Рішення № 141406516, 23.10.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Дата ухвалення
23.10.2026
Номер справи
456/3446/26
Номер документу
141406516
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 456/3446/26

Провадження № 2/456/2132/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

23 жовтня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Писарева О. Ю.,

при секретарі Стасів О. Я.,

за участі відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Підстава позову (позиція позивача). Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №71335275 від 02.07.2024 року в сумі 27 180 грн., стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 02.07.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» був укладений кредитний договір №71335275, згідно з умовами якого відповідач отримав 4000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Згідно з п.1.1 кредитного договору №71335275 від 02.07.2024 р., Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму, але Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору № 71335275 від 02.07.2024 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Сума заборгованості Відповідача становить 27180 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 21180 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 0 грн., прострочена заборгованість за штрафами становить - 2000 грн.

15.10.2026 представник позивача подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких просить поданий відповідачем відзив залишити без розгляду та задоволення; позов задовольнити в повному обсязі; розгляд справи здійснювати без участі представника ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс». В додаткових поясненнях зазначив, що розрахунок заборгованості складає: Пільговий період складає 30 днів (з 02.07.2024 по 01.08.2024 р.); з 02.07.2024 по 01.08.2024 р. за який щодня нараховується процент 1.2 % від тіла кредиту (п. 1.5.1. та п.2.2.3. кредитного договору). Відповідно: 1.2 % від 4000,00 грн = 48,00 грн., 30 днів * 48,00 грн = 1440,00 грн.. 03.08.2024 р. було нараховано штраф за прострочку в розмірі 400 грн. (п.4.6 кредитного договору); Поточний період складає 330 днів (з 02.08.2024 по 27.06.2025 р) за який щодня нараховується процент 1,5% від тіла кредиту (п. 1.6. та п. 2.2.3. кредитного договору). Відповідно: 02.08.2024 по 27.06.2025 р. за який щодня нараховується процент 1,5% від тіла кредиту (п. 1.6. та п. 2.2.3. кредитного договору); 1,5% від 4000,00 грн = 60,00 грн., 329 днів * 60,00 грн = 19740.00 грн.. 12.08.2024 р. було нараховано штраф за прострочку в розмірі 1600 грн. (п.4.6.1 кредитного договору). Таким чином загальний розмір заборгованості складає: 4000,00(тіло кредиту) + 1440,00 (нараховано за пільговий період) + 19740,00 (нараховано за поточний період) + 2000,00 (штрафні нарахування) = 27180.00 (грн) - загальна сума заборгованості за Договором про споживчий кредит № 71335275 від 02.07.2024 року. Дані умови чітко прописані у кредитному договорі №71335275 від 02.07.2024 року, що є підтвердженням того, що позичальник надає свою згоду на укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною договору. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Вважають, що зазначені Позивачем витрати є документально підтверджені та доведені.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. 16.10.2026 представник позивача подав до суду клопотання, в якому просить справу розглядати без участі представника ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс», проти винесення заочного рішення не заперечують, позовні вимоги просять задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача: 18.09.2026 відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить перевірити правильність нарахувань відсотків; відмовити у стягненні 2000 грн. штрафу, якщо буде встановлено, що його нарахування суперечить вимогам законодавства; відмовити у стягненні заявлених 8000 грн. на професійну правничу допомогу, враховуючи спробу врегулювати спір до суду; стягнути лише ту суму заборгованості, яка буде належним чином підтверджена та обґрунтована. В обґрунтування відзиву зазначила, що відповідач погоджується з тілом кредиту в розмірі 4000 грн., який вона отримала за кредитним договором від 02.07.2024 р. Разом з тим, вона не погоджується з нарахованими позивачем відсотками в розмірі 21 180 грн., штрафом у розмірі 2000 грн. та витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. В матеріалах, наданих їй, вона не бачить належного та зрозумілого обґрунтування, що відсотки, в розмірі 1,5% в день, повинні нараховуватись протягом такого тривалого періоду. Не погоджується зі стягненням штрафу 2000 грн, оскільки договір був укладений 02.07.2024 р., тобто під час дії воєнного стану. Не погоджується з оплатою витрат на правничу допомогу. До звернення до суду вона намагалась врегулювати питання добровільно. Вона зверталась електронною поштою до адвоката позивача та пропонувала вирішити питання без судового розгляду.

21.09.2026 відповідач ОСОБА_1 подала до суду клопотання про поновлення строку для подання відзиву, в якому вказала, що несвоєчасно дізналася про дату судового засідання, тому не мала достатньо часу для належної підготовки своїх заперечень та відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримала, поданий нею, відзив, просить позов задоволити частково.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді від 29.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

18.09.2026 відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву.

21.09.2026 відповідач ОСОБА_1 подала до суду клопотання про поновлення строку для подання відзиву.

Протокольною ухвалою суду поновлено відповідачці строк подання відзиву зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів отримання відповідачкою позовної заяви з додатками, а також враховуючи, що на повідомленні Укрпошти про вручення ухвали про відкриття провадження наявний підпис про отримання, відмінний від підпису відповідачки та враховуючи її позицію про неотримання даного повідомлення.

15.10.2026 представник позивача подав до суду додаткові пояснення у справі.

16.10.2026 представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «Тайгер-Фінанс».

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

З договору про споживчий кредит №71335275 від 02.07.2024 вбачається, що такий укладено між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 . Згідно з умовами договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума кредиту становить 4000 грн. Кредит надається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 02.07.2024. Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів) : 27.06.2025. Пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 1,2% в день. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 547,5% річних. Пільговий період це період, який обирає Позичальник у Особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. При цьому, строк пільгового періоду починається з 1 дня строку кредитування та закінчується останнім днем, обраного Позичальником строку пільгового періоду. Пільговий період не може перевищувати 30 календарних днів. Стандартний період це період, який починається з наступного дня після закінчення строку Пільгового періоду і діє до закінчення строку кредитування, якщо інше не визначено Договором. Денна процентна ставка 1,48% в день. Пільгова процентна ставка фіксована незмінна процента ставка у розмірі 1,2% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування Кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду нараховується Стандартна процентна ставка. Стандартна процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується з першого дня Стандартного періоду /а.с.5-11/.

Відповідно до довідки директора ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс», ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з якою укладено договір про споживчий кредит №71335275 від 02.07.2024 р., ідентифікована ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» /а.с.14 зворот/.

З інформаційного листа ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 19.12.2025 Вих. №3752-1433424352-19122025 вбачається, що 02.07.2024 14:24 перераховано 4000,00 грн. на номер картки НОМЕР_2 , № транзакції НОМЕР_3 /а.с.15/.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс», заборгованість за кредитним договором №71335275 від 02.07.2024 боржника ОСОБА_1 , станом на 26.06.2025, складає 27 180 грн., з яких: 4 000,00 грн. тіло кредиту; 21 180,00 грн. - проценти; 2 000,00 грн. - штраф /а.с.15 зворот-18/.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.

Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Судом встановлено, що 02.07.2024 між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №71335275 у вигляді електронного документа, згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 4 000,00 грн., строком кредитування 360 днів, тобто до 27.06.2025 року, пільгова процентна ставка 1,2% в день, стандартна процентна ставка 1,5% в день.

Прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором позивач виконав у повному обсязі, оскільки 02.07.2024 перерахував ОСОБА_1 кошти у сумі 4 000,00 грн. за допомогою системи EasyPay, № транзакції 1433424352.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. У нижньому рядку кредитного договору наявний рядок «електронний підпис одноразовим ідентифікатором o7omjhs7».

За вказаних обставин, суд вважає, що договір про споживчий кредит №71335275 від 02.07.2024 укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Судом також встановлено, що відповідач належно не виконував зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом, доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

Згідно з ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до п. 17 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

протягом перших 120 днів - 2,5 %, тобто з 24.12.2023 до 22.04.2024;

протягом наступних 120 днів - 1,5 %, тобто з 22.04.2024 до 20.08.2024.

Тому підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача відсотки за користування кредитом протягом 30 днів за пільговою відсотковою ставкою визначеною договором в розмірі 1,2%, що складає 1 440,00 грн.; відсотки за користування кредитом за період з 01.08.2024 по 20.08.2024 за стандартною процентною ставкою 1,5% - в сумі 1 200,00 грн., що не суперечить п. 17 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», починаючи з 21.08.2024 до 26.06.2025, відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», за відсотковою ставкою в розмірі 1,00%, що складає 12 400,00 грн. Всього, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом за в сумі 15 040,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості штрафами в розмірі 2 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64» на території України введено військовий стан, який згодом на підставі Указів Президента продовжувався та триває на час розгляду даної справи в суді.

При цьому, як видно із вищезазначеного розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит №71335275 від 02.07.2024 року, то такий проведений за період з 02.07.2024 по 26.06.2025.

Таким чином, з огляду на положення норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка поширюються на спірні правовідносини, ОСОБА_1 , як позичальник звільнена від обов`язку сплати на користь позивача штрафу за Кредитним договором, оскільки на час укладення та дії Кредитного договору, а також розгляду справи у суді та ухвалення у ній рішення в Україні діяв та продовжує діяти воєнний стан.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За наведених обставин, аргументи сторони позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Тайгер-Фінанс» відповідальності, штрафу в розмірі 2 000,00 грн., суд вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За наведених обставин позов підлягає до часткового задоволення.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Враховуючи, що зазначена заборгованість на даний час залишається непогашеною, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованості за договором про споживчий кредит №71335275 від 02.07.2024 в розмірі 19 040,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 4000,00 грн., заборгованість за відсотками по кредиту 15 040,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити з наведених вище мотивів.

Судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 865,05 грн., виходячи з розрахунку 19 040,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (ставка судового збору) : 27 180,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 1 865,05 грн., що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до такого висновку.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19, від 02 вересня 2020 року у справі №329/766/18.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі №329/766/18 (провадження №61-6627св20).

Згідно положень додаткової постанови Верхового Суду від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

Згідно частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належить надання професійної правничої допомоги.

Згідно з частини 2 статті 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що до матеріалів справи надано докази, які підтверджують надання позивачу правової допомоги АО «Апологет».

Суд вважає, що заявлені позивачем витрати на оплату послуг правничої допомоги в розмірі 8000 гривень за участь у даній цивільній справі не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи, необхідністю подання позову, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову, тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючу категорію справи, обсяг наданих адвокатом послуг, результат розгляду справи в суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, суд вважає, що заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 3000 грн., що відповідає критеріям співмірності, обґрунтованості та пропорційності.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №71335275 від 02.07.2024 року в сумі 19 040 /дев`ятнадцять тисяч сорок/ грн. 00 коп., з яких: 4000,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 15040,00 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» судовий збір у розмірі 1 865 /одна тисяча вісімсот шістдесят п`ять/ грн. 05 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 /три тисячі/ грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 28.10.2026 року.

Головуючий суддя О. Ю. Писарев

Часті запитання

Який тип судового документу № 141406516 ?

Документ № 141406516 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141406516 ?

Дата ухвалення - 23.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141406516 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141406516 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141406516, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Судове рішення № 141406516, Стрийський міськрайонний суд Львівської області було прийнято 23.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141406516 відноситься до справи № 456/3446/26

Це рішення відноситься до справи № 456/3446/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141406514
Наступний документ : 141406520