Ухвала суду № 141402210, 11.11.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/1168/26

381/3821/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Фастів

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги захисника підозрюваної ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на повідомлення про підозру старшого слідчого слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12026111310000533 від 17.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України,

установила:

У жовтні 2026 року через систему «Електронний суд» представник заявника адвокат ОСОБА_4 , звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з цією скаргою.

Вимоги скарги заявник обґрунтовує тим, що сторона захисту не погоджується з правовою обґрунтованістю та законністю повідомленої ОСОБА_3 підозри, оскільки, на думку захисника, згідно зі змістом підозри та наданих матеріалів, орган досудового розслідування безпідставно та штучно пов`язує інкриміноване службове упущення посадової особи з трагічною подією смертю дитини.

Водночас безпосередньою, виключною та прямою причиною смерті дитини стали умисні насильницькі дії третьої особи ОСОБА_6 , якому інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину проти життя, передбаченого п. 2, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

За наявними у сторони захисту фактичними даними, зазначена особа не була членом сім`ї загиблої дитини, не мешкала спільно з нею та не брала участі у її вихованні чи утриманні.

Водночас для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 367 КК України обов`язковою умовою є встановлення причинного зв`язку між неналежним виконанням конкретного службового обов`язку та настанням тяжких наслідків. Підозра повинна містити чітке й об`єктивне пояснення: який саме конкретний службовий обов`язок покладався на ОСОБА_3 , у чому полягало його неналежне виконання, які реальні та юридично доступні можливості мала підозрювана діяти інакше в межах своєї компетенції, та яким чином саме її поведінка перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням тяжких наслідків.

У матеріалах досудового розслідування будь-які об`єктивні фактичні дані на підтвердження вказаного зв`язку відсутні, а підозра ґрунтується виключно на припущеннях та констатації самого трагічного факту.

З посиланням на приписи ст. 276, 303 КПК України заявник зазначає, що сторона захисту не просить суд на цій стадії вирішувати питання винуватості особи по суті, а наполягає на здійсненні судового контролю щодо наявності/відсутності об`єктивного фактичного підґрунтя для повідомлення про підозру саме ОСОБА_3 .

Також вказує, що для кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 367 КК України (службова недбалість) органу досудового розслідування недостатньо абстрактного посилання на посаду начальника Служби у справах дітей та сім`ї чи на загальний обов`язок щодо захисту прав дітей. Проте у повідомленні про підозру ОСОБА_3 орган розслідування обмежився загальними декларативними нормами Закону України «Про охорону дитинства» та Положення про службу, не вказавши, який саме нормативно-визначений алгоритм дій та у який конкретно момент підозрювана мала вчинити та не вчинила.

Захисник підозрюваної з посиланням на висновки Верховного Суду наголошує, що причинний зв`язок при службовій недбалості має бути безпосереднім (прямим). Тобто саме службове упущення має закономірно та безпосередньо породжувати настання суспільно небезпечних наслідків.

Якщо ж тяжкі наслідки (смерть людини) настали внаслідок опосередкованого, умисного протиправного втручання третьої особи (в цьому випадку умисного злочину ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 115 КК України), яке повністю перервало можливий причинно-наслідковий ланцюг, притягнення службової особи до відповідальності за ст. 367 КК України є юридично протиправним.

Умисні злочинні дії сторонньої особи є самостійним та вирішальним фактором настання смерті, який перебуває поза межами службового контролю підозрюваної.

Крім цього, захисник зазначає, що службова недбалість є злочином з необережною формою вини (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). Усталена судова практика Верховного Суду наголошує, що для доведення вини за ст. 367 КК України слідство має встановити, що особа передбачала можливість настання наслідків, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала, але повинна була і могла їх передбачити.

ОСОБА_3 не мала і не могла мати об`єктивних даних про протиправні наміри ОСОБА_6 , який не був членом сім`ї дитини та вчинив умисний злочин у приватному приміщенні. Орган розслідування не навів жодного доказу того, що підозрювана мала фактичну змогу передбачити та відвернути злочинні дії сторонньої особи.

Також заявник звертає увагу слідчого судді на те, що ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади. Крім цього, ОСОБА_3 оскаржує в судовому порядку обставини, що викладені в Акті службового розслідування від 30.06.2026, у якому встановлено порушення ОСОБА_3 обов`язків та який використовується слідством як єдиний доказ вини ОСОБА_3 .

З огляду на вказане просить скасувати повідомлення про підозру як необґрунтоване.

Вказане стало підставою для звернення до суду.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 04.11.2026 відкрив провадження за цією скаргою та призначив її до судового розгляду на 09.11.2026.

Також суд зобов`язав Фастівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надати матеріали кримінального провадження № 12026111310000533 для огляду в судовому засіданні.

Фастівське РУП ГУ НП в Київській області не надало матеріали кримінального провадження № 12026111310000533, подало до суду лист, у якому повідомило про неможливість виконання вимоги суду з підстави перебування матеріалів на експертизі.

Представник заявника адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав вимоги скарги з підстав, що у ній зазначені та просив її задовольнити повністю. Додатково пояснив, що сторона захисту не погоджується з правовою обґрунтованістю та законністю повідомленої ОСОБА_3 підозри. Вважає, що орган досудового розслідування безпідставно та штучно пов`язує інкриміноване службове упущення посадової особи з трагічною подією смертю дитини. Вказує, що підозра за п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК може бути повідомлена лише за наявності достатніх доказів. Вказана норма є імперативною, проте матеріали досудового розслідування не містять фактичних даних, що підтверджують причинно-наслідковий зв`язок між діями його підзахисної та наслідками у виді смерті людини. Наголосив. Що безпосередньою та виключною причиною смерті дитини стали дії ОСОБА_6 , який не був членом сім`ї загиблої дитини, не мешкав спільно з нею, проте вчинив насильницькі умисні дії. Вважає, що причинно-наслідковий зв`язок між неналежним виконанням підзахисною службових обов`язків та настанням наслідків відсутній. Орган досудового розслідування не зазначає які дії вона повинна була вчинити та які обов`язки чи повноваження мала виконати, яка її поведінка перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням наслідків. Підозра не містить конкретизації цього.

Захисник звернув увагу на те, що у повідомленні про підозру єдиним доказом зазначений акт службового розслідування. В цьому акті не зазначено які дії повинна вчинити клієнтка в цій ситуації. Цей акт наразі оскаржений в судовому порядку. Інші докази вини його підзахисної відсутні.

Крім цього, просив звернути увагу суду на те, що суд відмовив у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про відсторонення ОСОБА_3 від посади, застосовний інший запобіжний захід.

Також додав, що 19.12.2025 був складений протокол стосовно матері дитини за невиконання батьківських обов`язків. Рішення суду, яким встановлена вина матері, набрало чинності лише в березні 2026. Це рішення не надсилали до Служби. ОСОБА_3 не знала і не могла знати про цю обставиною і вказане не може бути підставою для повідомлення про підозру.

Вказав, що він здійснив запити до ювенальної поліції, Служби у справах дітей, Центру соц.служб, працівники яких були задіяні в огляді та складанні акту про умови проживання, всі підтвердили факти, що викладені в Акті.

Відсутні докази того, що служба була повідомлена про факти, які можуть бути підставою для відібрання дітей. Не було підстав для висновку, що діти знаходяться у складних життєвих обставинах. У підозрі загальні фрази, не наведено пункт, статтю закону, яку порушила чи не виконала підзахисна. Вказано лише, що повинна була діяти інакше, проте не зазначено як саме з посиланням на будь-який нормативно-правовий акт. Служба не веде спостереження, а реагує на повідомлення. Всі органи і служби знали, що вбивця СЗЧ, вчиняв тяжкі злочини, але ніхто не реагував. Вживання матір`ю алкоголю не доводить того, що служба неналежно здійснювала свої обов`язки. Огляд здійснений після слідчих дій, обшуку, тому фото не можна брати до уваги.

Додав, що завданням та обов`язком слідчого є перевірка даних, які наявні у слідства. Наявність лише акту не є підставою для вручення підозри.

На запитання суду захисник зазначив, що не має зауважень щодо процедури повідомлення про підозру.

Підозрювана ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала думку свого захисника та зазначила, що наголошувала і зараз наголошує, що заперечує проти оголошеної їй підозри, оскільки зазначена в підозрі інформація не відповідає законодавству, Зокрема змісту Постанови КМУ, яка регулює роботу з дітьми, які опинились у складних життєвих обставинах.

Ця подія сталась через жорстоке вбивство дитини особою, яка перебувала в СЗЧ, проживала у сільській місцевості і правоохоронні органи мали інформацію про нього. Цей чоловік холоднокровно зайшов до помешкання і вбив дитину, бо мав з нею конфлікт. Сім`я дитини жила бідно, але звернень з повідомленнями до Служби не було.

Підозрювана зазначила, що вона є посадовою особою, наділеною повноваженнями діяти в межах і спосіб, що визначені законом. Коли до служби надійшло повідомлення, що дитина не відвідує школу, то Служба відреагувала. Вийшли з рейдом, відвідали родину і встановили, що дітям забезпечені базові потреби. За встановлених обставин були відсутні підстави для складення акту рівня безпеки. Після вчинення злочину дітей вилучили.

Просила суд скасувати підозру як необґрунтовану, оскільки не вчиняла злочину, її дії не призвели до смерті дитини. Додала, що комісія була за місцем проживання дитини 25.12.2025, провела обстеження, встановлені обставини відповідають дійсності. Класний керівник надав пояснення, що хотіли налякати маму, тобто складних умов, які передбачають вилучення дітей, не було. Це сталось, бо холоднокровний вбивця, що відсидів строк, вирішив вбити дитину, тому він це зробив.

Акт обстеження умов проживання складений 25.12.2025. На той час діти були забезпечені спальними місцями, була постільна білизна, продукти харчування. Це був період блекаутів. Сім`я винаймала помешкання, в помешканні була груба, піч, де готували їжу, телевізор, телефони, планшет, шафа для одягу, запас дров, крупа, картопля, сало. Так, в помешканні було дуже бідно, але це не є підставою для взяття на облік. Якщо сім`я виживає на межі бідності, то це не значить,що тотально потрібно вилучати дітей. Тато дітей в ЗСУ, мама до грудня вживала певний час алкогольні напої, проте на день обстеження вона вже кілька місяців була працевлаштована. Допомагали мамі вийти зі складних життєвих обставин та зберегти сім`ю.

Подія сталась 17.06.2026,за цей період часу могло щось змінитись. Наразі вирішується пи тання про позбавлення матері батьківських прав.

На запитання суду повідомила, що сім`я перебувала на супроводі в Центрі соц.служб, що при міській раді, з літа 2025 до літа 2026. Виїзд Служба здійснила в грудні 2025, не знали про супровід. Центр мав повідомити Службу в справах дітей про супровід, проте нам про це не було відомо. Служба є контролюючим органом, всі суб`єкти, які займаються питаннями дітей, мають повідомляти Службу. Служба реагує лише на повідомлення, працівники не ходять самостійно і не відвідують сім`ї без відповідних повідомлень.

Фото, на які посилається прокурор, зроблені вже після того як у помешканні побував вбивця, після процесуальних дій. Мама розказувала, що шукала дитину, викидала речі. Потім проводився обшук.

Звернення з ліцею було лише одне. До Служби будь-який суб`єкт з цього питання не звертався. Було повідомлення поліції про складання адмінпротоколу.

Зазначила, що на підставі акту службового розслідування до неї вже застосовний вид дисциплінарної відповідальності, але це ніяк не може бути ч. 3 ст. 357 КК України.

Прокурор ОСОБА_7 та слідчий ОСОБА_5 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні скарги з підстав її необґрунтованості. Вказали, що підозра повідомлена за несумлінне ставлення до службових обов`язків. Зазначили, що акт, огляд місця події, фототаблиці, які відображають умови проживання дітей, свідчать про це. Крім цього, мати дітей постійно зловживала алкогольними напоями. Напередодні події вона також вживала спиртне з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Наголосили, що складений акт обстеження умов проживання сім`ї носить формальний характер, оскільки обстеження не проводилось, акт написаний як під копірку. Під час огляду місця події всі задіяні службові особи звернули увагу на те, який у помешканні був безлад, бруд, відсутні місця для спання дітей.

Сім`я перебувала під супроводом з 28.02.2024 до 10.09.2025. Через 3 місяці повторна інформація про неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків. Служба неналежно відреагувала та повідомлення. Оглядом місця події встановлений неналежний спосіб життя матері та умови проживання малолітніх і неповнолітніх дітей. Також орган досудового розслідування встановив, що напередодні вбивства мати вживала з ОСОБА_8 алкоголь. Є відео вбивці, який знімав матір під час реакції її організму на інтоксикацію спиртним. Мати не перебувала вдома, діти самі без нагляду. Все село знало, знали в ліцеї, неодноразово звертались з повідомленнями.

Додали, що проведене службове розслідування та на підставі розпорядження міського голови комісія застосувала до підозрюваної дисциплінарне стягнення за неналежне виконання посадових обов`язків, передбачених інструкцією.

Слідчий наголосила, що огляд проводиться першочергово о обшуку та інших дій, тому на фото зафіксована «перша картинка».

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, слідчий суддя встановила таке.

Фастівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026111310000533 від 17.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України

30 липня 2026 року у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України (невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, якщо воно спричинило загибель людини).

Норми права, які підлягають застосуванню, та висновки суду

Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, можливість оскарження якого передбачена п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Таке рішення може бути оскаржене підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється главою 22 КПК України.

Порядок повідомлення про підозру врегульований ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру визначений ст. 277 цього Кодексу.

Отже, підставою оскарження цього рішення органу досудового розслідування є порушення вказаних процесуальних норм.

Із поданої скарги вбачається, що фактично підставами для скасування повідомлення про підозру підозрювана та її захисник вказують про відсутність причинного зв`язку між неналежним виконанням конкретного службового обов`язку та настанням тяжких наслідків. Підозра повинна містити чітке й об`єктивне пояснення: який саме конкретний службовий обов`язок покладався на ОСОБА_3 , у чому полягало його неналежне виконання, які реальні та юридично доступні можливості мала підозрювана діяти інакше в межах своєї компетенції, та яким чином саме її поведінка перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням тяжких наслідків.

У матеріалах досудового розслідування будь-які об`єктивні фактичні дані на підтвердження вказаного зв`язку відсутні, а підозра ґрунтується виключно на припущеннях та констатації самого трагічного факту.

З огляду на вказане слідчий суддя зазначає, що перевірка повідомлення про підозру на предмет її обґрунтованості з урахуванням приписів ст. 17 КПК України не входить до повноважень слідчого судді щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях в порядку ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування.

Вказані обставини підлягають перевірці на стадії судового провадження, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не має повноважень надавати оцінку доказам, що зібрані органом досудового розслідування, на предмет їх належності та допустимості.

Визнання доказів неналежними та недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

Згідно із правовим висновком ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення від 21 квітня 2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04,), слідчий суддя на стадії досудового розслідування має повноваження лише щодо надання оцінки достатності зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Під час розгляду скарги слідчий суддя встановила, що за своїм змістом повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

Повідомлення про підозру вручене слідчим з дотриманням вимог ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру здійснене за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_3 може бути причетна до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що відповідно до висновку ЄСПЛ, існують різні критерії доведеності, необхідні для звинувачення (як правило, доведеність за відсутності обґрунтованих сумнівів) та переслідування (як правило, обґрунтована підозра у скоєнні злочину) особи. Отже, можуть бути звичайно такі випадки, коли обґрунтована підозра не призводить у результаті судового розгляду до засудження особи за відсутності обґрунтованих сумнівів. Однак, у таких ситуаціях держава має законний інтерес забезпечити, аби особи, щодо яких існує обґрунтована підозра у скоєнні злочину, не намагались ухилитися від правосуддя або підірвати належне проведення судового розгляду, у ході якого має бути розглянуто питання про їхню винність або невинність (п. 50 рішення від 20.06.2013 у справі «Lavrechov проти Чеської республіки», заява № 57404/08).

Слідчий суддя критично сприймає аргументи сторони захисту про відсутність обґрунтованих підстав для повідомлення ОСОБА_3 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України з підстави невідповідності змісту підозри об`єктивній стороні вказаної статті Кримінального Закону, оскільки зміст підозри повинен містити не зазначення часу, місця і способу вчинення кримінального правопорушення чи всіх елементів складу злочину, а формування сукупності фактичних даних, які дають підстави для припущення про вчинення особою кримінального правопорушення.

Водночас слідчий суддя встановила, що досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні триває і підозрюваній не висунуте офіційного обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, а тому формулювання слідчим тексту підозри не може свідчити про порушення презумпції невинуватості.

За своєю правовою природою повідомлення про підозру не є висуненням офіційного звинувачення особі у вчиненні злочину, а тому сам по собі текст підозри чи його формулювання не є самостійною підставою для її скасування.

Інші доводи, що викладені у скарзі, не є такими, що беззаперечно свідчать про невідповідність вимогам закону оскаржуваного рішення органу досудового розслідування повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 30.07.20261 за ч. 3 ст. 367 КК України.

Відповідно до ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Вказана процесуальна норма визначає перелік відомостей, які має містити це повідомлення.

Слідчий суддя встановила, що зміст оскаржуваного повідомлення про підозру узгоджується з вимогами вказаної статті.

Крім того, слідчий суддя враховує, що під час досудового розслідування у повідомленні зазначається стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, які відомі на момент здійснення повідомлення про підозру.

Водночас слідчим суддею на цій стадії провадження не перевіряється наявність всіх елементів складу кримінального правопорушення, наведені у повідомленні про підозру обставини мають бути достатніми вважати, що особа могла вчинити вказане кримінальне правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування слідчий суддя може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора , скасування повідомлення про підозру , зобов`язання припинити дію , зобов`язання вчинити певну дію , відмову у задоволенні скарги.

У зв`язку із викладеним слідчий суддя доходить висновку, що під час вручення цього повідомлення про підозру орган досудового розслідування виконав вимоги статей 276-278 КПК України, а тому ця скарга є необґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись статтями 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалила

Відмовити у задоволенні скарги захисника підозрюваної ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на повідомлення про підозру старшого слідчого слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12026111310000533 від 17.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повна ухвала складена та проголошена 11.11.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 376, ч. 15 ст. 615 КПК України у судовому засіданні проголошена резолютивна частина ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_10