Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 509/7722/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гандзій Д.М.
при секретарі Задеряка Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт Овідіополь заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Україна-Срвіс» про захист прав споживача, визнання непаравомірним ненадання інформації та зобовязання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ :
09 листопада 2026 року представник позивача ОСОБА_2 , адвокат Головченко О.А. звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області, із вищевказаною позовною заявою, в якій просив суд:
- забезпечити позов шляхом заборони ОК «Україна-Сервіс» (код ЄДРПОУ 42006476), а також особам, які діють за його дорученням або під його контролем, до скасування заходу забеспечення або набрання законної сили рішенням у справі вчиняти дії з ініціювання, організації чи здійснення відключення або обмеження електропостачання та водопостачання квартири АДРЕСА_1
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_1 та споживачем комунальних послуг, які надаються у багатоквартирному будинку.
Позивачка вказує, що між нею та відповідачем виник спір щодо підстав, структури та обгрунтованості нарахувань за обслуговування і утримання багатоквартирного будинку.
Зазначає, що відповідач не надає запитуваних документів, необхідних для перевірки правомірності нарахувань, водночас у листуванні через месенджер повідомляв про можливість обмеження комунальних послуг у разі несплати виставлених сум.
На підтвердження своїх доводів позивачка посилається на копії скріншотів листування.
Також зазначає, що на час звернення до суду послуги відповідачем не припинені, за фактично/
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до
незворотних наслідків.
Як убачається з матеріалів заяви, між сторонами дійсно існує спір щодо правомірності нарахувань за обслуговування та утримання багатоквартирного будинку. Разом з тим сам факт наявності спору щодо розміру, структури або правомірності нарахувань не свідчить про наявність безумовних підстав для застосування заходів забезпечення позову. Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивачка посилається на повідомлення, отримані нею у месенджері, в яких, за її твердженням, містяться попередження про можливе обмеження комунальних послуг у разі несплати нарахованих сум.
Однак із наданих матеріалів не вбачається, що відповідачем вже вчинялися конкретні дії, безпосередньо спрямовані на припинення або обмеження електропостачання чи водопостачання квартири позивачки.
Саме по собі листування сторін, яке містить повідомлення про можливі наслідки несплати нарахованих сум, за відсутності інших об`єктивних даних не дає достатніх підстав для висновку про існування реальної, а не ймовірної загрози відключення або обмеження комунальних послуг.
Крім того, як зазначає сама позивачка у заяві, на час її подання електропостачання та водопостачання квартири не припинені, а оплату за фактично спожиті послуги вона здійснює. Отже, на момент розгляду заяви фактичного порушення права позивачки на отримання зазначених комунальних послуг у спосіб, на запобігання якому спрямований заявлений захід забезпечення позову, судом не встановлено.
Відповідно до п. 6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див. рішення ЄСПЛ, серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).
Таким чином, з огляду на відсутність належних і достатніх доказів існування реальної загрози відключення або обмеження електропостачання та водопостачання квартири позивачки, а також з урахуванням характеру заявленого заходу та його співмірності із позовними вимогами, суд дійшов висновку про відсутність передбачених статтею 149 ЦПК України підстав для забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України
№ 9 від 22.12.2006 р., -
УХВАЛИВ :
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Україна-Срвіс» про захист прав споживача, визнання непаравомірним ненадання інформації та зобовязання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали.
Суддя Гандзій Д.М.
Судове рішення № 141406249, Овідіопольський районний суд Одеської області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 509/7722/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: