Постанова № 141403327, 03.11.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер № 333/3338/26

Провадження № 3/333/1218/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя Ходько В.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-

В С Т А Н О В И В :

Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 20 березня 2026 року о 12 годині 09 хвилин, в м. Запоріжжі, по вул. Авіаційна, біля буд. 38, керував транспортним засобом електроскутером Corso Skip, б/н, номер двигуна НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарколога відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень Правил дорожнього руху, про повторність попереджений. Чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Сергеєв Євгеній Віталійович надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Захисник надав до суду клопотання, в якому просив закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи це тим, що ОСОБА_1 був зупинений на електроскутері Corso Skip, що має потужність 600 Ват (0,6 кВт), який не є механічним транспортом, не вимагає наявності посвідчення водія та реєстрації на такий транспортний засіб, а отже вважає, що права та обов`язки передбачені для водіїв механічних транспортних засобів не можуть бути розповсюдженні на ОСОБА_1 . Зазначає, що дії працівників поліції свідчили про упереджене ставлення до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та про вибіркове застосування законодавства, запропонували пройти огляд щодо стану сп`яніння, не провівши огляд на наявність ознак такого сп`яніння. Вказав, що ОСОБА_1 заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення та наголосив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують його вини, а його відмова від проходження огляду на стан сп`яніння була зумовлена тим, що він пересувався не на механічному транспортному засобі.

Також захисник надав до суду письмові пояснення, в яких пояснив, що ОСОБА_1 не є водієм в розумінні Правил дорожнього руху і не міг порушити п. 2.5 ПДР, так як керував транспортним засобом на який не потрібно водійське посвідчення.

Суддею встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно положень статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вивчивши всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані і досліджені докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, суддя висновує, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 619634 від 20.03.2026 (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.03.2026, в якому зазначені виявлені ознаки сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя (а.с.6); довідкою органу поліції про відсутність повторності порушення за ст. 130 КУпАП та наявності посвідчення водія НОМЕР_3 від 03.04.2020 (а.с.7); рапортом інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 2 полку УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Марії Михайличенко (а.с.8); довідкою з системи "Армор" (а.с.9); відеозаписом з DVD-диску доданого до матеріалів справи (а.с.10).

При цьому суддею відхиляються доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не міг порушити п.2.5 Правил дорожнього руху, так як керував немеханічним транспортним засобом, на який не потрібно водійського посвідчення, тобто він не був водієм в розумінні Правил дорожнього руху. Такий висновок суддею зроблено в силу наступного.

В пункті 2.1. Правил дорожнього руху зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен, зокрема мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до пункту 2.13. Правил дорожнього руху право на керування мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А) може бути надано з 16-річного віку. Транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.

Статтею 15 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Право на керування мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) може бути надано особам, які досягли 16-річного віку.

Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов`язана пройти медичний огляд, відповідну підготовку в акредитованому закладі або самостійно опанувати зміст теоретичного модуля типової навчальної програми з урахуванням категорій транспортних засобів та пройти відповідну підготовку з практичного керування в акредитованому закладі або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Згідно статті 16 Закону України "Про дорожній рух" водій, зокрема має право керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку; довіряти у встановленому порядку право користування і розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має відповідне право на керування. Водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також інші документи, передбачені законодавством.

В статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" зазначено, що електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Пунктом 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 (далі Положення № 340) передбачено, що особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, оформлений та виданий засобами Єдиного державного реєстру єдиної інформаційної системи МВС (далі - Єдиний державний реєстр МВС) і виготовлений на бланку та/або в електронній формі, після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС (далі - територіальні сервісні центри МВС).

Відповідно до пункту 3 Положення № 340, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.

З аналізу наведених норм права можна зробити висновок, що право на керування як механічними, так і немеханічними транспортними засобами (в тому числі іншими двоколісними транспортними засобами, які мають електродвигун потужністю до 4 кВт) виникає в особи лише після отримання посвідчення водія транспортного засобу відповідної категорії. При цьому невиконання обов`язку щодо отримання посвідчення водія, не може бути підставою для особи, яка керує транспортним засобом, недотримуватися інших норм законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки, а також підставою для звільнення такої особи, від відповідальності у разі порушення цих норм.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , керуючи електроскутером "Corso Skip", що має потужність 600 Вт (0,6 кВт), який є електричним колісним транспортним засобом, рухався по дорозі, він був учасником дорожнього руху, а тому повинен був на виконання п. 2.5 Правил дорожнього руху та ст. 266 КУпАП, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо доводів захисника на відсутність ознак сп`яніння та наявність можливих медичних причин суд вважає припущеннями, які не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

Також, судом відхиляються доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки з наданого до суду відеозапису вбачається, що працівниками поліції було чітко повідомлено причину зупинки транспортного засобу, а також роз`яснено права особи, у тому числі порядок та правові наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Разом з тим, відеозаписом об`єктивно зафіксовано факт відмови особи від проходження огляду в медичному закладі.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України без врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. У зв`язку з чим суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. .40-1, ч.1 ст. 130, ст.ст.283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., стягнувши суму на рахунок UA708999980313000149000008001, населений пункт Запорізька область/м.Запоріжжя, отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст.ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп., стягнувши суму на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції Комунарський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців.

Повний текст постанови виготовлений 09.11.2026.

Суддя В.М. Ходько