Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 569/12508/26
Провадження № 2/682/1349/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :
головуючої судді Зеленської В.І,
з участю секретарки судових засідань Козир О.П.,
прокурора Шепетівської окружної
прокуратури Хмельницької області - Мельник В.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Бойчука К.М.,
представника органу опіки та піклування
виконавчого комітету Рівненської міської ради Деркач О.С.,
представника органу опіки та піклування
виконавчого комітету Славутської міської ради Сокол С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області,
в с т а н о в и в:
25.05.2026 р ОСОБА_1 звернувся в Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області, про позбавлення батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Рівненського міського суду Хмельницької області від 27 травня 2026 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області, передана на розгляд за підсудністю до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області (а.с.19-20).
08 червня 2026 року цивільна справа № 569/12508/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області, надійшла до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області та в порядку автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Зеленській В.І. (а.с.24).
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.06.2026 позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області, прийнята до розгляду, у справі відкрите провадження № 2/682/1349/2026 і призначено її розгляд в порядку загального позовного провадження з участю сторін, до участі у справі залучено Орган опіки та піклування Рівненської міської ради Рівненського області, Орган опіки та піклування Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (а.с.25-26).
У вступному слові позивач та його представник - адвокат Бойчук К.М. позовні вимоги підтримали та пояснили, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 2020 року проживали без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьками позивача. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 . Позивач записаний батьком дитини за його заявою про визнання батьківства. Сторони виховували сина разом, його утримання здійснював позивач. Однак, навесні 2023 року відповідачка ОСОБА_2 залишила сім`ю та припинила проживати разом з сином ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , не повідомила своє нове місце проживання, не пояснила причини такої поведінки. При випадковій зустрічі з ОСОБА_1 та сином ОСОБА_4 обіцяла для дитини, що прийде до нього з подарунками, проте своєї обіцянки не дотрималась. Тому малолітній ОСОБА_5 часто плакав після таких зустрічей, а згодом перестав згадувати про маму. ОСОБА_2 не цікавиться життям сина, не приймає участі у його вихованні та утриманні, визначені рішенням суду аліменти не сплачує, не намагається відвідати дитину чи спілкуватися з ним. Відповідачка не піклується про стан здоров`я, фізичний та духовний розвиток сина, його підготовкою до самостійного життя, не спілкується з ним в обсязі, необхідному для його самоусвідомлення, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не проявляє інтересу до його внутрішнього світу. Окрім того, відповідачка зловживає психотропними речовинами та не бажає продовжувати сімейне життя; була позбавлена батьківських прав щодо іншої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за позовом бабусі. ОСОБА_2 ніхто не перешкоджає зустрічатися з сином, брати участь у його житті, але до Органу опіки та піклування чи до суду з приводу визначення порядку участі у вихованні сина вона не зверталася. Батько - ОСОБА_1 забезпечує сина харчуванням, лікуванням (за потреби), одягом та займається його розвитком. Дитина відвідує дошкільний навчальний заклад.
Тому просять позов задовольнити та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідачка ОСОБА_2 належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи судом, в судове засідання не з`явилась повторно та не повідомила про причини неявки і про можливість розгляду справи за її відсутності, відзив на позов не подала.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивач та його представник не заперечують проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, наслідки якого їм роз`яснені.
За таких обставин суд постановив розглянути справу в порядку заочного розгляду та ухвалити у справі заочне рішення.
Заслухавши вступне слово позивача та його представника, прокурора, представника органу опіки та піклування, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Спірні правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується повторно виданим свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 20 листопада 2024 року (а.с.7).
Позивач ОСОБА_1 та його неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується Витягом з Реєстру територіальної громади № 2025/015492308 від 21.10.2025 (а.с.5), Витягом з Реєстру територіальної громади № 2025/015492894 від 21.10.2025 (а.с.6) та Довідкою про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні № 24150 від 21.10.2025, виданою Департаментом цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (а.с.13).
