Рішення № 141399737, 11.11.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
156/1099/26
Номер документу
141399737
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

справа № 156/1099/26

Провадження № 2/156/774/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2026 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Комзюк Н.Н.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2026 року ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» звернулося до Іваничівського районного суду Волинської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 31168 від 01.04.2025 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7000,00 грн строком на 730 днів (до 01.04.2027) шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних). Кредитний договір був укладений в електронній формі шляхом реєстрації відповідача на вебсайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Однак відповідач порушила взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 28.07.2026 утворилась заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 30.07.2025 по 05.07.2026 у розмірі 24 814,80 грн, що нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та штрафом за порушення умов кредитного договору у розмірі 14000,00 грн, а всього на суму 38814,80 грн. Відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань, не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 10.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом із позовною заявою подав клопотання, у якому просив розглядати справу без участі представника ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, у судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Ухвалою суду від 11.11.2026, за згодою позивача, ухвалено проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 01.04.2025 укладено кредитний договір № 31168.

За умовами договору відповідач отримала кредит у розмірі 7000,00 гривень строком на 730 днів (до 01.04.2027) шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних).

Кредитний договір був укладений в електронній формі шляхом реєстрації відповідача на вебсайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором № 980876 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується довідкою позивача про перерахування суми кредиту за договором № 31168 від 01.04.2025, яке здійснювалося за допомогою платіжних сервісів на картковий рахунок, вказаний відповідачем у договорі, а саме № НОМЕР_2 , а також довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» від 30.07.2026 про успішність операції з перерахування коштів згідно з договором із ТОВ «ПЕЙТЕК» № 0204-4 від 02.04.2024 на суму 7000,00 грн.

Крім того, із витребуваної судом в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 та 01.04.2025 на вказану картку зараховано кошти в сумі 7000,00 грн.

Тобто сторонами узгоджено всі істотні умови кредитного договору. Позивач надав відповідачу кошти на умовах укладеного між ними кредитного договору, таким чином у відповідача виник обов`язок повернути надані кошти на умовах та у строки, передбачені договором.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст. 598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Як зазначає позивач, відповідач порушила взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 28.07.2026 утворилась заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 30.07.2025 по 05.07.2026 у розмірі 24 814,80 грн, що нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та штрафом за порушення умов кредитного договору у розмірі 14000,00 грн, а всього на суму 38814,80 грн.

Однак із наданого розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за процентами за користування кредитом за період з 30.07.2025 по 05.07.2026 складає 23436,20 грн.

Таким чином, оскільки позивач визначив нарахування заборгованості за відсотками саме з 30.07.2025 по 05.07.2026, суд вважає, що підлягає стягненню заборгованість у розмірі 23436,20 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій (штрафу) у розмірі 14000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати штраф у розмірі 14 000,00 грн, від сплати якого відповідач звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд висновує про відсутність правових підстав для стягнення такого.

Доводи позивача про те, що Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень, і на підставі змін, за договорами укладеними з 23 січня 2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, на увагу не заслуговують, оскільки з системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, слідує, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» з 24 січня 2024 року взагалі не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування неустойки (штрафу, пені) у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі. Таким чином нарахування неустойки (штрафу, пені) у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі з 24 січня 2024 року регулюються виключно ЦК України, а тому застосуванню підлягає п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За таких обставин, позовна заява про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками в розмірі 23436,20 грн.

При цьому слід зауважити, що вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту позивач не заявляв, а тому це питання судом не з`ясовувалось.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з висновком суду про часткове задоволення позову, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1607,55 грн (23436,20 / 38814,80 х 2662,40 = 1607,55).

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правничої допомоги та понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано до позову договір про надання правничої допомоги № 03/06/2024 від 03.06.2024, укладений між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ФОП ОСОБА_2 , акт приймання-передачі наданих послуг № 145 до договору № 03/06/2024 від 03.06.2024, витяг з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 145 до договору № 03/06/2024 від 03.06.2024, відповідно до якого вартість правничої допомоги склала 10 000,00 грн.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» підлягають частковому задоволенню на суму 23 436,20 грн із заявлених 38 814,80 грн (що становить 60,38 % від загальної ціни позову), розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає розподілу пропорційно задоволеним вимогам, становить 6 037,93 грн (10 000,00 грн х 60,38 %).

Разом з цим, частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило жодних заяв та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Обєднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; повязаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Дана справа відноситься до категорії малозначних, обсяг документів доданих до позовної заяви є незначним, а судова практика у справах цієї категорії є сталою і не потребувала значного часу для аналізу законодавства.

Враховуючи визначений судом пропорційний розмір витрат, що підлягає розподілу (6 037,93 грн), зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторін, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу та визначити його у розмірі 2000 грн.

Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 76-81, 89, 137, 141, 247, 258-259, 263-268, 274, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором № 31168 від 01.04.2025 за відсотками в розмірі 23 436 (двадцять три тисячі чотириста тридцять шість) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1607,55 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», ЄДРПОУ - 41466388, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Н. Комзюк

Часті запитання

Який тип судового документу № 141399737 ?

Документ № 141399737 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141399737 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141399737 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141399737 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141399737, Іваничівський районний суд Волинської області

Судове рішення № 141399737, Іваничівський районний суд Волинської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141399737 відноситься до справи № 156/1099/26

Це рішення відноситься до справи № 156/1099/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141399736
Наступний документ : 141399739