Ухвала суду № 141401054, 11.11.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
520/22892/26
Номер документу
141401054
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

11 листопада 2026 р. Справа № 520/22892/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України у Львівській області (вул. Вітовського, буд. 55, м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл., 79011, код ЄДРПОУ 20001591) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, Управління Служби безпеки України у Львівській області (ЄДРПОУ 20001591), щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні компенсації за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої статтею 182-1 Кодексу законів про працю України та статтею 19 Закону України «Про відпустки» за період з 2021-2025 роки.

- зобов`язати відповідача, Управління Служби безпеки України у Львівській області (ЄДРПОУ 20001591), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 182-1 Кодексу законів про працю України та статтею 19 Закону України «Про відпустки» за період 2021-2025 роки.

Ухвалою суду від 04.08.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідачем 13.08.2026 року надано до суду клопотання про залишення заяви без розгляду, в обґрунтування якої зазначено, що 7 квітня 2025 року позивач під особистий підпис був ознайомлений про нараховані та виплачені суми при звільненні з військової служби. На підтвердження долучено до клопотання завірену копію «Повідомлення про нараховані та виплаченні суми полковнику ОСОБА_1 звільненому з військової служби з 08.04.2025 року». Саме з моменту ознайомлення з відповідним документом у військовослужбовця виникає реальна можливість і об`єктивна необхідність оцінити правильність здійснених нарахувань, виявити допущені порушення, що і буде усвідомленим сприйняттям особи наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат. З огляду на що позивач пропустив визначений частиною 2 ст. 233 КЗпП України, звернення до суду з позовними вимогами про здійснення нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 182-1 КЗпП України та Закону України «Про відпустки» за період 2021-2025 року при звільненні з військової служби.

Представником позивача 18.08.2026 надано до суду заперечення на клопотання про залишення заяви без розгляду, в обґрунтування якої зазначено, що згідно з витягом з наказу Управління СБУ у Львівській області від 03.04.2025 №174-ос/дск ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу з 08.04.2025. Водночас підпис ОСОБА_1 «Ознайомлений» на спірному повідомленні датований 07.04.2025, тобто днем, що передує виключенню позивача зі списків особового складу та проведенню остаточного розрахунку. Будь-якого підтвердження погодження повноти та правильності остаточного розрахунку, отримання всіх належних за законодавством виплат або відсутності претензій на день звільнення позивача документ не містить. Отже, доводи відповідача про те, що позивач погодив проведення з ним усіх необхідних розрахунків та не мав жодних претензій до відповідача на момент звільнення, є безпідставними та не підтверджуються змістом спірного повідомлення. Таким чином, станом на 07.04.2025 спірне повідомлення об`єктивно не могло підтверджувати остаточні суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні, оскільки на цю дату позивача ще не було виключено зі списків особового складу, а зазначені у самому повідомленні платежі ще не були здійснені. Лише після звернення представника позивача із заявою від 04.06.2026 та отримання 29.06.2026 листа Управління СБУ у Львівській області №62/21/Б-454/747-2026 позивачу було документально повідомлено, що компенсація додаткової соціальної відпустки, передбаченої статтею 19 Закону України «Про відпустки», при звільненні йому не нараховувалася та не виплачувалася, а також наведено конкретні підстави такої невиплати.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2026 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України у Львівській області (вул. Вітовського, буд. 55, м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл., 79011, код ЄДРПОУ 20001591) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Надано позивачу строк протягом п`яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Роз`яснено, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позов буде залишено без розгляду.

05.10.2026 позивач надав до суду клопотання, в якому просив визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити такий строк. В обґрунтування клопотання представником позивача зазначено, що судом першої інстанції зазначено, що наявність чи відсутність відомостей щодо виплати спірної компенсації у повідомленні від 07.04.2025 не впливає на процесуальні строки, а є предметом дослідження в межах справи. Водночас ч. 2 ст. 233 КЗпП пов`язує початок тримісячного строку у справах про виплату сум, належних працівникові при звільненні, з днем одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. У постанові від 09.07.2026 у справі № 240/15605/25 Верховний Суд зазначив, що письмове повідомлення має розкривати зміст виплати настільки, щоб особа могла об`єктивно встановити її розмір, складові та можливу неповноту. Отже, для визначення початку перебігу строку звернення до суду із вирішенням спору про виплату компенсації безпосереднє значення має зміст самого повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. При цьому, як зазначав позивач у запереченнях на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, інформацію про те, що компенсація за додаткову соціальну відпустку не нараховувалася та не виплачувалася, а також про підстави її невиплати, позивачеві стало відомо з листа Управління СБУ у Львівській області від 22.06.2026 № 62/21/Б-454/747-2026. Більш того Верховним Судом у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 викладено правовий висновок згідно якого початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Аналогічну позицію застосовано в Постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі №420/17670/24, якою колегією суддів викладено висновок про обґрунтованість заяви позивача щодо поновлення строку звернення до суду з відповідним позовом. У зв`язку з цим для встановлення поважності причин пропуску строку має значення зміст повідомлення від 07.04.2025 та обставини отримання позивачем достовірної інформації про ненарахування і невиплату спірної компенсації. При цьому, оцінка зазначених обставин необхідна для вирішення заяви про поновлення строку звернення до суду та не потребує встановлення права позивача на компенсацію або визначення її розміру.

Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Позивач оскаржує бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні компенсації за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої статтею 182-1 Кодексу законів про працю України та статтею 19 Закону України «Про відпустки» за період з 2021-2025 роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За змістом пункту 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.

Втім, положення ст. 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.

Зокрема, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Частиною 1 ст. 233 КЗпП України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022, встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).

Враховуючи вищевикладене, шляхом внесенням до ст. 233 КЗпП України вказаних змін, законодавець ввів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.

Спірні правовідносини виникли 07.04.2025, тобто за нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а тому до них підлягає застосуванню тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).

Як вбачається із матеріалів адміністративного позову, позивач проходив службу в Управлінні Служби безпеки України у Львівській області. Звільнений зі служби 08.04.2026.

До суду з даним позовом позивач звернувся 29.07.2026, тобто з суттєвим пропуском тримісячного строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Подаючи клопотання про поновлення строку звернення до суду від 05.10.2026 року представник позивача, зокрема вказує, що відповідно до постанов Верховного Суду письмове повідомлення має розкривати зміст виплати настільки, щоб особа могла об`єктивно встановити її розмір, складові та можливу неповноту.

З аналізу Повідомлення про нараховані та виплачені суми полковнику ОСОБА_1 звільненому з військової служби з 08.04.2025 року вбачається, що позивачу нараховано грошову компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки за 2018-2024 роки (221 день), додаткової відпустки УБД за 2020-2025 роки (84 дні), відрахування за 5 днів щорічної основної відпустки за 2025 рік.

Таким чином, суд приймає до уваги посилання представника позивача на висновки викладенні у постанові від 09.07.2026 у справі № 240/15605/25 та приходить до висновку, що вказане повідомлення в достатньому обсязі розкриває зміст виплати настільки, щоб особа могла об`єктивно встановити її розмір, складові та можливу неповноту.

Крім того, суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Зокрема, у межах цього спору правовідносини щодо нарахувань та виплат ОСОБА_1 при звільненні стали стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Утім, представником позивача не доведено, що обставини наведені в клопотанні про поновлення строків звернення до суду, можуть бути визнані судом такими, що створили непереборні та об`єктивні перешкоди або труднощі, які не залежать від волі суб`єкта та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позову.

Частиною 6 ст.161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги заявлені позивачем із пропуском строку звернення до суду, підстави, вказані позивачем у заяві від 05.10.2025, не можуть бути визнані судом поважними, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 9, 122, 123, 171, 180, 183, 229, 238, 240, 243, 247, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України у Львівській області (вул. Вітовського, буд. 55, м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл., 79011, код ЄДРПОУ 20001591) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після підписання, проте, може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141401054 ?

Документ № 141401054 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141401054 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141401054 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141401054 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141401054, Харківський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141401054, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141401054 відноситься до справи № 520/22892/26

Це рішення відноситься до справи № 520/22892/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141401052
Наступний документ : 141401056