Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 509/7645/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року. Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Гандзій Д.М.
при секретарі Задеряка Г.М.
розглянувши матеріали заяви позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 509/7645/26 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вільямс», про розірвання договору та стягнення грошових коштів, -
ВСТАНОВИВ :
02.11.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОК «Житлово-будівельний кооператив «Вільямс» про розірвання договору та стягнення грошових коштів, в якому, просила суд, розірвати Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу № В/3169319528 від 01.10.2021 р.; стягнути з ОК «ЖБК «Вільямс» на свою користь грошові кошти, сплачені на виконання Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № В/3169319528 від 01.10.2021 р. у гривнях, що є еквівалентом 29835 дол. США за курсом НБУ на дату здійснення платежу, та пеню у розмірі 663019 грн.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу матеріали даної цивільної справи були розподілені в провадження судді Овідіопольського районного суду Одеської області Гандзій Д.М.
Одночасно з позовною заявою позивачкою ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просила суд накласти арешт на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вільямс» (код ЄДРПОУ 40190615), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, які знаходяться/надійдуть на рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та будуть належати Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вільямс» (код ЄДРПОУ 40190615) - в межах суми заявлених позовних вимог на загальну суму 2016113,80 грн.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, предметом позову є розірвання Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № В/3169319528 від 01.10.2021 р. та повернення сплачених за договором коштів в гривнях, що є еквівалентом 29 835 доларів США за курсом Національного банку України на дату здійснення платежу, що станом на день подання позову становить 1353094,80 грн, та пені у розмірі 663019 грн. Тобто, загальна сума заявлених позовних вимог 2 016 113,80 грн.
У зв`язку з зазначеним з метою належного забезпечення позову та встановлення достатності майнових активів відповідачів для можливого виконання судового рішення, позивачка суд, просить накласти арешт на грошові кошти, що належать ОК «ЖБК «Вільямс» (код ЄДРПОУ 40190615), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, які знаходяться/надійдуть на рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та будуть належати Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вільямс» (код ЄДРПОУ 40190615) у межах суми заявлених позовних вимог на загальну суму 2016113,80 грн., оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити захист прав та інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася.
Звертаючись з заявою про накладення арешту на грошові кошти у розмірі 2016113,80 грн., позивачка зазначає, що 01.10.2021 року між нею та ОК «ЖБК «Вільямс» укладено Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу № В/3169319528, метою якого є визначення умов та порядку реалізації майнових та немайнових правовідносин, що стосуються будівництва та виникають між асоційованим членом та кооперативом, зокрема, стосовно виконання асоційованим членом своїх зобов`язань перед кооперативом щодо сплати (внесення) паю та виконання кооперативом своїх зобов`язань перед асоційованим членом з приводу повернення йому його паю у майновому вигляді та надання відповідних документів кооперативу, що надають асоційованому члену право на державну реєстрацію свого права власності на відповідний об`єкт нерухомості в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Отже, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Вільямс» зобов`язався здійснити дії для задоволення житлових потреб позивача відносно житла, а саме: квартири АДРЕСА_1 , розрахунковою площею 35,1 кв. м, розташованої на 4 поверсі в секції 3-3 в об`єкті будівництва: «Нове будівництво багатоповерхового житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення, паркінгом та трансформаторною підстанцією за адресою: АДРЕСА_2 », отримати у ході діяльності кооперативу, збудований будинок, зданий в експлуатацію, повернути позивачці її пай у майновому вигляді, за яким закріплений об`єкт нерухомості та всі документи, необхідні для державної реєстрації права власності на нього.
Згідно з Інструктивною декларацією в редакції від 31.01.2023 р. сторонами погоджено плановий строк прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва, яким є 2 квартал 2025 року.
Водночас, позивачка зобов`язалася сплатити Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вільямс» грошовий пай у розмірі та в порядку, встановленому Персональним меморандумом та Інструктивною декларацією № В/3-3/4/23-П в редакціях від 01.10.2021 р., 01.11.2022 р. та 31.01.2023 р., що є невід`ємною складовою частиною цього Персонального меморандуму, та має право отримати пай у вигляді об`єкту нерухомості лише за умови сплати грошового паю у повному обсязі, встановленого Персональним меморандумом.
Інструктивною декларацією від 01.10.2021 р. визначено розмір грошового паю, що дорівнює сумі у гривні, еквівалентній 29835,00 дол. США за курсом гривні до долару США, встановленого Національним банком України.
Позивачкою ОСОБА_1 зазначено, що нею повністю виконані свої зобов`язання за Персональним меморандумом, сплачено грошовий пай у повному обсязі у розмірі 29835 дол. США, що підтверджується, доданими до позовної зави, квитанціями та листом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вільямс» від 14.04.2025 р. Проте відповідачами не виконано своїх зобов`язань за Персональним меморандумом щодо повернення позивачці паю в майновому вигляді в порядку, передбаченому Персональним меморандумом, об`єкт нерухомості вже понад 1 рік та 4 місяці не прийнято в експлуатацію. Фактично на теперішній час із запланованих 24 поверхів збудовано лише 7 поверхів.
Завершення будівництва та прийняття в експлуатацію секції 3-3 житлового будинку в порушення будь-яких розумних строків затримується на невизначений термін. Будівництво ведеться дуже повільно (за 10 місяців 2026 року збудовано лише 2 поверхи), строки здачі в експлуатацію позивачці не відомі, в зв`язку з чим позивачка не має можливості отримати від відповідачів очікуване, передбачене зазначеними договірними правовідносинами - житло у виді квартири, розрахунковою площею 35,1 кв. м, будівельний номер 23, розташованої на 4 поверсі в секції 3-3 в об`єкті будівництва: «Нове будівництво багатоповерхового житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення, паркінгом та трансформаторною підстанцією за адресою: АДРЕСА_2 . Водночас відповідач, не виконавши умови Персонального меморандуму, і надалі продовжує користуватись сплаченими позивачем грошовими коштами.
Крім того, позивачкою на адресу відповідачів поштою відправлено претензію від 24.09.2026 р. про розірвання Персонального меморандуму та повернення коштів, однак відповідачами вимоги претензії не виконані та відповідь не отримана.
03.11.2026 р. представником відповідачів адвокатом Івахненко Д.В. подано заперечення проти заяви про забезпечення позову, в якій відповідачі просияь відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову та застосувати до позивача зустрічне забезпечення.
04.11.2026 р. позивачкою подані до суду додаткові письмові пояснення до заяви про забезпечення позову.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.Відповідно до частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
За змістом даних норм, забезпечення позову це заходи щодо охорони матеріально правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України. Позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За змістом частини третьої статті 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.
Цивільний процесуальний закон - не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову - оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті (ч. 1 ст. 153 ЦПК).
Пункт 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - зобов`язує суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, тільки пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Тобто, вирішуючи дане питання суд повинен враховувати інтереси всіх учасників процесу, в тому числі позивача і відповідача.
Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову - суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
За змістом постанови Верховного Суду від 15.01.2020 р. №362/1102/19 (провадження № 61-12856св19) обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (правові висновки Верховного Суду у постановах від 15.09.2020 р. у справі № 753/22860/17, від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова від 05.08.2022 р. у справі № 905/447/22) виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення від 19.03.1997 р.) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 р. у справі «Продан проти Молдови» Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Таким чином, на думку суду, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Забезпеченням позову по суті - є обмеження суб?єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
З метою належного забезпечення позову та встановлення достатності майнових активів відповідача для можливого виконання судового рішення, доцільним є визначення співмірного обсягу такого забезпечення.
Відповідно до принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими вимогами, застосування арешту повинно обмежуватися таким розміром грошових коштів, який є достатнім, але не надмірним для покриття суми стягнення.
Суд наголошує, що необхідність вжиття заходів до забезпечення позову у цих правовідносинах - зумовлена обґрунтованим припущенням, що відповідно до предмета спору невжиття таких заходів також може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 15.09.2023 р. у справі № 916/2359/23, від 07.04.2023 р. у справі № 910/8671/22.
У разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів - боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах.
Забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначені грошові кошти відповідача в даному випадку - є адекватним способом захисту від можливих порушень охоронюваних законом інтересів на користь позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог і ні в якому разі не є втручанням в господарську діяльність підприємства, як це намагається подати представниця відповідачів у своїх письмових запереченнях проти задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на те, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки застосовується лише в межах суми заявлених позовних вимог.
Суд зазначає, що невжиття заявленого заходу забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Такий захід забезпечення, як накладення арешту на грошові кошти у цій справі має логічний зв`язок з предметом позовних вимог, що заявлені, і такий захід може забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача в разі ухвалення рішення про задоволення позову, вжиття саме таких заходів є адекватним змісту порушених прав та інтересів позивача, на відновлення яких подано позов у даній справі, та, за умови його задоволення, не створить труднощів при виконанні рішення суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 р. у справі № 754/5683/22 прямо вказала, що ані характер спору як майнового чи немайнового, ані те, чи підлягає майбутнє судове рішення примусовому виконанню, не мають вирішального значення для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову; вирішальним є те, чи здатне невжиття таких заходів негативно вплинути на можливість позивача ефективно захистити або поновити свої права.
Суд вважає, що зазначений захід забезпечення позову повністю відповідає процесуальним нормам та меті, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної заяви.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивачки щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивачки ОСОБА_1 щодо забезпечення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з накладенням арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог у розмірі 2016113,80 грн., що належать Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вільямс» (код ЄДРПОУ 40190615, 65016, Одеська область, м. Одеса, Фонтанська дорога, будинок 123, приміщення 5М), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, які знаходяться/надійдуть на рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та будуть належати Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вільямс» (код ЄДРПОУ 40190615, 65016, Одеська область, м. Одеса, Фонтанська дорога, будинок 123, приміщення 5М).
Разом з тим, представниця відповідачів у своїх письмових запереченнях просить суд, визначити позивачці розмір зустрічного забезпечення, що складає 73789,77 грн., як розмір майбутніх збитків, що може в майбутньому понести відповідачі у разі застосування зазначеного заходу забезпечення позову, що фактично є пенею за прострочення виконання зобов`язань перед третіми особами (0.01%) через можливий арешт грошових коштів, що знаходяться на рахунках відповідача.
Проте представниця відповідачів ОК «ЖБК «Вільямс» - не надала суду жодних належних, допустимих і належних документальних доказів, що саме арешт рахунків начебто спричинить невиконання зобов`язань перед іншими (третіми)особами.
Враховуючи зазначене, суд в даному випадку - не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення у розмірі 73789,77 грн.
Згідно зі ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Керуючись ст.ст. 149-154,260 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
Заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вільямс» про розірвання договору та стягнення коштів задовольнити ;
Накласти арешт на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вільямс» (код ЄДРПОУ 40190615, 65016, Одеська область, м. Одеса, Фонтанська дорога, будинок 123, приміщення 5М), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, які знаходяться/надійдуть на рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та будуть належати Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вільямс» (код ЄДРПОУ 40190615, 65016, Одеська область, м. Одеса, Фонтанська дорога, будинок 123, приміщення 5М) - в межах суми заявлених позовних вимог на загальну суму 2016113,80 грн. ;
В застосуванні зустрічного забезпечення - відмовити
Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам для відома.
Ухвала про забезпечення позову набирає чинності в момент її підписання суддею, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Гандзій Д.М.
Судове рішення № 141406292, Овідіопольський районний суд Одеської області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 509/7645/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: