Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 р. №520/23419/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (вул. Центральна, буд. 9, м. Мирноград, Покровський р-н, Донецька обл., 85323, код ЄДРПОУ 44670895) третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною відмову Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, оформлену листом від 13.07.2026 № вх.01-29/01/5373, у належному адміністративному розгляді заяви ОСОБА_1 від 08.07.2026 щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
2. Зобов`язати Мирноградську міську військову адміністрацію повторно розглянути цю заяву з урахуванням правової оцінки суду і вимог Закону України «Про адміністративну процедуру»: у межах компетенції забезпечити ведення адміністративного провадження і прийняття мотивованого адміністративного акта, а якщо вирішення питання не належить до компетенції відповідача - невідкладно надіслати заяву за належністю до компетентного адміністративного органу в порядку статті 44 цього Закону та письмово повідомити про це позивача і її представника.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що відмова Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області у належному адміністративному розгляді заяви ОСОБА_1 від 08.07.2026 щодо приватизації квартири, з посиланням на підпункт 12 пункту 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», за яким військова адміністрація здійснює управління комунальним майном, крім вирішення питань його відчуження, зокрема шляхом приватизації є протиправною, оскільки межі повноважень військової адміністрації не виправдовують її бездіяльність та не звільняє від усіх інших обов`язків.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 року у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене провадження.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 08.07.2026 представник позивача звернувся до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області з заявою про прийняття та розгляд питання щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а також про прийняття мотивованого рішення за результатами розгляду.
Листом №01-29/01/5373 від 13.07.2026 року Мирноградська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області повідомила позивача, що згідно з підпунктом 12 пункту 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації здійснюють управління майном, що перебуває в комунальній власності, крім вирішення питань відчуження, у тому числі і шляхом приватизації комунального майна та надання комунального майна в оренду на строк понад один рік. Отже чинне законодавство України не наділяє військові адміністрації повноваженнями щодо відчуження (у тому числі приватизації) об?єктів комунальної власності, а повноваження щодо розпорядження та відчуження майна не можуть бути реалізовані у загальному порядку. Актами законодавства та розпорядженнями про утворення Мирноградської міської військової адміністрації права та обов?язки органу приватизації житла не передавалися та не делегувалися. Тимчасове зупинення діяльності (простій) уповноваженого органу приватизації не є правовою підставою для автоматичного переходу його функцій, прав та обов?язків до військової адміністрації.
Наголошувала, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 3 огляду на повну відсутність у військової адміністрації відповідних законодавчих повноважень у сфері приватизації житла, орган не має правових підстав для оформлення, прийняття чи винесення будь-якого рішення з цього питання (включаючи розпорядчі акти, довідки уповноваженого органу тощо) у формі, яку вимагає представник заявника, або у будь-якій іншій формі, окрім цього роз?яснення.
Повідомлено, що вирішення питання приватизації по суті у встановленому законом порядку буде можливим виключно після відновлення роботи належного органу приватизації - Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» та припинення стану його простою.
Не погоджуючись з відмовою відповідача про відмову у приватизації квартири, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно частин 1, 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно з ч. 4 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Частинами 5, 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Пунктом 2 ч. 9 цієї ж статті визначено, що сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об`єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад.
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить прийняття рішень на пленарних засідань, зокрема, щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
У рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Такі ж положення закріплені також у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.
Відтак, питання щодо управління об`єктами комунальної територіальних громад сіл, селищ, міст входять до компетенції відповідних рад та вирішуються ними на пленарних засіданнях.
У спірній ситуації позивачу відмовлено в приватизації квартири у зв`язку з відсутністю повноважень у військових адміністрацій населених пунктів вирішення питань відчуження шляхом приватизації комунального майна відповідно до пункту 12 частини 2 статті 15 Закону №389-VIII.
Оцінюючи правомірність такої відмови, суд зазначає таке.
Виключно законом України визначається правовий режим воєнного стану (стаття 92 Конституції України) .
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який з урахуванням наступних указів Президента України продовжує діяти по сьогоднішній день.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, як на дату прийняття спірного рішення відповідача так і на час розгляду цієї справи у суді в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом №389-VIII.
Закон №389-VIII визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до частин 1 - 2 статті 4 Закону №389-VIII на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
Повноваження військових адміністрацій закріплені статтею 15 Закону №389-VIII, відповідно до пп. 12 п. 2 якої військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження вирішення відповідно до закону питань здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади (крім вирішення питань відчуження, у тому числі і шляхом приватизації комунального майна та надання комунального майна в оренду на строк понад один рік).
З аналізу вказаної норми права вбачається, що вирішення питань відчуження, у тому числі і шляхом приватизації комунального майна поза межами повноважень військової адміністрації.
Такий підхід при визначенні компетенції військових адміністрацій не суперечить частині 1 статті 15 Закон №389-VIII, згідно якої військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про критичну інфраструктуру", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відтак, приймаючи спірне рішення відповідач діяв у відповідності до положень Закон №389-VIII, оскільки інших альтернативних дій військова адміністрація не вправі була вчиняти.
Таким чином, оскаржене рішення відповідача є таким, що прийняте у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, та відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, а тому не підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача зобов`язання відповідача, у випадку відсутності компетенції розгляду питання щодо приватизації квартири, невідкладно надіслати заяву за належністю до компетентного адміністративного органу в порядку статті 44 Закону України «Про адміністративну процедуру» та письмово повідомити про це позивача і її представника, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до статті 44 Закону України «Про адміністративну процедуру» у разі якщо вирішення порушених у заяві питань не належить до компетенції адміністративного органу, що її отримав, заява невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше п`яти робочих днів, надсилається за належністю до іншого адміністративного органу для розгляду по суті, про що в той самий день письмово повідомляється заявник. У такому разі днем подання заяви вважається день отримання заяви компетентним адміністративним органом.
Отже, враховуючи висновки суду про відсутність у Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області повноважень щодо розгляду питань про приватизацію у період воєнного стану, відповідач на виконання вимог приписів ст. 44 Закону України «Про адміністративну процедуру» мав обов`язок надіслати за належністю до іншого адміністративного органу для розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 08.07.2026 щодо приватизації квартири, однак вказаних дій не вчинив.
Таким чином суд приходить до висновку про зобов`язання Мирноградську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області надіслати заяву ОСОБА_1 від 08.07.2026 щодо приватизації квартири за належністю до іншого адміністративного органу для розгляду по суті, про що письмово повідомити заявника.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (вул. Центральна, буд. 9, м. Мирноград, Покровський р-н, Донецька обл., 85323, код ЄДРПОУ 44670895) третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов`язати Мирноградську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області надіслати заяву ОСОБА_1 від 08.07.2026 щодо приватизації квартири за належністю до іншого адміністративного органу для розгляду по суті, про що письмово повідомити заявника.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44670895) витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 532 грн. (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бідонько А.В.
Судове рішення № 141401076, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/23419/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: