Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
11 листопада 2026 р. справа № 520/22155/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙФУН-2000" (вул. Клочківська, буд. 339, Харків, 61051, код ЄДРПОУ 30990063) до Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙФУН-2000", з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення № 00177550701 від 21.04.2026.
В обґрунтування позову зазначив, що підставою для прийняття спірного рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення позивачем строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, у зв`язку з чим йому нараховано пеню та штрафні санкції.
Водночас, вважав, що відповідальність за порушення строків розрахунку має бути покладено на його контрагента.
З урахуванням наведеного, вважав спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та просив суд його скасувати.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00177550701 від 21.04.2026 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 610909,47 є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
Представником відповідача надано відзив на позов, в якому сторона відповідача проти вимог поданого позову заперечує. Зазначає, що за результатом проведенної перевірки було вствановлено порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями.
Зазначає, що в ході проведення перевірки ТОВ «ТАЙФУН-2000» не надано інформації та документів, що її підтверджують, стосовно проведення претензійно-позовної роботи; наявності висновків Міністерства економіки України щодо подовження строків розрахунків; наявності сертифікату ТПП України про форсмажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони контракту або третьої країни відповідно до умов контракту від 16.09.2021 № 05/21 за період з 16.09.2021 по 28.02.2026; інших документів, які підтверджують проведення розрахунків у законодавчо встановлені строки, та можуть бути підставою для припинення або зупинення нарахування пені відповідно до вимог частин 4, 6, 7 статті 13 Закону № 2473.
Тому прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення від 21.04.2026 №00177550701 вважає правомірним, законним і обґрунтованим.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЙФУН-2000», код ЄДРПОУ 30990063, з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 16.09.2021 № 05/21 за період діяльності з 16.09.2021 по 28.02.2026, за результатами якої складено акт від 01.04.2026 року №13665/20- 40-07-01-05/30990063.
За висновками акту перевірки зазначено, що розрахунки по зовнішньоекономічному контракту від 16.09.2021 №05/21, який укладено з IBWR OU, Таллін, Естонія, проведено ТОВ «ТАЙФУН-2000» з порушенням частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями.
На підставі зазначеного акта перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення № 00177550701 від 21.04.2026 яким до ТОВ «ТАЙФУН-2000» застосовано штрафні санкції у сумі 610909,47 гривень.
Не погоджуючись з податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту та валютні операції" (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Частиною 1 ст. 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Частинами 5, 6 цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Згідно з ч. 9 ст. 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
За змістом ч. 10 ст. 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 5, 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.
Згідно пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).
Це Положення, відповідно до п. 1 розділу І, визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Згідно з п. 21 розділу ІІ Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Пунктом 14 прим. 2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова № 18) для операцій з експорту та імпорту товарів, здійснених з 05.04.2022, встановлені граничні строки розрахунків 180 календарних днів.
Судом встановлено, що між ТОВ «ТАЙФУН-2000», в особі директора Зайцева Андрія Васильовича, іменоване в подальшому «Продавець» та IBWR OU, Таллін, Естонія, в особі директора Малош І. В., іменоване в подальшому «Покупець», укладено контракт від 16.09.2021 № 05/21.
Згідно укладеному контракту Продавець продає, а Покупець купує на умовах FCA, Україна, м. Харків, вул. Клочківська, 339, обладнання. Кількість товару, що поставляється, опис Товару та ціна вказуються в Специфікаціях до контракту, які є невід`ємною його частиною. Опис товару та його технічні характеристики зазначаються у технічних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту. Загальна ціна контракту складає 48 000 ЄВРО на умовах поставки FCA, Україна, м. Харків, вул. Клочківська, 339. Валюта контракту і платежів ЄВРО. Ціна контракту включає в себе вартість Товару, тари та упаковки, документацію. Ціна є фіксованою.
Згідно Додатку 2 до контракту продавець поставляє устаткування для формування тортів у кількості 1 шт вартістю 48000 євро. Згідно технічної специфікації устаткування для формування тортів поставляється в розібраному виді.
На виконання умов контракту за період з 16.09.2021 по 28.02.2026 ТОВ «ТАЙФУН-2000» реалізовано на адресу IBWR OU, Таллін, Естонія, устаткування для формування тортів на підставі митної декларації від 29.09.2021 № UA807170/2021/063673 на суму 48000 ЄВРО/еквівалент 1489608 грн.
Граничний термін надходження валютної виручки 28.09.2022.
ТОВ «ТАЙФУН-2000» за період з 29.09.2021 по 28.09.2022 від IBWR OU отримано на рахунок в АТ ОТП БАНК UA 63 3005280000026007455066296 оплату за поставлене обладнання в сумі 23964 ЄВРО/еквівалент 771663,44 грн., в т. ч. 25.01.2022 в сумі 9988 ЄВРО, 26.01.2022 в сумі 13976 ЄВРО, про що свідчить банківська виписка.
Перевіркою встановлено, що станом на 29.09.2022 дебіторська заборгованість IBWR OU перед ТОВ «ТАЙФУН-2000» по контракту від 16.09.2021 № 05/21 становить 24036 ЄВРО.
Станом на 15.06.2023 між ТОВ «ТАЙФУН-2000», IBWR OU та PPP Trade&Consultancy Kft, Будапешт, Угорщина, укладено трьохсторонній договір про переведення боргу.
Згідно договору про переведення боргу Первісний боржник IBWR OU, Таллін, Естонія, має заборгованість перед Кредитором ТОВ «ТАЙФУН-2000» на суму 24036 євро, що виникла на підставі Контракту від 16.09.2021 № 05/21.
Первісний боржник підтверджує обсяг та підстави боргу. Первісний боржник переводить борг на Нового боржника PPP Trade &Consultancy Kft, Будапешт, Угорщина в повному обсязі. Кредитор ТОВ «ТАЙФУН-2000» не заперечує проти переведення боргу. Борг вважається переведеним на Нового боржника, а останній набуває статусу зобов`язаної особи перед Кредитором з моменту підписання цього договору.
Реквізити Нового боржника нерезидента: PPP Trade &Consultancy Kft, Будапешт, Угорщина Company Nr 01-09-413438 EU VAT HU32235249, Address 1086 Budapest Magdolna utca 14.2.em 2 ajto, K&T Bank Zrt SWIFT: OKHBHUHB, EUR: НОМЕР_1 .
PPP Trade &Consultancy Kft, Будапешт, Угорщина погашено заборгованість перед ТОВ «ТАЙФУН-2000» на суму 24036 ЄВРО, а саме:
- 24.06.2023 на транзитний рахунок ТОВ «ТАЙФУН-2000» надійшло 12018 євро від PPP Trade &Consultancy Kft, Будапешт згідно SWIFT Reference №FAAC317700339900, які надійшли на поточний рахунок ТОВ «ТАЙФУН- 2000» в АТ ОТП БАНК UA 63 3005280000026007455066296.
- 26.06.2023 згідно банківської виписки 26.06.2023 року, номер документа 38923749. 30.06.2023 на транзитний рахунок ТОВ «ТАЙФУН-2000» надійшло 12018 євро від PPP Trade &Consultancy Kft, Будапешт згідно SWIFT Reference №O3TG230630605597, які надійшли на поточний рахунок ТОВ «ТАЙФУН- 2000» в АТ ОТП БАНК НОМЕР_2 30.06.2023 згідно банківської виписки 30.06.2023 року, номер документа НОМЕР_3 .
Перевіркою встановлено, що станом на 01.07.2023 та на 28.02.2026 дебіторська/ кредиторська заборгованість по контракту від 16.09.2021 № 05/21 була відсутня.
У бухгалтерському обліку підприємства операції відображено наступними записами: Дт362 Кт702 Дт84 Кт362 Дт362 Кт714 Дт312 Кт 362 Дт316 Кт362.
Позивач не заперечуючи проти факту несвоєчасного розрахунку за поставлений вказаному нерезиденту товар, як на підставу позову, посилався на відсутність вини в своїх діях, як необхідної складової податкового правопорушення, що зумовлює протиправність застосування штрафу у вигляді пені.
Вимогами ст. 617 Цивільного Кодексу від 16.01.2003 № 435-IV передбачено, що «особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів».
Також ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436- IV передбачено, що «Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів».
Відповідно до п.3.2 Регламенту засвідчення ТПП та регіональними торгово- промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України №44(5) від 18.12.2014р. - не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.
Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 року у справі №912/3323/20 зазначив, що відсутність коштів на виконання зобов`язань не є підставою для звільнення від відповідальності в розуміння ч.2 ст.617 Цивільного Кодексу України та ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та не може вважатися форс-мажором.
Таким чином, суд вважає посилання позивача в частині відсутності вини порушення строків за контрактом необґрунтованими.
Головним управлінням ДПС у Харківській області на адресу ТОВ «ТАЙФУН-2000» було надіслано лист від 22.11.2022 № 17452/6/20-40-07- 12- 10 про надання пояснень та їх документального підтвердження проведених господарських операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 16.09.2021 № 05/21 (дата операції 29.09.2021).
Листом від 30.12.2022 №143-6 (вх. ГУ ДПС №790/6/ЕКПП від 05.01.2023) ТОВ «ТАЙФУН-2000» (код за ЄДРПОУ 30990063) надані пояснення та їх документальне підтвердження проведених господарських операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 16.09.2021 № 05/21 (дата операції 29.09.2021). Згідно пояснень та їх документального підтвердження станом на 29.12.2022 дебіторська заборгованість за контрактом складає 24036 євро. Також, підприємством наданий лист Торговопромислової палати України №2024/02.07.1 від 28.02.2022, адресований «Всім кого це стосується», згідно яким ТПП України засвідчує форс-мажорні обставини: військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Частина 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII визначає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях, зокрема, у постанові від 14.05.2025 у справі № 460/28139/23 наголошував на тому, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 520/2941/24 у розвиток правової позиції, сформульованої Верховним Судом у подібних правовідносинах, зазначила, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов`язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов`язання.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання.
Суд зазначає, що позивач обґрунтовує наявність форс-мажору лише листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що унеможливлюють суб`єктів господарської діяльності у встановлений термін виконати, зокрема, податкові обов`язки.
Проте такий лист не є сертифікатом Торгово-промислової палати України, яким засвідчено форс-мажорні обставини.
У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 19.04.2024 у справі № 580/5283/23 зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України № 671/97-ВР від 02.12.1997 «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.
У статті 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової Палати від 18 грудня 2014 року № 44 (5), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі сертифікат) це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Відповідно до розпорядження Торгово-промислової палати України № 3 від 25 лютого 2022 року «Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України» тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених пунктом 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44 (5) (із змінами та доповненнями).
Верховний Суд у постанові від 13.07.2023 у справі № 560/9742/22 зазначив, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 620/14203/23 Верховний Суд вказав, що положення Закону України «Про валюту та валютні операції» не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції.
Тобто, ч.6 ст. 13 Закону "Про валюту та валютні операції" надає у спірних правовідносинах сертифікату торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.
Разом з тим, доказів звернення ТОВ «ТАЙФУН-2000» до Торгово-промислової палати України для отримання відповідного сертифікату, що засвідчує обставини непереборної сили (форс-мажор) саме у позивача матеріали справи не містять і судом не встановлено.
Крім того, положеннями статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» передбачено можливість продовження й зупинення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених Національним банком України шляхом:
- отримання відповідного висновку від Міністерства економіки (ч. 4 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», передбачено продовження строку).
- підтвердження зупинення виконання договору у зв`язку з виникненням форсмажорних обставин шляхом надання відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», передбачено зупинення на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлення з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин).
- підтвердження прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку (ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», передбачено зупинення строку з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується).
Як встановлено матеріалами справи, що під час проведення контролюючим органом перевірки позивачем не було надано документів, які б слугували підставою для рішення про зупинення нарахування пені чи звільнення від її нарахування взагалі.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, аналізуючи наведені норми права, суд вважає правомірними висновки податкового органу , що розрахунки по зовнішньоекономічному контракту від 16.09.2021 №05/21, який укладено з IBWR OU, Таллін, Естонія, проведено ТОВ «ТАЙФУН-2000» з порушенням частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, а тому податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем не підлягає скасуванню.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙФУН-2000" (вул. Клочківська, буд. 339, Харків, 61051, код ЄДРПОУ 30990063) до Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бідонько А.В.
Судове рішення № 141401080, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/22155/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: