Єдиний державний реєстр судових рішень 308/12974/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2026 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., за участю захисника - Левицького А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали справи, які надійшли з Управління Західного офісу Державної аудиторської служби в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника з управління виробництва в Івано-Франківській області філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», місце реєстрації: АДРЕСА_1 , за ч. 6 ст. 164-14 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Управління Західного офісу Державної аудиторської служби в Тернопільській області надійшли матеріали справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 164-14 КУпАП.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.09.2026 матеріали справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження, якому присвоєно єдиний номер № 308/12974/26 (провадження № 3/308/4078/26).
Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Західного офісу Державної аудиторської служби в Тернопільській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» за період з 01.04.2024 по 31.12.2025 з питань діяльності філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», результати якої відображено в довідці ревізії від 28.05.2026 № 131907-22/5.
За результатами проведеної ревізії встановлено порушення законодавства про публічні закупівлі, а саме укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг без проведення процедур закупівель, визначених законом.
Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення, складених 27 серпня 2026 року, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою та діючи на підставі довіреності від 11.03.2025 №326, у період із травня до серпня 2025 року уклав низку договорів про надання лісозаготівельних послуг, а також послуг із навантаження, розвантаження та перевезення лісопродукції без проведення передбачених законодавством процедур закупівель.
Зокрема, йдеться про такі договори:
1.№151-11-20250606-1 від 06.06.2025 на суму 279 129,31 грн із ПП «МББ» (протокол №19/07/0139/2026-пр);
2.№151-10-20250620-7в від 20.06.2025 на суму 205 080,00 грн із ФОП ОСОБА_2 (протокол №19/07/0131/2026-пр);
3.№151-14-20250609-2-В від 09.06.2025 на суму 466 308,00 грн із ФОП ОСОБА_3 (протокол №19/07/0188/2026-пр);
4.№151-16-20250609-2-В від 09.06.2025 на суму 252 560,00 грн із ФОП ОСОБА_4 (протокол №19/07/0145/2026-пр);
5.№151.14-20250605-1-В від 05.06.2025 на суму 333 840,00 грн із ФОП ОСОБА_5 (протокол №19/07/0168/2026-пр);
6.№151-16-20250818-5-В від 18.08.2025 на суму 296 077,20 грн із ФГ «Полонина Діл» (протокол №19/07/0178/2026-пр);
7.№151-10-20250520-1 від 20.05.2025 на суму 236 118,00 грн із ФОП ОСОБА_6 (протокол №19/07/0116/2026-пр);
8.№151-13-20250519-2 від 19.05.2025 на суму 249 670,00 грн із ФОП ОСОБА_7 (протокол №19/07/0172/2026-пр);
9.№151-10-20250516-1 від 16.05.2025 на суму 258 192,00 грн із ФОП ОСОБА_8 (протокол №19/07/0136/2026-пр);
10.№151-13-20250518-4 від 18.05.2025 на суму 382 788,00 грн із ПП «ВУД-ІФ» (протокол №19/07/0171/2026-пр);
11.№151-13-20250514-1 від 14.05.2025 на суму 343 360,00 грн із ФОП ОСОБА_9 (протокол №19/07/0170/2026-пр);
12.№151-10-20250611-1в від 11.06.2025 на суму 200 109,00 грн із ФОП ОСОБА_2 (протокол №19/07/0185/2026-пр).
13.№151-11-20250526-3 від 26.05.2025 на суму 579 057,31 грн із ФОП ОСОБА_10 (протокол №19/07/0182/2026-пр);
14.№151-12-20250407-1 від 07.04.2025 на суму 928 176,00 грн із ФОП ОСОБА_11 (протокол №19/07/0122/2026-пр);
15.№151-16-20250725-3-в від 25.07.2025 на суму 422 539,20 грн із ФГ «Полонина Діл» (протокол №19/07/0154/2026-пр);
16.№151-16-20250725-6-в від 25.07.2025 на суму 271 908,00 грн із ТзОВ «СТАЙЛВУД» (протокол №19/07/0156/2026-пр);
17.№151-12-20250409-5 від 09.04.2025 на суму 201 158,54 грн із ФОП ОСОБА_12 (протокол №19/07/0169/2026-пр);
18.№151-10-20250430-2 від 30.04.2025 на суму 229 287,60 грн із ФОП ОСОБА_13 (протокол №19/07/0135/2026-пр);
19.№151-15-20250917-1-в від 17.09.2025 на суму 410 000,00 грн із ФОП ОСОБА_14 (протокол №19/07/0177/2026-пр);
20.№151-10-20250514-2 від 14.05.2025 на суму 523 504,00 грн із ФОП ОСОБА_15 (протокол №19/07/0186/2026-пр);
21.№151-11-20250416-4 від 16.04.2025 на суму 420 461,01 грн із ФОП ОСОБА_10 (протокол №19/07/0181/2026-пр);
22.№151-12-20251218-1-в від 18.12.2025 на суму 334 480,00 грн із ФОП ОСОБА_11 (протокол №19/07/0129/2026-пр);
23.№151-16-20250627-1-в від 27.06.2025 на суму 320 448,00 грн із ФГ «Полонина Діл» (протокол №19/07/0159/2026-пр);
24.№151-10-20250605-7в від 01.06.2025 на суму 480 000,00 грн із ФОП ОСОБА_16 (протокол №19/07/0110/2026-пр);
25.№151-11-20250409-4 від 09.04.2025 на суму 485 110,20 грн із ФОП ОСОБА_17 (протокол №19/07/0179/2026-пр);
26.№151-10-20250410-9 від 10.04.2025 на суму 313 000,20 грн із ТОВ «Акула 2024» (протокол №19/07/0105/2026-пр);
27.№151.14-20250625-3-В від 25.06.2025 на суму 281 915,00 грн із ФОП ОСОБА_18 (протокол №19/07/0165/2026-пр);
28.№151-11-20250616-1-в від 16.06.2025 на суму 297 257,09 грн із ФОП ОСОБА_10 (протокол №19/07/0138/2026-пр);
29.№151-10-20250627-3в від 27.06.2025 на суму 241 092,00 грн із ФОП ОСОБА_15 (протокол №19/07/0132/2026-пр);
30.№151-11-20250416-1 від 16.04.2026 на суму 271 374,67 грн із ФОП ОСОБА_19 (протокол №19/07/0112/2026-пр).
31.№151-11-20250409-1 від 09.04.2025 року на суму 449 229,35 грн з ФОП ОСОБА_10 .
32.№151-10-20250811-2в від 11.08.2025 року на суму 312 000,00 грн з ФОП ОСОБА_15 .
33.№151-13-20250521-1 від 21.05.2025 року на суму 245 600,00 грн з ФОП ОСОБА_20 .
34.№151-10-20250811-4в від 11.08.2025 року на суму 426 480,00 грн з ФОП ОСОБА_8 .
35.№151-12-20250415-5 від 15.04.2025 року на суму 222 459,30 грн з ТОВ «Слобідка».
36.№151-10-20250716-1в від 16.07.2025 року на суму 205 824,00 грн з ФОП ОСОБА_8 .
37.№151-10-20250620-2в від 20.06.2025 року на суму 262 920,00 грн з ФОП ОСОБА_21 .
38.№151-16-20250425-70 від 25.04.2025 року на суму 282 244,80 грн з ТОВ «Урус Україна»
39.№151-16-20250414-64 від 14.04.2025 року на суму 351 086,40 грн з ТОВ «Еко-Лісбуд».
40.№151-16-20250515-82 від 15.05.2025 року на суму 362 748,00 грн з ФОП ОСОБА_22 .
41.№151-16-20250724-3 від 24.07.2025 року на суму 284 968,80 грн з ТОВ «Ультра Форс».
42.№151-10-20250901-1-в від 01.09.2025 року на суму 500 000,00 грн з ФОП ОСОБА_23 .
43.№151-14-20253009-1-В від 30.09.2025 року на суму 328 945,00 грн з ФОП ОСОБА_24 .
44.№151-10-20250501-3 від 01.05.2025 року на суму 276 000,00 грн з ФОП ОСОБА_15 .
45.№151.14-20250618-3-В від 18.06.2025 року на суму 217 720,00 грн з ФОП ОСОБА_25 .
46.№151-10-20250424-1 від 24.04.2025 року на суму 274 302,00 грн з ФОП ОСОБА_26 .
47.№151-10-20251125-01 від 25.11.2025 року на суму 720 000,00 грн з ФОП ОСОБА_26 .
48.№151-10-20250605-4в від 05.06.2025 року на суму 449 802,00 грн з ФОП ОСОБА_13 .
49.№151-16-20250818-6-в від 18.08.2025 року на суму 263 899,20 грн з ТОВ «Ультра Форс».
50.№151-10-20250506-3 від 06.05.2025 року на суму 364 664,00 грн (за протоколом оплата зазначена 364 664,40 грн) з ФОП ОСОБА_16 .
51.№151-14-20250410-02 від 10.04.2025 року на суму 424 880,00 грн з ФОП ОСОБА_24 .
52.№151.14-20250410-1 від 10.04.2025 року на суму 490 857,70 грн з ФОП ОСОБА_25 .
53.№151-12-20250416-7 від 16.04.2025 року на суму 210 836,30 грн з ФОП ОСОБА_12 .
54.№151-10-20251212-01 від 12.12.2025 року на суму 500 000,00 грн з ФОП ОСОБА_23 .
55.№151-13-20250521-1 від 21.05.2025 року на суму 245 600,00 грн з ФОП ОСОБА_20 .
56.№151-10-20250811-4в від 11.08.2025 року на суму 426 480,00 грн з ФОП ОСОБА_8 .
57.№151-12-20250415-5 від 15.04.2025 року на суму 222 459,30 грн з ТОВ «Слобідка».
58.№151-10-20250716-1в від 16.07.2025 року на суму 205 824,00 грн з ФОП ОСОБА_8 .
59.№151-10-20250620-2в від 20.06.2025 року на суму 262 920,00 грн з ФОП ОСОБА_21 .
60.№151-16-20250425-70 від 25.04.2025 року на суму 282 244,80 грн з ТОВ «Урус Україна».
61.№151-16-20250414-64 від 14.04.2025 року на суму 351 086,40 грн з ТОВ «Еко-Лісбуд».
62.№151-16-20250515-82 від 15.05.2025 року на суму 362 748,00 грн з ФОП ОСОБА_22 .
63.№151-16-20250724-3 від 24.07.2025 року на суму 284 968,80 грн з ТОВ «Ультра Форс».
Указаними діями, за твердженням уповноваженої посадової особи, порушено вимоги пункту 1 частини першої статті 3, частини третьої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII, абзацу першого пункту 10 та пункту 17 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, а також пункту 6.1 Положення про проведення закупівель державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України», затвердженого наказом ДП «Ліси України» від 02.11.2023 №1815.
За кожним із наведених епізодів дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 6 ст. 164-14 КУпАП.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.09.2026 матеріали справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 164-14 КУпАП, відносно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження з присвоєнням об`єднаній справі № 308/12974/26 (провадження № 3/308/4078/26).
Крім того, постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С. від 13.10.2026 матеріали справ № 308/13177/26, № 308/13178/26, № 308/13181/26, № 308/13183/26, № 308/13184/26, № 308/13187/26, № 308/13194/26, № 308/13195/26, № 308/13197/26, № 308/13198/26, № 308/13199/26, № 308/13201/26, № 308/13202/26, № 308/13203/26, № 308/13204/26, № 308/13205/26, № 308/13207/26, № 308/13209/26, № 308/13212/26, № 308/13214/26, № 308/13216/26, № 308/13222/26, № 308/13223/26, № 308/13224/26, № 308/13225/26 об`єднано в одне провадження з присвоєнням об`єднаній справі № 308/13177/26 (провадження № 3/308/4187/26).
У подальшому матеріали зазначеного провадження передано для спільного розгляду з матеріалами справи № 308/12974/26 (провадження № 3/308/4078/26), яка перебуває у провадженні судді Бедьо В.І.
Як вбачається з матеріалів зазначених справ, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника з управління виробництва в Івано-Франківській області філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», діючи на підставі довіреності від 11.03.2025 № 326, протягом 2025 року уклав від імені підприємства низку договорів про надання лісогосподарських послуг, зокрема послуг із заготівлі, навантаження, розвантаження та перевезення лісопродукції, без проведення передбачених законодавством процедур публічних закупівель.
За висновками органу державного фінансового контролю, такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі», Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, та внутрішнього Положення про проведення закупівель ДП «Ліси України», у зв`язку з чим відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 164-14 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо
Разом із тим, згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених
З огляду на те, що матеріали зазначених справ стосуються притягнення однієї і тієї самої особи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 164-14 КУпАП, та перебувають на розгляді одного суду, їх спільний розгляд забезпечує можливість повного, всебічного й об`єктивного з`ясування обставин кожного правопорушення, а також належного застосування положень ст. 36 КУпАП.
Таким чином, розгляд матеріалів зазначених справ здійснюється в межах провадження № 308/12974/26 (провадження № 3/308/4078/26), з урахуванням постанов суду про об`єднання матеріалів та їх передачу для спільного розгляду.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Левицьким А.О. подано письмові пояснення, в яких останній заперечує наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 164-14 КУпАП.
В обґрунтування своєї позиції захисник зазначає, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» здійснює господарську діяльність на промисловій та комерційній основі, функціонує в умовах ринкової конкуренції, має на меті отримання прибутку, самостійно несе економічні ризики та не отримує бюджетного фінансування. Відтак, на думку захисника, підприємство не належить до замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», а тому ОСОБА_1 не може бути суб`єктом відповідальності за ч. 6 ст. 164-14 КУпАП.
На підтвердження наведеного захисник посилається на положення Статуту ДП «Ліси України», роз`яснення Міністерства економіки України, висновки науково-правових експертиз Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, а також судову практику Верховного Суду та судів першої інстанції.
У судовому засіданні підтримав надані пояснення та просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали об`єднаного провадження, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, перевіривши доводи, викладені у письмових поясненнях сторони захисту, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковими ознаками адміністративного правопорушення є протиправність діяння, його винність та наявність передбачених законом підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Для встановлення складу адміністративного правопорушення необхідною є наявність усіх його обов`язкових елементів, а саме об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням і зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити не лише посилання на відповідну норму закону, а й конкретний виклад фактичних обставин, які свідчать про наявність усіх обов`язкових ознак інкримінованого особі правопорушення.
При цьому протокол про адміністративне правопорушення є одним із передбачених законом джерел доказів, однак сам по собі не встановлює винуватості особи та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими матеріалами справи.
Частиною 6 ст. 164-14 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до або без проведення процедур закупівель чи спрощених закупівель, визначених законом.
Санкцією зазначеної норми передбачено накладення адміністративного стягнення на керівника замовника.
Таким чином, диспозиція ч. 6 ст. 164-14 КУпАП має бланкетний характер, оскільки для встановлення об`єктивної сторони правопорушення необхідно звернутися до положень законодавства, яке регулює здійснення публічних закупівель, та встановити, чи поширювався на відповідну юридичну особу обов`язок проводити визначені законом процедури закупівель.
Крім того, наведена норма передбачає спеціального суб`єкта адміністративної відповідальності - керівника замовника. Відтак для притягнення особи до відповідальності необхідно встановити не лише факт укладення відповідного договору, а й наявність у юридичної особи статусу замовника та відповідного правового статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад визначаютьсяЗУ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону до замовників належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об`єднаннями, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з визначених законом ознак.
До таких ознак належать, зокрема, статус розпорядника чи одержувача бюджетних коштів, володіння органами державної влади, місцевого самоврядування або іншими замовниками більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи, а також перевищення державної або комунальної частки у статутному капіталі юридичної особи 50 відсотків.
Разом із тим наведені ознаки необхідно оцінювати в сукупності з характером діяльності відповідної юридичної особи.
Законодавець пов`язує набуття юридичною особою статусу замовника за п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» не виключно з її організаційно-правовою формою чи належністю до державної власності, а насамперед із характером потреб, для забезпечення яких вона здійснює свою діяльність, та умовами провадження такої діяльності.
Отже, першочергове значення для визначення статусу замовника має встановлення того, чи забезпечує відповідна юридична особа потреби держави або територіальної громади на промисловій чи комерційній основі.
При цьому діяльність юридичної особи на промисловій або комерційній основі характеризується, зокрема, функціонуванням в умовах ринкової конкуренції, орієнтацією на отримання прибутку, формуванням вартості продукції відповідно до попиту та пропозиції, самостійним несенням господарських ризиків і залежністю результатів діяльності від економічних чинників.
Натомість діяльність, яка не має промислового або комерційного характеру, пов`язується із забезпеченням певної суспільної потреби або виконанням функцій держави в умовах, коли відповідна юридична особа не діє виключно за правилами конкурентного ринку, а умови її діяльності значною мірою визначаються державою.
Такий підхід узгоджується з положеннями Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014.
Зокрема, глава 8 Угоди регулює питання державних закупівель та передбачає поступове наближення законодавства України до правового регулювання Європейського Союзу у відповідній сфері.
Статтями 148, 149 Угоди визначено загальні засади відкритості, прозорості та конкурентності процедур закупівель, а також окреслено коло суб`єктів, на яких поширюються відповідні правила.
У п. 10 преамбули Директиви 2014/24/ЄС Європейського Парламенту і Ради ЄС від 26.02.2014 роз`яснено, що установу, яка здійснює діяльність за нормальних ринкових умов, прагне отримати прибуток та може нести збитки, пов`язані зі здійсненням діяльності, не слід автоматично розглядати як орган, який регулюється публічним правом, оскільки відповідні потреби можуть мати промисловий або комерційний характер.
Наведені положення мають значення для системного тлумачення національного законодавства у сфері публічних закупівель з урахуванням міжнародних зобов`язань України.
Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 175-р схвалено Стратегію реформування системи публічних закупівель, одним із напрямів якої визначено гармонізацію національного законодавства з правилами Європейського Союзу, забезпечення правової визначеності та передбачуваності регулювання закупівель.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 звертало увагу на необхідність розмежування діяльності юридичних осіб, яка здійснюється на комерційній основі, та діяльності, спрямованої на забезпечення державних потреб поза умовами ринкової конкуренції.
Аналогічні роз`яснення наведено в листі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 «Щодо визначення замовників».
Зі змісту зазначених роз`яснень вбачається, що діяльність юридичних осіб має промисловий або комерційний характер у випадках, коли забезпечення відповідних потреб здійснюється на конкурентному ринку, ціни формуються з урахуванням попиту та пропозиції, а суб`єкт господарювання самостійно несе економічні ризики своєї діяльності.
Водночас такі роз`яснення не є нормативно-правовими актами та підлягають врахуванню судом у межах тлумачення відповідних положень закону.
Аналогічний підхід до визначення статусу замовника викладено Верховним Судом у постанові від 29.12.2022 у справі № 260/1666/19, яка стосувалася застосування законодавства про публічні закупівлі до державного лісогосподарського підприємства.
У зазначеній справі судом надавалася оцінка характеру діяльності державного підприємства, зокрема здійсненню господарської діяльності на комерційній основі, формуванню цін на лісопродукцію в ринкових умовах та самостійному несенню економічних ризиків.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 29.01.2026 у справі № 480/13690/23 сформульовано правовий підхід, відповідно до якого визначальне значення для віднесення юридичної особи до замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» має характер її діяльності та наявність або відсутність промислової чи комерційної основи забезпечення відповідних потреб.
Саме по собі переважання державної або комунальної участі в управлінні юридичною особою чи її статутному капіталі не є достатнім для висновку про наявність статусу замовника за п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону, якщо не встановлено інших необхідних умов застосування цієї норми.
Суд бере до уваги наведені правові підходи, оскільки вони мають значення для правильного визначення кола суб`єктів, на яких поширюється дія законодавства про публічні закупівлі.
Як вбачається з письмових пояснень сторони захисту, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є юридичною особою, заснованою на державній власності, яка відповідно до свого Статуту здійснює господарську діяльність, зокрема, з метою отримання прибутку та забезпечення потреб держави або територіальних громад на промисловій чи комерційній основі.
Основними напрямами господарської діяльності підприємства є, серед іншого, здійснення лісогосподарської діяльності, заготівля та реалізація лісопродукції.
При цьому реалізація заготовленої деревини здійснюється в ринкових умовах, у тому числі шляхом проведення електронних аукціонів, а ціна продукції формується з урахуванням попиту та пропозиції.
Захисник також зазначає, що філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» не отримує бюджетного фінансування, здійснює свою діяльність на умовах самоокупності, а підприємство самостійно несе ризики, пов`язані з результатами господарської діяльності.
Наведені доводи мають істотне значення для встановлення правового статусу підприємства, від імені якого ОСОБА_1 укладалися договори, зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення.
Суд також враховує, що філія «Карпатський лісовий офіс» є відокремленим структурним підрозділом ДП «Ліси України» та не має статусу окремої юридичної особи.
Відтак питання щодо поширення законодавства про публічні закупівлі на укладені договори необхідно вирішувати з урахуванням правового статусу саме ДП «Ліси України» як юридичної особи, від імені якої діяла відповідна посадова особа.
Стороною захисту також наведено висновки науково-правових експертиз Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України від 28.12.2019 № 126/275-е та від 14.03.2023 № 126/36-е.
Згідно з викладеною у цих висновках правовою позицією державні лісогосподарські підприємства, які здійснюють діяльність на промисловій та комерційній основі, не можуть автоматично визнаватися замовниками у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» лише з огляду на державну форму власності.
У висновку від 14.03.2023 № 126/36-е, який стосується безпосередньо ДП «Ліси України», викладено позицію щодо можливості здійснення підприємством закупівель товарів, робіт і послуг на комерційних засадах поза межами дії зазначеного Закону.
Разом із тим суд зазначає, що науково-правові висновки мають консультативний характер, не є джерелом права та не замінюють самостійної правової оцінки судом фактичних обставин справи і положень чинного законодавства.
Оцінюючи наведені обставини, суд виходить із того, що для встановлення об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 164-14 КУпАП, недостатньо лише констатувати факт укладення договорів без проведення процедур закупівель.
Необхідно також встановити, що відповідна юридична особа мала статус замовника у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», на неї поширювався обов`язок застосування визначених законом процедур закупівель, а укладення конкретних договорів без таких процедур суперечило вимогам законодавства, чинного на момент їх укладення.
При цьому положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану, застосовуються до замовників, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
Отже, застосування положень зазначених Особливостей також передбачає необхідність попереднього встановлення статусу відповідної юридичної особи як замовника.
Наявність внутрішнього Положення про проведення закупівель ДП «Ліси України», затвердженого наказом підприємства від 02.11.2023 № 1815, сама по собі не є безумовним доказом набуття підприємством статусу замовника у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
Внутрішні організаційно-розпорядчі документи підприємства можуть визначати порядок здійснення його господарської діяльності, однак не можуть самостійно розширювати коло суб`єктів адміністративної відповідальності, встановлене законом.
Як вбачається зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення, орган державного фінансового контролю пов`язує вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень із підписанням договорів про надання лісозаготівельних послуг, послуг із навантаження, розвантаження та перевезення лісопродукції без проведення відповідних процедур закупівель.
На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи долучено протоколи про адміністративні правопорушення, договори, матеріали ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства, документи щодо здійснення оплати та інші письмові матеріали.
Наведені документи стосуються фактичних обставин укладення договорів, їх предмета, вартості, контрагентів та здійснення відповідних розрахунків.
Водночас встановлення факту підписання договорів та здійснення оплати за ними не є тотожним встановленню всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 164-14 КУпАП.
Вирішальне значення у цій справі має доведеність правового статусу ДП «Ліси України» як замовника, на якого поширювалися відповідні вимоги законодавства про публічні закупівлі.
Суд звертає увагу, що висновки органу державного фінансового контролю про порушення законодавства про публічні закупівлі не звільняють суд від обов`язку самостійно встановити наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення.
Акт ревізії та довідка ревізії є письмовими доказами, які підлягають оцінці відповідно до ст. 252 КУпАП, однак не мають наперед встановленої доказової сили.
Саме тому висновки, викладені в матеріалах ревізії, повинні бути підтверджені належними та достатніми доказами щодо всіх юридично значущих обставин, зокрема щодо наявності в підприємства статусу замовника та обов`язку проводити процедури закупівель.
З урахуванням доводів сторони захисту про здійснення ДП «Ліси України» господарської діяльності на промисловій та комерційній основі, а також наведених положень законодавства і правових висновків Верховного Суду, суд не вбачає достатніх підстав вважати доведеним, що підприємство під час укладення договорів, зазначених у протоколах, належало до замовників відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
Для встановлення спеціального суб`єкта адміністративного правопорушення необхідно дослідити зміст посадових повноважень особи, її правовий статус у структурі юридичної особи, а також встановити, чи наділялася вона повноваженнями керівника замовника, відповідальність якого передбачена ч. 6 ст. 164-14 КУпАП.
При цьому суд наголошує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності не може ґрунтуватися на припущеннях щодо правового статусу юридичної особи або посадових повноважень особи, стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Однією зі складових цього принципу є правова визначеність, яка передбачає чіткість, зрозумілість і передбачуваність правових норм, зокрема тих, що встановлюють юридичну відповідальність.
Особа повинна мати можливість передбачити, які саме дії чи бездіяльність становлять адміністративне правопорушення та за яких умов до неї може бути застосовано адміністративне стягнення.
У зв`язку з цим положення законодавства, які встановлюють адміністративну відповідальність, підлягають застосуванню з дотриманням принципу законності та не можуть тлумачитися розширено на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зазначені конституційні гарантії підлягають врахуванню і під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, зважаючи на характер адміністративної відповідальності та можливість застосування до особи заходів державного примусу.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Практика Європейського суду з прав людини виходить із того, що гарантії справедливого судового розгляду, передбачені ст. 6 Конвенції, за певних умов поширюються також на провадження, які відповідно до національного законодавства класифікуються як адміністративні.
Зокрема, у справі «Кадубец проти Словаччини» Європейський суд з прав людини звернув увагу на необхідність оцінки характеру правопорушення та суворості передбаченої санкції незалежно від формальної класифікації відповідного провадження у національному законодавстві.
У справі «Кобець проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що доведеність відповідних обставин може випливати із сукупності достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою ознак чи неспростовних презумпцій факту.
Застосування стандарту доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сукупність установлених обставин повинна давати достатні підстави для висновку про вчинення особою інкримінованого їй правопорушення та відсутність обґрунтованих сумнівів щодо її винуватості.
При цьому доведенню підлягають усі обов`язкові елементи складу адміністративного правопорушення.
Наявність сумнівів щодо хоча б одного з таких елементів, які не усунуті належними та допустимими доказами, виключає можливість ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 звернув увагу на те, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, відповідно до якого всі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Презумпція невинуватості також означає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу, а особа, яка притягається до відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість.
Отже, у справах про адміністративні правопорушення саме орган, уповноважений складати відповідні протоколи, повинен надати докази, достатні для встановлення всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Суд не вправі підміняти орган, який склав протокол, самостійно формувати обвинувачення, усувати недоліки його доказової бази або ґрунтувати висновок про винуватість особи на припущеннях
Таким чином, за результатами дослідження матеріалів об`єднаного провадження суд доходить висновку, що органом державного фінансового контролю не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б у своїй сукупності підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 164-14 КУпАП.
Зокрема, матеріалами справи не доведено, що ДП «Ліси України» на момент укладення договорів, зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення, мало статус замовника в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак на нього поширювався обов`язок здійснювати відповідні закупівлі з дотриманням процедур, визначених законодавством.
Крім того, не надано належних і достатніх доказів того, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника з управління виробництва в Івано-Франківській області філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» та діючи на підставі довіреності від 11.03.2025 № 326, мав статус керівника замовника як спеціального суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 164-14 КУпАП.
При цьому сам факт укладення договорів, їх виконання та здійснення оплати за ними не є достатнім для висновку про наявність у діях особи складу зазначеного адміністративного правопорушення без встановлення всіх інших обов`язкових ознак такого складу.
Суд також враховує, що відповідно до статей 7, 9 КУпАП притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе виключно за наявності встановленого законом складу адміністративного правопорушення, а відповідно до статей 251, 252 КУпАП висновок про винуватість особи повинен ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні доказів у їх сукупності.
За таких обставин наявні в матеріалах об`єднаного провадження докази не дають можливості дійти беззаперечного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових ознак інкримінованих адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст.. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, з огляду на недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 164-14 КУпАП, суд доходить висновку про відсутність належних правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне закрити об`єднане провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 164-14 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з недоведеністю наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 36, 38, 164-14 ч.6, 247, КУпАП, ЗУ «Про публічні закупівлі», суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Матеріали об`єднаної справи № 308/13177/26 (провадження № 3/308/4187/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 164-14 КУпАП, які перебували у провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С., прийняти до свого провадження та об`єднати в одне провадження з матеріалами справи № 308/12974/26 (провадження № 3/308/4078/26), присвоївши об`єднаній справі єдиний номер № 308/12974/26 (провадження № 3/308/4078/26).
Провадження в об`єднаній справі № 308/12974/26 (провадження № 3/308/4078/26) про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за всіма протоколами про адміністративні правопорушення, матеріали за якими об`єднані в зазначене провадження, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Бедьо В.І.
Судове рішення № 141402278, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/12974/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: