Рішення № 141406684, 26.10.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/18441/26

Провадження №2/523/9283/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2026 р. м.Одеса

ресипський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді Бокова О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в залі суду № 7 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коін & Ко» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Пересипського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ТОВ «Коін & Ко» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 24455,60 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 (житловий комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 »). Рішенням загальних зборів співвласників зазначеного будинку, оформленим протоколом № 1 від 07.02.2024 року, ТОВ «Коін & Ко» обрано управителем цього будинку, а також затверджено договір про надання послуг та договір про відшкодування комунальних витрат. 01.12.2023 року між позивачем та відповідачем було підписано Договір № 1 про надання послуг та Договір № 2 про відшкодування комунальних витрат, пунктом 3.1 Договору № 1 встановлено ціну послуги та порядок її оплати. Проте відповідач належним чином обов`язок з оплати не виконував, унаслідок чого за період з 01.02.2024 року по 31.07.2026 року утворилася заборгованість у розмірі 24455,60 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача. Водночас у рахунок спожитих житлово-комунальних послуг відповідачем сплачено 784,45 грн, що, на переконання позивача, свідчить про визнання ним обов`язку оплачувати надані послуги.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 26.08.2026 року відкрито провадження у вищенаведеній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, не заперечувала щодо ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 (житловий комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним із видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Коін & Ко» є комплексне обслуговування об`єктів.

Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (житловий комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), від 07.02.2024 року ТОВ «Коін & Ко» обрано управителем зазначеного будинку, затверджено договір про надання послуг та договір про відшкодування комунальних витрат. Відтак позивач здійснює управління житловим комплексом «Гаваї».

01.12.2023 року між позивачем та відповідачем було підписано Договір № 1 про надання послуг та Договір № 2 про відшкодування комунальних витрат. Пунктом 3.1 Договору № 1 про надання послуг від 01.12.2023 року встановлено ціну послуги та порядок оплати послуг.

Згідно з бухгалтерською довідкою позивача відповідачу надавалися послуга із забезпечення контролю доступу на територію житлового комплексу, послуга з управління та сервісні послуги, заборгованість з оплати яких за період з 01.02.2024 року по 31.07.2026 року становить 24455,60 грн. Протягом зазначеного періоду відповідачем у рахунок спожитих житлово-комунальних послуг сплачено 784,45 грн.

У період, за який пред`явлено вимоги про стягнення заборгованості, позивач був єдиним колективним споживачем комунальних послуг та забезпечував постачання комунальних послуг від межі централізованих інженерно-технічних систем до окремих приміщень з використанням спільного майна співвласників багатоквартирного будинку - внутрішньобудинкових мереж.

Відповідно до ч.4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, при цьому на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними зі спільним майном.

Згідно з ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно із ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами статей 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Згідно з пунктами 6, 13 частини першої статті 1 цього Закону індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна та поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель та виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Згідно з частиною першою статті 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Згідно з частиною першою статті 32 цього Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку має право вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором.

Згідно з пунктами 1, 5, 10 частини першої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, виконувати рішення зборів співвласників та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Відповідно до частин першої - четвертої статті 11 цього Закону управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення такого договору, він підписується уповноваженою на це рішенням зборів особою та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2023 року у справі № 920/1343/21 дійшов висновку, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладений на виконання рішення зборів співвласників, є обов`язковим для виконання всіма співвласниками такого будинку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, а також Верховний Суд у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 зробили висновок про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не є підставою для звільнення споживача від оплати фактично наданих йому послуг.

Подібні за змістом правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 та від 09 листопада 2018 року у справі № 911/3685/17.

Таким чином, набуття права власності на об`єкт нерухомого майна в багатоквартирному будинку покладає на співвласника обов`язок утримувати своє майно та оплачувати отримані житлово-комунальні послуги. Власник нежитлового чи житлового приміщення в багатоквартирному будинку також несе обов`язок з витрат на утримання цього приміщення та спільного майна будинку.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем надано суду належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту надання відповідачу житлово-комунальних послуг і розміру заборгованості, а саме: протокол № 1 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 07.02.2024 року, Договір № 1 про надання послуг та Договір № 2 про відшкодування комунальних витрат від 01.12.2023 року, бухгалтерську довідку з розрахунком заборгованості.

Доказів неотримання відповідачем житлово-комунальних послуг, їх неналежної якості, помилковості здійсненого позивачем нарахування або погашення заборгованості матеріали справи не містять. Наведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, контррозрахунок не подано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коін & Ко» є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У даній справі ТОВ «Коін & Ко» понесено витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7000 грн, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Одночасно суд зважує на ту обставину, що відповідачем не оспорювався вказаний розмір витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, який є співмірним зі складністю даної справи, наданим адвокатом часом та обсягом послуг, відповідає критерію реальності та розумності таких витрат, й всупереч вимог статті 12, 13, 81, частини шостої статті 137 ЦПК України відповідачем нічим не спростований.

Тому, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2662,40 грн. понесений позивачем під час звернення з даним позовом до суду та витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст.ст. 11, 15, 16, 317, 319, 322, 360, 382, 509, 525, 526, 610, 611, 612 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коін & Ко» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Коін & Ко» (код ЄДРПОУ: 45214593, місцезнаходження: м.Одеса, пров.Бандурний, буд.2а, офіс 102) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 24455 (двадцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Коін & Ко» (код ЄДРПОУ: 45214593, місцезнаходження: м.Одеса, пров.Бандурний, буд.2а, офіс 102) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Коін & Ко» (код ЄДРПОУ: 45214593, місцезнаходження: м.Одеса, пров.Бандурний, буд.2а, офіс 102) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складений 30.10.2026 року.

Суддя О.М.Боков