Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 680/917/26
У Х В А Л А
"11" листопада 2026 р. селище Нова Ушиця
Суддя Новоушицького районного суду Хмельницької області Яцина О.І.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
установив:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою у якій просив скасувати постанову серії R129589 від 17 жовтня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП.
Ухвалою суду від 03 листопада 2026 року відкрито провадження у даній справі.
Під час розгляду справи суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у статтях 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач вказав, що відповідно до рішення № 10-р(ІІ)/2026 Конституційного суду України від 09.09.2026 за оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення судовий збір не сплачується.
Однак, суд не погоджується з такими доводами позивача та вважає зазначити наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17 (оприлюднено 28.04.2020) відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16), та зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, Другий сенат Конституційного Суду України 9 вересня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2026 щодо конституційності абз. 7 пп. 1, пп. 5 п. 3, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674VI зі змінами (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення).
Суд установив, що Закон України «Про судовий збір» не передбачає сплати судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також відповідних апеляційних скарг.
Розглядаючи справу, Суд виходив із того, що право на судовий захист охоплює реальний та дієвий доступ до правосуддя. Особливого значення ця гарантія набуває у спорах між особою і державою, коли особа звертається до суду для захисту від застосованого до неї публічно-владного примусу. Суд наголосив, що оскарження постанови про адміністративне правопорушення є реалізацією гарантованого ч. 2 ст. 55 Конституції України права на судове оскарження актів органів публічної влади.
Суд підкреслив, що визначення об`єктів, ставок, умов і порядку справляння судового збору належить до виключної компетенції Верховної Ради України. Судовий збір має бути домірним, а його розмір та умови справляння не повинні становити для особи надмірного тягаря або створювати фактично нездоланні перешкоди для звернення до суду.
Проаналізувавши структуру та зміст Закону України «Про судовий збір», суд установив, що законодавець передбачив лише один спеціальний випадок справляння судового збору у сфері адміністративної відповідальності - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Водночас Закон не встановлює окремого обов`язку сплачувати судовий збір за оскарження постанови про адміністративне правопорушення.
Суд звернув увагу на те, що обов`язок сплачувати судовий збір у таких справах виник у судовій практиці на підставі правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17. Конституційний Суд України наголосив, що визначення обов`язку сплачувати судовий збір та розміру його ставки належить до сфери законодавчого регулювання: порядок визначення ставки судового збору має бути встановлений саме законом.
Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд визнав такими, що відповідають Конституції України, абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674VI зі змінами, надавши їм конституційно узгоджене тлумачення, відповідно до якого ці приписи не передбачають справляння судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.
Конституційний Суд України закрив конституційне провадження у справі щодо перевірки на відповідність Конституції України пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674VI зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України «Про Конституційний Суд України» неприйнятність конституційної скарги.
Як встановлено з мотивувальної та резолютивної частин Рішення Конституційного Суду України № 10-р(ІІ)/2026, Конституційний Суд України закрив конституційне провадження в частині перевірки на відповідність Конституції України положень Закону України «Про судовий збір» щодо норми, яка визначала ставки збору, та не визнавав відповідні положення закону неконституційними.
Конституційним Судом України було застосовано інструмент конституційно-правового тлумачення норм права.
Водночас, Конституційний Суд України наголошував, що «забезпечення сталості та єдності судової практики є основоположною функцією Верховного Суду (частина 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), яку не може здійснювати інший орган державної влади, зокрема Конституційний Суд України» [абзац четвертий пункту 8 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022]. Висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду, є обов`язковими для врахування іншими судами і самим Верховним Судом».
З урахуванням наведеного та з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, до спірних правовідносин належить застосувати висновки, які Велика Палата Верховного Суду висловила у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17. Так, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, має бути сплачено судовий збір або надані докази звільнення від його сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 гривні.
Приймаючи вищевикладене, за подання до суду позовної заяви про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, приймаючи ставку судового збору визначену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає сплаті судовий збір в сумі 665,60 грн.
Таким чином, позивачеві необхідно усунути недоліки адміністративного позову, котрі зазначені в даній ухвалі та надати належні докази сплати судового збору за подання адміністративного позову або надані докази звільнення від його сплати.
Для усунення недоліків стороні позивача необхідно сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн за реквізитами: ГУК у Хмел обл/Новоушицьк. стг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37971775; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA068999980313141206000022669; Код класифікації доходів бюджету: 2203010; призначення платежу - *101, судовий збір та подати до суду оригінали платіжного документу про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 13-15 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи те, що провадження у справі відкрито за заявою поданою без додержання вимог, викладених у статті 160 КАС України, позивачу необхідно надати строк для усунення недоліків.
Також стороні позивача необхідно роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 171 КАС України, суд,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху і надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя: О. І. Яцина
Судове рішення № 141407776, Новоушицький районний суд Хмельницької області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 680/917/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: