Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 592/15793/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Морозової Аліни Дмитрівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в особі представника Морозової А.Д. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 25.12.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1640-9381.
Кредитний договір укладено в електронній формі за допомогою вебсайту кредитодавця credos.com.ua шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-комунікаційній системі, заповнення заявки на отримання кредиту, ознайомлення з умовами кредитування та підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором А9638.
Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 1 000,00 грн строком на 365 днів, а відповідач зобов`язалася повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом та інші передбачені договором платежі.
Базовий період кредитування становив 28 днів. Комісія за видачу кредиту була встановлена в розмірі 15 % від суми кредиту.
Знижена процентна ставка за користування кредитом становила 1,00 % за кожен день користування кредитом. Стандартна процентна ставка була визначена в розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів із дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181 календарного дня дії договору. Тип процентної ставки фіксована.
18.01.2026 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1640-9381 від 25.12.2025 року, відповідно до якої кредитодавець надав відповідачу додаткові кредитні кошти в розмірі 1 000,00 грн.
23.02.2026 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до зазначеного кредитного договору, відповідно до якої кредитодавець надав відповідачу додаткові кредитні кошти в розмірі 2 000,00 грн.
Таким чином, загальна сума кредитних коштів, наданих відповідачу за кредитним договором та додатковими угодами до нього, становила 4 000,00 грн.
Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім».
На підтвердження факту перерахування кредитних коштів позивачем надано відповідну довідку та квитанції про перерахування грошових коштів.
Відповідач здійснювала часткові платежі на погашення заборгованості за кредитним договором, однак належним чином свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
Позивач також зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору їй було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, однак така залишилася без виконання.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 23.07.2026 року заборгованість відповідача за Договором про відкриття кредитної лінії № 1640-9381 від 25.12.2025 року становить 6 824,00 грн, з яких: 2 000,00 грн заборгованість за кредитом; 2 524,00 грн заборгованість за нарахованими процентами; 2 000,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 300,00 грн заборгованість по комісії.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість у загальному розмірі 6 824,00 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Інші процесуальні дії у справі.
18.09.2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в особі представника Морозової Аліни Дмитрівни звернулося з указаною позовною заявою до Ковпаківського районного суду м. Суми.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за територіальною підсудністю до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Матеріали цивільної справи надійшли до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Бедьо В.І.
Згідно із ч. 2 ст. 32 ЦПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області цивільну справу прийнято до провадження та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з`явився, згідно матеріалів позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена шляхом направлення їй повідомлення про виклик в судове засідання наномер телефону зазначений в позовній заяві, яке нею було отримано, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов надала.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25.12.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1640-9381 у формі електронного документа.
Зазначений кредитний договір укладено шляхом використання інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А9638.
За умовами кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в розмірі 1 000,00 грн строком на 365 днів, а позичальник зобов`язалася повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними відповідно до умов договору.
Умовами кредитного договору передбачено базовий період кредитування тривалістю 28 днів, комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, а також фіксовану процентну ставку за користування кредитними коштами.
18.01.2026 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1640-9381 від 25.12.2025 року, відповідно до якої позичальнику надано додаткові кредитні кошти в розмірі 1 000,00 грн.
23.02.2026 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до цього договору, відповідно до якої позичальнику надано додаткові кредитні кошти в розмірі 2 000,00 грн.
Таким чином, загальний розмір кредитних коштів, наданих позичальнику за кредитним договором та додатковими угодами, становив 4 000,00 грн.
На підтвердження виконання своїх зобов`язань за кредитним договором позивачем надано довідку про перерахування кредитних коштів та відповідні квитанції.
Згідно з указаними документами кредитні кошти перераховувалися відповідачу через ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на банківський картковий рахунок, зазначений під час оформлення кредиту.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснювала часткові платежі на погашення заборгованості за кредитним договором.
Водночас зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів у повному обсязі виконані не були.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 23.07.2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 6 824,00 грн, з яких 2 000,00 грн заборгованість за кредитом, 2 524,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, 2 000,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України та 300,00 грн заборгованість по комісії.
Оцінка суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, або у листах, якими обмінялися сторони.
Згідно із ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.
Частиною 6 ст. 11 цього Закону визначено способи надання відповіді про прийняття пропозиції укласти електронний договір.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі, у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами законодавства.
Таким чином, укладення кредитного договору в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства та є належним способом укладення договору в письмовій формі.
Аналогічні правові висновки щодо укладення електронних кредитних договорів викладені у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19 та від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19.
Судом встановлено, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1640-9381 від 25.12.2025 року укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора А9638.
Умови кредитного договору передбачають права та обов`язки сторін, порядок надання кредитних коштів, строки їх повернення, розмір процентної ставки та порядок здійснення платежів.
Згідно з наданими позивачем доказами, кредитні кошти були перераховані відповідачу на банківський картковий рахунок через ТОВ «ФК «Контрактовий дім».
Крім того, із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснювала часткові платежі в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором.
Наведені обставини у своїй сукупності підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, встановлених договором.
За змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, унаслідок чого виникла заборгованість.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, станом на 23.07.2026 року залишок заборгованості за тілом кредиту становить 2 000,00 грн, а за нарахованими договірними процентами 2 524,00 грн.
Вказаний розрахунок здійснено позивачем із урахуванням умов кредитного договору, додаткових угод до нього та здійснених відповідачем платежів.
Суд враховує, що позичальник зобов`язаний повернути фактично отримані кредитні кошти та сплатити проценти за правомірне користування ними у розмірі й порядку, визначених договором, за умови відповідності таких нарахувань вимогам закону.
При цьому закінчення строку кредитування або пред`явлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту впливає на право кредитодавця продовжувати нарахування договірних процентів за користування кредитом.
З огляду на встановлені обставини, умови кредитного договору, розрахунок заборгованості та докази виконання кредитодавцем своїх зобов`язань, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 000,00 грн та договірними процентами в розмірі 2 524,00 грн.
Відповідно до положень Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Частиною 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит.
Судом встановлено, що умовами Договору про відкриття кредитної лінії № 1640-9381 від 25.12.2025 року передбачено комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за комісією становить 300,00 грн.
Оцінюючи правомірність стягнення зазначеної комісії, суд враховує її правову природу, зміст відповідної умови кредитного договору, характер послуги, за яку вона встановлена, а також положення законодавства про захист прав споживачів.
Законодавство допускає встановлення у договорі споживчого кредиту комісій, пов`язаних із наданням кредиту, за умови їх належного погодження сторонами та відповідності вимогам закону.
Водночас не допускається покладення на споживача обов`язку сплачувати платежі за дії кредитодавця, за які відповідно до закону не може встановлюватися окрема плата, або платежі, умови нарахування яких порушують права споживача.
У даному випадку заявлена до стягнення комісія визначена умовами кредитного договору як комісія за видачу кредиту та не є штрафною санкцією за прострочення виконання грошового зобов`язання.
З урахуванням установленого договором характеру зазначеного платежу та відомостей розрахунку заборгованості суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 300,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За своєю правовою природою проценти, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальною мірою цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання.
При цьому проценти, передбачені ст. 1048 ЦК України, та проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, мають різну правову природу.
Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України є платою за правомірне користування кредитними коштами, тоді як проценти відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.
Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установлено також, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зазначена норма спрямована на захист позичальників від застосування заходів цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання кредитних зобов`язань у період дії воєнного стану.
Судом встановлено, що кредитний договір між сторонами укладено 25.12.2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану.
Заявлені позивачем до стягнення проценти річних у розмірі 2 000,00 грн нараховані у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.
Отже, на спірні правовідносини в частині відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання поширюється дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Суд враховує, що зазначена норма має імперативний характер та передбачає звільнення позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, у період дії воєнного стану.
При цьому пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не встановлює обмежень щодо дати укладення кредитного договору, до якого застосовується відповідне звільнення від відповідальності.
Посилання позивача на положення пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» та на те, що передбачене цим Законом звільнення від відповідальності не поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після 23.01.2024 року, не спростовують установленого пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнення від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.
Зазначені положення законодавства підлягають системному застосуванню з урахуванням правової природи заявлених до стягнення платежів.
Оскільки позивач просить стягнути саме проценти річних як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі ст. 625 ЦК України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.
Таким чином, вимога ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 2 000,00 грн задоволенню не підлягає.
Водночас звільнення відповідача від відповідальності за ст. 625 ЦК України не припиняє її основного зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати належних договірних процентів за користування ними.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 2 000,00 грн, заборгованості за нарахованими договірними процентами в розмірі 2 524,00 грн та заборгованості за комісією в розмірі 300,00 грн.
Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить 4 824,00 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 2 000,00 грн слід відмовити.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи встановлені фактичні обставини, умови укладеного між сторонами кредитного договору та вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Загальна сума заявлених позовних вимог становить 6 824,00 грн. Позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 4 824,00 грн, що становить приблизно 70,69 % від заявлених вимог.
Таким чином, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 882,10 грн.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 1013, 7681, 89, 133, 141, 258259, 263265, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 639, 10481050, 1054, 1056-1 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про споживче кредитування», суд,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву представника позивача Морозової Аліни Дмитрівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1640-9381 від 25.12.2025 року в загальному розмірі 4 824,00 (чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні 00 копійок, з яких: 2 000,00 (дві тисячі) гривень 00 копійок заборгованість за кредитом; 2 524,00 (дві тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок заборгованість за нарахованими процентами; 300,00 (триста) гривень 00 копійок заборгованість по комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) судовий збір у розмірі 1 882,10 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) гривні 10 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дата складання повного тексту рішення 11.11.2026.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Бедьо В.І.
Судове рішення № 141402226, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 592/15793/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: