Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 681/1281/26
Провадження 2/681/1243/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
11 листопада 2026 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
27.08.2026 товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - Товариство) звернулося до суду з вказаним вище позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №29.12.2025-100001411 від 29.12.2025 (далі - Договір).
В обґрунтування вимог вказано, що 29.12.2025 Товариство та відповідач уклали Договір, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 10000,00 грн на реквізити електронного платіжного засобу позичальника.
Кредитний договір укладений в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Під час укладення кредитного договору відповідач пройшла ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.
Відповідач за умовами договору отримала кредит на умовах строковості, платності та поворотності, зобов`язалася його повернути, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту на умовах визначених договором. Товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у передбаченому договором розмірі, що підтверджується квитанцією від 29.12.2025.
Однак, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подачі позовної заяви утворилась заборгованість у сумі 30592,76 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000,00 грн, по відсотках в розмірі 15100,00 грн, заборгованості за комісією у розмірі 752,76 грн та відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України в розмірі 4740,00 грн, чим порушуються права та інтереси Товариства. При цьому позивач зазначає, що відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме проведена часткова сплата в розмірі 2000,00 грн від 29.01.2026 та 2607,24 грн від 30.01.2026, що було враховано при розрахунку суми позовних вимог.
Поштовий конверт повернувся на адресу суду 15.09.2026 з відміткою відділення АТ «Укрпошта», що адресат відсутній за вказаною адресою, при цьому відправлення, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається врученим.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подала.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 03.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 43).
Копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено позивачем засобами поштового зв`язку 20.08.2026, що підтверджується накладною та описом вкладення товариства з обмеженою відповідальністю «Поштова служба «Е-Пост» (а.с. 40).
Представник позивача просить, у разі відсутності відзиву відповідача, розгляд справи проводити за його відсутності та зазначає, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, згідно зі ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.
3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом установлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Так, 29.12.2025 позивач та відповідач уклали Договір (а.с. 14-20).
При укладенні Договору відповідачем пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку, під час якої з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
Кредитний договір між сторонами укладений на вебсайті позивача шляхом підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором пропозиції позивача укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», надання Товариством заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася згідно зі ст. 11 цього Закону України, а також відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, підписаної вказаним одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений відповідачем при її ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті.
Відповідно до умов заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного Договору отримала кредит у сумі 10000,00 грн на 182 дні шляхом перерахунку коштів за реквізитами електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_3; процентна ставка є фіксованою незмінною та становить 1% за один день користування кредитом. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту, становить 20% від суми Кредиту та дорівнює 2000,00 грн, нараховується та обліковується в день видачі кредиту. Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку.
Видача кредитних коштів за Договором у сумі 10000,00 грн підтверджується даними квитанції про переказ коштів iPay.ua від 29.12.2025 (а.с. 21).
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором загальний розмір заборгованості відповідача становить 30592,76 грн та складається з 10000,00 грн основного боргу, 15100,00 грн відсотків, 752,76 грн непогашеної комісії та 4740,00 грн відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України. Згідно з наданим розрахунком відповідачем здійснювались часткові платежі на погашення заборгованості у розмірі 2000,00 грн від 29.01.2026 та 2607,24 грн від 30.01.2026 (а.с. 34-36).
4. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умови договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Судом встановлено, що сума кредиту становить 10000,00 гривень. Факт виконання позивачем зобов`язань щодо надання коштів підтверджується даними квитанції про здійснення переказу коштів 29.12.2025 на суму 10000,00 грн.
З метою перевірки обґрунтованості позовних вимог судом здійснено математичний аналіз нарахування відсотків, комісії та погашення заборгованості. Відповідно до умов договору, комісія за надання кредиту становить 20% від суми кредиту (2000,00 грн) та обліковується в день видачі. Відсотки нараховуються за фіксованою ставкою 1% за кожен день користування. Відповідач здійснила часткові платежі: 29.01.2026 у розмірі 2000,00 грн та 30.01.2026 у розмірі 2607,24 грн. Відповідно до статті 534 ЦК України, ці кошти були спрямовані на погашення нарахованих на той час відсотків та частково комісії. Після зарахування платежів непогашений залишок комісії склав 752,76 грн, а тіло кредиту залишилося непогашеним у повному обсязі - 10000,00 грн. Подальше нарахування відсотків здійснювалося на залишок тіла кредиту, що за заявлений період становить 15100,00 грн. Розрахунок позивача відповідає умовам договору та вимогам закону, а доказів повного повернення кредиту суду не надано. Вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000,00 грн та відсотків у розмірі 15100,00 грн є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення комісії у розмірі 752,76 грн, суд зазначає, що відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Позичальник була належним чином ознайомлена з умовами кредитування, включаючи розмір комісії за надання кредиту (20% від суми, що дорівнює 2000,00 грн), погодилася з ними шляхом підписання Паспорта споживчого кредиту та Заявки. Послуга з надання кредиту, що включає перерахування коштів за допомогою стороннього сервісу інтернет-еквайрингу, була фактично надана Товариством та спожита відповідачем в момент отримання кредитних коштів, а тому нарахування комісії є правомірним, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Що стосується пред`явленої до стягнення суми заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 4740,00 грн, суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи правомірність пред`явлення до стягнення зазначеної суми і підстави стягнення, представник позивача посилається на те, що норми Закону України «Про споживче кредитування» є спеціальною нормою, а тому має перевагу над ЦК України, яка регулює лише загальні питання щодо правових та організаційних засад споживчого кредитування, а договір з відповідачем був укладений після набрання чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо даного посилання представника позивача суд зауважує, що п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у зв`язку з прийняттям Законом № 3498-IX від 22.11.2023 змін не зазнав. Обов`язок кредитодавця списати неустойку у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування і надалі не залежить від дати укладення кредитного договору.
Питання пріоритетності норм ЦК України Велика Палата Верховного Суду детально обґрунтувала у справі № 334/3161/17 (п. 14-19 постанови від 22.06.2021). У постанові від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням кодексу не може бути усунено шляхом застосування правила, за яким із прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним раніше. Кодекс є основним актом цивільного законодавства, тому будь-які зміни в регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого кодексом.
Крім того, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Оскільки згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України. Норми ЦК України є пріоритетними, тому нарахування заборгованості відповідачу за процентами згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 4740,00 грн є по суті мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання в розумінні положень ст. 625 ЦК України.
Суд дійшов висновку про неможливість її стягнення та про необґрунтованість позовних вимог в цій частині і відсутність підстав для їх задоволення.
З врахуванням викладеного вище, суд частково задовольняє позов та стягує з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 25852,76 грн, з яких 10000,00 грн - тіло кредиту, 15100,00 грн - відсотки та 752,76 грн - комісія.
5. Розподіл судових витрат.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.
Виходячи із задоволення позовних вимог на 84,51 % (задоволено вимог на суму 25852,76 грн із заявлених 30592,76 грн), з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: 2249,99 грн судового збору (від сплачених 2662,40 грн) та 107,65 грн поштових витрат (від документально підтверджених 127,38 грн згідно з квитанцією товариства з обмеженою відповідальністю «Поштова служба «Е-Пост»), що у загальному підсумку складає 2357,64 грн.
Керуючись наведеним, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279 ЦПК України суд,
у х в а л и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №29.12.2025-100001411 від 29.12.2025 в сумі 25852 (двадцять п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн 76 коп., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 10000 грн 00 коп., простроченої заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 15100 грн 00 коп. та заборгованості за комісією у розмірі 752 грн 76 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2357 (дві тисячі триста п`ятдесят сім) грн 64 коп. судових витрат.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, поштовий індекс 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 11.11.2026.
Суддя Сергій ІЛЛЮК
Судове рішення № 141408570, Полонський районний суд Хмельницької області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 681/1281/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: