Єдиний державний реєстр судових рішень 11 листопада 2026 року
Справа № 642/8209/26
Провадження № 2/642/3207/26
РІШЕННЯ
Іменем України
11 листопада 2026 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Гримайло А. М.,
за участю секретаря Чапкайло М. Р.,
представника позивачки адвоката Романченка В.В.,
представника відповідача Дмухіної Я. М. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна,
у с т а н о в и в:
23.09.2026 до Холодногірського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій вона просить зняти арешт з 59/100 часток квартири АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 052583 від 14.03.2006 та повідомлення ДВС Дзержинського району м. Харкова № 03-22/6700 (у реєстрових відомостях датованого 14.02.2006; у копії повідомлення - 14.03.2006), зареєстрований 12.05.2006 у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 2868570, реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 3202944.
В обґрунтування позову посилається на те, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті якої відкрилася спадщина. Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуменною Л. П. заведено спадкову справу № 64/2024. Згідно з довідкою приватного нотаріуса від 26.08.2025 № 146/02-14 єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , є її племінниця ОСОБА_1 , інші заяви про прийняття спадщини у спадковій справі відсутні.
Позивач звернулася до нотаріуса для оформлення спадкових прав на 59/100 часток квартири АДРЕСА_1 .
Постановою приватного нотаріуса від 01.09.2026 № 169/02-31 у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено через наявність зареєстрованих арештів майна спадкодавця.
Цей позов стосується виключно арешту 2006 року: запис у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 2868570, зареєстрований 12.05.2006 та перенесений з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №3202944. Записи про арешти № 29370370 та № 29371819 від 11.12.2018 предметом цього позову не є і в межах цієї справи не оспорюються. Підставою реєстрації спірного арешту зазначено повідомлення ДВС Дзержинського району м. Харкова № 03-22/6700. У реєстрових відомостях датою повідомлення вказано 14.02.2006, тоді як у наявній копії самого повідомлення та в рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.12.2015 у справі № 638/6315/15-ц зазначено дату 14.03.2006.
Із копії повідомлення № 03-22/6700 вбачається, що державним виконавцем Орос І. І. на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 052583 від 14.03.2006 було накладено арешт на все майно ОСОБА_2 у межах суми 1 886,51 грн. У повідомленні окремо зазначено квартиру АДРЕСА_2 .
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.12.2015 у справі № 638/6315/15-ц скасовано арешт квартири АДРЕСА_2 , накладений згідно з тим самим повідомленням державного виконавця № 03-22/6700 від 14.03.2006, та у мотивувальній частині цього рішення зазначено, що арешт був пов`язаний із кредитними зобов`язаннями ОСОБА_2 перед КС «Самопоміч», які були виконані, що підтверджувалося заявою КС «Самопоміч» від 26.05.2009 № 91 та квитанціями до прибуткових касових ордерів № 763 і № 762 від 26.05.2009.
Таким чином, рішення 2015 року не використовується позивачем як преюдиційне щодо осіб, які не брали участі у тій справі, однак є належним письмовим доказом фактичної історії саме того арешту, що був зареєстрований за повідомленням № 03-22/6700, та документів про виконання зобов`язання, з яким цей арешт був пов`язаний.
Для досудового з`ясування підстав подальшого існування арешту представник позивача звернувся до Шевченківського ВДВС у місті Харкові. Листом від 11.09.2026 відповідач повідомив, що за відомостями Системи виконавчі провадження, у яких боржником є ОСОБА_2 , не значаться та за Відділом не обліковуються; журнали обліку виконавчих проваджень за 2006-2009 роки знищені у встановленому порядку; встановити інформацію щодо виконавчого провадження, в межах якого накладено арешт у 2006 році, та причини розбіжностей у даті повідомлення неможливо.
Відповідач не повідомив жодного чинного виконавчого провадження, конкретного стягувача, який на цей час має невиконану вимогу до ОСОБА_2 або її спадкоємця, чи іншої актуальної виконавчої мети, для забезпечення якої необхідно зберігати арешт, накладений у 2006 році, у зв`язку з чим позивачка змушена звернутися до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 25.09.2026 у справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження, справу призначено у підготовче судове засідання.
13.10.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким до Автоматизованої системи виконавчого провадження не вносилась інформація щодо завершених виконавчих проваджень до запровадження процедури формування та ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, який є архівною складовою частиною Системи. За відомостями Системи (спецрозділ) встановлено, що виконавчі провадження, за якими боржником є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованими не значаться та за Відділом не обліковуються.
Строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить 3 роки від дати відмови у відкритті виконавчого провадження або дати завершення виконавчого провадження відповідно до пункту 3.19. розділу 3 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 470/7 від 05.07.1999 (в редакції, чинній до 25.12.2008).
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.12.2015 по справі № 638/6315/15-ц було вирішено питання про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 та звільнення з-під арешту майна, за яким Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою (колишня Перша Харківська ДНК) до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено обтяження № 3202951 на підставі повідомлення державного виконавця Дзержинського відділу ДВС ХМУЮ № 03-22/6700 від 14.03.2006 року.
На даний час встановити інформацію щодо виконавчого провадження, в межах якого накладено арешт на майно ОСОБА_2 у 2006 році, та можливих розбіжностей у рішенні виконавця не виявляється можливим, тому законні підстави відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» для зняття зазначеного арешту у Відділу відсутні.
Щодо стягнення судових витрат Відділ вважає зазначену вимогу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки Відділом не було допущено протиправної бездіяльності, бо вжиття заходів щодо зняття арешту 2006 року є неможливим у зв`язку з відсутністю матеріалів виконавчого провадження. З огляду на те, що позивач звернувся до суду для вирішення питання, яке не могло бути вирішене органом ДВС в позасудовому порядку через об`єктивні причини, судові витрати відповідно до норм процесуального права просив покласти на позивача.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 20.10.2026 підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання з`явився, просив позовні вимоги задовольнити, судові витрати покласти на позивача, надав пояснення аналогічні доводам позовної заяви.
Представник відповідача - Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання з`явилася, підтримала позицію, викладену у відзиві на позов, справу просила вирішити на підставі норм діючого законодавства, судові витрати покласти на позивача.
Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 є власником 59/100 часток квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 є власником 41/100 часток квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10.10.2013, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н. О., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.10.2013 (а. с. 8-9).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим 17.06.2024 Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а. с. 6).
Згідно з довідкою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гуменної Л. П. від 26.08.2025 № 146/02-14 єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , є її племінниця ОСОБА_1 , інші заяви про прийняття спадщини у спадковій справі відсутні (а. с. 6).
Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гуменної Л. П. від 01.09.2026 № 169/02-31 ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 59/100 часток квартири АДРЕСА_1 , після смерті її рідної тітки ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовлено через наявність зареєстрованих арештів майна спадкодавця (а. с. 6-7).
Листом Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 11.09.2026 повідомлено, що до Автоматизованої системи виконавчого провадження не вносилась інформація щодо завершених виконавчих проваджень до запровадження процедури формування та ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, який є архівною складовою частиною Системи. За відомостями Системи (спецрозділ) встановлено, що виконавчі провадження, за якими боржником є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованими не значаться та за Відділом не обліковуються.
Строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить 3 роки від дати відмови у відкритті виконавчого провадження або дати завершення виконавчого провадження відповідно до пункту 3.19. розділу 3 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 470/7 від 05.07.1999. Журнали обліку виконавчих проваджень, переданих державного виконавцю державної виконавчої служби Дзержинського району м. Харкова за 2006-2009 роки знищені, тому встановити інформацію щодо виконавчого провадження, у межах якого накладено арешт на майно ОСОБА_2 , не виявляється можливим (а. с. 7).
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.12.2015 у справі № 638/6315/15-ц скасовано арешт квартири АДРЕСА_2 , накладений згідно з тим самим повідомленням державного виконавця № 03-22/6700 від 14.03.2006, та у мотивувальній частині цього рішення зазначено, що арешт був пов`язаний із кредитними зобов`язаннями ОСОБА_2 перед КС «Самопоміч», які були виконані, що підтверджувалося заявою КС «Самопоміч» від 26.05.2009 № 91 та квитанціями до прибуткових касових ордерів № 763 і № 762 від 26.05.2009 (а. с. 8).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідносин, припинення правовідносин та інше. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За приписами п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
Відповідно до частин 1-4 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Вимоги позивача зумовлені реалізацією спадкових прав позивачки на арештоване майно та відповідно мають розглядатися за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року та є обов`язковою для суду.
Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Згідно з ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Підставою для відмови у вчиненні реєстрації права власності на часину квартири у даному випадку стала наявність арешт нерухомого майна в межах виконавчого провадження, що перебувало на виконанні у Державній виконавчій службі Дзержинського району м. Харкова та є знищеним внаслідок спливу часу його зберігання.
Судом встановлено, що виконавче провадження, де боржником була померла ОСОБА_2 , на виконанні у службі не перебуває, знищене, в архіві відділу не зберігається, позивачка є єдиним спадкоємцем боржника, спадщину прийняла у встановленому законом порядку, однак оформити право власності на спадкове майно у зв`язку з наявністю арешту частини квартири позбавлена можливості.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 має право на звернення до суду із даним позовом для подальшої реалізації спадкових прав; відомостей про доцільність і правомірність подальшого арешту нерухомого майна судом не встановлено, а тому позов підлягає задоволенню.
Судові витрати суд залишає за позивачем у зв`язку з відсутністю неправомірних дій з боку виконавчої служби та за згодою представника позивача.
Керуючись, ст. ст. 12, 30, 76, 81, 95, 263, 265, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна задовольнити.
Зняти арешт з 59/100 часток квартири АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 052583 від 14.03.2006 та повідомлення ДВС Дзержинського району м. Харкова № 03-22/6700 (у реєстрових відомостях датованого 14.02.2006; у копії повідомлення - 14.03.2006), зареєстрований 12.05.2006 у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 2868570, реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 3202944.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 11.11.2026.
Суддя - А. М. Гримайло
Судове рішення № 141410087, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова) було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 642/8209/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: