Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 р. м. Чернівці Справа № 826/4254/17
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдинг" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1.1. 24.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об`єднання «Ліко-Холдинг» (далі позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі відповідач, Департамент), у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 27.02.2017 року № 36 Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта будівництва: Реконструкція нежилих приміщень з № і по № 4 (групи приміщень № 693 з № 1 по № 7 (групи приміщень № 694) з № 1 по № 12 (групи приміщень № 690) з їх об`єднанням та влаштуванням прибудови під магазин продтоварів в секції № 1 А житлового будинку на вул. Академіка Вільямса, 19/14 у Голосіївському районі м. Києва;
- зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) включити до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, запис про декларацію про початок виконання будівельних робіт від 17.08.2016 № KB 083162300890 щодо об`єкта будівництва: Реконструкція нежилих приміщень з № 1 по № 4 (групи приміщень № 693 з № 1 по № 7 (групи приміщень № 694) з № 1 по № 12 (групи приміщень № 690) з їх об`єднанням та влаштуванням прибудови під магазин продтоварів в секції № 1 А житлового будинку на вул. Академіка Вільямса, 19/14 у Голосіївському районі м. Києва.
1.2. Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/4254/17; ухвалою від 29.03.2017 підготовче провадження закінчено та справу призначено до судового розгляду на 13.06.2017.
1.3. 13.06.2017 відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, які прийнято судом у судовому засіданні того ж дня.
1.4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2017 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/3561/17 за позовом того ж позивача до того ж відповідача про визнання протиправними та скасування припису від 06.02.2017 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.02.2017 № 11/17/073-1323. Суд виходив з того, що предметом пов`язаної справи є правомірність висновків відповідача щодо наведення позивачем недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, з огляду на які і прийнято оскаржуваний у цій справі наказ.
1.5. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2018 у справі № 826/3561/17 позов задоволено; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 рішення залишено без змін; постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.06.2022 касаційну скаргу Департаменту залишено без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін.
1.6. На виконання пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 13.12.2022 № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу передано до Чернівецького окружного адміністративного суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 07.03.2025 визначено головуючого суддю Анісімова О.В.
1.7. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 справу прийнято до провадження, провадження у справі поновлено та визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
1.8. Після поновлення провадження інших заяв по суті справи, клопотань чи додаткових доказів від учасників справи до суду не надходило.
1.9. Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання нею чинності. Справу розглянуто в письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами (частина п`ята статті 262 КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
2.1. Позиція позивача
2.1.1. Позивач зазначає, що 17.08.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві зареєстровано подану Товариством декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо Об`єкта. Згодом відповідач провів позапланову перевірку, за результатами якої склав акт від 06.02.2017, видав припис від 06.02.2017 зі строком усунення порушень до 10.05.2017, а 27.02.2017 на підставі цього акта видав оскаржуваний наказ № 36 про скасування реєстрації декларації.
2.1.2. На думку позивача, законодавство містить вичерпний перелік підстав для скасування реєстрації декларації. Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порушення, виявлені під час перевірки, можуть бути підставою для скасування декларації лише у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, однак станом на дату видання наказу строк виконання припису (10.05.2017) не сплинув. Частина друга статті 39№ цього Закону та пункт 22 Порядку № 466 допускають скасування лише у разі виявлення недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, проте акт перевірки таких обставин не встановлює.
2.1.3. Позивач наголошує, що земельну ділянку відведено Товариству в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків та об`єктів соціально-культурного призначення; для будівництва житлового комплексу отримано вихідні дані та дозвіл на виконання будівельних робіт від 17.03.2011 № 2410-Гл; будівництво житлових будинків у межах вулиць Академіка Костичева, Академіка Вільямса, ОСОБА_1 не завершене; проектну документацію на реконструкцію розроблено з урахуванням виданих Товариству містобудівних умов та обмежень, які є чинними до завершення будівництва; Об`єкт віднесено до ІІІ категорії складності. Відтак зазначення в декларації містобудівних умов та обмежень не є недостовірними даними, а розбіжність площ у різних частинах проектної документації є технічною помилкою, яка не впливає на дані декларації.
2.1.4. Вимогу про зобов`язання відповідача внести до реєстру відомості про декларацію позивач вважає похідною та необхідною для відновлення порушеного права.
2.2. Позиція відповідача
2.2.1. Відповідач позов не визнав та зазначив, що з 12.10.2016 здійснює повноваження з державного архітектурно-будівельного контролю, дозвільні та реєстраційні функції щодо об`єктів ІIV категорій складності в місті Києві. Позапланову перевірку проведено на підставі звернення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища від 10.10.2016 № 064-9767, яке надійшло листом Департаменту ДАБІ у місті Києві від 31.10.2016 № 10/26-14/3110/0213, у присутності довіреної особи ТОВ «Ф.Д.К.» - працівника ОСОБА_2 .
2.2.2. За доводами відповідача, перевіркою встановлено: (1) недостовірність даних декларації щодо містобудівних умов та обмежень, оскільки зазначені в ній умови від 04.10.2013 № 17652/0/12/009-13 видані для будівництва житлових будинків та об`єктів соціально-культурного призначення і не стосуються реконструкції нежитлових приміщень у житловому будинку, щодо якого Держархбудінспекція України видала сертифікат № ІУ 165152090625; (2) недостовірність даних щодо загальної площі (у декларації 748,9 кв.м, у техніко-економічних показниках проекту 704,5 кв.м); (3) розроблення проектної документації без основної складової вихідних даних - містобудівних умов та обмежень, хоча проект передбачає зміну зовнішньої конфігурації будинку шляхом влаштування прибудови з окремим фундаментом.
Відповідач вважає, що проектну документацію розроблено та затверджено з істотним порушенням будівельних норм і правил, що відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України та постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 є підставою вважати Об`єкт самочинним будівництвом.
2.2.3. Відповідач стверджує, що достатньою підставою для скасування реєстрації декларації є встановлення факту наведення у ній недостовірних даних, а жодною нормою не регламентовано порядок виявлення такого факту та не встановлено обов`язку проводити перевірку, якщо недостовірність даних є очевидною. Про скасування реєстрації декларації замовника повідомлено листом від 01.03.2017 № 073-1769, який, за даними відстеження поштового відправлення, вручено 03.03.2017. Посилаючись на Рекомендацію Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 щодо дискреційних повноважень, відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Позивач є користувачем земельної ділянки площею 4,6396 га (у тому числі 0,2739 га в межах прибережної захисної смуги) на вулицях Академіка Костичева, Академіка Вільямса, Маршала Конєва у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:364:0061) на підставі договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 08.08.2013 № 1164, укладеного строком на п`ять років, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків та об`єктів соціально-культурного призначення.
3.2. Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивачу надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вулицях Академіка Костичева, Академіка Вільямса, Маршала Конєва у Голосіївському районі м. Києва від 04.10.2013 № 17652/0/12/009-13.
3.3. Нежитлові приміщення з № 1 по № 4 (група приміщень № 693) загальною площею 85,8 кв.м, з № 1 по № 7 (група приміщень № 694) загальною площею 159,8 кв.м та з № 1 по № 12 (група приміщень № 690) загальною площею 228,4 кв.м у житловому будинку № 19/14 на вул. Академіка Вільямса належать ТОВ «ПРОФІТ РЕСУРС» на підставі договорів купівлі-продажу від 19.11.2015 (відомості акта перевірки від 06.02.2017).
3.4. Проектну документацію на реконструкцію Об`єкта розроблено фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат АА № 001783) та затверджено наказами замовників генерального директора позивача ОСОБА_4 від 15.07.2016 № 15/07 та директора ТОВ «ПРОФІТ РЕСУРС» від 15.07.2016 № 15/07-1. Категорія складності Об`єкта ІІІ.
3.5. 17.08.2016 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо Об`єкта за № КВ 083162300290, замовниками в якій зазначено позивача та ТОВ «ПРОФІТ РЕСУРС» (далі - Декларація). У Декларації, зокрема, зазначено містобудівні умови та обмеження від 04.10.2013 № 17652/0/12/009-13, загальну площу будівлі відповідно до проектної документації 748,9 кв.м, а також те, що експертиза проекту будівництва не потребується відповідно до частини третьої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
3.6. 11.10.2016 затверджено акт спільної комісії з передачі повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, і з 12.10.2016 відповідні повноваження щодо об`єктів ІIV категорій складності на території міста Києва здійснює відповідач (лист Департаменту ДАБІ у місті Києві від 31.10.2016 № 10/26-14/3110/0213).
3.7. Листом від 10.10.2016 № 064-9767 Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища, розглянувши звернення ТОВ «Ф.Д.К.» щодо порушення благоустрою у зв`язку із встановленням огорожі на період виконання будівельних робіт, просив провести перевірку будівельного майданчика, підтвердити правочинність та відповідність робіт зареєстрованій декларації. Це звернення листом Департаменту ДАБІ у місті Києві від 31.10.2016 направлено відповідачу (вх. від 10.11.2016 № 073/1812).
3.8. Відповідач видав головному державному інспектору інспекційного відділу № 1 управління контролю за будівництвом Гончарук Ю.М. направлення для проведення позапланової перевірки від 16.12.2016 (строк дії - з 16.12.2016 по 22.12.2016) та від 06.02.2017 № 5/н (строк дії - з 06.02.2017 по 07.02.2017) на підставі наказу Департаменту від 17.10.2016 № 60 та зазначеного вище звернення. Відомостей про пред`явлення чи вручення цих направлень уповноваженій особі позивача вони не містять.
3.9. За результатами позапланової перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.02.2017 (далі Акт перевірки). У вступній частині Акта перевірки зазначено, що перевірку проведено «у присутності довіреної особи ТОВ «Ф.Д.К.» гр. Перепелиці С.Ф. (довіреність від 12.12.2016)»; графа «Присутні» не заповнена; містяться відмітки про відмову від підписання та отримання акта та про його надіслання поштою. В Акті перевірки зафіксовано порушення, викладені у пункті 2.2.2 цього рішення, з посиланням на частину другу статті 5, частину другу статті 26, пункт 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункт 11 Порядку № 466.
3.10. Того ж дня складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.02.2017, яким позивачу встановлено строк усунення порушень - до 10.05.2017 та строк інформування про виконання - до 12.05.2017. 16.02.2017 відповідач виніс постанову № 11/17/073-1323 про накладення на позивача штрафу.
3.11. Наказом від 27.02.2017 № 36 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», виданим «відповідно до ч. 2 ст. 39№ Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», та на підставі акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил від 06.02.2017», відповідач скасував реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт щодо Об`єкта «№ КВ 083162300890 від 17.08.2016» (пункт 1) та доручив Управлінню дозвільних процедур забезпечити направлення копії наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо її реєстрації з Єдиного реєстру документів (пункт 2).
Інших підстав, ніж Акт перевірки, наказ не містить.
3.12. Реєстраційний номер Декларації, зазначений на ній самій у відмітці про реєстрацію, а також в Акті перевірки, приписі від 06.02.2017, листі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища від 10.10.2016 № 064-9767 та в обґрунтуванні позовної заяви, - КВ 083162300290. Натомість у наказі № 36, листах відповідача від 01.03.2017 та у прохальній частині позову зазначено № КВ 083162300890.
Суд зазначає, що наказ № 36 стосується саме Декларації № КВ 083162300290, з огляду на таку сукупність доказів. По-перше, у запереченнях проти позову відповідач - автор наказу, прямо вказав, що наказом від 27.02.2017 № 36 скасовано реєстрацію декларації щодо Об`єкта «від 17.08.2016 за № КВ 083162300290», тобто сам визнав, яку саме декларацію стосується його рішення. По-друге, наказ видано на підставі Акта перевірки, предметом якого була саме Декларація № КВ 083162300290; іншого акта перевірки чи іншої підстави наказ не містить. По-третє, дата реєстрації, склад замовників, найменування та місцезнаходження Об`єкта в наказі повністю збігаються з відповідними даними Декларації. По-четверте, жоден з учасників справи не стверджує і матеріали справи не містять відомостей про реєстрацію щодо Об`єкта 17.08.2016 будь-якої іншої декларації. Відтак розбіжність у номері є опискою, допущеною відповідачем у наказі та листах і відтвореною позивачем у прохальній частині позову, яка не впливає на ідентифікацію предмета спору.
3.13. Листами від 01.03.2017 № 073-1769 та № 073-1776 відповідач повідомив замовників про скасування реєстрації Декларації. Згідно з даними відстеження, на які посилається відповідач, поштове відправлення вручено 03.03.2017; на примірнику листа, доданому до позову, міститься відмітка позивача про надходження 09.03.2017.
3.14. Судовими рішеннями у справі № 826/3561/17 між тими самими сторонами (рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2018, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018, постанова Верховного Суду від 22.06.2022) встановлено, що: позапланову перевірку, за наслідками якої складено Акт перевірки, проведено без участі представника позивача; направлення для проведення перевірки позивачу не вручалося; перевірку проведено у присутності осіб, які не є уповноваженими особами позивача, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості подавати свої докази та заперечення; відповідач не надав копії довіреності, на яку посилався як на підтвердження повноважень Перепелиці С.Ф., а останній, будучи допитаним як свідок, пояснив, що під час контролю присутнім не був і направлення на проведення перевірки не бачив; доказів попереднього повідомлення позивача про проведення перевірки відповідач не подав; станом на час розгляду справи будівництво житлових будинків у межах вулиць Академіка Костичева, ОСОБА_5 , ОСОБА_1 не завершене; у протоколі від 06.02.2017 місцезнаходження об`єкта зазначено як вул. Антоновича. Припис від 06.02.2017 та постанову від 16.02.2017 № 11/17/073-1323 визнано протиправними та скасовано.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
4.1. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
4.2. Спірні правовідносини виникли 27.02.2017, а тому до них застосовуються норми Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) та підзаконних актів у редакції, чинній на цю дату, тобто до набрання чинності 10.06.2017 Законом України від 17.01.2017 № 1817-VIII.
4.3. Відповідно до частин першої, другої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
4.4. Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 36 Закону № 3038-VI (у редакції Закону України від 09.04.2015 № 320-VIII) декларація про початок виконання будівельних робіт може бути скасована органом державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
4.5. Згідно з частиною першою статті 39№ Закону № 3038-VI (у редакції, чинній до 10.06.2017) у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об`єкта до експлуатації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 39№ Закону № 3038-VI (у тій самій редакції) у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
4.6. Пунктом 22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
4.7. Згідно з частиною восьмою статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
4.8. Відповідно до частин першої, другої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; він здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
4.9. Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок (пункт 5); підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, протягом трьох місяців з дня подання такої декларації, а також звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; під час проведення позапланової перевірки посадова особа зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки (пункт 7); контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників (пункт 9); суб`єкт містобудування має право бути присутнім під час здійснення контролю, ознайомлюватися з актом перевірки та подавати до нього пояснення, зауваження або заперечення (пункт 13); за результатами контролю складається акт перевірки, а в разі виявлення порушень протокол та припис (пункти 16, 17).
4.10. Частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
4.11. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно.
4.12. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України). Згідно з частиною другою статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
4.13. Частиною четвертою статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
4.14. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
5.1. Предметом спору є правомірність індивідуального акта, яким відповідач припинив набуте позивачем на підставі зареєстрованої Декларації право на виконання будівельних робіт.
З урахуванням доводів сторін суд має з`ясувати: (1) чи міг Акт перевірки бути належною фактичною підставою для видання наказу № 36; (2) чи становлять виявлені відповідачем обставини передбачену частиною другою статті 39№ Закону № 3038-VI підставу для скасування реєстрації декларації; (3) чи могла бути застосована інша підстава - пункт 3 частини сьомої статті 36 цього Закону; (4) який спосіб захисту є ефективним у разі визнання наказу протиправним.
5.2. Щодо Акта перевірки як підстави для видання наказу та преюдиційного значення рішень у справі № 826/3561/17.
5.2.1. Наказ № 36 прямо зазначає, що його видано на підставі Акта перевірки від 06.02.2017; жодного іншого джерела відомостей про «недостовірність» даних Декларації в наказі не наведено, і відповідач на такі джерела не посилається. Таким чином, правомірність наказу безпосередньо залежить від правомірності заходу державного архітектурно-будівельного контролю та допустимості зафіксованих за його результатами висновків.
5.2.2. Справа № 826/3561/17 розглядалася між тими самими сторонами, а набрання законної сили рішенням у ній було підставою для зупинення провадження у цій справі. Тому обставини, наведені у пункті 3.14 цього рішення, відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України не підлягають повторному доказуванню. Суд враховує, що преюдиційне значення мають саме обставини, встановлені судовим рішенням, а не їх правова оцінка (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17), і тому самостійно надає правову оцінку спірному наказу, виходячи з цих обставин.
5.2.3. Подані відповідачем у цій справі направлення від 16.12.2016 та від 06.02.2017 № 5/н наведених обставин не спростовують: вони підтверджують лише факт видання направлень, але не їх пред`явлення чи вручення уповноваженій особі позивача. Не містить таких відомостей і сам Акт перевірки, в якому графа «Присутні» залишилась незаповненою, а як присутня особа зазначений працівник іншої юридичної особи (ТОВ «Ф.Д.К.»), повноваження якого представляти позивача під час перевірки, як встановлено у справі № 826/3561/17, підтверджені не були.
5.2.4. Суд розмежовує три аспекти значення справи № 826/3561/17 для цього спору: (1) преюдиційні фактичні обставини проведення перевірки, які не доказуються повторно (частина четверта статті 78 КАС України); (2) обов`язковість судових рішень, якими скасовано припис та постанову, винесені за результатами тієї самої перевірки (стаття 14 КАС України); (3) висновок Верховного Суду щодо правових наслідків цієї перевірки, який суд враховує на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України, але самостійно застосовує до оцінки наказу № 36, що не був предметом розгляду в тій справі.
Верховний Суд у постанові від 22.06.2022 у справі № 826/3561/17 перевіряв законність саме тієї позапланової перевірки, результати якої оформлено Актом перевірки від 06.02.2017 і який є єдиною підставою наказу № 36. Оцінюючи цю перевірку, Суд виснував, що позаплановий захід, проведений з порушенням норм чинного законодавства, не створює правових наслідків, а висновки, зроблені в ході такої перевірки, не можуть бути допустимими доказами, оскільки отримані з порушенням закону; у разі незаконності перевірки прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню (пункти 4446, 4951 постанови). Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 826/7847/17 та від 13.12.2021 у справі № 160/9483/19, де, зокрема, зазначено, що державний архітектурно-будівельний контроль може здійснюватися без присутності суб`єкта містобудування лише у випадку, якщо його було належним чином повідомлено про дату і час перевірки.
5.2.5. Доводи відповідача про те, що законодавство не вимагає проведення перевірки для скасування реєстрації декларації з підстав, визначених частиною другою статті 39№ Закону № 3038-VI, суд відхиляє. Верховний Суд у постанові від 17.02.2022 у справі №826/570/18 (за касаційною скаргою цього ж відповідача) з посиланням на усталену практику (постанови від 14.03.2018 у справі № 814/1914/16, від 26.06.2018 у справі № 826/20445/16 та інші) виснував, що встановлений Порядком № 553 порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю має бути дотриманий і у випадку вжиття заходів, визначених частиною другою статті 39№ Закону № 3038-VI, а відомості, отримані поза межами такого контролю, не можуть бути підставою для скасування реєстрації декларації.
Окрім того, у цій справі відповідач сам обрав перевірку та її результати як підставу для свого рішення, а тому законність цієї перевірки є необхідною умовою законності наказу.
5.2.6. За таких обставин Акт перевірки не є допустимим доказом наявності в Декларації недостовірних даних, а наказ № 36, який ґрунтується виключно на ньому, позбавлений належної фактичної підстави. Вже ця обставина є достатньою для висновку про протиправність наказу. Водночас, з огляду на доводи відповідача, суд вважає за необхідне надати оцінку і матеріально-правовій підставі наказу.
5.3. Щодо наявності підстав, передбачених частиною другою статті 39№ Закону № 3038-VI.
5.3.1. Частини перша та друга статті 39№ Закону № 3038-VI у редакції, чинній на час видання наказу, розмежовують два види недостовірних даних і пов`язують з ними різні правові наслідки: недостовірні дані, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, тягнуть внесення змін до декларації, і лише недостовірні дані, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, тягнуть скасування реєстрації декларації. На наявність такого чіткого алгоритму дій органу контролю вказав Верховний Суд у постанові від 07.09.2022 у справі № 464/337/17 (пункти 3335).
5.3.2. Верховний Суд неодноразово наголошував, що єдиною підставою для скасування реєстрації декларації за частиною другою статті 39№ Закону № 3038-VI є подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, при цьому такі дані мають відповідати одній із трьох умов: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; без належно затвердженого проекту чи будівельного паспорта. Наявність інших недостовірних даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації (постанови від 11.11.2020 у справі № 640/10134/19, від 17.02.2022 у справі № 826/570/18).
Вживання в частині другій статті 39№ Закону № 3038-VI слова «зокрема» суд не розцінює як можливість органу контролю самостійно доповнювати підстави для скасування реєстрації декларації. Визначальним критерієм є те, що недостовірні дані мають бути підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, а наведені в нормі випадки конкретизують зміст цього критерію; саме так цю норму тлумачить Верховний Суд у наведених постановах, і суд враховує це тлумачення відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України. Навіть за розширеного прочитання норми з урахуванням частини першої статті 376 Цивільного кодексу України відповідач мав би довести наявність хоча б однієї з ознак самочинного будівництва, чого, як вказано нижче, ним не зроблено.
5.3.3. Перевіряючи наявність цих умов, суд зазначає таке. По-перше, земельна ділянка перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди з цільовим призначенням для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків та об`єктів соціально-культурного призначення (пункт 3.1); відповідач не стверджує, що Об`єкт розміщено на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети. По-друге, документом, який дає право на виконання будівельних робіт щодо об`єкта ІІІ категорії складності, є саме зареєстрована Декларація (стаття 34 Закону № 3038-VI), і відповідач не стверджує, що роботи виконувалися поза її межами.
5.3.4. По-третє, найбільш суперечливим є питання про наявність «належно затвердженого проекту». Суд погоджується, що сам факт видання замовниками наказів про затвердження проектної документації не означає, що така документація відповідає всім вимогам законодавства. Водночас поняття «без належно затвердженого проекту» в контексті частини другої статті 39№ Закону № 3038-VI та статті 376 Цивільного кодексу України характеризує відсутність проекту, затвердженого в установленому порядку (уповноваженою особою, за наявності обов`язкового в силу закону позитивного висновку експертизи тощо), а не будь-яку невідповідність змісту проекту вихідним даним чи будівельним нормам. Інакше пункт 3 частини сьомої статті 36 цього Закону, який для випадків виявлення порушень вимог містобудівних умов та обмежень, будівельних норм і містобудівного законодавства передбачає інший механізм - видання припису і скасування декларації лише у разі його невиконання, - втратив би будь-який сенс, адже кожне таке порушення можна було б кваліфікувати як відсутність належно затвердженого проекту і скасовувати декларацію без надання замовнику можливості усунути порушення. Таке тлумачення суперечило б системному зв`язку цих норм.
У цій справі відповідач не заперечує ні факту затвердження проекту наказами обох замовників, ні повноважень осіб, які його затвердили, ні віднесення Об`єкта до ІІІ категорії складності, ні зазначеного в Декларації відсутності обов`язку проведення експертизи. Доводи відповідача стосуються змісту проекту - розроблення його, на думку відповідача, без належних вихідних даних, тобто за містобудівними умовами та обмеженнями, виданими для забудови земельної ділянки, а не для реконструкції нежитлових приміщень із влаштуванням прибудови на окремому фундаменті.
5.3.5. Суд не робить висновку про те, чи були містобудівні умови та обмеження від 04.10.2013 № 17652/0/12/009-13 достатніми для проектування саме цієї реконструкції і чи є вона складовою незавершеного будівництва житлового комплексу або самостійним об`єктом. Для вирішення цього спору такий висновок не є необхідним, а належних і допустимих доказів для його формулювання (зокрема, проектної документації в частині генерального плану та конструктивних рішень, документів про співвідношення реконструкції з проектом забудови земельної ділянки) відповідач, на якого покладено обов`язок доказування, суду не надав. Суд констатує лише таке: (а) Декларація містить реквізити реально існуючих містобудівних умов та обмежень, виданих позивачу щодо забудови тієї самої земельної ділянки, які були чинними (частина восьма статті 29 Закону № 3038-VI) і на підставі яких фактично розроблено проект; отже, ці відомості не є такими, що «на дату реєстрації декларації не відповідали дійсності», у розумінні пункту 22 Порядку № 466; (б) навіть якщо такі містобудівні умови та обмеження були недостатніми для проектування реконструкції, це свідчило б про порушення вимог щодо складу вихідних даних і змісту проектної документації (частина перша статті 31 Закону № 3038-VI, пункт 4.1 ДБН А.2.2-3-2014), реагування на яке здійснюється в порядку пункту 3 частини сьомої статті 36 цього Закону, а не про подання недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом; (в) єдиним доказом протилежного є Акт перевірки, який, як зазначено вище, не є допустимим доказом.
5.3.6. Щодо розбіжності площ суд зазначає, що в Акті перевірки відповідач сам констатував, що загальна площа, зазначена в Декларації (748,9 кв.м), відповідає основним показникам проектної документації, а інший показник (704,5 кв.м) міститься в техніко-економічних показниках того самого проекту. Тобто йдеться про внутрішню неузгодженість проектної документації, а не про невідповідність Декларації проекту. Але навіть якщо вважати відповідний показник Декларації недостовірним, такі дані жодним чином не свідчать про самочинність будівництва і за частиною першою статті 39№ Закону № 3038-VI могли бути підставою лише для внесення змін до Декларації.