ОСОБА_1 , як мешканець будинку, характеризується як порядна, відповідальна, врівноважена та добросовісна людина, яка дотримується правил співжиття у багатоквартирному будинку, з повагою ставиться до сусідів та спільного майна співвласників. Бере участь у житті будинку, належним чином виконує обов`язки співвласника, своєчасно сплачує внески та платежі, дотримується вимог статут ОСББ і рішень загальних зборів. За період проживання скарг, зауважень чи нарікань з боку мешканців будинку та правління ОСББ не надходило. У конфліктних ситуаціях проявляє стриманість, коректність та повагу до оточуючих, що стверджується характеристикою від 15 квітня 2026 року виданою ОСББ "Едельвейс+" (а.с.12).
Згідно з Актом обстеження умов проживання від 30 березня 2026 року та від 08.07.2026 р, складеного Службою у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області, за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Житло розміщене на 9 поверсі дев`ятиповерхового будинку та складається з 2-х кімнат. Квартира з усіма комунікаціями, мебльована з необхідною побутовою технікою, в наявності речі повсякденного вжитку. Для виховання та розвитку дитини створені належні умови: місце для сну, місце для дозвілля, одяг та іграшки. У сім`ї дружні, не конфліктні стосунки. На час відсутності батька дитини, догляд за малолітнім ОСОБА_4 здійснюють бабуся та дідусь(а.с.14, 66).
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2026 року з ОСОБА_2 стягнуто в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25.11.2025 р і до досягнення дитиною повноліття (а.с.8-9).
13.08.2026 старшим державним виконавцем Славутського відділу ДВС Мох О.С. відкрите виконавче провадження № 81725879 з виконання заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2026 року (а.с.115).
Вказане також стверджується листом Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області № 73182 від 26.08.2026 про те, що на виконанні у Славутському відділі ДВС перебуває виконавче провадження № 81725879 по примусовому виконанню виконавчого листа № 569/25514/25, виданого 19 березня 2026 року Рівненським міським судом Рівненської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25.11.2026 року і до досягнення дитиною повноліття. 13.08.2026 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка була направлена сторонам рекомендованою кореспонденцією Укрпоштою (а.с.101).
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 20.08.2026, складеного старшим державним виконавцем Славутського відділу ДВС Мох О.С., вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 01.08.2026 становить 50580,55 грн (а.с.103).
20.08.2026 за вих № 71243 Славутський відділ ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області направив ОСОБА_2 повідомлення про внесення відомостей про боржника ОСОБА_2 у Єдиний реєстр боржників. так як станом на 20.08.2026 у ОСОБА_2 є заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 20.08.2026 за період з25.11.2025 по 20.08.2026 становить 43925,05 грн, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці (а.с.102).
20.08.2026 старшим державним виконавцем Славутського відділу ДВС Мох О.С. винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_2 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощенною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (а.с.105); постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_2 у праві полювання (а.с.107); постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України (а.с.109); постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_2 у праві керування транспортними засобами (а.с.111); постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_2 (а.с.113).
Вказані постанови надіслані ОСОБА_2 для відома 20.08.2026, що стверджується листами Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області (а.с.104, 106, 108, 110, 112, 114).
Свідок ОСОБА_7 (мати позивача) пояснила, що ОСОБА_1 проживав із ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з початку 2020 року. ІНФОРМАЦІЯ_8 у них народився син ОСОБА_4 . З моменту народження дитини ОСОБА_2 відносилась до нього прохолодно, ніколи не пригортала, не цілувала , не дбала про нього, так як їй було всерівно, що дитина плаче, що дитина голодна, що у дитини брудний одяг. Коли ОСОБА_4 виповнилося 3 роки і 2 місяці, тобто навесні 2024 року, ОСОБА_9 пішла з дому нікому нічого не пояснюючи. На той час між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відносини не складалися, між ними були конфлікти на побутовому грунті. З того часу ОСОБА_9 до них не приходить, зустрічається з сином ОСОБА_4 під час його прогулянок раз в місяць або рідше, в садочку сина не відвідує, подарунків сину не надсилає і не приносить. Вона з ОСОБА_12 за час спільного проживання не конфліктувала. При цьому ОСОБА_9 алкогольними напоями не зловживає, вона не помічала, щоб ОСОБА_13 вживала наркотики або психотропні речовини.
Свідок ОСОБА_14 показала, що вона є Хрещеною мамою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ще з 2018 року вона була знайома з ОСОБА_2 , підтримувала з нею товариські відносини. У ОСОБА_15 ніколи не було близьких друзів, вона дуже замкнута особа, ніколи не ділилася внутрішніми переживаннями. Їй відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_9 народила сина ОСОБА_4 , батьком якого є ОСОБА_16 . ОСОБА_13 не справлялася з материнськими обов`язками з моменту народження сина, не мала до ОСОБА_17 материнських почуттів, тому вона часто навідувала їх і допомагала з дитиною. Разом з тим ОСОБА_13 ніколи не била дитину, не кричала на нього. У березні 2024 року ОСОБА_9 пішла з дому через байдужість до сім`ї. У 2025 р та двічі у 2026 році вона випадково зустрічалася з ОСОБА_18 в м. Рівне. ОСОБА_2 останній раз мала неохайний зовнішній вигляд, була знервована, не хотіла спілкуватися. З розповідей ОСОБА_1 їй відомо, що ОСОБА_9 декілька разів зустрічалася з сином ОСОБА_4 на майданчику під час його прогулянок, але не виявляла бажання його забрати. В період спільного проживання ОСОБА_1 сварився з суковою ОСОБА_18 , бо вона не хотіла виконувати хатню роботу: не готувала, не прала, не прибирала. Але ОСОБА_13 не зловживала алкогольними напоями чи психотропними речовинами.
Представник органу опіки та піклування Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області Сокол С.Ю. пояснила, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Однак з 2012 року за вказаною адресою не проживає, з бабусею та матір`ю не спілкується. Після розмови з матір`ю ОСОБА_19 , вона прийшла до висновку, що відповідачка є особою, яка не може відстоювати свою позицію. Їй постійно вказували, що вона неправильно доглядає за дитиною (йдеться про дочку ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо якої вона позбавлена батьківських прав за заявою матері), неправильно поводиться. Це було причиною, що ОСОБА_9 втекла від матері, залишивщи їй доньку, і така ж причина спонукала її втекти від ОСОБА_1 та сина. Проте, зустрітися з ОСОБА_12 не представилося можливим, обстежити умови її проживання також не вдалося, так як відповідачка за зареєстрованою адресою не проживає, тому Орган опіки та піклування Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області не зміг скласти висновок щодо доцільності/недоцільності позбавлення відповідачки батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На підтвердження наданих пояснень представником Органу опіки та піклування Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області Сокол С.Ю. надано довідку Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 24.06.2026 р № 11.03-09/131 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (пенсіонер), дочка - ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , (не проживає), зять - ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (не проживає), онука - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (не проживає), онук - ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (не проживає) (а.с.77); довідку № 2.4-11/133 від 25.06.2026 про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , зареєстрована, однак з 01.01.2012 р не проживає в АДРЕСА_2 . Місце її перебування невідоме (а.с.78); Акт обстеження житлово-побутових умов від 24.06.2026, складений Службою у справах дітей, сім`ї та молоді Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, з якого вбачається, що будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , є одноповерховим з трьома кімнатами, кухнею та коридором. Будинок з ремонтом та усіма зручностями; облаштований необхідними меблями нового зразка і побутовою технікою. За вказаною адресою проживає бабуся відповідачки ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.79).
З листа № 3.5-24/1106 від 31.07.2026, виданого Улашанівською сільською радою Шепетівського району Хмельницької області, вбачається, що надати Висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неможливо, оскільки ОСОБА_2 за місцем реєстрації - АДРЕСА_2 , не проживає з 2012 року (а.с.76).
Заочним рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2024 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
07 жовтня 2024 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області видано судовий наказ № 682/2469/24 про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_22 аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.10.2024 р і до досягнення повноліття дитиною.
З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради № 08-01-1463/26 від 11.08.2026 вбачається, що батьки неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі не перебували. ОСОБА_25 встановив батьківство по відношенню до малолітнього ОСОБА_4 . Малолітній ОСОБА_4 проживав з бабусею та дідусем по батьковій лінії, коли батько дити перебував на військовій службі в ЗСУ. Відповідно до акту обстеження умов проживання в АДРЕСА_1 встановлено, що у квартирі створені достатні умови для проживання та виховання малолітньої дитини. Під час спілкування малолітній ОСОБА_4 сказав, що любить тата і маму, живе з дідусем та бабусею, тато служить, маму звати ОСОБА_26 , мама купила йому костюм, коли був на дачі, то мама передавала кавун. У садочок мама не приходить, але коли тато приїздив, то вони разом ходили до мами. З інформації ЗДО (ясла-садочок) № 47 Рівненської міської ради вбачається, що із заявою про влаштування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в садочок звертався батько ОСОБА_1 . Упродовж 2023/2024 навчального року дитину приводили в дитячий садочок та забирали із садочка мама і тато. Мама ОСОБА_2 з вихователями групи упродовж 2024/2025 та 2025/2026 навчальних років не спілкувалась, батьківські збори не відвідувала. Малолітнього хлопчика в заклад дошкільної освіти приводив та забирав батько - ОСОБА_1 . Тато цікавився успіхами ОСОБА_27 , приймав участь в житті групи та садочка, відвідував святкові ранки. Оплату за харчування дитини в ЗДО вчасно здійснював ОСОБА_1 . У інформації КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Північний" Рівненської міської ради вказано, що дитина ОСОБА_28 з 19 квітня 2021 року по 10 серпня 2023 року спостерігався у лікаря педіатра ОСОБА_29 . Зі слів лікаря на огляд дитину супроводжувала мама ОСОБА_2 , іноді у супроводі обох батьків. При відвідуванні дитини на дому постійно була присутня мама. Рекомендацій лікаря щодо лікування дитини мама дотримувалась. Було дано зауваження мамі щодо недотримання графіка вакцинації дитини, тому мама заключила декларацію з лікарем ЗПСМ АЗПСМ № 3 ОСОБА_30 . Зі слів лікаря, дитину на огляд супроводжували обоє батьків, рекомендацій лікаря щодо лікування та догляду дотримувались. З 10 березня 2026 року дитина спостерігається у лікаря ЗПСМ АЗПСМ № 4 ОСОБА_31 . Зі слів лікаря, при зверненні до медичного закладу дитину завжди супроводжував батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батько дотримується рекомендацій лікарів щодо забезпечення здорового розвитку дитини. Мати дитини ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до інформації Служби у справах дітей Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області ОСОБА_2 зареєстрована в с. Іванівка, але за місцем реєстрації не проживає, місце знаходження її невідоме. Власником будинку, де вона зареєстрована є її бабуся ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Бабуся не знає де її онука ОСОБА_2 . Також їй не було відомо про народження ОСОБА_12 ще однієї дитини, а саме - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Бабуся постійно знаходиться на заробітках за кордоном, на даний час приїхала додому. ОСОБА_21 надала номер телефону своєї дочки ОСОБА_22 , матері ОСОБА_2 . Поспілкувавшись у телефонному режимі вз ОСОБА_22 , стало відомо про те, що вона виховує та є опікуном старшої доньки ОСОБА_2 , яка рішенням суду позбавлена батьківських прав стосовно дитини. Про місце проживання ОСОБА_32 її матері нічого невідомо. Однак, ОСОБА_33 надала контактний номер телефону ОСОБА_2 . 03.07.2026 ОСОБА_2 з`явилась на виклик до служби у справах дітей рівненської міської ради та надала письмове заперечення щодо позбавлення її батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 . Вказує, що на даний час вона орендує кімнату за адресою: АДРЕСА_3 , працює неофіційно, має дохід. З батьком дитини не проживає останні два роки, з 2024 року. Стверджує, що з дитиною зустрічалась останній раз близько двох місяців тому. У його вихованні, лікуванні участь бере. В дитячому садочку оплачувала харчування та навчання. Купувала іграшки, одяг та взуття для сина. Скидала кошти на картку батька на потреби дитини. Заперечує щодо позбавлення її батьківських прав ще і тому, що бабуся ( ОСОБА_7 ) перешкоджає їй бачити сина. Просить повідомити її про засідання комісії, у якому вона хоче брати участь. Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2024 року у справі № 682/3115/23 ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав стосовно малолітньої доньки. Відповідно до інформації Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , до адміністративної відповідальності не притягувалась. Питання про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Рівненської міської ради 06 серпня 2026 року. На засіданні комісії ОСОБА_2 повідомила, що вона не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав стосовно сина ОСОБА_4 . Однак, пояснити своє рішення, а також чому змінила позицію щодо позбавлення її батьківських прав, назвати не змогла. Разом з тим повідомила, що бачиться з сином, бере участь у його вихованні. Комісія з питань захисту прав дитини, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, розглянувши матеріали справи та, заслухавши пояснення батька дитини ОСОБА_1 , його представника - адвоката Бойчука К.М., матері дитини ОСОБА_2 , прийняла рішення про недоцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.92-96).
В судовому засіданні представник Органу опіки та піклування Деркач О.С. підтримала вказаний висновок і пояснила, що вона особисто брала участь в обстеженні житлово-побутових умов ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спілкувалася з ним особисто. Малолітній ОСОБА_4 усвідомлено заявив,що любить і маму, і тата, часто зустрічається з мамою під час прогулянок та спілкується з нею. Тому у неї склалося враження, що стосунки між мамою ОСОБА_12 і сином ОСОБА_34 позитивні, негативна характеристика на ОСОБА_35 відсутня. підтримала висновок Органу опіки та піклування Рвиконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області та вважає за недоцільне позбавляти ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки таке рішення відповідатиме найкращим інтересам дитини.
В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , в КП "Рівненський обласний центр психологічного здоров`я населення" Рівненської обласної ради за медичною допомогою не зверталася (а.с.154).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Факт вживання чи зловживання ОСОБА_2 наркотичними, психотропними речовинами чи алкогольними напоями не доведений.
Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у 2022 р притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44 КУпАП за зберігання наркотичних речовин - амфетаміну масою 0,0044 г (а.с.165-166), 30.01.2026 р притягнутий до адмінітсративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за фактом керування транспортним засобом 04.12.2025 р о 23 год 51 хв в АДРЕСА_4 з ознаками наркотичного сп`яніння (а.с.167-168).
14 травня 2024 року до служби "102" надійшло повідомлення з органів охорони здоров`я про те, що 14.05.2024 р о 13.31 год до травмпункту ЦМЛ звернулася ОСОБА_2 , якій 13.05.2024 р о 19.00 год чоловік ОСОБА_1 наніс тілесні ушкодження. Діагноз: забій грудної клітки зліва (а.с. 172).
Означені обставини в своїй сукупності вказують на те, що між ОСОБА_1 та його співмешканкою ОСОБА_2 навесні 2024 року виникли неприязні відносини, які спонукали відповідачку залишити місце проживання у батьків позивача та не сповіщати позивачу про своє наймане житло. А відсутність достатнього доходу і уміння справлятися з життєвими труднощами, як вказує свідок ОСОБА_14 , не дали можливості відповідачці забрати з собою сина.
Відповідачка у заяві до Органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради від 03.07.2026 р. пояснила, що є мамою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , але з ОСОБА_1 разом не проживає з 2024 року, орендує кімнату в АДРЕСА_3 , офіційно не працює, але має дохід. З сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зустрічається, приймає участь у його вихованні та лікуванні. В дитячому садочку оплачувала харчування та навчання. Купувала іграшки, одяг та взуття синові. Скидала кошти на картку ОСОБА_1 на потреби сина ОСОБА_4 . ОСОБА_2 заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Пояснила це тим, що близькі родичі перешкоджають їй у спілкуванні з дитиною (а.с.136).
Позивач ОСОБА_1 визнав, що перебуває в СЗЧ, так як виховує сина, який залишився без материнського піклування.
Факт самовільного залишення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , військової частини (місця служби) стверджується письмовими доказами на а.с. 169-171.
Означена обставина може вказувати на те, що з метою узаконити свій статус особи, яка самостійно здійснює догляд та виховання малолітньої дитини, а також враховуючи характер стосунків між сторонами, суд вважає, що позивач міг вплинути на відповідачку з метою спонукати її відмовитися від батьківських прав щодо сина ОСОБА_4 . Тому відповідачка на засіданні комісії у справах дітей Рівненської міської ради погодилась на позбавлення її батьківських прав та не з`явилася в судові засідання.
В ході судового розгляду справи не доведено, що відповідачка ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток неповнолітнього сина ОСОБА_4 , його навчання, підготовку до самостійного життя.
Прокурор ОСОБА_36 вважає за недоцільне позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , так як позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків і може бути застосований у виняткових випадках за доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням їх характеру, особи, а також інших конкретних обставин. Оскільки в ході судового розгляду не встановлено обставин, які вказували б на свідому, умисну поведінку відповідачки, яка б свідчила про її ухилення від виконання батьківських обов`язків, в задоволенні позову слід відмовити.
Звертаючись до суду із позовом про позбавлення батьківських прав, позивач покликався на положення пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України згідно якої мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Стаття 9 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства" (далі - Закон № 2402-III) виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону № 2402-III).
Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Верховним Судом у постановах, зокрема від 24 жовтня 2024 року в справі № 199/3287/23, від 20 березня 2024 року в справі № 204/2097/22, від 07 лютого 2024 року в справі № 455/307/22 та інших, вказував, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і у виняткових випадках за доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин суд справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови від 23 жовтня 2024 року в справі № 464/2040/23, від 28 лютого 2024 року в справі № 303/4697/22, від 12 лютого 2024 року в справі № 202/1931/22 та інші).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Савіни проти України" (№ 39948/06 від 18 грудня 2008 року, п.п. 47-49) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, і це можна виправдати лише за виняткових обставин.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Верховний Суд у постанові від 06.05.2020 (справа №753/2025/19) дійшов наступного висновку: "Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини".
Таким чином, позбавлення батьківських прав слід розглядати, як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько чи мати ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і такі засоби впливу виявилися безрезультатними.
Суд також звертає увагу на те, що до суду не було надано доказів застосування до відповідачки будь-яких засобів попередження та впливу зі сторони органу опіки та піклування щодо невиконання батьківських обов`язків. Так, немає жодних документально підтверджених відомостей, що з відповідачкою уповноважені служби або представник навчального закладу проводили роз`яснювальні бесіди про необхідність змінити свою поведінку, або їй направлялися відповідні листи, як і відсутні докази притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків, внесення відповідачці попередження про неналежне виконання батьківських обов`язків, тощо.
Наведене свідчить про відсутність даних про те, що збереження родинного зв`язку дитини з матір`ю у цій справі є недоцільним.
Позивач не довів в ході судового розгляду, що позбавлення відповідачки батьківських прав, тобто природних прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, як крайнього заходу впливу є необхідним у цій справі.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 червня 2021 року у справі №466/9380/17.
Особистісні непорозуміння між батьками не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки у рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків (постанова Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року, справа № 320/5094/19).
Оцінюючи особу відповідачки та її поведінку, в контексті практики ЄСПЛ з вирішення аналогічних спорів, суд вважає, що суду не надані будь-які докази, які б вказували на явну неблагополучність ОСОБА_2 чи наявність з її боку загрози для дитини, її здоровая чи психічного розвитку.
Докази, які були надані позивачем, суд не вважає достатніми та переконливими для застосування до відповідачки такої крайньої міри впливу як позбавлення батьківських прав відносно сина.
Встановлені судом обставини справи вказують на наявність підстав для того, щоб попередити відповідачку ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суд звертає увагу, що залишення поза увагою попередження суду про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків в подальшому може бути визнано достатньою підставою для позбавлення батьківських прав.
Однак, використання позивачем позову про позбавлення відповідачки батьківських прав щодо малолітньої дитини з метою штучного створення обставин для звільнення від проходження військової служби під час мобілізації не відповідає вимогам чинного законодавства та не може слугувати підставою для задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав відповідачки щодо неповнолітнього сина.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 263-265, 273, 282, 289 ЦПК України, ст. 164 СК України, суд
в и р і ш и в:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і покласти на орган опіки та піклування за місцем проживання дитини контроль за виконанням нею батьківських обов`язків стосовно дитини.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, неподані заяви про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі Електронний суд.
Головуюча суддя Зеленська В. І.
Судове рішення № 141408597, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 569/12508/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: