Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/15714/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Крегул М.М.,
за участю секретаря судового засідання Бєлікова К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Фінансова компанія «Позика» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 10.11.2021 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №10506805, який був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», згідно якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 2800 грн.
Зазначає, що 01.09.2025 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» було укладено Договір факторингу №01092025/1, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Позика» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №10506805 від 10.11.2021 року.
Відповідач зобов`язання за договором не виконала, в результаті чого в неї виникла заборгованість у сумі 10360,00 грн., яка складається з 2800,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту); 7560,00 грн. заборгованості за процентами; комісії - 0,00 грн.
На підставі наведеного, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за Кредитним договором №10506805 від 10.11.2021 року в розмірі 10360,00 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
28.10.2026 року представником відповідача - адвокатом Михалків Б.С. подано до суду заяву про визнання позову, в якій зазначено, що відповідач визнає позовні вимоги у даній справі та виконає взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, а також просить здійснити розподіл судових витрат між сторонами з урахуванням визнання позову, зокрема повернути позивачу 50% сплаченого ним судового збору.
Крім того, 28.10.2026 року представником відповідача подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якому він просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача, з 6000,00 грн. до 1000,00 грн., вважаючи заявлену суму завищеною та необґрунтованою, а також заяву про розгляд справи без участі відповідача та її представника з ухваленням рішення з урахуванням викладеної позиції.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, проте подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2021 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №10506805, який був підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», згідно якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 2800 грн. з визначенням умов зі сплати процентів за користування кредитом.
Відповідач отримала кредитні кошти в сумі 2800 грн. на свій картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_1 , зазначений в Кредитному договорі №10506805 від 10.11.2021 року.
01.09.2025 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» було укладено Договір факторингу №01092025/1, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Позика» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №10506805 від 10.11.2021 року.
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Позика», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в неї заборгованості, що повністю узгоджується з положеннями ст. 514 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов`язань не виконала, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення ТОВ «Фінансова компанія «Позика», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів. Розмір заборгованості у сумі 10360,00 грн., з яких 2800,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7560,00 грн. - заборгованість за процентами, підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості та реєстром прав вимоги до Договору факторингу.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач вправі визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно з ч. 4 цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши заяву про визнання позову, суд приходить до висновку, що таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, є добровільним волевиявленням відповідача, відповідає наявним у справі доказам, у зв`язку з чим суд приймає визнання позову відповідачем.
Зважаючи на те, що строк виконання зобов`язання настав, відповідач позов визнала, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої заборгованості за Кредитним договором №10506805 від 10.11.2021 року, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 10360,00 грн. є обґрунтованими і підлягають до задоволення. З огляду на визнання позову відповідачем та відсутність спору щодо обставин видачі кредиту, необхідність у витребуванні виписки по картковому рахунку відпала.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Заява про визнання позову подана відповідачем 28.10.2026 року, тобто до початку розгляду справи по суті, а тому на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 1331,20 грн. Решта судового збору у розмірі 1331,20 грн. на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони. У разі недотримання вказаних вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що підтверджують обсяг наданих послуг та їх вартість, та докази їх оплати або обов`язку з оплати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).
Позивач просить стягнути з відповідача 6000,00 грн. витрат на правничу допомогу. На підтвердження цих витрат до позовної заяви додано договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до нього, акт про надання правничої допомоги та детальний опис наданої правничої допомоги. Отже, доводи представника відповідача про ненадання позивачем детального опису наданих послуг спростовуються матеріалами справи.
Водночас представником відповідача подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Оцінюючи доводи такого клопотання, суд враховує, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Дана справа є малозначною, ціна позову становить 10360,00 грн., вона розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за участі сторін. Спір є типовим, не становить значної правової складності та не потребував збору і дослідження значного обсягу доказів: позовна заява містить, переважно, загальні посилання на норми матеріального права та судову практику, а обставини справи не оспорювалися відповідачем, який визнав позов. Витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. складають понад 57% від ціни позову, що за встановлених обставин є неспівмірним із складністю справи, обсягом та часом, необхідним для виконання відповідних робіт, і покладає на відповідача надмірний тягар.
Враховуючи наведене, критерії реальності та розумності витрат, співмірність їх із ціною позову та значенням справи для сторони, а також поведінку відповідача, який визнав позов, суд вважає, що клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, слід визначити у сумі 2000,00 грн. У решті вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 142, 206, 211, 247, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634) заборгованість за Кредитним договором №10506805 від 10.11.2021 року в розмірі 10360,00 грн. (десять тисяч триста шістдесят гривень), з яких: 2800,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7560,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок) грн. У задоволенні решти вимог про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за платіжною інструкцією в національній валюті від 30 вересня 2026 р. № 10506805, у розмірі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закінчення апеляційного провадження.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», юридична адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; код ЄДРПОУ 39493634.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та проголошено 11.11.2026 року о 15 год. 15 хв..
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул
Судове рішення № 141402553, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/15714/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: