Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 рокусправа № 380/21868/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Чаплик І.Д.,
секретар судового засідання Ганаско Ю.П.,
за участю:
представника позивача Сутковий А.М.,
представника відповідача Маценко О.О., Квасніцький О.В ,
представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ» Сорока Н.А.,
представника Приватного підприємства «ТОР» Мартинишин Р.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу "РИНОК КАМ`ЯНКА-БУЗЬКА" до Кам`янка-Бузької міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ» та Приватного підприємства «ТОР» про визнання протиправним та скасування рішення, -
в с т а н о в и в :
Обслуговуючий кооператив "РИНОК КАМ`ЯНКА-БУЗЬКА" (адреса місцезнаходження: 80400, Львівська обл., Львівський р-н, м. Кам`янка-Бузька, АДРЕСА_3; ЄДРПОУ: 45751278) звернувся до суду з позовом до Кам`янка-Бузької міської ради (адреса місцезнаходження: 80400, Львівська обл., Львівський р-н, м. Кам`янка-Бузька, вул. Шевченка, 2; ЄДРПОУ: 04056196), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати адміністративний акт - рішення Кам`янка-Бузької міської ради від 29 квітня 2025 р. № 25 "Про затвердження детального плану території для будівництва об`єкту торгівлі на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька та земельній ділянці, яка знаходиться в оренді з кадастровим номером 4622110100:01:009:0006 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька".
Своє порушене право та право на оскарження вказаного нормативно-правового акта в порядку ст.264 КАС України позивач обгрунтовує тим, що рішення №25 від 29.04.2025 (далі також - ДПТ) прийняте з численними порушеннями приписів законодавства України, прав та інтересів значної кількості громадян України, зокрема, тих, що здійснюють свою господарську діяльність на території розробки даного детального плану території. Зазначає про відсутність належних підстав для розроблення ДПТ, оскільки ДПТ розроблено не на виконання рішення Кам`янка-Бузької міської ради №21 від 25.07.2024 «Про надання дозволу на розробку детального плану території будівництва об`єкту торгівлі по вул. Тютюнника в м. Кам`янка-Бузька»» (надалі - Рішення №21), а всупереч Рішенню №21, приписам законодавства України, а відповідач не мав права затверджувати даний документ. Вказує, що за змістом відповіді на адвокатський запит від 29.01.2025 Рішення №21 було прийнято за результатом розгляду заяви ПП «ТОР» від 09 липня 2024 року № 1, а підставою прийняття рішення стала необхідність розроблення детального плану території у генеральному плані населеного пункту та розміщення об`єктів, що забезпечують громадські інтереси, зокрема, детальним планом території передбачено місця для паркування автомобілів. Водночас заява ПП «ТОР» не входить до передбачених п. 32 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» підстав для прийняття рішення щодо розроблення або внесення змін до детального плану території.
Позивач покликається на невизначеність площі території розробки ДПТ, оскільки загальна площа території розроблення ДПТ згідно рішення №21 становить 0,57 га, котра складається з 2 земельних ділянок з кадастровим номером - 4622110100:01:009:0010 та кадастровим номером 4622110100:01:009:0006, а ДПТ розроблено на територію загальною площею 1,0499 га, яка складається з 6 земельних ділянок: к/н 4622110100:01:009:0010 площею 0,52 га; к/н 4622110100:01:009:0007 площею 0,169 га; к/н 4622110100:01:009:0008 площею 0,131 га; к/н 4622110100:01:009:0097 площею 0,0569 га; к/н 4622110100:01:009:0176 площею 0,0005 га та майбутня несформована земельна ділянка к/н 4622110100:01:009:____ площею 0,1725 га (згідно ДПТ), що є порушенням приписів ст.22, ст. 25 Закону України «Про землеустрій», ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Розробником ДПТ було безпідставно та протиправно розроблено містобудівну документацію на територію, на котру органом місцевого самоврядування не було надано відповідного дозволу - на земельні ділянки з кадастровими номерами 4622110100:01:009:0007, 4622110100:01:009:0008, 4622110100:01:009:0097, 4622110100:01:009:0176 та на територію майбутньої несформованої земельної ділянки к/н 4622110100:01:009:____ площею 0,1725 га.
Позивач також покликається на порушення відповідачем приписів постанови Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» (далі також - Порядок 926), а саме до складу узгоджувальної комісії було включено не від 20 до 30 осіб, а лише 11 осіб; до участі у громадських слуханнях будо допущено та до складу узгоджувальної комісії було включено осіб, котрі не є громадськістю у даних правовідносинах (п. 3 Порядку 555, котрий містить відсилальну норму до Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" від 20 березня 2018 року № 2354-VIII, громадськість - одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об`єднання, організації або групи, зареєстровані на території, на яку поширюється дія документа стратегічного планування; відповіді за результатами розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні не було надано зовсім; на сайті відповідача відсутні таблиці з пропозиціями (зауваженнями) та відповіді щодо їх врахування чи неврахування (з обґрунтуваннями). Окрім цього, позивач зазначає, що ТОВ «ЦЕНТР ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ» розробляло розділ ДПТ «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» без будь-якого погодження з ГУ ДСНС України у Львівській області, на власний розсуд.
Позивач вказує на відсутність, в порушення ч. 15 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Генерального плану м. Кам`янка-Бузька, на офіційному сайті Кам`янка-Бузької міської ради, відсутність, в порушення ч. 7 ст. 19. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДПТ, затвердженого рішенням сесії Кам`янка Бузької міської ради від 23 серпня 2018 року за № 14, на офіційному сайті Кам`янка-Бузької міської ради, відсутність, в порушення ч. 1 ст. 19. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», навіть згадки про ДПТ-2018, в тексті пояснювальної записки ДПТ-2024, неоприлюднення матеріалів ДПТ у зазначений законодавством України термін, що свідчать про численність та системність порушень відповідачем містобудівного законодавства України, що в свою чергу негативно вплинуло на обізнаність громадськості та на її право усвідомлено реалізувати суб`єктивне право на участь у процесі розробки та погодження містобудівної документації.
Позивач покликається на ігнорування відповідачем вимог ст. 72 Закону України «Про адміністративну процедуру», оскільки в оскаржуваному рішенні відсутні всі елементи мотивувальної частини адміністративного акта, а саме: - дата подання заяви щодо затвердження ДПТ;- фактичні обставини справи - обставини проведення громадських обговорень та, наприклад, методики розрахунку додаткової потреби у фонді захисних споруд цивільного захисту (кількість об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів, споруд подвійного призначення) з місткістю, що забезпечує укриття всіх категорій населення за місцем роботи та місцем проживання, з урахуванням вимог законодавства) в частині кількості осіб; - зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи - не зазначено жодної з заяв зацікавлених осіб та результату розгляду та оприлюднення цих заяв; - посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; - детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин - даний адміністративний акт взагалі не містить ні правової оцінки обставин (у тому числі, пропозицій громадськості та врахування чи не-врахування цих пропозицій), ні обґрунтованих висновків.
Позивач також зазначає про недотримання вимог Порядку 555 щодо перевірки приналежності учасників громадських слухань до відповідної території та їх представництва у розумінні Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" від 20 березня 2018 року № 2354-VIII, оскільки з 39 осіб, котрі зареєструвалися для участі у громадських слуханнях, належні повноваження мали: 12 представників замовника розроблення містобудівної документації депутати Кам`янка-Бузької міської ради, 1 представник ПП «ТОР» - підприємства, яке розташоване на території, щодо якої розробляється документація, 7 представників ОК «РИНОК КАМ`ЯНКА-БУЗЬКА» (дана юридична особа зареєстрована за адресою: Україна, Львівська обл., Львівський р-н, місто Кам`янка-Бузька, АДРЕСА_3, тобто, на території, на яку поширюється дія документа стратегічного планування), Загалом - 20 з 39, тобто майже половина з зареєстрованих. Також при обранні погоджувальної комісії до неї було включено лише 1 представника громадськості та 5 представників органів державної влади/ місцевого самоврядування, що не відповідає припису ч. 7 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На переконання позивача, відповідачем не було виконано приписів, передбачених п. 5 та п. 9 Порядку 555 - забезпечення ідентифікації фізичних осіб, представників юридичних осіб, котрі виявили бажання прийняти участь у слуханнях та ведення обговорення, що призвело до:- допуску до участі у слуханнях осіб, котрі не мають на це права,- надання права виступати на слуханнях осіб, котрі не мають на це права,- голосування на слуханнях осіб, котрі не мають на це права,- обрання до погоджувальної комісії осіб, котрі не мають права входити до її складу,- штучного спотворення співвідношення у складі погоджувальної комісії представників громадськості та чиновників,- фальсифікації результатів громадських слухань,- внесення в офіційні документи - протокол реєстрації (список учасників) та протокол громадських слухань недостовірних відомостей, що є порушенням пп. 13 п. 43 Порядку-926. Ці дії призвели до спотворення результатів громадських слухань та ухвалення протиправного рішення сесії Кам`янка-Бузької міської ради про затвердження ДПТ.
Окрім цього, вказує, що Рішенням сесії Кам`янка-Бузької міської ради від 23.08.2018 № 14 було затверджено ДПТ по вул. Тютюнника (надалі- ДПТ-2018) на ту ж саму територію, що і ДПТ-2024. При цьому, в пояснювальній записці ДПТ-2024 жодним словом не згадується про існування ДПТ-2018, хоча, з моменту його затвердження, він є невід`ємною складовою частиною Генерального плану міста Кам`янка-Бузька. Оскільки внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності комплексному плану (за наявності), генеральному плану населеного пункту та плану зонування території, що передбачено ст. 19. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» «Детальний план території», на переконання позивача, відсутність станом на 27.01.2025 в Кам`янка-Бузькій міській громаді плану зонування території унеможливлювало внесення змін до детального плану території.
Ухвалою суду від 10.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, зобов`язано відповідача опублікувати оголошення про відкриття провадження у справі №380/21868/25 про визнання протиправним та скасування рішення Кам`янка-Бузької міської ради від 29 квітня 2025 р. № 25 "Про затвердження детального плану території для будівництва об`єкту торгівлі на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька та земельній ділянці, яка знаходиться в оренді з кадастровим номером 4622110100:01:009:0006 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька" у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Підготовче засідання призначено на 10.12.2025.
Згідно з вимогами частин 4-7 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
Відповідач подав докази розміщення 17.11.2025 о 16.21 на сайті Кам`янка-Бузької міської ради оголошення про відкриття Львівським окружним адміністративним судом провадження в адміністративній справі №380/21868/25 про визнання протиправним та скасування рішення Кам`янка-Бузької міської ради від 29 квітня 2025 р. № 25 "Про затвердження детального плану території для будівництва об`єкту торгівлі на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька та земельній ділянці, яка знаходиться в оренді з кадастровим номером 4622110100:01:009:0006 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька". Також повідомлено про дату, час та місце підготовчого засідання у даній справі.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вимоги позовної заяви заперечує, вважає такі незаконними та необгрунтованими, мотивуючи тим, що оскаржуване рішення прийняте керуючись ст.ст.8, 19, 21, п.3 ст.10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постановою КМУ від 25.05.2011 №555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», відповідає приписам чинного законодавства у сфері містобудування, під час його затвердження дотримана процедура громадських слухань та процедура розгляду та врахування пропозицій громадськості. Вказує, що підстави розроблення проекту містобудівної документації, який пройшов встановлену Законом процедуру громадських слухань, підтверджується рішеннями суду у справі №380/2865/25. Зазначає, що підставою для прийняття даного рішення стала необхідність розроблення детального плану територій у генеральному плані населеного пункту та розміщення об`єктів, що забезпечують громадські інтереси.
Щодо твердження позивача про невизначеність площі території розробки ДПТ, то зазначає, що межі розробки детального плану території (ДПТ) визначаються його цілями, якими є планування забудови, реконструкції або розвитку конкретної частини населеного пункту чи території за його межами. ДПТ включає територіальні межі самого проекту, сусідніх земельних ділянок, а також червоні лінії доріг, червоні лінії регулювання забудови та інші обмеження. ДПТ встановлює правила забудови для певної території, охоплюючи як існуючі, так і нові об`єкти.
Щодо покликання позивача на те, що на сайті Кам`янка-Бузької міської ради розміщено два варіанти ДПТ, то зазначає, що для обговорення на громадських слуханнях був представлений початковий варіант ДПТ, який після обговорення, внесення пропозицій громадськості та врахування таких пропозицій зазнав змін, тому відповідно на сайті міської ради розміщений і кінцевий варіант, який був затверджений з дотриманням процедури громадських слухань та процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості.
Представник відповідача спростовує доводи позивача про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4622110100:01:009:0006 площею 0,05 га, що згадана у рішенні №24, не опрацьована взагалі, оскільки дана земельна ділянка відображена на Кадастровій карті як земельна ділянка комунальної форми власності з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, код використання 03.07, та відноситься до категорії землі житлової та громадської забудови, за адресою Львівська область, Кам`янка-Бузький район, м.Кам`янка-Бузька, вулиця Тютюнника, 7.
Вказує, що в ДПТ присутня землевпорядна частина, оскільки це документ, що визначає, як саме будуть використовуватися земельні ділянки на опрацьованій території, і містить графічні та текстові матеріали, що стосуються меж, площ та режимів використання земель. Ця частина розробляється з урахуванням даних про межі, обмеження та правові режими всіх об`єктів на території.
Наголошує на тому, що всі пропозиції громадськості були враховані при розробці та затвердженні проекту ДПТ, а твердження позивача про демонтаж існуючих ТС є безпідставним, оскільки тимчасові споруди були упорядковані та перенесені. Жоден член Обслуговуючого кооперативу не був позбавлений права продовжити діяльність на ринку.
Щодо реєстрації Обслуговуючого кооперативу «Ринок Кам`янка-Бузька» за юридичною адресою АДРЕСА_5 7, то вказує на відсутність за цією адресою будь-якого нерухомого майна Об`єднаного кооперативу. За адресою АДРЕСА_5 7, зареєстрований об`єкт нерухомого майна ПП «Тор». Відтак, реєстрація ОК «Ринок Кам`янка-Бузька» за цією адресою є формальною, оскільки Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» не передбачає отримання згоди власника будівлі на реєстрацію юридичної особи. Усі члени ОК «Ринок Кам`янка-Бузька» лише тимчасово здійснюють діяльність на ринку, оскільки використовують тільки торгове місце на підставі договору, що укладається на певний період.
Представник відповідача спростовує трактування позивачем поняття громадськість та включення до нього виключно фізичних чи юридичних осіб, які зареєстровані по АДРЕСА_5 7 в м.Кам`янка-Бузька, оскільки критерієм є не проживання на конкретній вулиці, а належність до всієї території, на яку розповсюджується дія документації, що розробляється. Виключення з участі мешканців інших частин територіальної громади суперечить принципу відкритості й доступності громадських слухань. Крім того, з огляду на те, що передбачений проектом об`єкт є об`єктом торгівлі, його функціонування потенційно впливає не лише на мешканців безпосередньо прилеглої території, але й на економічні інтереси, умови проживання та інфраструктуру всієї територіальної громади. Таким чином, містобудівна документація, зокрема, детальний план території, за своїм змістом і наслідками може зачіпати інтереси значно ширшого кола осіб, що обумовлює необхідність забезпечення участі у громадських слуханнях більшої кількості членів Кам`янка-Бузької громади.
Щодо доводів позивача про необґрунтовану відмову у врахуванні пропозицій (зауважень) під час громадських слухань, порушення зі сторони міської ради, як замовника проектної документації, процедури проведення громадських слухань, то таким твердженням була надана правова оцінка в судових рішеннях у справі №380/2865/25.
Щодо вказаного у позовній заяві адвокатського запиту надісланого на адресу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області з приводу надання вихідних даних для розроблення ДПТ відомостей про об`єкти цивільного захисту чи інші дані замовнику або розробнику ДПТ, то звертає увагу, що ДПТ розробляється ліцензованою проектною організацією, яка скеровує необхідні для розробки документації запити задля отримання достовірної інформації.
Щодо Генерального плану міста Кам`янка-Бузька, то такий є під грифом ДСК, дані відомості підтверджуються листом Державного підприємства «Державний інститут проектування міст «Містопроект». Відповідно до цього його оприлюднення на офіційному веб-сайті неможливе.
Щодо твердження позивача про відсутність на офіційному сайті міської ради ДПТ, затвердженого рішенням сесії Кам`янка-Бузької міської ради від 23 серпня 2018 року №14, то таке вважає хибним, оскільки даний ДПТ розміщений на офіційному сайті в розділі містобудівна документація.
Щодо ігнорування Закону України «Про адміністративну процедуру», то у ст.72 йдеться про адміністративний акт, який згідно з ст.1 є актом індивідуальної дії і приймається за результатом розгляду адміністративної справи, а ДПТ є нормативно-правовим актом містобудівної документації.
З наведеного представник відповідача вважає, що вищенаведені законодавчі положення в сукупності з установленими обставинами щодо поінформованості громадськості та активної участі в громадських слуханнях щодо проекту ДПТ, розміщення інформації на сайті відповідача, надання зауважень та пропозицій її представниками, свідчать про дотримання Кам`янка-Бузькою міською радою, встановленого порядку оприлюднення детального плану території, а також виконання вимоги щодо проведення громадських слухань, дотримання міською радою встановленого порядку розроблення ДПТ, його відповідність чинному Генплану та врахування перспективи розвитку території, визначеної у проекті Генплану, а отже і про правомірність оскаржуваного рішення.
02.12.2025 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача звертає увагу суду на те, що дозвіл на розробку ДПТ, наданий рішенням Кам`янка-Бузької міської ради стосувався лише частини кварталу, обмеженого вулицями Львівська та Тютюнника, а також штучною водоймою, проте земельна ділянка з кадастровим номером 4622110100:01:009:0008, на котру без дозволу було розроблено та затверджено ДПТ, знаходиться поза межами наведеного кварталу. Наполягає на тому, що наявність на сайті відповідача двох різних редакцій ДПТ з розбіжностями у змісті, здатно ввести в оману користувачів інтернету, зокрема, сайту відповідача. Додатково, зазначає, що такий стан оприлюднення містобудівної документації надає відповідачу можливість для різного тлумачення змісту цієї документації та вчинення подальших зловживань.
Представник позивача зазначає, що не дивлячись на численні заяви/пропозиції/клопотання мешканців Кам`янка Бузька щодо збереження тимчасових споруд на території ринку, дані заяви/ пропозиції/клопотання залишилися взагалі без розгляду та відповіді відповідача, і, наразі, обидва варіанти передбачають демонтаж існуючих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (арк. 12, 24 Пояснювальної записки ДПТ). Зокрема, 16.12.2024 до відповідача надійшло колективне звернення від 758 мешканців Кам`янка-Бузької громади (вх. № 573/03-16 від 16.12.2024), у котрому ці особи виступили на захист підприємців, котрі здійснюють свою діяльність на «промисловому» ринку цього міста.
03.12.2025 представник відповідача подав клопотання про виклик в якості свідка у справі ОСОБА_2 (юридична адреса-80400, Львівська область, м.Кам`янка-Бузька, вул.Шевченка, буд.2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), який працює начальником відділу архітектури, містобудування та комунальної власності, якому відомі обставини, що належить з`ясувати у справі, може надати обгрунтовані пояснення щодо важливих фактів у справі, таких як підстави розроблення ДПТ, площа розробки ДПТ, проведення громадських слухань щодо затвердження ДПТ, та надати оцінку іншим важливим моментам в процесі розробки та затвердження ДПТ в силу своїх професійних знань.
08.12.2025 на адресу суду надійшли додаткові пояснення від позивача, в яких представник зазначає, що на його запити відповідач не надав належних доказів виконання імперативних приписів пп. 13 п. 43 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 р. № 1557), надалі - ПКМУ 926. Вказує, що найважливіші пропозиції громадськості, а саме - щодо недопущення демонтажу тимчасових споруд не були враховані при розробці та затвердженні проекту ДПТ, як свідчать додані до позову додатки та матеріали, розміщені на сайті відповідача. Позивач не погоджується з доводами відповідача про врахування інтересів всіх підприємців, оскільки приватне підприємство «Тор», головний бенефіціар оскаржуваного рішення, активно вживає заходів по витісненню підприємців з території ринку, де підприємці десятки років здійснювали свою діяльність: під загрозою розірвання договорів оренди торгівельних місць, змушує підприємців переукладати договори за ціною у 5 разів вищою, ніж діє наразі (з 20 грн/кв.м до 100 грн/кв.м); протягом листопада 2025 року вже демонтувало або перемістило з «розкрученої» локації декілька торгівельних павільйонів, подає безпідставні позови до найбільш активних підприємців про розірвання договорів оренди торгівельних місць. Вказує, що в повноваженнях відповідача до ухвалення оскаржуваного рішення перевірити, як розробник містобудівної документації врахував всі рекомендації громадськості, доказів чого відповідачем надано не було.
09.12.2025 на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про залучення до участі у справі № 380/21868/25 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ» (код ЄДРПОУ 42526554, місцезнаходження: 80383, Україна, Жовківський р-н, Львівська обл., село Малехів, вулиця Галицька, будинок 1б) та Приватного підприємства «ТОР» (місцезнаходження: 80400, Львівська обл., Львівський р-н, м. Кам`янка-Бузька, вул. Героїв Небесної Сотні, 1, код ЄДРПОУ 22416735).
Протокольною ухвалою від 10.12.2025 суд задовольнив клопотання відповідача про виклик свідка та ухвалив викликати в якості свідка ОСОБА_2 (юридична адреса-80400, Львівська область, м. Кам`янка-Бузька, вул. Шевченка, буд. 2), а також задовольнив клопотання представника позивача та залучив третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ» (код ЄДРПОУ 42526554, місцезнаходження: 80383, Україна, Жовківський р-н, Львівська обл., село Малехів, вулиця Галицька, будинок 1б), Приватне підприємство «ТОР» (місцезнаходження: 80400, Львівська обл., Львівський р-н, м. Кам`янка-Бузька, вул. Героїв Небесної Сотні, 1, код ЄДРПОУ 22416735). Підготовче засідання відкладено до 14.01.2026, а в подальшому за клопотанням представника позивача до 04.02.2026, за клопотанням представника Приватного підприємства «ТОР» до 18.02.2026.
У поясненнях, які надійшли до суду 18.02.2026, представник Приватного підприємства «ТОР» просить відмовити в задоволенні позивних вимог в повному обсязі, покликаючись на те, що позовна заява ґрунтується на формальних процедурних зауваженнях, які спростовані судовим рішенням, що набрало законної сили (справа №380/2865/25) та не спростовують законності самого рішення. На переконання третьої особи, позивач намагається видати захист своїх комерційних інтересів за захист прав громади, в той час як оскаржуване рішення спрямоване на модернізацію міста та приведення ринкової торгівлі у відповідність до норм закону. Вважає, що тимчасові споруди (павільйони) не є об`єктами нерухомості. Права власності на землю під ними у членів кооперативу немає. Відповідно, ДПТ не позбавляє їх майна, а лише змінює містобудівні умови на майбутнє. Право громади на впорядковану територію, безпечний рух транспорту та сучасний вигляд центру міста переважає над інтересом окремих осіб зберігати фізично застарілі конструкції (металеві кіоски), які не відповідають сучасним архітектурним вимогам. Підготовче засіданні 18.02.2026 відкладено до 18.03.2026 для надання можливості учасникам ознайомитися з поданими поясненнями та вжиття заходів для повідомлення третьої особи ТзОВ "Центр планування території" про час та місце розгляду справи, а в подальшому до 08.04.2026 за клопотання представника Приватного підприємства «ТОР».
07.04.2026 представником Обслуговуючого кооперативу "РИНОК КАМ`ЯНКА-БУЗЬКА" подано заяву (вх.№28340) про забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії рішення Кам`янка-Бузької міської ради від 29 квітня 2025 року № 25 "Про затвердження детального плану території для будівництва об`єкту торгівлі на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька та земельній ділянці, яка знаходиться в оренді з кадастровим номером 4622110100:01:009:0006 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька" в частині, що передбачає демонтаж та/або переміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, розташованих за адресою: Львівська область, Львівський р-н, місто Кам`янка Бузька, АДРЕСА_3 та котрі перебувають у власності позивача обслуговуючого кооперативу "РИНОК КАМ`ЯНКА-БУЗЬКА", 80400, Україна, Львівська обл., Львівський р-н, місто Кам`янка-Бузька, АДРЕСА_3 та членів даного кооперативу;
- заборони Кам`янка-Бузькій міській раді, код ЄДРПОУ 04056196, 80400, Львівська обл., Львівський р-н, м. Кам`янка-Бузька, вул. Шевченка буд. 2, та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватному підприємству "ТОР" 80400, Львівська обл., Львівський р-н, м. Кам`янка-Бузька, вул. Героїв Небесної Сотні, 1, код ЄДРПОУ 22416735, а також іншим особам по дорученню відповідача та/або ПП "ТОР" вчиняти дії щодо демонтажу та/або переміщенню тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, розташованих за адресою: Львівська область, Львівський р-н, місто Кам`янка-Бузька, АДРЕСА_3 та котрі перебувають у власності позивача - обслуговуючого кооперативу "РИНОК КАМ`ЯНКА-БУЗЬКА", 80400, Україна, Львівська обл., Львівський р-н, місто Кам`янка-Бузька, АДРЕСА_3 та членів даного кооперативу.
Ухвалою від 08.04.2026 суд відмовив у задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу "РИНОК КАМ`ЯНКА-БУЗЬКА" про забезпечення позову та ухвалив відкласти підготовче засідання до 23 квітня 2026 року для надання можливості подати письмові пояснення.
У поясненнях, які надійшли до суду 18.04.2026, представник ТзОВ "Центр планування території" спростовує доводи позивача про відсутність належних підстав розроблення ДПТ, яким вважає Рішення Кам`янка-Бузької міської ради №21 від 25.07.2024, та щодо невизначеності площі території розробки ДПТ, оскільки межі проєктування були визначені у Завданні на розроблення даного детального плану території, що відповідає вимогам п.7 Додатку В «ФОРМА ЗАВДАННЯ НА РОЗРОБЛЕННЯ, ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ/ ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ» ДБН Б.1.1-14:2021 «СКЛАД ТА ЗМІСТ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ», затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України, від 30.12.2021 № 367. Вважає, що оскаржуваним рішенням не порушено право позивача, оскільки сам статус тимчасової споруди, яка не передбачена в оскаржуваному рішенні, визначає її демонтаж, як подію, яка повинна неодмінно настати. Більше того, відповідно до п. 2.1. Порядку визначено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС. Відомостей про наявність таких паспортів прив`язки жодним учасником процесу не надавалось, що вказує на те, що розміщення таких тимчасових споруд відбулось не у спосіб та порядок визначений законодавством України. Також спростовує доводи позивача про відсутність вихідних даних на проєктування наданих Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області. Звертає увагу, що отримання завдання на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) згідно ДБН Б.1.1-5 та ДБН В.1.2-4 передбачено для такої містобудівної документації, як генеральний план населеного пункту. Детальний план території уточнює положення генерального плану населеного пункту, а після затвердження стає його частиною. Таким чином, усі необхідні вихідні дані, які потрібно враховувати при розробленні детального плану території містяться в завданні, яке видається при розробленні генерального плану населеного пункту та відповідних державних будівельних норм.
У заяві про доповнення підстав позову, яка надійшла до суду 23.04.2026, представник позивача зазначає про недостовірність відомостей, що містяться в оскаржуваному рішенні, оскільки за змістом оскаржуваного рішення земельна ділянка з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 знаходиться у постійному користуванні у приватного підприємства «ТОР», однак, у приватного підприємства «ТОР» відсутнє рішення Кам`янка-Бузької міської ради про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 площею 0,52 га, місце розташування: Львівська область, Кам`янка-Бузький р-н, м. Кам`янка Бузька, вулиця Тютюнника, 7 у постійне користування. Вважає, що державний акт на право постійного користування землею серія І-ЛВ № 000856 від 14.12.1998, оформлений на ПП «Тор» на земельну ділянку за адресою: м. Кам`янка-Бузька, вул. Перемоги, 1, не може підтверджувати право постійного користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Кам`янка-Бузька, вул. Тютюнника № 7. Відповідно, недостовірні відомості, що містяться в оскаржуваному рішенні щодо перебування земельної ділянки з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 у постійному користуванні у приватного підприємства «ТОР» також є дефектом даного рішення та додатковою підставою для визнання його протиправним і скасування.
Щодо порушеного права вказує, що ДПТ-2018, котрий було розроблено та затверджено на ту ж саму територію, зокрема, на земельну ділянку кадастровий номер: 4622110100:01:009:0010, прямо передбачалося розміщення на частині цієї ділянки тимчасових споруд (малих архітектурних форм). Водночас у ДПТ, котрий затверджено оскаржуваним рішенням, розміщення МАФів на земельній ділянці кадастровий номер: 4622110100:01:009:0010 не передбачено зовсім, тобто, унеможливлено. Вказує, що з метою реалізації права на розміщення тимчасових споруд шляхом встановлення земельного сервітуту, можливість чого передбачена ст.99 Земельного кодексу України та, маючи на меті отримання права на землю для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм), позивач замовив у ФОП ОСОБА_3 розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки кадастровий номер: 4622110100:01:009:0010, на яку поширюється право сервітуту (надалі - Технічна документація). Адреса земельної ділянки: АДРЕСА_1 .
Протокольною ухвалою від 23.04.2026 суд ухвалив прийняти до розгляду вказану заяву про збільшення підстав позову, ухвалив задовольнити клопотання позивача та відповідача про виклик свідка ОСОБА_2 (юридична адреса АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) у судове засідання; щодо виклику інших осіб, суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання, оголосив перерву до 17.06.2026 для надання можливості відреагувати на подану заяву про збільшення підстав позову.
У відзиві на доповнення підстав позову від 23.04.2026, який надійшов до суду 16.06.2026, представник відповідача спростовує доповнені підстави позову, покликаючись на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Кам`янка-Бузької міської ради народних депутатів від 23.01.1998 №14 «Про надання права постійного користування земельною ділянкою під базар в м. Кам`янка-Бузька» у зв`язку з передачею базарного комплексу ТзОВ «АТЕК» м. Кам`янка-Бузька по АДРЕСА_3 власнику ПП «ТОР» ОСОБА_4 , виконком міської ради вирішив надати право постійного користування земельною ділянкою площею 0,52 га виділеною під влаштування ринку в АДРЕСА_3 ОСОБА_4 власнику ПП «ТОР» та зобов`язано ОСОБА_4 у двомісячний термін з дня прийняття рішення замовити в земельно-кадастровому відділі земельних ресурсів виготовлення державного акту на право постійного користування. Також, звертає увагу, що адреса м. Кам`янка-Бузька АДРЕСА_4 зазначена у державному акті на право постійного користування землею серії І-ЛВ №000856, є адресою реєстрації користувача земельної ділянки ПП «ТОР», якому видано акт, що є відмінною від адреси розташування земельної ділянки АДРЕСА_3 м. Кам`янка-Бузька. Також звертає увагу, що позивач помилково відносить криті місця для торгівлі до МАФів, визначення яких наведене у статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», оскільки жоден паспорт прив`язки тимчасової споруди на споруди, якими володіють позивачі та які розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010, яка перебуває у постійному користуванні приватного підприємства «ТОР», органом архітектури та містобудування міської ради не видавався.
Підготовче засідання 17.06.2026 не відбулося у зв`язку із замінуванням будівлі, а тому було перенесено на 08.07.2026, а в подальшому відкладено до 29.07.2026 для надання можливості відповідачу подати додаткові документи.
У додаткових поясненнях, які надійшли на адресу суду 02.07.2026, представник позивача вважає, що відповідач жодним чином не спростував твердження про те, що ПП «ТОР» з 1998 року користується земельною ділянкою з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 площею 0,52 га без належних правових підстав, тобто за відсутності рішення відповідного органу, уповноваженого на розпорядження земельними ресурсами громади. Тобто, ПП «ТОР» не має права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 площею 0,52 га, дане право навіть не виникло, і зазначення про протилежне в оскаржуваному рішенні є підставою для визнання протиправним та скасування цього рішення.
У заяві, направленій суду 28.072026, представник відповідача подав перелік посилань в підтвердження своєчасного оприлюднення на офіційному веб-сайті Кам`янка-Бузької міської ради завдання на розроблення детального плану території в якому зазначено строки розроблення містобудівної документації https://kbmr.gov.ua/2025-09-59-55-15-05-2025/, своєчасного оприлюднення повного тексту рішення про розроблення та затвердження містобудівної документації та детальний план території для будівництва об`єкту торгівлі на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 по вулиці Тютюнника м. Кам`янка-Бузька та земельній ділянці, яка знаходиться в оренді з кадастровим номером 4622110100:01:009:0006 по вулиці Тютюнника м. Кам`янка-Бузька в повному обсязі з техніко економічними показниками та обґрунтуваннями екологічних наслідків https://kbmr.gov.ua/docs/1997296/, розміщення протоколу громадських слухань та протоколу погоджувальної комісії з висновками та рекомендаціями та протоколу погоджувальної комісії, в якому зазначено представників комісії та їх посади, відповідно до Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженому Постановою КМУ від 25.05.2011 № 555 https://kbmr.gov.ua/gromadski-sluhannya-08-46-42-27-09-2018/, публікації замовником після відповідного коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні з техніко економічними показниками та обгрунтуваннями екологічних наслідків https://kbmr.gov.ua/mistobudivna-dokumentaciya-09-32-04-26-08-2021/, оприлюднення на офіційному веб-сайті Кам`янкаБузької територіальної громади таблиці з пропозиціями (зауваженнями) щодо цього ДПТ протокол погоджувальної комісії, в якому описано розгляд пропозицій та їх врахування чи неврахування https://kbmr.gov.ua/gromadski-sluhannya-08-46-42-27-09 2018/.
Ухвалою від 29.07.2026 суд ухвалив викликати на наступне засідання в якості свідка ОСОБА_2 (юридична адреса-80400, Львівська область, м. Кам`янка-Бузька, вул. Шевченка, буд. 2), закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 17.09.2026.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 на запитання про включення до ДПТ земельних ділянок, які не фігурували в рішенні про надання дозволу на розроблення ДПТ, зазначив, що в процесі розгляду заяви ПП «ТОР» було виявлено необхідність на погоджувальній раді з врахуванням пропозицій і зауважень, висловлених на громадських слуханнях, при будівництві капітального будинку включити до ДПТ інші земельні ділянки, на які у ПП «ТОР» також є право користування, а проектна організація при розробленні мала показати цілісну композицію. Проектант завжди показує більшу територію. Рішення було прийнято в ході громадських слухань. В ході громадських слухань може змінюватися проектна документація і площа території. За ДПТ, за будівельні норми, вказані в ньому відповідає повністю проектна організація. Рада отримує готовий проект і виставляє його на громадські слухання. Щодо якості проекту зазначив, що рада не має таких повноважень його оцінювати, оскільки проектна організація має ліцензію і несе за нього відповідальність. Щодо відповідності складу комісії вимогам діючого законодавства, послався на рішення суду, яке набрало законної сили і яким відмовлено у визнанні громадських слухань такими, що не відбулися. Всі зауваження були опрацьовані та враховані, про що надано відповідні відповіді. Щодо неоприлюднення генерального плану зазначив, що міська рада не була його замовником, на час його затверлження мав гриф секретності для службового користування, на сайті міської ради зазначено його місцезнаходження та можливість ознайомлення з ним шляхом звернення до міської ради. Гриф секретності встановила проектна організація, яка має таке право. Несвоєчасне оприлюднення рішення пояснив технічними причинами. Щодо наявності на сайті двох різних редакцій ДПТ підтвердив вказаний факт та пояснив його різницею між проектом та остаточною редакцією. Відрізнити ці редакції можливо лише за запитом до місткої ради. Закон не передбачає розміщення лише остаточної редакції.
В судовому засіданні 17.09.2026 розгляд справи відкладено до 07.10.2026, а в судовому засіданні 07.10.2026 оголошено перерву до 04.11.2026.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, заяві про збільшення підстав позову та додаткових поясненнях.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечили та просили в їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та відзиві на заяву про збільшення підстав позову.
Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ» проти позовних вимог заперечив та просив в їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у поясненнях.
Представник третьої особи Приватного підприємства «ТОР» проти позовних вимог заперечив та просив в їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у поясненнях.
Суд перейшов до стадії ухвалення рішення та визначив, що рішення буде ухвалено 11.11.2026.
Суд, заслухавши думку представників сторін з їх участю на засіданні, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Рішенням Кам`янка-Бузької міської ради №21 від 25.07.2024 «Про надання дозволу на розробку детального плану території будівництва об`єкту торгівлі по вул. Тютюнника в м. Кам`янка-Бузька» за результатами розгляду ПП «ТОР» від 09 липня 2024 року № 1 надано дозвіл на розробку детального плану території будівництва об`єкту торгівлі на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька та земельних ділянках, які знаходяться в оренді з кадастровим номером 4622110100:01:009:0006 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька (пункт 1.). Пунктом 2 вказаного рішення визначено виконком міської ради замовником містобудівної документації, а пунктом 3 передбачено фінансування робіт по розробленню детального плану території за кошти ПП «ТОР».
Детальний план території по вул. Тютюнника в місті Кам`янка-Бузька Львівської області (внесення змін до детального плану), замовником якого значиться Кам`янка-Бузька міська рада, розроблений у 2024 році ТзОВ "Центр планування території". Головною метою розроблення ДПТ вказано уточнення у більш крупному масштабі положень раніше розробленого генерального плану м.Кам`янка-Бузька, уточнення функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови; визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами. Підставою вказано - Рішення Кам`янка-Бузької міської ради №21 від 25.07.2024 «Про надання дозволу на розробку детального плану території будівництва об`єкту торгівлі по вул. Тютюнника в м. Кам`янка-Бузька».
Громадські слухання проекту "Детальний план території для будівництва об`єкту торгівлі на: - земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером - 4622110100:01:009:0010 по вул. Тютюнника, м. Кам`янка-Бузька;- земельній ділянці, яка знаходиться в оренді з кадастровими номерами - 4622110100:01:009:0006 по вул. Тютюнника, м. Кам`янка-Бузька", які проводились 16.12.2024, не відбулися через неоприлюднення, невчасне оприлюднення чи оприлюднення не в повному обсязі документів, передбачених для оприлюднення під час громадських слухань.
20.12.2024 о 14 год. 11 хв. на офіційному веб-сайті міської ради було опубліковано оголошення про те, що з 20.12.2024 по 24.01.2025 триватиме повторне громадське обговорення детального плану території для будівництва об`єкту торгівлі по АДРЕСА_5, м. Кам`янка-Бузька.
Відділ архітектури, містобудування та комунальної власності Кам`янка-Бузької міської ради повідомив, що на офіційному веб-сайті міської ради в розділі "Новини" в рубриці "Громадські слухання" оприлюднено проєкт "Детальний план території для будівництва об`єкту торгівлі на: - земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером - 4622110100:01:009:0010 по вул. Тютюнника, м. Кам`янка-Бузька;- земельній ділянці, яка знаходиться в оренді з кадастровими номерами - 4622110100:01:009:0006 по вул. Тютюнника, м. Кам`янка-Бузька".
Повторне громадське обговорення проєкту детального плану території триває з 20.12.2024 по 24.01.2025.
26.01.2025 відбудеться повторне громадське слухання проєкту "Детальний план території для будівництва об`єкту торгівлі на: - земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером - 4622110100:01:009:0010 по вул. Тютюнника, м. Кам`янка-Бузька;- земельній ділянці, яка знаходиться в оренді з кадастровими номерами - 4622110100:01:009:0006 по вул. Тютюнника, м. Кам`янка-Бузька" в приміщенні Міської ради.
Із проєктом містобудівної документації (пояснювальною запискою, графічними матеріалами), вказаними рішенням та завданням можна ознайомитись на веб-сайті Міської ради https://kbmr.gov.ua/, або до завершення процедури проведення повторного громадського обговорення у приміщенні міської ради.
Письмові зауваження та пропозиції до проєкту можна подавати до 24.01.2025 включно, до відділу архітектури, містобудування та комунальної власності міської ради через загальний відділ міської ради або на E-mail: ms.kbmr@ukr.net.
Реєстрація учасників повторного громадського слухання є обов`язковою. Участь у громадському слуханні для фізичних осіб можлива лише за наявності документів, що підтверджують реєстрацію на території розроблення проєкту, а для представників юридичних осіб - паспорта, а також довіреності на представництво або витягу з реєстру юридичних осіб".
26 січня 2025 року відбулися повторні громадські слухання проєкту детального плану території для будівництва об`єкту торгівлі на: - земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером - 4622110100:01:009:0010 по вул. Тютюнника, м. Кам`янка-Бузька; - земельній ділянці, яка знаходиться в оренді з кадастровими номерами - 4622110100:01:009:0006 по вул. Тютюнника, м. Кам`янка-Бузька.
Розгляд та обговорення проекту на громадських слуханнях оформлено відповідним протоколом від 26.01.2025.
Вказані обставини встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №380/2865/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2025 року, яким відмовлено у задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу «Ринок Кам`янка-Бузька» до Кам`янка-Бузької міської ради про визнання громадських слухань такими, що не відбулись.
29 квітня 2025 року Кам`янка-Бузькою міською радою прийнято рішення №25 від 29.04.2025 «Про затвердження детального плану території для будівництва об`єкту торгівлі на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька та земельній ділянці, яка знаходиться в оренді з кадастровим номером 4622110100:01:009:0006 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька» (надалі також - рішення №25 від 29.04.2025).
Зокрема, пунктом 1 вирішено затвердити детальний план території для будівництва об`єкту торгівлі на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька та земельній ділянці, яка знаходиться в оренді з кадастровим номером 4622110100:01:009:0006 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька (внесення змін до детального плану), а пунктом 2 вказано- вважати затверджений детальний план зміною та уточненням діючої містобудівної документації м.Кам`янка-Бузька в межах його розробки.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням про затвердження ДПТ позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам з врахуванням поданих доказів суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частинами другою та шостою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Як роз`яснено Рішенням Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп, частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
У Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дано визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес». Зокрема, зазначено, що у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова) означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Суд також враховує, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спір про право».
Зокрема, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
ЄСПЛ, зокрема у рішеннях «Georgiadis v. Greece» (заява № 21522/93, пункт 34), «Ferrazzini v. Italy» (заява № 44759/98, пункт 30), «Benthem v. the Netherlands» (заява № 8848/80, пункт 32), зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті, незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Аналогічний правовий висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 8 травня 2018 року у справі № 9901/386/18, та Верховним Судом у постановах від 4 липня 2018 року у справі № 367/4883/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 539/1699/17, від 11 серпня 2021 року у справі № 480/8472/20 та від 15 вересня 2021 року у справі № 742/3070/18.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спірних правовідносин є правомірність рішення Кам`янка-Бузької міської ради від 29 квітня 2025 р. № 25 "Про затвердження детального плану території для будівництва об`єкту торгівлі на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька та земельній ділянці, яка знаходиться в оренді з кадастровим номером 4622110100:01:009:0006 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька".
Отже, у цій справі позивачем оскаржується нормативно-правовий акт, прийнятий Кам`янка-Бузькою міською радою.
Зокрема, у статті 4 КАС України визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:
- нормативно-правовий акт -- акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
- індивідуальний акт -- акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Тому, перевіряючи законність рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання своїх управлінських функцій, судам, з метою уникнення істотних порушень норм процесуального права, необхідно розмежовувати поняття «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт». Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 183/6195/17(2-а/183/251/17), від 21 грудня 2019 року у справі №826/14366/15, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 20 травня 2020 року у справі № 310/6300/16-а(2-а/310/12/17), від 26 травня 2020 року у справі № 826/17586/16 та від 31 травня 2021 року у справі № 826/16053/16.
Згідно з пунктом 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (із змінами та доповненнями) на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
У Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року № 883/5) визначено, що нормативно-правовий акт -- офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.
Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовуються неодноразово.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 9 грудня 2020 року у справі № 813/746/18, від 24 червня 2021 року у справі № 560/3160/20, від 1 лютого 2022 року у справі № 160/1936/21 та від 20 травня 2022 року у справі № 160/9717/21.
Суд також зазначає, що в контексті норм КАС України стосовно підходів до розгляду справ щодо законності актів, які містять положення, що відповідають основним критеріям «норми права» варто розуміти: 1) суттєвий та 2) довготривалий вплив на суспільно-управлінські відносини.
У статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено:
- детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1);
- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).
Відповідно до частин першої та третьої статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Відповідно до приписів частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Згідно з частиною першої статті 25 цього ж Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Аналіз вказаних положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозволяє стверджувати, що ДПТ містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію щодо ДПТ місцева рада формує обґрунтування щодо деталізації положень генерального плану міста, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.
Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу - є їх коло. Адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установляються права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення).
У зв`язку із наведеним, суд зазначає, що рішення Кам`янка-Бузької міської ради від 29 квітня 2025 р. № 25, яким затверджено детальний план території для будівництва об`єкту торгівлі на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька та земельній ділянці, яка знаходиться в оренді з кадастровим номером 4622110100:01:009:0006 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька, має ознаки нормативно-правового акта.
Суд враховує, що правові висновки щодо того, що рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено містобудівну документацію на місцевому рівні, має ознаки нормативно-правового акта міститься, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 363/3786/17, Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 466/1264/18, від 21 жовтня 2019 року у справі № 522/22780/16-а, від 26 листопада 2019 року у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 369/7296/16-а, від 20 грудня 2019 року у справі № 520/14995/16-а, від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/9175/18, від 4 березня 2020 року у справі № 450/1236/17, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 6 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-а, від 14 липня 2021 року у справі № 260/20/19 та від 28 липня 2022 року у справі № 640/31850/20.
Стаття 264 КАС України визначає особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.
Зокрема, однією з особливістю провадження у таких справах відповідно до частини другої статті 264 КАС України є те, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Вирішуючи питання про те, чи мав позивач право на звернення до суду з даним позовом, суд звертає увагу, що адміністративні суди, у випадку необхідності перевірки дотримання суб`єктами владних повноважень гарантованих особі прав, зокрема, наданих статтями 13, 23, 50, 54 Конституції України у правовідносинах, пов`язаних із благоустроєм населених пунктів, плануванням та забудовою території, повинен застосовувати широке тлумачення поняття «охоронюваний інтерес». За загальним правилом, такий інтерес включає у тому числі захист права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, створення умов для комфортного та безпечного проживання на території відповідного населеного пункту.
З аналізу статей 264-265 КАС України вбачається, що особливістю провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів є те, що для таких категорій спорів передбачено, фактично, необмежене коло осіб, які можуть ініціювати відкриття відповідного провадження в адміністративному суді; необмежене в часі право на доступ до суду для ініціювання такого спору; додаткові гарантії інформування всіх про початок розгляду судом такого спору; додаткові процесуальні гарантії для сторін, що надаються згідно з положеннями КАС України у справах, що розглядаються за правилами загального позовного провадження; спеціальні повноваження суду, спрямовані на гарантування ефективного захисту.
Також Суд враховує Рекомендацію № R(87)16 Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) щодо адміністративних процедур, які зачіпають велику кількість осіб (on administrative procedures affecting a large number of persons), яка визначає, що адміністративний акт, який має вплив на велику кількість осіб, повинен обов`язково підлягати судовому контролю, що здійснюється з належним урахуванням прав та інтересів зацікавлених осіб, зокрема, шляхом забезпечення участі представників таких осіб у судовому розгляді справи, її апеляційному перегляді, та повідомленням про розгляд справи шляхом публічного оголошення.
На підставі вищезазначеного суд доходить висновку про те, що з позовом про оскарження рішення Кам`янка-Бузької міської ради від 29 квітня 2025 р. № 25, яке має ознаки нормативно-правового акта, можуть звернутися як особи, щодо яких застосовано це рішення, так і особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких воно буде або може бути застосовано.
У постанові від 11 вересня 2023 року у справі № 320/258/19 Верховний Суд дійшов висновку, що положення частини другої статті 264 КАС України «право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт» слід розуміти як запровадження у процесуальному законодавстві України (з деякими особливостями, які зобов`язують особу довести у суді, що такий акт стосується її інтересів) доктрини actio popularis (з лат. - «суспільна дія»), згідно з якою позов може бути подано в інтересах «публічного порядку, законності» (без обов`язку позивача доводити при зверненні до суду, що відповідне рішення суб`єкта владних повноважень вже та безпосередньо зачіпає права та свободи такого позивача).
Право ініціювати у суді справу (locus standi) про визнання протиправним та нечинним рішення суб`єкта владних повноважень, яке володіє ознаками нормативно-правового акта, ґрунтується, фактично, на зазначеному статусі оскаржуваного акта. Відмова у доступі до суду особи у такій категорії спорів може призвести до ситуації, за якої рішення суб`єктів владних повноважень, що володіє ознаками нормативно-правового акта, буде залишатися поза межами судового контролю.
Крім того у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 522/3665/17 Верховний Суд дійшов таких висновків: «Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є: (а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права; (б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до «юридичного» відповідно до частини другої статті 124 Конституції України; (в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю); (г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності); (д) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.
У разі встановлення обставин, що свідчать про очевидну відсутність законного інтересу (матеріально-правової заінтересованості), адміністративний суд не має юрисдикції для розгляду справи і відмовляє у відкритті адміністративного провадження.
Якщо ж очевидних ознак відсутності матеріально-правової зацікавленості на стадії відкриття провадження не встановлено, суд, за наявності інших законних передумов, відкриває провадження. Якщо очевидні ознаки відсутності матеріально-правової зацікавленості виявлені після відкриття провадження, суд має право закрити провадження.
Оскільки йдеться про обмеження доступу до судочинства, очевидність відсутності у позивача законного інтересу повинна бути поза межами обґрунтованого сумніву. Якщо такий сумнів є, він повинен тлумачитися на користь позивача, а отже у цьому випадку суд повинен розглянути справу по суті. Це питання повинно вирішуватися, насамперед, судом першої інстанції, який має широку дискрецію.
Законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду: а) порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або б) порушується (щодо протиправних діянь, які тривають); або в) створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі) або г) мають місце інші ущемлення законних інтересів.
З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень».
З цього приводу також необхідно зазначити, що у рішеннях ЄСПЛ сформовано сталу практику стосовно поняття «в інтересах суспільства». Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ (рішення у справах «Ocalan v.», заява № 46221/99, пункт 168; «Former King of Greece and Others v. Greece» [GC], заява № 25701/94, пункт 89; «Iatridis v. Greece», заява № 31107/96, пункт 55 та ін.) дає підстави дійти висновку, що складовими принципу верховенства права Суд визнає, зокрема, збалансованість інтересів окремого індивіда з інтересами інших членів суспільства, принцип пропорційності, справедливий баланс між вимогами спільного (публічного) інтересу та захистом фундаментальних прав особи.
У справі «ТОВ «Світ розваг» та інші проти України» (заява № 13290/11 та 2 інші, пункт 161) ЄСПЛ визначив поняття, які складають значний суспільний інтерес, зокрема, такі як: захист людського життя, здоров`я та навколишнього середовища, та вказав, що у цій справі національні суди встановили, що визнання виключних повноважень органів влади стосовно зупинення дії ліцензії заявника виправдовувалось суспільними інтересами, а тому заявник міг обґрунтовано вважати, що ці питання достатньою мірою охоплювалися усталеними повноваженнями органів (відповідальних за пожежну безпеку, безпеку на робочому місці та охорону здоров`я) для припинення діяльності конкретних гральних закладів у випадку небезпеки (пункт 65).
У справі «Kaminskas v. Lithuania» (заява № 44817/18), яка стосувалася рішення про знесення будинку заявника у зв`язку з тим, що будинок був незаконно збудований на ділянці, що належить до земель лісового фонду, ЄСПЛ дійшов висновку, що рішення про знесення переслідувало легітимні цілі, відповідало суспільним інтересам (пункт 53) та було необхідним у демократичному суспільстві. ЄСПЛ врахував складне становище заявника з огляду на його пенсійний вік, погане здоров`я та низький дохід (пункт 34), проте співставив інтереси заявника із загальними інтересами суспільства у збереженні лісів та довкілля і зазначив, що ані вік заявника, ані інші особисті його обставини не можуть мати вирішального значення з урахуванням того, що заявник свідомо збудував будинок на охоронюваній ділянці без відповідного дозволу (пункт 64).
Вищезазначені висновки ЄСПЛ враховані у практиці Верховного Суду, відповідно до якої судовий контроль за законністю рішень місцевих органів влади щодо планування забудови території стосується захисту суспільного (публічного) інтересу (постанови від 20 березня 2019 року у справі № 810/726/18 ВС, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 20 травня 2019 року у справі № 826/15338/18, від 15 січня 2020 року у справі № 813/4060/17 та від 30 вересня 2020 року у справі № 1.380.2019.004102).
Судом встановлено, що члени Обслуговуючого кооперативу "РИНОК КАМ`ЯНКА-БУЗЬКА" - позивача здійснюють свою господарську діяльність на території ринку непродовольчих товарів, розташованого за адресою: Львівська область, Львівський р-н, місто Кам`янка-Бузька, АДРЕСА_3, тобто, за місцезнаходженням даного кооперативу і на території розробки ДПТ.
Підставою звернення з даним позовом позивач вказує захист прав та інтересів його членів та наявність безпосереднього правового інтересу, оскільки ДПТ розроблялося саме щодо території, розташованої за адресою: Львівська область, Львівський р-н, місто Кам`янка-Бузька, АДРЕСА_3 та передбачає демонтаж існуючих тимчасових споруд (надалі також -ТС), котрі належать членам кооперативу та в котрих вони здійснюють свою господарську діяльність, а кооператив створено саме з метою захисту прав та інтересів його членів. Вказує, що усі члени кооперативу реалізували своє право на участь в громадських слуханнях, деякі - подали заяви з пропозиціями щодо збереження існуючих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, що в силу приписів ст. 1 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" від 20 березня 2018 року № 2354-VIII, і є саме тією громадськістю, задля інформування та залучення в активному обговоренні проекту і мають проводитися громадські слухання. Водночас в обґрунтування підстав для скасування спірного рішення Кам`янка-Бузької міської ради позивач зазначає відсутність належних підстав розроблення ДПТ в порушення вимог п. 32 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації», невизначеності площі території розробки ДПТ в порушення приписів ст.22, ст. 25 Закону України «Про землеустрій», ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», порушення приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» в частині проведення громадських слухань, порушення ст. 17 та ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» «Генеральний план населеного пункту» в частині неоприлюднення містобудівної документації, ст. 72. «Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта» Закону України «Про адміністративну процедуру», недотримання вимог Порядку 555 щодо перевірки приналежності учасників громадських слухань до відповідної території та їх представництва. Також зазначає про недостовірність відомостей, що містяться в оскаржуваному рішенні щодо користувача спірної земельної ділянки та про встановлення земельного сервітуту для позивача на спірній земельній ділянці, можливість чого передбачена ст.99 Земельного кодексу України.
З огляду на встановлені судом обставини справи та зважаючи на характер спірних правовідносин, суд доходить висновку про те, що у позивача наявне право на звернення до суду з цим позовом, оскільки заявлені вимоги стосуються не тільки безпосередньо його інтересів, а й невизначеного кола осіб - жителів громади м.Кам`янка-Бузька Львівської області.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.10.2023 у справі № 380/15810/21.
Надаючи оцінку доводам представника позивача про відсутність належних підстав розроблення ДПТ в порушення вимог п. 32 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації», суд зазначає таке.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Згідно з частиною першою статті 16 вищезазначеного Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Згідно із положеннями статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Відповідно до частини восьмої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.
Відповідно до пункту 30 постанови Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» (далі також Порядок 926) детальний план території розробляється з метою: 1) забезпечення комплексності забудови території; 2) деталізації планувальної структури території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населених пунктів або території за їх межами; 3) уточнення червоних, жовтих, блакитних, зелених ліній та ліній регулювання забудови, меж зон охорони пам`яток культурної спадщини; 4) уточнення меж всіх обмежень у використанні земель згідно із законодавством, державними будівельними нормами, санітарно-гігієнічними нормами, спеціальною документацією; 5) визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок; 6) визначення містобудівних умов та обмежень; 7) визначення розподілу територій згідно з будівельними нормами відповідно до встановленого комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення, режиму та параметрів забудови території; 8) обґрунтування потреб у формуванні нових земельних ділянок, формування земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, відображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання; 9) визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, аварійно-рятувальних підрозділах, фонді захисних споруд цивільного захисту, місць їх розташування; 10) визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови; 11) створення належних умов охорони і використання об`єктів культурної спадщини та природоохоронних територій та об`єктів, інших об`єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства; 12) визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо: попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території; створення транспортної інфраструктури, організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів; охорони та поліпшення стану навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки; комплексного благоустрою та озеленення; використання підземного простору та створення фонду захисних споруд цивільного захисту; 13) формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані. Формування таких земельних ділянок є обов`язковим, якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається спорудження: за кошти державного або місцевого бюджету: об`єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров`я, культури, житлово-комунального господарства); об`єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; об`єктів, для розміщення яких відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності; інших об`єктів, визначених замовником у завданні; 14) формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, щодо території якої розроблено відповідну документацію; 15) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки всіх форм власності, сформовані до 2004 року, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до пункту 31 Порядку 926 послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани територій, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури, а затверджує сільська, селищна, міська рада відповідно до генерального плану населеного пункту або, якщо територія розташована за межами населеного пункту чи у населеному пункті, для якого не розроблено генеральний план населеного пункту, - відповідно до комплексного плану.
Відповідно до пункту 32 Порядку 926 підставами для прийняття рішення щодо розроблення або внесення змін до детального плану території є: 1) визначення необхідності розроблення детального плану територій у комплексному плані, генеральному плані населеного пункту; 2) реалізація затверджених відповідною сільською, селищною, міською радою програм розроблення містобудівної документації; 3) звернення Кабінету Міністрів України, обласної, районної держадміністрації щодо виникнення державної необхідності розміщення об`єктів державного, регіонального значення; 4) виникнення необхідності розміщення об`єктів, що забезпечують громадські інтереси; 5) необхідність узгодження положень раніше затверджених детальних планів територій з комплексним планом, генеральним планом населеного пункту, дія яких поширюється на територію, на яку поширюється дія детального плану території; 6) необхідність вирішення екологічних та інженерних питань; 7) необхідність реалізації інвестиційних програм і проектів; 8) результати містобудівного моніторингу виконання детального плану території, які містять пропозиції щодо внесення змін до відповідного детального плану території; 9) необхідність формування нових земельних ділянок.
Відповідно до пункту 33 Порядку 926 розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої за межами населених пунктів або в межах населеного пункту, щодо якого відповідно до комплексного плану не розробляється генеральний план населеного пункту, допускається за умови відповідності його проектних рішень комплексному плану. Розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої в межах населеного пункту, допускається за умови відповідності його проектних рішень генеральному плану цього населеного пункту, якщо він обов`язковий до розроблення.
Як з`ясовано судом, підставою розроблення проекту містобудівної документації в спірному випадку було Рішення Кам`янка-Бузької міської ради №21 від 25.07.2024 «Про надання дозволу на розробку детального плану території будівництва об`єкту торгівлі по вул. Тютюнника в м. Кам`янка-Бузька», прийняте за результатами розгляду заяви ПП «ТОР» від 09 липня 2024 року № 1, яким надано дозвіл на розробку детального плану території будівництва об`єкту торгівлі на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька та земельних ділянках, які знаходяться в оренді з кадастровим номером 4622110100:01:009:0006 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька.
Доводи позивача про те, що заява ПП «ТОР» не входить до передбачених п. 32 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» підстав для прийняття рішення щодо розроблення або внесення змін до детального плану території, а місця для паркування автомобілів не є об`єктом містобудування суд оцінює критично з огляду на те, що вказаним ДПТ передбачено розміщення об`єктів, що забезпечують громадські інтереси, що відповідає п. 32 Постанови Кабінету міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926. Окрім цього зі змісту спірного ДПТ випливає, що метою його розроблення є уточнення у більш крупному масштабі положень раніше розробленого генерального плану м.Кам`янка-Бузька, уточнення функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови; визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами, що відповідає як вимогам пункту 32 Порядку 926, так і вимогам статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем ст.22, ст. 25 Закону України «Про землеустрій», ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» при затвердженні спірного ДПТ, оскільки Рішенням Кам`янка-Бузької міської ради №21 від 25.07.2024 надано дозвіл на розробку детального плану території будівництва об`єкту торгівлі на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька та земельних ділянках, які знаходяться в оренді з кадастровим номером 4622110100:01:009:0006 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька, тобто на дві земельні ділянки площею 0,57 га, натомість ДПТ розроблено на територію значно більшою загальною площею 1,0499 га, яка охоплює більшу кількість земельних ділянок та не охоплює одну із вказаних у рішенні №21 від 25.07.2024 (з кадастровим номером 4622110100:01:009:0006 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька), суд зазначає таке.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про землеустрій» землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації), а стаття 25 вказаного закону визначає, що документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною. Види документації із землеустрою: б-1) містобудівна документація, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій).
Стаття 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає що містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад. А згідно з положеннями частини першої статті 19 вказаного закону детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числ обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України. Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Відповідно до пункту 29 Порядку 926 детальні плани територій розробляються на:
структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер (житлові райони, мікрорайони, квартали нової забудови, території комплексної реконструкції кварталів та мікрорайонів застарілого житлового фонду, території виробничої, рекреаційної та іншої забудови); окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням або на кілька таких територій, в тому числі для розміщення окремого об`єкта будівництва.
Аналіз наведеного свідчить про те, що оскільки межі розробки детального плану території визначаються його цілями, якими є планування забудови, реконструкції або розвитку конкретної частини населеного пункту чи території за його межами. ДПТ включає територіальні межі самого проекту, сусідніх земельних ділянок, а також червоні лінії доріг, червоні лінії регулювання забудови та інші обмеження. ДПТ встановлює правила забудови для певної території, охоплюючи як існуючі, так і нові об`єкти.
Наведеним спростовуються доводи позивача про порушення відповідачем ст.22, ст. 25 Закону України «Про землеустрій», ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо невизначеності площі території розробки ДПТ, оскільки діючим законодавством не передбачено включення до ДПТ виключно тих земельних ділянок і виключно визначеної площі, на які міською радою було надано дозвіл на розроблення проекту ДПТ для будівництва об`єкту торгівлі.
Щодо процедури проведення громадських слухань.
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому законодавством порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні.
Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.
Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.
Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в медіа, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.
Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність.
Механізм проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні: комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (далі - комплексні плани), генеральних планів населених пунктів, а також детальних планів територій у межах та за межами населених пунктів, визначає "Порядок проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2022 № 1196) (далі Порядок № 555).
Відповідно до пункту 2 Порядку №555, проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі - громадські слухання) здійснюється в рамках проведення процедури громадського обговорення під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації із урахуванням вимог Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".
Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 555 встановлено, шо громадські слухання - обов`язковий публічний захід, що здійснюється в рамках процедури громадського обговорення проекту містобудівної документації, метою проведення якого є врахування громадських інтересів.
Згідно з пунктом 5 Порядку №555, організатором проведення громадських слухань є замовник розроблення містобудівної документації.
Під час реєстрації учасників громадських слухань та пропозицій (зауважень) громадськості організатором проведення громадських слухань забезпечується ідентифікація фізичних осіб, представників юридичних осіб.
Пропозиції (зауваження) фізичних та юридичних осіб, які не подали підтвердних документів для забезпечення їх ідентифікації, не розглядаються.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 555, громадські слухання проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Інформація про проведення громадських слухань (час і місце проведення, вимоги до учасників громадських слухань згідно з цим Порядком) оприлюднюється одночасно із оприлюдненням проекту містобудівної документації на місцевому рівні (в одному інформаційному повідомленні), а також додатково в окремому інформаційному повідомленні на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації за п`ять робочих днів до визначеної дати проведення громадських слухань.
Відповідно до пункту 9 Порядку №555, громадські слухання проводяться під головуванням уповноваженого представника замовника розроблення містобудівної документації, який: проводить реєстрацію учасників громадських слухань; оголошує порядок денний; інформує учасників про порядок ведення протоколу, подання пропозицій (зауважень) у письмовій та/або усній формі, зміст пропозицій (зауважень), що надійшли, та процедуру їх урахування; забезпечує ведення обговорення, подання пропозицій (зауважень) громадськості із дотриманням регламенту; забезпечує аудіо- та/або відеофіксацію перебігу громадських слухань; готує протокол громадських слухань.
Громадські слухання розпочинаються з доповіді розробника та/або замовника розроблення містобудівної документації про розроблений проект містобудівної документації.
Перебіг громадських слухань та подані пропозиції (зауваження) оформляються протоколом, який підписується головуючим. Файл аудіо- та/або відеофіксації перебігу громадських слухань додається до протоколу.
Замовник розроблення містобудівної документації зобов`язаний забезпечити реєстрацію пропозицій (зауважень) учасників громадських слухань із дотриманням регламенту та фіксуванням у протоколі громадських слухань інформації про відсутність пропозицій (зауважень) учасників громадських слухань.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 555, на початку громадських слухань шляхом голосування затверджуються порядок денний та регламент проведення громадських слухань. Кожен учасник громадських слухань має право подати пропозиції (зауваження), поставити запитання усно чи письмово.
У разі коли замовник розроблення містобудівної документації не може прийняти рішення про врахування відповідної пропозиції (зауваження) безпосередньо під час проведення громадських слухань, така пропозиція (зауваження) розглядається на погоджувальній комісії у визначеному порядку.
Під час громадських слухань незалежно від наявності чи відсутності пропозицій (зауважень) громадськості голосуванням учасників громадських слухань (половина голосів зареєстрованих учасників громадських слухань із правом голосу плюс один голос) обираються представники громадськості, які увійдуть до складу погоджувальної комісії в разі її утворення за результатами громадських обговорень, про що зазначається у протоколі громадських слухань.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 555, усі пропозиції (зауваження) та запитання заносяться (додаються) до протоколу.
Протокол громадських слухань має містити: 1) дату, час і місце проведення громадських слухань; 2) предмет громадських слухань; 3) кількість учасників громадських слухань; 4) виклад перебігу громадських слухань; 5) пропозиції (зауваження), що були висловлені під час громадських слухань; 6) рішення за результатами громадських слухань, яке повинно обов`язково містити перелік уповноважених представників громадськості для участі в погоджувальній комісії.
До протоколу додаються списки реєстрації учасників громадських слухань, а також запитання, звернення та пропозиції (зауваження), подані головуючому під час проведення громадських слухань їх учасниками в письмовій формі.
Протокол громадських слухань складається у двох оригінальних примірниках, один із яких передається замовникові розроблення містобудівної документації, а інший не пізніше ніж через два робочі дні після проведення громадських слухань розміщується у приміщенні сільської, селищної, міської ради на інформаційному стенді (дошці оголошень) із забезпеченням вільного доступу громадян до нього.
Громадські слухання відбуваються у відкритому режимі, проводиться їх веб-трансляція, відео- та/або аудіозапис.
Сканована копія протоколу, відеозапис та стенограма громадських слухань розміщуються на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації у відповідному розділі у двотижневий строк, але не пізніше ніж оприлюднення результатів розгляду пропозицій (зауважень) громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до процедури громадських обговорень.
Оригінальний примірник протоколу громадських слухань зберігається замовником розроблення містобудівної документації протягом п`яти років і має бути доступним для ознайомлення громадськості.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 555, затверджений замовником розроблення містобудівної документації протокол громадських слухань є підставою для коригування розробником проекту містобудівної документації на місцевому рівні виключно щодо поданих пропозицій (зауважень) громадськості в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам і будівельним нормам.
Розробник проекту містобудівної документації протягом одного місяця з дати проведення громадських слухань вносить відповідні коригування до проекту відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
За зверненням розробника містобудівної документації замовник розроблення містобудівної документації на місцевому рівні може продовжити строк коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні, але не більше ніж на строк дії чинного договору з розробником містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідно до пункту 14 Порядку №555, затвердження містобудівної документації на місцевому рівні без проведення громадських слухань проектів такої документації забороняється. Протокол громадських слухань проекту містобудівної документації є невід`ємною складовою зазначеної документації.
Відповідно до пункту 17 Порядку №555, громадські слухання можуть бути визнані такими, що не відбулися, у разі порушень вимог цього Порядку та законодавства, зокрема через: безпідставне повернення пропозицій (зауважень), нездійснення реєстрації, невчасну реєстрацію або неправомірну відмову в реєстрації пропозицій (зауважень); недотримання посадовими особами встановлених строків під час організації та проведення громадських слухань; неоприлюднення, невчасне оприлюднення чи оприлюднення не в повному обсязі документів, передбачених для оприлюднення, під час громадських слухань; необґрунтовану відмову щодо врахування пропозицій (зауважень) у рамках громадських слухань; недотримання вимог цього Порядку щодо перевірки приналежності учасників громадських слухань до відповідної території та їх представництва; прийняття рішення під час громадських слухань щодо визнання їх такими, що не відбулися; інші дії чи бездіяльність, що порушують вимоги законодавства про проведення громадських слухань.
Рішення про визнання громадських слухань такими, що не відбулися, може бути прийняте шляхом голосування учасників громадських слухань (не менше ніж дві третини голосів учасників громадських слухань) або замовником розроблення містобудівної документації.
Громадські слухання можуть бути визнані такими, що не відбулися, у судовому порядку.
Згідно з пунктом 19 Порядку № 555, у разі коли громадські слухання визнано такими, що не відбулися, або вони не були проведені у визначені в інформаційному повідомленні дату, час і у визначеному місці із встановлених цим Порядком причин, замовник розроблення містобудівної документації призначає повторні громадські слухання, про що повідомляє на своєму офіційному веб-сайті не пізніше ніж за п`ять робочих днів.
Зі змісту вищенаведених норм можна встановити, що громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться шляхом оприлюднення таких проєктів, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій, а також шляхом безпосереднього подання пропозицій громадськістю до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації.
Цей висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою зокрема, у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 695/725/15-а, від 19 вересня 2018 року у справі № 463/1230/16-а, від 19 червня 2019 року у справі № 815/1884/18, від 13 березня 2020 року у справі № 320/6466/18.
У цій справі суд також враховує Рекомендацію № R(87)16 Комітету міністрів Ради Європи щодо адміністративних процедур, які зачіпають велику кількість осіб (прийнято Комітетом міністрів 17 вересня 1987 року) (Recommendation №. R (87) 16 on administrative procedures affecting a large number of persons)), що визначає такі принципи прийняття адміністративних актів, що мають вплив на велику кількість осіб, зокрема:
- пропозиція прийняття відповідного акта повинна бути донесена до зацікавлених осіб у доступній та відкритій формі і таким чином, щоб це забезпечувало поінформованість зацікавлених осіб про можливий вплив від прийняття акта на їх права, свободи та інтереси;
- беручи до уваги об`єкт та наслідки пропонованого адміністративного акта, статус або кількість зацікавлених осіб, компетентний орган може прийняти рішення про те, що процедура участі триватиме за однією або кількома з таких форм: a) письмові спостереження; b) приватні чи публічні слухання; c) представництво в дорадчому органі компетентного органу;
- адміністративний акт повинен бути доведений до відома громадськості та відповідне повідомлення повинно містити інформацію про основні висновки, що випливають із процедури прийняття акта; мотиви прийняття адміністративного акта; інформацію про способи заперечення проти прийняття адміністративного акта та строк, протягом якого вони повинні бути використаним.
Таким чином, громадські слухання відбуваються з метою врахування громадських інтересів при розробленні містобудівної документації і вважаються належно організованими за наступних умов: оприлюднено інформацію про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у відповідному проекті із вказівкою на строк для подання таких пропозицій особами, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації; безпосереднє подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
Як встановлено судом, питання проведення громадських слухань при затвердженні спірного ДПТ вже було предметом дослідження у справі №380/2865/25, в якій рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №380/2865/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2025 року, відмовлено у задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу «Ринок Кам`янка-Бузька» до Кам`янка-Бузької міської ради про визнання громадських слухань такими, що не відбулись.
Зокрема, при розгляді даної справи суди дійшли висновку, що міською радою дотримано вимоги пункту 8 Порядку №555 під час розміщення інформаційного повідомлення про проведення громадських слухань, а також приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо відкритості та наявності у відкритому доступі матеріалів проекту детального плану території для ознайомлення учасниками громадського слухання. Вказано, що детальний план території, за своїм змістом і наслідками може зачіпати інтереси значно ширшого кола осіб, що обумовлює необхідність забезпечення участі у громадських слуханнях більшої кількості членів Кам`янка-Бузької громади, а не лише мешканців АДРЕСА_3 в м. Кам`янка-Бузька. Констатовано відсутність порушень при формуванні складу погоджувальної комісії та виконання міською радою вимог Порядку №555 щодо проведення громадських слухань з приводу проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Судами також не встановлено наявність порушень порядку проведення громадських слухань від 26.01.2025 щодо проєкту містобудівної документації, передбачених у пункті 17 Порядку №555, які би могли бути підставою для визнання їх такими, що не відбулися.
Отже, вказані обставини щодо правомірності проведення громадських слухань. встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №380/2865/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2025 року, а тому такі обставини не підлягають доведенню в силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З наведених підстав дослідженню не підлягають і доводи позивача щодо недотримання вимог Порядку №555 щодо перевірки приналежності учасників громадських слухань до відповідної території та їх представництва, оскільки вказане питання було вже предметом дослідження у вищезазначеній справі, а також порушення відповідачем приписів постанови Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» в частині проведення громадських слухань.
Доводи позивача про те, що у справі №380/2865/25 суд досліджував дотримання відповідачем вимог Порядку №555 при проведенні громадських слухань від 26.01.2025, а в даній справі позивач також покликається на порушення приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» суд оцінює критично, оскільки зміст заявлених позивачем порушень є ідентичним. Окрім цього, пп. 13 п. 43 Порядку 926 передбачає, що організація замовником проведення за участю розробника громадського обговорення проекту містобудівної документації включає власне і проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 555 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 41, ст. 1669; 2022 р., № 85, ст. 5276).
Щодо доводів позивача про те, що на сайті Кам`янка-Бузької міської ради розміщено два варіанти ДПТ, то суд враховує заперечення відповілача, що для обговорення на громадських слуханнях був представлений початковий варіант ДПТ, який після обговорення, внесення пропозицій громадськості та врахування таких пропозицій зазнав змін, тому відповідно на сайті міської ради розміщений і кінцевий варіант, який був затверджений з дотриманням процедури громадських слухань та процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості.
Щодо твердження позивача про необгрунтовану відмову щодо врахування пропозицій (зауважень) у рамках громадських слухань, то дане твердження спростовується матеріалами справи, оскільки відповідно до положення 2.2 ч. 7 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які передбачають, що для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія, яка відповідно і розглядає всі пропозиції та зауваження. Така погоджувальна комісія була утворена і за результатами роботи комісії було рекомендовано скерувати пропозиції та зауваження проектній організації для врахування їх в детальному плані територій. При цьому, за змістом протоколу засідання погоджувальної комісії від 31.01.2025 всі рішення проголосовані одноголосно, в тому числі представниками громадськості.
Щодо порушення відповідачем вимог ст.72 Закону України «Про адміністративну процедуру», то відповідно до частини 1 статті 1 цей Закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів. Водночас предметом оскарження в даній справі є нормативно-правовий акт містобудівної документації.
Надаючи оцінку доводам позивача про відсутність у приватного підприємства «ТОР» правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 суд зазначає, що такі доводи грунтуються на висновку про відсутність у позивача рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 площею 0,52 га, місце розташування: Львівська область, Кам`янка-Бузький р-н, м. Кам`янка Бузька, вулиця Тютюнника, 7 у постійне користування, яке є належним правовстановлюючим документом, а державний акт на право постійного користування землею серія І-ЛВ № 000856 на іншу адресу - м. Кам`янка-Бузька по вул. Перемоги, 1 не є правовстановлюючим документом в силу вимог частини першої статті 328 Цивільного кодексу України та положень статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно а та їх обтяжень».
Суд погоджується з доводами позивача про те, що державний акт на право постійного користування не має самостійного юридичного значення, однак такий акт посвідчує відповідне право. Як з`ясовано судом, державний акт на право постійного користування землею серія І-ЛВ № 000856 від 14.12.1998 року, оформлений на ПП «Тор» на земельну ділянку за адресою: м. Кам`янка-Бузька, вул. Перемоги, 1, виданий на підставі рішення виконавчого комітету Кам`янка-Бузької міської ради народних депутатів від 23.01.1998 № 14 «Про надання права постійного користування земельною ділянкою під базар в м. Кам`янка-Бузька». Так, відповідно до рішення виконавчого комітету Кам`янка-Бузької міської ради народних депутатів від 23.01.1998 №14 «Про надання права постійного користування земельною ділянкою під базар в м. Кам`янка-Бузька» у зв`язку з передачею базарного комплексу ТзОВ «АТЕК» м. Кам`янка-Бузька по АДРЕСА_3 власнику ПП «ТОР» ОСОБА_4, виконком міської ради вирішив надати право постійного користування земельною ділянкою площею 0,52 га виділеною під влаштування ринку в АДРЕСА_3 ОСОБА_4 власнику ПП «ТОР» та зобов`язано ОСОБА_4 у двомісячний термін з дня прийняття рішення замовити в земельно-кадастровому відділі земельних ресурсів виготовлення державного акту на право постійного користування. На підставі рішення виконкому Кам`янка-Бузької міської ради народних депутатів від 23.01.1998 №14, видано державний акт на право постійного користування землею серії І-ЛВ №000856 14 грудня 1998 р. приватному підприємству «ТОР» м. Кам`янка-Бузька АДРЕСА_4, про те, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 0,5200 га землі в межах згідно з планом землекористування для будівництва приватного ринку та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 123 №53. Водночас правомірність прийняття вказаного рішення виконавчого комітету Кам`янка-Бузької міської ради народних депутатів від 23.01.1998 №14 і видання на його підставі відповідного державного акту не є предметом спору в даній справі, а тому не підлягає правовій оцінці в межах розгляду цього позову. При цьому суд вважає нерелевантними покликання позивача на судову практику щодо нікчемності такого акта, зокрема, Постанову ВП ВС від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, оскільки визначальним у вказаних справах була позиція про відсутність необхідності оскаржувати окремо державний акт при оскарженні рішення про передачу земельної ділянки, так як підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку. Такий акт лише посвідчував відповідне право та не мав самостійного юридичного значення, а тому вимога про його скасування не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.
Надаючи оцінку доводам позивача про те, що ТОВ «ЦЕНТР ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ» розробляло розділ ДПТ «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» без будь-якого погодження з ГУ ДСНС України у Львівській області, на власний розсуд, суд враховує доводи представника вказаного товариства про те, що отримання завдання на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) згідно з ДБН Б.1.1-5 та ДБН В.1.2-4 передбачено для такої містобудівної документації, як генеральний план населеного пункту. Детальний план території уточнює положення генерального плану населеного пункту, а після затвердження стає його частиною. Таким чином, усі необхідні вихідні дані, які потрібно враховувати при розробленні детального плану території містяться в завданні, яке видається при розробленні генерального плану населеного пункту та відповідних державних будівельних норм. При цьому, на засіданні погоджувальної комісії від 31.01.2025 був присутнім начальник 18 Державної пожежно-рятувальної частини 10 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області Могиляк Б.І.
Доводи позивача про поширену практику та бажання встановлення земельного сервітуту для позивача на спірній земельній ділянці, можливість чого передбачена ст.99 Земельного кодексу України суд не заперечує, однак такі доводи не можуть бути підставою для визнання нечинним оскаржуваного рішення.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» № 303-A, пункт 29).
Правовий висновок щодо достатності та допустимості доказів, на підставі яких судам необхідно встановлювати обставини справи, міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 826/19448/16, від 29 грудня 2020 року у справі № 1540/4556/18.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 804/639/18, від 13 жовтня 2021 року у справі № 640/21854/18та від 27 вересня 2022 року у справі N°320/1510/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; одним з критеріїв, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
З наведеного суд зазначає, що решта доводів позивача про порушення процедури, зокрема, ненадання доступу до матеріалів Генерального плану, порушення складу учасників узгоджувальної комісії, відсутність таблиці з пропозиціями (зауваженнями) та відповіді щодо їх врахування чи неврахування (з обґрунтуваннями), за встановлених судами обставин у цій справі, не призвела до порушення права позивача на участь у публічному розгляді та обговоренні проекту містобудівної документації, а тому не мали впливу на суть прийнятого відповідачем рішення.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.09.2023 у справі №380/14969/21.
Суд наголошує, що за змістом протоколу засідання погоджувальної комісії від 31.01.2025 всі рішення проголосовані одноголосно, в тому числі представниками громадськості, які при вказаному складі в 11 осіб становили більшість - 6 осіб.
З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про те, що доводи позивача не свідчать про те, що допущені під час громадського обговорення проекту детального плану процедурні порушення мали наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача й унеможливлювали прийняття відповідачем спірного рішення.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень або визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Отже, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Отже, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.
Відтак, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи щодо особа дійсно має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду; порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально вираженого права чи інтересу особи, яка стверджує про їх порушення; вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача; під час розгляду кожної справи суд повинен встановити, чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання адміністративного судочинства.
Вищенаведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, що міститься у постанові від 10 квітня 2012 року у справі № 21-1115во10, та Верховного Суду, викладеною у постановах від 2 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 7 листопада 2018 року у справі № 804/6859/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 10 лютого 2021 року у справі № 640/14623/20, від 18 березня 2021 року у справі № 826/3932/17, від 31 березня 2021 року у справі № 640/21611/19, від 19 травня 2021 року у справі № 826/13229/16, від 21 грудня 2021 року у справі № 370/2759/18, від 14 лютого 2022 року у справі № 210/3729/17 та від 28 липня 2022 року у справі № 640/31850/20.
Своє порушене право позивач обгрунтовує наявністю безпосереднього правового інтересу, оскільки ДПТ розроблялося саме щодо території, розташованої за адресою: Львівська область, Львівський р-н, місто Кам`янка-Бузька, АДРЕСА_3 та передбачає демонтаж існуючих тимчасових споруд (надалі також -ТС), котрі належать членам кооперативу та в котрих вони здійснюють свою господарську діяльність, а кооператив створено саме з метою захисту прав та інтересів його членів.
Отже, всі доводи позивача про порушення його права фактично зводяться до того, що спірним ДПТ передбачено демонтаж існуючих тимчасових споруд, котрі належать членам кооперативу та в котрих вони здійснюють свою господарську діяльність, а тому в подальшому вони будуть позбавлені можливості займатися підприємницькою діяльністю та отримувати дохід.
Суд зазначає, що дійсно за умовами детального плану території, який затверджений оскаржуваним рішенням в межах ділянки проектування передбачено демонтаж існуючих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (арк 12 ДПТ). Водночас детальний план територій - це містобудівна та землевпорядна документація місцевого рівня, що деталізує генплан населеного пункту, визначає планувальну організацію, функціональне призначення, просторову композицію та параметри забудови кварталу або мікрорайону і такий план не є підставою для вчинення дій по демонтажу тимчасових споруд, а лише визначає можливість такого демонтажу. Підставами для демонтажу тимчасових споруд (ТС) є їх самовільне розміщення (без паспорта прив`язки), закінчення строку дії договору оренди землі або паспорта, порушення вимог містобудівної документації та нецільове використання. Демонтаж проводиться після припису комісії у разі ігнорування вимог про добровільне усунення порушень, а тому визнання нечинним ДПТ, який не передбачає розміщення тимчасових споруд, жодним чином не вплине на реалізацію дій по демонтажу ТС у випадку наявності діючим законодавством підстав.
З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про те, що саме по собі порушення порядку проведення громадського обговорення щодо розроблення детального плану території для будівництва об`єкту торгівлі на земельній ділянці ПП «ТОР» не може бути підставою для скасування такого рішення, а інших належних доказів, які б свідчили про те, що прийняте рішення є протиправним або порушує законні права і інтереси позивача до суду не надано, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до наведених вимог відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, спростовано позовні вимоги та аргументи позивача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295-297, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
в и р і ш и в:
в задоволенні позовних вимог Обслуговуючого кооперативу "РИНОК КАМ`ЯНКА-БУЗЬКА" до Кам`янка-Бузької міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ» та Приватного підприємства «ТОР» про визнання протиправним та скасування рішення Кам`янка-Бузької міської ради від 29 квітня 2025 р. № 25 "Про затвердження детального плану території для будівництва об`єкту торгівлі на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні з кадастровим номером 4622110100:01:009:0010 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька та земельній ділянці, яка знаходиться в оренді з кадастровим номером 4622110100:01:009:0006 по АДРЕСА_5, м.Кам`янка-Бузька"- відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293,295 - 297 КАС України. із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.11.2026.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна
Судове рішення № 141399350, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/21868/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: