Єдиний державний реєстр судових рішень
11.11.2026
ЄУН 337/6145/26
Провадження № 2/337/4133/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Сидорової М.В.,
за участю секретаря Коваленко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
05.10.2026 до суду через систему «Електронний суд» (сформовано в системі 04.10.2026) від ТОВ «Бізнес Позика» надійшов позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який мотивує тим, що 25.07.2021 між сторонами було укладено кредитний договір №274994-КС-002, відповідно до умов якого відповідачка отримала в кредит грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн, які зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування кредитними коштами, інші платежі в порядку та строк, погоджені в кредитному договорі. Відповідачка належним чином не виконала взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 41582,50 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 15000,00 грн, заборгованості за процентами 25025,00 грн, заборгованості за комісією 1557,50 грн.
Просить стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.
Ухвалою суду від 09.10.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
Цією ж ухвалою за клопотанням позивача витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про належність ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_1 та інформацію про рух коштів (виписку) по цій банківській картці за період з 25.07.2021 по 09.01.2022.
Витребувані судом документи надійшли до суду 09.11.2026.
27.10.2026 до суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень відповідачка зазначила, що заборгованість за кредитним договором сформувалась на початку 2022 року. Оскільки позов подано лише 05.10.2026, а жодних платежів на користь позивача протягом останніх трьох років вона не здійснювала, відповідачка вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності, у зв`язку з чим просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити в задоволенні позову.
30.10.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Бізнес Позика» надійшла відповідь на відзив, в якій він позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити та зазначив, що відповідача не заперечує укладення кредитного договору з позивачем та отримання кредитних коштів. Щодо заперечень відповідачки вказав, що строк позовної давності не пропущено з огляду на положення п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо продовження строків позовної давності на строк дії воєнного стану, введеного в Україні Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який діяв на момент звернення з цим позовом до суду.
Представник позивача в судове засідання не прибув, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не прибула за невідомими причинами, про час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином. Будь-яких клопотань, у т.ч. щодо відкладання розгляду справи, до суду від відповідачки не надходило.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ст.3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтями 638, 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем на даний час визначається Законом України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015р. (далі - Закон №675).
Статтею 12 вказаного Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 25.07.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №274994-КС-002 про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів.
Сторонами відповідно до умов договору погоджено, що кредит надається строком на 24 тижні - до 09.01.2022, процентна ставка є фіксованою та становить 1,08330000% в день, комісія за надання кредиту - 2 250,00 грн, загальний розмір наданого кредиту - 15 000,00 грн, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 37 560,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 7390,68 %.
Відповідно до п.2 Договору кредиту, протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
Сторонами в п. 3 Договору кредиту погоджено «Графік платежів», відповідно до котрого визначено розмір та дату внесення позичальником 12 платежів.
Договір про надання кредиту №274994-КС-002 від 25.07.2021 підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-6591, що підтверджується п. 15 Договору «Юридична адреса та реквізити сторін» та візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_3 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариства (ТОВ «БІЗПОЗИКА»), щодо укладення електронного Договору про надання кредиту 274994-КС-002 від 25.07.2021р. в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.bizpozyka.com, з якої вбачається, що 25.07.2021 ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону, ідентифікувалася в ІТС та зайшла в особистий кабінет, надала всю необхідну інформацію для формування Товариством належної пропозиції клієнту, ознайомилася і підписала одноразовим ідентифікатором G-6591 паспорт споживчого кредиту, ознайомилася з офертою Товариства та прийняла її умови, акцептувала умови оферти, шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором G-6591 (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти Договір, та надсилаються іншій стороні цього договору).
У Анкеті клієнта - витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи від 06.08.2026, серед іншого зазначений номер платіжної картки позичальника ОСОБА_1 , на яку має бути перерахована сума кредиту в розмірі 15000,00 грн, а саме: № 5168-7554-3946-0839 та фінансовий номер телефону НОМЕР_4 .
ТОВ «Бізнес Позика» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 15000,00 грн шляхом їх перерахування на її картковий рахунок НОМЕР_5 (картка позичальника: № НОМЕР_1 ), що підтверджується копією квитанції платіжної системи TASPAY №427579994 від 25.07.2021.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитом, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №274994-КС-002 від 25.07.2021 станом на 06.08.2026 становить розмірі 41582,50 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 15000,00 грн, заборгованості за процентами 25025,00 грн, заборгованості за комісією 1557,50 грн.
З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає позов ТОВ «Бізнес Позика» законним, обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню.
Так, суд виходить з того, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов. Кредитний договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов такого виду договорів, що підтверджується їх підписами у відповідному письмовому документі.
При цьому, кредитний договір, укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом обміну електронними повідомленнями, з підписанням електронним цифровим підписом, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, відповідно до ст.207 ЦК України, а також Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
В даній справі судом встановлено, що 25.07.2021 між сторонами укладено договір про надання кредиту №274994-КС-002, який підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», що підтверджується, зокрема, візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика» щодо укладення електронного Договору про надання кредиту №274994-КС-002 від 25.07.2021 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті www.my.bizpozyka.com.
При цьому суд враховує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.
Також у вказаному договорі сторонами погоджено суму і строк кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, порядок та умови надання кредиту, порядок обчислення (нарахування) процентів тощо.
Товариство виконало свої зобов`язання за кредитним договором, шляхом перерахування на картковий рахунок відповідачки кредитних коштів у розмірі 15000,00 грн. Відповідачка, в свою чергу, скористалася вказаними коштами, однак свого зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості в загальному розмірі 41582,50 грн, стягнення якої позивач вимагає в судовому порядку.
Розмір заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісії підтверджується розрахунком, наданим позивачем, який є повним, чітким, узгоджується з умовами договору про надання кредиту, відповідачкою не спростований, тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення.
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані грошові кошти в добровільному порядку відповідачкою неповернуті, що останньою не спростовано, суд вважає необхідним стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 41582,50 грн.
Твердження відповідача у відзиві на позов про те, що позивачем пропущений строк позовної давності, суд відхиляє з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
Як встановлено судом, позивач звернувся до суду із вказаним позовом 05.10.2026 (сформовано в системі «Електронний суд» 04.10.2026), позовні вимоги заявлені щодо стягнення заборгованості за договором від 25.07.2021.
24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому було неодноразово продовжено та дії на час ухвалення даного рішення.
Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17.03.2022.
Надалі Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.
Законом України №4434-IX від 14.05.2025 «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» виключено п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. Вказаний Закон набрав чинності 04.09.2025.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк позовної давності був продовжений від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився і такий стан тривав до 04.09.2025.
Таким чином, доводи відповідачки про те, що позовна давність сплинула є помилковими.
Отже, враховуючи, що фактично отримані грошові кошти в добровільному порядку відповідачкою неповернуті, що останньою не спростовано, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 41582,50 грн, задовольнивши позов повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати.
Таким чином суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 274994-КС-002 від 25.07.2021 у загальному розмірі 41582,50 грн та судовий збір в розмірі 2422, 40 грн, а всього 44 244? (сорок чотири тисячі двісті сорок чотири) гривні 90 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 26, офіс 411.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .
Суддя М.В.Сидорова
Судове рішення № 141403634, Хортицький районний суд м. Запоріжжя було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 337/6145/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: