/11614/26, н/п 1-кс/646/2639/2026) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до територіальних органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон на своє ім`я.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до восьми років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.
Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.
Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора чи суду про зміну свого місця проживання або перебування.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зобов`язати слідчого СВ ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.
Встановити строк дії ухвали до 18.11.2026 року, включно.
Зобов`язати Харківську міську медичну частину № 27 Філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях забезпечити невідкладне медичне обстеження підозрюваного ОСОБА_5 та призначення необхідного лікування.
У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях та лікуванні, які не можуть бути проведенні в Харківській міській медичній частині № 27 Філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях, забезпечити вивезення підозрюваного ОСОБА_5 , до відповідного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя
Судове рішення № 141411081, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 646/11614/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: