Рішення № 141401977, 10.11.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3155/26

2/301/1676/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Бобик О.І.,

за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Іршава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (далі по тексту ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що від 05.03.2024 між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №36955140, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у сумі 6000,00 грн зі сплатою процентів за користуванням кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, передбачених договором. Позивач умови кредитного договору виконав у повному обсязі надавши кредит на потрібну суму. Відповідач не виконувала умови договору належним чином, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 30450,00 грн, яка складається з 6000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 24450,00 грн - заборгованість за відсотками.

Посилаючись на викладене просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 30450,00 грн, 2662,40 грн судового збору та 8000,00 грн витрат на правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву в якому не погоджується з позовними вимогами у частині нарахованих відсотків, штрафів та пені. Вважає, що максимальний граничний розмір усіх нарахувань (відсотків, пені та штрафів) за договором не може перевищувати 12000,00 грн, а максимальна загальна сума заборгованості 18000,00 грн (6000,00 грн +12000,00 грн=18000,00 грн), тому просить позовні вимоги задовольнити частково в сумі 18000,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату час та місце розгляду справи, у прохальній частині відзиву просила розглядати справу без її участі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, відповідно до приписів ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 05.03.2024 між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №36955140 в електронній формі, який відповідач підписала за допомогою одноразового ідентифікатора dc7benud (а.с. 11-22).

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 6000,00 грн, строком на 180 днів, пільгова процентна ставка 1% в день, стандартна процентна ставка 2% в день.

Згідно графіку платежів за договором №36955140 від 05.03.2024 загальна вартість Кредиту складає 30300 грн та включає в себе витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом в розмірі 24300,00 грн та суму (тіло) кредиту в розмірі 6000,00 грн (а.с. 23-24).

Також відповідач підписала паспорт споживчого кредиту (а.с. 25-28).

ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кошти у розмірі 6000,00 грн, які були перераховані на картку, вказану у реквізитах позичальника ОСОБА_1 при підписанні договору.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 02.09.2024 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 30450,00 грн, яка складається з 6000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 24450,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 30-33).

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідачем не заперечується факт укладення кредитного договору та отримання нею кредитних коштів у розмірі 6000,00 грн.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, правильність яких заперечується відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договору №36955140 від 05.03.2024 ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 6000,00 грн (п. 1.2. договору).

Згідно п. 1.3. кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 180 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 05.03.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Відповідно до п. 1.4. повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 2024-09-01.

Згідно п. 1.5. загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 24300 гривень в грошовому виразі та 18400 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 договору. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 30300 гривень. Денна процентна ставка становить 1.4. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, денна процентна ставка а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема здійснить платіж/платежі відповідно до графіку платежів.

Відповідно до п. 1.5.1. пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 1% в день. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені п.п. 2.2.2., 2.2.3. цього договору.

Згідно п. 1.6. стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 912,5 відсотків річних. Особливості нарахування стандартної (базової) процентної ставки процентів визначені п.п. 2.2.2, 2.2.3 цього договору.

Пільговий період - це період, який обирає позичальник у особистому кабінеті на сайті кредитодавця. При цьому, строк пільгового періоду починається з 1 дня строку кредитування та закінчується останнім днем, обраного Позичальником строку пільгового періоду. Пільговий період не може перевищувати 30 календарних днів ( п. 1.7. договору).

Стандартний період - це період, який починається з наступного дня після закінчення строку пільгового періоду і діє до закінчення строку кредитування, якщо інше не визначено договором (п. 1.8. договору).

Відповідно до п. 2.2.3. за користуванням кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: пільгова процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду періоду нараховується стандартна процентна ставка. Стандартна процента ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду.

Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, що є невід`ємною частиною договору (п. 2.4.1. договору).

Згідно Графіку платежів за договором №36955140 від 05.03.2024 загальна вартість кредиту складає 30300 грн та включає в себе витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом в розмірі 24300,00 грн та суму (тіло) кредиту в розмірі 6000,00 грн.

Так, за період з 05.03.2024 по 04.04.2024 року (30 днів) нарахування відсотків ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» здійснювалось за процентною ставкою 1% від суми наданого кредиту, тобто сума нарахованих відсотків становить 1800,00 грн (6000,00 грн х 1% х 30 днів), а з 05.04.2024 по 02.09.2024 (151 день) 22650,00 грн (6000,00 грн х 2.5% х 151 днів).

Разом з тим суд не погоджується із розміром відсотків, заявлених до стягнення з відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023 набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Таким чином, відповідач повинна була сплатити відсотки у наступному розмірі, що відповідає перехідним положення вищевказаного закону:

за період з 05.03.2024 по 04.04.2024 року у розмірі 1800,00 грн (6000,00 грн х 1% х 30 днів);

за період з 05.04.2024 по 21.04.2024 року у розмірі 2550,00 грн (6000,00 грн х 2,5 % х 17 днів);

за період з 22.04.2024 по 20.08.2024 у розмірі 10890,00 грн (6000,00 грн х 1,5 % х 121 днів);

за період з 21.08.2024 по 01.09.2024 у розмірі 720,00 грн (6000,00 грн х 1 % х 12 днів),

що у загальній сумі становить 15960,00 грн за 180 днів згідно договору №36955140 від 05.03.2024.

Що стосується посилання відповідача на ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження загального розміру кредиту подвійною сумою його розміру, то таке обмеження стосується сукупної суми неустойки (штраф, пеня) та інших платежів. По даному кредитному договору неустойка (штраф, пеня) не нараховувалися, а тому вказана норма закону застосуванню не підлягає.

За наведених обставин позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 21960,00 грн, з яких 6000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15960,00 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч.1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1920,08 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

Надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, а також враховуючи виконання роботи адвокатом у відповідності до детального опису робіт (наданих послуг), суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність справи.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 141, 258-259, 264-265, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 11, 258, 512, 514, 526, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12 Закону України "Про електронну комерцію", суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Тайгер-Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль- Стоцького, 1, корпус 28) заборгованість за кредитним договором №36955140 від 05.03.2024 у розмірі 21960,00 грн (двадцять одна тисяча дев`ятсот шістдесят) гривень, з яких 6000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15960,00 грн - заборгованість за відсотками.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Тайгер-Фінанс» судовий збір у розмірі 1920,08 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Іршавського

районного суду: О. І. Бобик