Рішення № 141405668, 10.11.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Дата ухвалення
10.11.2026
Номер справи
949/845/26
Номер документу
141405668
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №949/845/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дубровицька міська рада про виділ в натурі частки майна зі спільної часткової власності в цілу частку окрему одиницю нерухомого майна з припиненням права спільної часткової власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Дубровицька міська рада, в якому просить виділити в натурі в окремий об`єкт нерухомості належну їй 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,3 кв.м, житловою площею 41,0 кв.м, а саме: приміщення 1-2 ванна площею 4,4 кв.м; 1-1 коридор площею 5,9 кв.м; 1-9 житлова площею 18,4 кв.м; 1-8 житлова площею 22,6 кв.м; а1 - ганок площею 4,8 кв.м, - в квартиру АДРЕСА_2 ; та припинити право спільної часткової власності на виділені їй 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що у 2020 році вона звернулася до суду з позовом до відповідача про поділ спільного майна подружжя. Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 14 грудня 2020 року у справі № 949/887/20 затверджено мирову угоду, за умовами якої за кожною зі сторін визнано право власності на 1/2 частку житлового будинку та визначено, які саме приміщення будинку переходять у власність кожного з них. Однак за нею зареєстровано лише право власності на 1/2 частку будинку в спільній частковій власності. Наказом Дубровицької міської ради від 29.12.2025 № 245-П належній їй квартирі двохквартирного житлового будинку присвоєно адресу: АДРЕСА_3 . Державний реєстратор усно відмовив їй у реєстрації права власності на квартиру, оскільки майно перебуває у спільній частковій власності і його необхідно виділити в судовому порядку. Згідно з висновком № 4 від 29.04.2026 належна їй частина будинку забезпечена окремим входом та інженерними комунікаціями і може бути виділена в цілу частку. Оскільки поза судовим порядком реалізувати своє право вона не може, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15.05.2026 позовну заяву залишено без руху через відсутність документа, що підтверджує сплату судового збору. 20.05.2026 позивачка подала заяву про усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн.

Ухвалою суду від 21 травня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Позивачка в судове засідання не з`явилася. 04.08.2026 вона подала заяву про розгляд справи без її участі, у якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та зазначила, що в разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи без його участі за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позовну заяву він не подав, причин неявки не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надсилав.

Представник третьої особи - Дубровицької міської ради в судове засідання не з`явився. Від представника - міського голови Микульського Б.М. до суду надійшли заяви від 02.07.2026 та від 09.11.2026 про розгляд справи без участі представника ради за наявними у справі матеріалами, в яких зазначив, що проти позовних вимог третя особа не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у ній даних і доказів, а також враховує, що відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі неподання відповідачем відзиву без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частин 1, 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 14 грудня 2020 року у справі № 949/887/20 затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а провадження у справі закрито. За умовами мирової угоди житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 загальною площею 101,9 кв.м, житловою площею 69,1 кв.м визнано об`єктом спільної сумісної власності сторін і за кожним з них визнано право власності на 1/2 частку будинку (п. 1, 2).

Пунктом 3 мирової угоди сторони визначили, що у власність ОСОБА_1 переходить частина будинку загальною площею 51,3 кв.м, житловою - 41,0 кв.м (приміщення 1-2 ванна 4,4 кв.м; 1-1 коридор 5,9 кв.м; 1-9 житлова 18,4 кв.м; 1-8 житлова 22,6 кв.м; а1 - ганок 4,8 кв.м), а у власність ОСОБА_2 - частина будинку загальною площею 50,6 кв.м, житловою - 28,1 кв.м (приміщення 1-3 кухня 10,8 кв.м; 1-4 кладова 7,9 кв.м; 1-5 комора 3,8 кв.м; 1-6 житлова 13,8 кв.м; 1-7 житлова 14,3 кв.м; а2 - ганок 3,3 кв.м) (а.с.7).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.03.2021 № 247298989, 06.03.2021 державним реєстратором за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами загальною площею 101,9 кв.м, житловою площею 69,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1438702456218. Вид спільної власності - спільна часткова, підстава державної реєстрації - ухвала Дубровицького районного суду від 14.12.2020 (а.с.8).

За технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок, станом на 14.11.2017, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 складається з приміщень: 1 коридор 5,9 кв.м; 2 ванна 4,4 кв.м; 3 кухня 10,8 кв.м; 4 кладова 7,9 кв.м; 5 комора 3,8 кв.м; 6 житлова 13,8 кв.м; 7 житлова 14,3 кв.м; 8 житлова 22,6 кв.м; 9 житлова 18,4 кв.м. Загальна площа будинку становить 101,9 кв.м, житлова - 69,1 кв.м; до будинку належать добудова «а» та два ганки «а1» і «а2», кожен з яких веде до відповідної частини будинку (а.с.9-11).

За технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_4 , виготовленим ПП «АРХСАЙД» станом на 25.03.2021, частина будинку, що належить позивачці, складається з приміщень: 1-1 коридор 5,9 кв.м; 1-2 ванна 4,4 кв.м; 1-3 житлова 18,4 кв.м; 1-4 житлова 22,6 кв.м; загальна площа - 51,3 кв.м, житлова - 41,0 кв.м, допоміжна - 10,3 кв.м; до неї прилягає ганок «а1» площею забудови 4,8 кв.м. Житлові кімнати 1-3 (18,4 кв.м) та 1-4 (22,6 кв.м) за цим технічним паспортом відповідають приміщенням 1-9 та 1-8 за технічним паспортом на будинок станом на 14.11.2017 (а.с.14-16).

Наказом відділу містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, приватизації, комунальної власності Дубровицької міської ради від 29.12.2025 № 245-П, об`єкту нерухомості - квартирі двохквартирного житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 5621886900:01:001:0263, що належить ОСОБА_1 , присвоєно адресу: АДРЕСА_3 . У п. 2 наказу власнику рекомендовано звернутися до суб`єктів державної реєстрації для оформлення речових прав на цей об`єкт (а.с.13).

Згідно з висновком ПП «АРХСАЙД» щодо технічної можливості виділу (поділу) в натурі на окремі частки об`єкта нерухомого майна від 29.04.2026 № 4, частина житлового будинку літ. «А-1», що належить ОСОБА_1 (приміщення 1-1 коридор, 1-2 ванна, 1-3 житлова, 1-4 житлова; загальна площа 51,3 кв.м, житлова - 41,0 кв.м), забезпечена окремим входом та інженерними комунікаціями, а тому за технічними показниками може бути виділена в цілу частку. Інвентаризаційна вартість 1/2 частини житлового будинку станом на 29.04.2026 становить 108 356 грн. (а.с.17).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема визнання права, зміни правовідношення.

Згідно зі сттею 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до статті 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (ч. 3 ст. 358 ЦК України).

За ч. 1, 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Разом з тим, ст. 367 ЦК Українипередбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч. 1 ст. 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

У постанові Верховного Суду України 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 зазначено, що "виходячи з аналізу змісту норм статей 183,358,364 ЦК України, можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно". Аналогічні правові позиції висловлені у справах № 6-12цс13 від 03.04.2013 та № 6-4цс14 від 19.02.2014.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

За змістом роз`яснень Пленуму Верховного Суду України наведених в пункті 14 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", об`єкт нерухомого майна, який є спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі (виділу частки з нього), якщо можливо виділити сторонам ізольовані приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі приміщення або які можна переобладнати в такі.

Виходячи з положень статей 183, 367 ЦК України та роз`яснень, викладених в пунктах 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок", виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

Відповідно до вимог ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зіст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд виходить з такого.

Позивачці належить 1/2 частка житлового будинку на праві спільної часткової власності, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Іншим співвласником є відповідач, за яким ухвалою суду від 14.12.2020 визнано право власності на іншу 1/2 частку будинку.

Склад приміщень, які просить виділити позивачка, повністю збігається з порядком поділу будинку, погодженим самими співвласниками в мировій угоді, затвердженій ухвалою суду від 14.12.2020. Виділювана частина (51,3 кв.м) практично відповідає ідеальній частці 1/2 від загальної площі будинку 101,9 кв.м (50,95 кв.м). Вимог про стягнення грошової компенсації за відступ від ідеальних часток сторони не заявляли.

Технічну можливість виділу підтверджують технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_4 та висновок ПП «АРХСАЙД» від 29.04.2026 № 4: частина будинку позивачки є ізольованою, має окремий вхід через ганок «а1» та самостійні інженерні комунікації, а її виділ не потребує переобладнання і не завдає шкоди господарському призначенню будинку (а.с.17). Відомості, зазначені у Висновоку № 4 узгоджуються з технічними паспортами та не спростовані іншими учасниками справи. Квартирі вже присвоєно окрему адресу відділу містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, приватизації, комунальної власності Дубровицької міської ради від 29.12.2025 № 245-П.

Незважаючи на досягнуту сторонами згоду, державну реєстрацію проведено лише щодо 1/2 частки в праві спільної часткової власності на будинок в цілому, а квартира як окремий об`єкт нерухомого майна не створена. Ухвала суду від 14.12.2020 не містить умови про припинення права спільної часткової власності, а тому позивачка позбавлена можливості зареєструвати право власності на виділену частину позасудово. Таким чином, її право є невизнаним і підлягає захисту в судовому порядку. Предмет та підстави цього позову (виділ частки зі спільної часткової власності за ст. 364 ЦК України) відмінні від предмета та підстав цивільної справи № 949/887/20 про поділ спільного майна подружжя.

Відповідач відзиву не подав, обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не спростував, а третя особа проти позову не заперечує.

Виділ приміщень позивачці не порушує прав відповідача на решту приміщень будинку, визначених за ним ухвалою суду від 14.12.2020.

Питання щодо надвірних будівель і споруд домоволодіння та земельної ділянки позивачкою не порушувалося, тому суд, діючи в межах заявлених вимог, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, його не вирішує.

Частиною 1 статті ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що право власності на нерухоме майно, що належить фізичній особі, підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Суть державної реєстрації прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Рішення суду, що набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації права власності позивачки на виділений об`єкт (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно достатті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1331,20 грн , згідно із квитанцією від 20.05.2026. У позовній заяві вона вказала, що не очікує нести інших витрат, і вимоги про стягнення судового збору з відповідача не заявила. Звернення до суду зумовлене неможливістю державної реєстрації права в позасудовому порядку, а не протиправною поведінкою відповідача, який позов не оспорював.

Тому суд вважає за необхідне судові витрати залишити за позивачкою.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 178, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Виділити в натурі в окремий об`єкт нерухомості ОСОБА_1 належну їй 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 51,3 кв.м, житловою площею 41,0 кв.м, в окремий об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 51,3 кв.м, житловою площею 41,0 кв.м, що складається з приміщень: 1-1 коридор площею 5,9 кв.м; 1-2 ванна площею 4,4 кв.м; 1-3 житлова кімната площею 18,4 кв.м; 1-4 житлова кімната площею 22,6 кв.м, а також ганок «а1» площею 4,8 кв.м.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виділену ОСОБА_1 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 .

Судові витрати залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Дубровицька міська рада, код ЄДРПОУ 05390997, місцезнаходження: 34100, Рівненська область, Сарненський район, м. Дубровиця, вул. Воробинська, 16.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор

Часті запитання

Який тип судового документу № 141405668 ?

Документ № 141405668 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141405668 ?

Дата ухвалення - 10.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141405668 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141405668 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141405668, Дубровицький районний суд Рівненської області

Судове рішення № 141405668, Дубровицький районний суд Рівненської області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141405668 відноситься до справи № 949/845/26

Це рішення відноситься до справи № 949/845/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141405665
Наступний документ : 141405671