Рішення № 141406788, 10.11.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Дата ухвалення
10.11.2026
Номер справи
466/7569/26
Номер документу
141406788
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 466/7569/26

Провадження № 2/466/4547/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

19 серпня 2026 року, ТОВ «Фінансова Компанія Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором №100507753 від 12.06.2026 року, у розмірі 39 473,36 грн. та судовий збір.

В обґрунтування вимог зазначає, що 12 червня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 100507753, відповідно до умов якого відповідачці надано кредитні кошти в розмірі 15 000 грн. Кредитний договір укладено в електронній формі , шляхом використання інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця. Відповідно до умов договору позичальниця зобов`язалася повернути отримані кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та інші передбачені договором платежі.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання, перерахувавши відповідачці кредитні кошти за реквізитами платіжної картки, зазначеними під час оформлення кредиту.

Однак відповідачка належним чином не виконала своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів, унаслідок чого виникла заборгованість.

24 квітня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24042026, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників, визначених у відповідному реєстрі.

Згідно з витягом із Реєстру боржників № 2 від 24 квітня 2026 року позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 100507753.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідачки становить 39 473 грн 36 коп., з яких: 14 362 грн 93 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту, 8 120 грн 43 коп. - заборгованість за процентами; 9 990 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 7 000 грн - заборгованість за неустойкою (штрафом, пенею).

Позивач вказує, що після набуття права вимоги додаткових штрафних санкцій не нараховував, а відповідачка заборгованості не погасила. У зв`язку з наведеним просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.09.2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі повторної неявки відповідача.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи. Відзиву на позовну заяву не подала.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 червня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100507753. Відповідно до пункту 1.2 договору сума кредиту становить 15 000 грн. Згідно з пунктом 1.3 договору загальний строк кредитування становить 360 днів, а строк виконання окремих зобов`язань визначається погодженим сторонами графіком платежів. Матеріалами справи підтверджується, що до кредитного договору оформлено додатки, зокрема графік платежів, заяву на отримання кредиту та паспорт споживчого кредиту. Зміст зазначених документів підтверджує погодження сторонами суми кредиту, строку кредитування, процентної ставки та порядку здійснення платежів.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Таким чином, електронна форма укладення договору відповідає вимогам законодавства.

Факт надання відповідачці кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 105162327 від 12 червня 2025 року, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» перерахувало на користь ОСОБА_1 15 000 грн. Отже, первісний кредитор виконав зобов`язання щодо надання кредитних коштів.

Судом також встановлено, що 24 квітня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24042026.

Відповідно до пункту 1.2 договору факторингу перехід права вимоги до фактора відбувається з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників.

Матеріалами справи підтверджено оформлення відступлення права вимоги за зазначеним договором факторингу та включення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 100507753 до Реєстру боржників № 2 від 24 квітня 2026 року.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

При цьому відступлення права вимоги не змінює змісту кредитного зобов`язання та не звільняє нового кредитора від обов`язку довести правомірність і розмір заявленої заборгованості.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання, у якому встановлено строк його виконання, підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідачка отримала кредитні кошти в розмірі 15 000 грн. Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості та витягом із Реєстру боржників залишок основної суми кредиту, заявлений до стягнення, становить 14 362 грн 93 коп.

Зазначена сума є меншою від фактично наданого кредиту та відображена у документах первісного і нового кредиторів як непогашена частина основного зобов`язання.

Суд враховує, що обов`язок повернення фактично отриманих кредитних коштів є основним обов`язком позичальника за кредитним договором.

Відповідно до статей 1049, 1054 ЦК України отримані кредитні кошти підлягають поверненню у строки та порядку, визначені договором.

Відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги щодо стягнення основної суми кредиту в розмірі 14 362 грн 93 коп.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, а їх розмір та порядок сплати встановлюються договором.

Матеріалами справи підтверджується, що сторони погодили платний характер користування кредитними коштами.

Відповідно до умов кредитного договору та графіка платежів проценти нараховуються за користування кредитними коштами протягом визначеного договором строку кредитування.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості позивач заявив до стягнення 8 120 грн 43 коп. процентів.

Судом досліджено також картку обліку виконання договору, у якій відображено операцію списання 8 049 грн 60 коп. процентів 24 квітня 2026 року.

Зазначена операція свідчить про здійснення первісним кредитором коригування обліку процентної заборгованості.

Водночас сума 8 120 грн 43 коп. відображена у витягу з Реєстру боржників як заборгованість за процентами, право вимоги щодо якої відступлено позивачу.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту.

Після закінчення строку кредитування права та інтереси кредитодавця охороняються положеннями частини другої статті 625 ЦК України.

Тобто, кредитний договір укладено на загальний строк 360 днів, а заявлені проценти визначені первісним кредитором у межах обліку кредитного зобов`язання.

З урахуванням умов договору та наданих документів суд приходить до висновку про стягнення процентів у заявленому розмірі 8 120 грн 43 коп.

Проте, позивач просить стягнути з відповідачки 9 990 грн комісії за обслуговування кредиту.

Судом встановлено, що умовами кредитного договору передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, яка нараховується відповідно до погодженого графіка платежів.

Водночас саме по собі включення комісії до умов договору не свідчить про безумовну правомірність її стягнення.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право отримувати безоплатно інформацію про стан своєї заборгованості з установленою законом періодичністю.

Частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Водночас умова договору щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно, є нікчемною.

Таким чином, для вирішення питання про правомірність комісії визначальним є не її найменування, а зміст конкретних послуг, за які передбачено відповідну плату.

Досліджені судом умови договору передбачають комісію за обслуговування кредиту, проте надані позивачем документи не підтверджують фактичного надання відповідачці конкретних додаткових платних послуг на суму 9 990 грн.

Зокрема, матеріали справи не містять доказів звернення відповідачки за отриманням платної інформації про стан кредитної заборгованості частіше одного разу на місяць, а також документів, які підтверджують надання інших самостійних платних послуг у заявленому розмірі.

При цьому ведення обліку кредитної заборгованості, прийняття платежів та здійснення інших дій, пов`язаних із виконанням кредитодавцем власних договірних обов`язків, не можуть самі по собі бути достатнім обґрунтуванням стягнення зі споживача додаткової плати.

Суд також враховує, що позивачем не надано належного обґрунтування співвідношення заявленої суми комісії з обсягом конкретних платних послуг, фактично наданих відповідачці.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога про стягнення 9 990 грн комісії за обслуговування кредиту є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідачки 7 000 грн неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Крім того, зазначеною нормою передбачено списання неустойки та інших платежів, нарахованих із 24 лютого 2022 року за прострочення виконання відповідних кредитних зобов`язань.

Судом встановлено, що кредитний договір № 100507753 укладено 12 червня 2025 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні.

Заявлена до стягнення неустойка в розмірі 7 000 грн пов`язана з порушенням відповідачкою строків виконання кредитного зобов`язання.

Вказані правовідносини безпосередньо підпадають під дію пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

При цьому відступлення права вимоги за договором факторингу не змінює правової природи відповідного платежу та не надає новому кредитору більшого обсягу прав, ніж мав первісний кредитор.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідачки 7 000 грн неустойки задоволенню не підлягає.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 100507753 від 12 червня 2025 року в загальному розмірі 22 483 грн 36 коп., з яких 14 362 грн 93 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту та 8 120 грн 43 коп. - заборгованість за процентами.

У задоволенні вимог про стягнення 9 990 грн комісії за обслуговування кредиту та 7 000 грн неустойки слід відмовити.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідачки слід стягнути в користь позивача судові витрати.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 247, 259, 263265, 273, 280282 ЦПК України, статтями 512, 514, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 100507753 від 12 червня 2025 року в загальному розмірі 22 483,36 грн.(двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят три гривні 36 копійок), з яких: 14 362 грн 93 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту; 8 120 грн 43 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2 662, 40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ:35625014.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І. Є. Зима

Часті запитання

Який тип судового документу № 141406788 ?

Документ № 141406788 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141406788 ?

Дата ухвалення - 10.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141406788 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141406788 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141406788, Шевченківський районний суд м. Львова

Судове рішення № 141406788, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141406788 відноситься до справи № 466/7569/26

Це рішення відноситься до справи № 466/7569/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141406786
Наступний документ : 141406790