5.3.7. Посилання відповідача на статтю 376 Цивільного кодексу України та постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 суд не приймає. Частина друга статті 39№ Закону № 3038-VI, яка є спеціальною нормою щодо повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю, визначає ознаки самочинного будівництва, виявлення яких надає право на скасування реєстрації декларації, і не відносить до них «істотне порушення будівельних норм і правил». Крім того, істотність порушення будівельних норм і правил є оціночною категорією, яка має бути підтверджена належною сукупністю доказів, що дають змогу встановити, у чому саме полягає порушення та чому воно є істотним (зокрема, з огляду на загрозу життю і здоров`ю людей чи порушення прав інших осіб); закон не встановлює для цього виключної форми доказування, проте таких доказів відповідач не надав у будь-якій формі, а Акт перевірки, як зазначено вище, допустимим доказом не є. Наведена постанова Пленуму містить роз`яснення для судів щодо розгляду цивільних справ про самочинне будівництво і не встановлює для суб`єкта владних повноважень додаткових підстав для скасування реєстрації декларації.
5.3.8. Отже, відповідач не довів, що Декларація містила недостовірні дані, які є підставою вважати Об`єкт самочинним будівництвом, а тому частина друга статті 39№ Закону № 3038-VI та пункт 22 Порядку № 466 не могли бути застосовані.
5.4. Щодо пункту 3 частини сьомої статті 36 Закону № 3038-VI.
5.4.1. Наказ № 36 не містить посилання на цю норму. Проте навіть якщо виходити з того, що виявлені перевіркою порушення стосувалися дотримання містобудівного законодавства, скасування декларації з цієї підстави допускалося лише у разі невиконання вимог припису. Станом на 27.02.2017 строк виконання припису від 06.02.2017 (до 10.05.2017) не сплинув, а згодом сам припис визнано протиправним та скасовано рішенням суду у справі № 826/3561/17. Отже, і ця підстава для скасування реєстрації Декларації була відсутня.
5.5. Щодо інших доводів відповідача.
5.5.1. Посилання відповідача на дискреційний характер його повноважень та Рекомендацію Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 суд вважає безпідставними. Повноваження щодо скасування реєстрації декларації є зв`язаними: закон чітко визначає умови, за наявності яких орган контролю зобов`язаний (або має право) скасувати реєстрацію, і не надає йому свободи вибору за відсутності цих умов. Перевіряючи наявність таких умов, суд не втручається у дискрецію суб`єкта владних повноважень, а здійснює контроль за законністю його рішення за критеріями частини другої статті 2 КАС України.
5.5.2. Своєчасне повідомлення замовника про скасування реєстрації Декларації (пункт 3.13) свідчить про дотримання відповідачем вимоги частини другої статті 39№ Закону № 3038-VI щодо інформування, однак не усуває відсутності правових і фактичних підстав для самого скасування.
5.6. Щодо способу захисту порушеного права.
5.6.1. Визнання протиправним та скасування наказу № 36 усуває правову підставу для виключення відомостей про реєстрацію Декларації, однак саме по собі не відновлює відповідного запису в реєстрі. Внесення відомостей до реєстру є дією відповідного органу, а тому для ефективного відновлення порушеного права позивача необхідним є зобов`язання відповідача вчинити такі дії як спосіб захисту, що не суперечить закону та забезпечує ефективний захист прав позивача (частина друга статті 5, пункт 10 частини другої статті 245 КАС України). Правомірність саме такого способу захисту у подібних правовідносинах за участю цього ж відповідача підтверджено Верховним Судом у постанові від 17.02.2022 у справі № 826/570/18 (пункт 29).
5.6.2. Суд враховує, що з часу виникнення спору правове регулювання ведення реєстру документів, що дають право на виконання будівельних робіт, змінилося: на даний час відомості про такі документи вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (стаття 22І Закону № 3038-VI, Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681, далі - Порядок № 681), а відповідач є органом державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженим вносити відповідні відомості. Пунктом 114 Порядку № 681 спеціально врегульовано внесення відомостей та здійснення дій у Реєстрі будівельної діяльності на підставі судових рішень, які передбачають зміну відомостей у ньому; на можливість зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії в Реєстрі у спосіб, визначений цим Порядком, вказав Верховний Суд у постанові від 04.10.2023 у справі № 160/764/22. Для забезпечення виконуваності рішення суд формулює зобов`язання з урахуванням чинного правового регулювання та належного реєстраційного номера Декларації (пункт 3.12).
Такий виклад не виходить за межі позовної вимоги, сутністю якої є відновлення запису про реєстрацію тієї самої Декларації щодо того самого Об`єкта, та відповідає частині другій статті 9 КАС України, яка дозволяє суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін. Зобов`язання сформульовано як усунення наслідків виконання протиправного наказу, відновлення тих відомостей про реєстрацію Декларації, які виключено на його підставі, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у пункті 29 постанови від 17.02.2022 у справі № 826/570/18.
5.6.3. Суд також враховує значний проміжок часу, що минув з дати реєстрації Декларації. Матеріали справи не містять доказів того, що після видання наказу № 36 будівництво Об`єкта завершено, Об`єкт прийнято в експлуатацію, щодо нього подано (зареєстровано) інший документ, що дає право на виконання будівельних робіт, або настали інші обставини, які унеможливлювали б відновлення відомостей про Декларацію; відповідач як суб`єкт, що вносить відомості до Реєстру будівельної діяльності та на якого покладено обов`язок доказування, на такі обставини не посилався. Суд зауважує й те, що відновлення відомостей про реєстрацію Декларації має самостійне значення незалежно від стадії будівництва, оскільки саме Декларація є правовою підставою виконаних на Об`єкті будівельних робіт і подальшого прийняття його в експлуатацію (стаття 34 Закону № 3038-VI). При цьому відновлення цих відомостей не звільняє замовників від обов`язків, встановлених чинним законодавством щодо подальшого виконання робіт та прийняття Об`єкта в експлуатацію.
5.6.4. Суд наголошує, що це рішення не підтверджує відповідність проектної документації чи виконаних робіт вимогам містобудівного законодавства і не обмежує повноважень відповідача щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на Об`єкті у порядку та з підстав, визначених чинним законодавством. Рішення стосується виключно законності конкретного наказу № 36, виданого за відсутності передбачених законом підстав і на підставі результатів перевірки, проведеної з порушенням встановленого порядку.
VI. ВИСНОВКИ СУДУ
6.1. Наказ від 27.02.2017 № 36 виданий не на підставі та не у спосіб, що передбачені законом: він ґрунтується виключно на результатах позапланової перевірки, проведеної з порушенням встановленого Порядком № 553 порядку, що встановлено судовими рішеннями у справі № 826/3561/17, які набрали законної сили; відповідач не довів наявності в Декларації недостовірних даних, які є підставою вважати Об`єкт самочинним будівництвом; підстава, передбачена пунктом 3 частини сьомої статті 36 Закону № 3038-VI, також була відсутня. Відповідач не виконав покладеного на нього частиною другою статті 77 КАС України обов`язку довести правомірність свого рішення. Тому наказ підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а відповідач - зобов`язанню відновити в реєстрі відомості про реєстрацію Декларації.
6.2. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58) зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Суд надав оцінку всім доводам учасників справи, які мають значення для її вирішення; інші доводи висновків суду не змінюють.
6.3. З огляду на викладене позов підлягає задоволенню повністю.
VII. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
7.1. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
7.2. За подання позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 3200,00 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Доказів понесення інших судових витрат позивач не надав.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об`єднання «Ліко-Холдинг» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.02.2017 № 36 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» щодо об`єкта будівництва «Реконструкція нежилих приміщень з № 1 по № 4 (групи приміщень № 693), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 694), з № 1 по № 12 (групи приміщень № 690) з їх об`єднанням та влаштуванням прибудови під магазин продтоварів в секції № 1 А житлового будинку на вул. Академіка Вільямса, 19/14 у Голосіївському районі м. Києва».
3. Зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) усунути наслідки виконання наказу від 27.02.2017 № 36 шляхом відновлення в Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 17.08.2016 № КВ 083162300290 (зазначеної в наказі від 27.02.2017 № 36 як № КВ 083162300890) щодо об`єкта будівництва «Реконструкція нежилих приміщень з № 1 по № 4 (групи приміщень № 693), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 694), з № 1 по № 12 (групи приміщень № 690) з їх об`єднанням та влаштуванням прибудови під магазин продтоварів в секції № 1 А житлового будинку на вул. Академіка Вільямса, 19/14 у Голосіївському районі м. Києва», замовники Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об`єднання «Ліко-Холдинг» (код ЄДРПОУ 16307284) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ РЕСУРС» (код ЄДРПОУ 39931210).
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об`єднання «Ліко-Холдинг» судовий збір у розмірі 3200,00 грн (три тисячі двісті гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду"" рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдинг" (Маршала Конєва, 8, каб. 71, Київ, 03191 код ЄДРПОУ 16307284);
Відповідач - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик 32а, Київ, 01044 код ЄДРПОУ 40224921).
Суддя О.В. Анісімов
Судове рішення № 141404825, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/4254/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: