Рішення № 141399182, 10.11.2026, Львівський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
10.11.2026
Номер справи
380/19692/26
Номер документу
141399182
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 рокусправа № 380/19692/26м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в органах та підрозділах цивільного захисту, зокрема у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, та на цей час є звільненим зі служби. Протягом періоду служби з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідач не нараховував та не виплачував йому індексацію грошового забезпечення у належному обсязі, оскільки помилково вважав місяцем підвищення посадового окладу (базовим місяцем) січень 2016 року та червень 2015 року замість січня 2008 року.

Представник позивача звернулася до відповідача із заявою та адвокатським запитом про нарахування і виплату належних сум індексації грошового забезпечення за спірний період. Листом від 30 липня 2026 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області відмовило у проведенні нарахування та виплати, мотивуючи відмову положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів, згідно з якою обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починається з січня 2016 року, а також фактом присвоєння позивачу вищого спеціального звання у червні 2015 року та відсутністю достатніх кошторисних асигнувань.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує державні соціальні гарантії щодо підтримання купівельної спроможності заробітної плати (грошового забезпечення), гарантовані статтями 17, 43 Конституції України, Законом України Про індексацію грошових доходів населення, Порядком № 1078, а також суперечить обов`язковій судовій практиці Верховного Суду щодо застосування січня 2008 року як єдиного правомірного базового місяця індексації грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу за період до 01 березня 2018 року.

Крім того, позивач наполягає на необхідності здійснення одночасної виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44 та стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення на підставі Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати № 2050-III. Разом із адміністративним позовом позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою від 22 вересня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами (у письмовому провадженні).

05 жовтня 2026 року від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач повністю заперечує проти позовних вимог.

Відповідач обґрунтовує свої заперечення тим, що індексація грошового забезпечення проводилася у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та роз`яснень Міністерства соціальної політики України, якими базовим місяцем для нарахування індексації грошових доходів визначено січень 2016 року. Відповідач вказує, що з 01 грудня 2015 року по 01 березня 2018 року посадові оклади осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту не змінювалися, а перегляд постійних складових відбувся відповідно до пункту 3 постанови КМУ № 1013. Крім того, відповідач стверджує, що для ОСОБА_1 індивідуальним місяцем підвищення грошового забезпечення був червень 2015 року (присвоєння вищого спеціального звання), у 2017 році видатки на індексацію взагалі не передбачалися кошторисом, а правові підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів за Законом № 2050-III відсутні.

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 з 20 травня 2013 року наказом ДСНС України № 236 о/с призначений на посаду до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, де безпосередньо проходив службу цивільного захисту, у тому числі протягом спірного періоду - з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.

Наказом Головного управління ДСНС України у Львівській області від 08 лютого 2019 року № 39 о/с майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 з 15 лютого 2019 року переведено для подальшого проходження служби до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.

У подальшому наказом Головного управління ДСНС України у Тернопільській області від 30 квітня 2026 року № 212 ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту у запас за підпунктом б пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (за станом здоров`я), припинено виконання обов`язків за посадою, знято з усіх видів забезпечення та виключено з кадрів ДСНС України.

Згідно з наданою відповідачем довідкою про види грошового забезпечення, що було нараховано та виплачено ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 15 лютого 2019 року (від 27 липня 2026 року № 153-ДВ/58 07), позивачу за спірний період із 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року нараховувалося та виплачувалося щомісячне грошове забезпечення, до складу якого входили: посадовий оклад (1200,00 грн), оклад за спеціальним званням (125,00 грн), надбавка за вислугу років (331,25 грн), надбавка за ризик (165,63 грн / 331,25 грн), надбавка за класну кваліфікацію, надбавка за особливості проходження служби, премія щомісячна та інші одноразові виплати.

Водночас у зазначеній довідці у графі Індексація за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року зафіксовано:

у січні, лютому, березні, травні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2016 року - нарахування та виплата індексації не здійснювалися (0,00 грн);

у квітні 2016 року виплачено індексацію в розмірі 167,50 грн;

у червні 2016 року виплачено індексацію в розмірі 168,07 грн;

протягом усього 2017 року (з січня по грудень включно) та в січні і лютому 2018 року - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення не здійснювалися взагалі (0,00 грн).

24 липня 2026 року представник позивача направила до Головного управління ДСНС України у Львівській області заяву та адвокатський запит про надання деталізованої довідки про грошове забезпечення позивача помісячно за період з 01 січня 2016 року по 15 лютого 2019 року та про нарахування і виплату невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

Листом від 30 липня 2026 року № 58 01-5895/58 07 відповідач повідомив позивача про відмову у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за спірний період із застосуванням базового місяця січень 2008 року. Головне управління зазначило, що нарахування індексації проводилося з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 (яка визначила січень 2016 року місяцем початку обчислення індексу споживчих цін), а також що для позивача базовим місяцем у грудні 2015 року був червень 2015 року (у зв`язку із присвоєнням вищого спеціального звання), при цьому у 2017 році індексація не нараховувалася у зв`язку з відсутністю кошторисних асигнувань відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України.

Незгода позивача із відмовою відповідача у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, а також невиплата сум грошової компенсації ПДФО та компенсації втрати частини доходів за весь час затримки розрахунку стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Правові та організаційні засади проходження служби цивільного захисту регламентовані Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до статті 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частинами другою та третьою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін встановлені Законом України від 03 липня 1991 року № 1282-XII Про індексацію грошових доходів населення (далі Закон № 1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до статті 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05 жовтня 2000 року № 2017-III закріплено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Згідно зі статтею 19 цього ж Закону державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.

Згідно з абзацом другим пункту 4 Порядку № 1078 оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Суд наголошує, що підставою для зміни базового місяця індексації законодавець імперативно визначає саме факт підвищення тарифних ставок (посадових окладів) за відповідною посадою, а не зміну загального розміру нарахованого доходу за рахунок окремих доплат, премій чи інших змінних надбавок.

Схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова № 1294), яка набрала чинності 01 січня 2008 року.

У період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб) посадові оклади осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту нормативно-правовими актами Уряду взагалі не змінювалися та не підвищувалися.

Суд відхиляє посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів як на підставу для визначення базовим місяцем індексації січня 2016 року.

Указане питання було предметом дослідження Верховним Судом, у постанові від 19 травня 2022 року у справі № 380/11904/21 де суд вказав, що Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 посадові оклади військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу не підвищувалися.

Пункт 3 Постанови № 1013, яким передбачалося підвищення заробітної плати за рахунок перегляду розмірів надбавок, доплат та премій для працівників бюджетної сфери, не може бути підставою для зміни базового місяця для проведення індексації особам рядового і начальницького складу, оскільки норма пункту 5 Порядку № 1078 прямо пов`язує зміну базового місяця виключно з фактом підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

Оскільки посадові оклади військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу за період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року залишалися незмінними, єдиним законним та правомірним базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року є січень 2008 року.

Крім того, суд відхиляє покликання відповідача на те, що базовим місяцем для позивача є червень 2015 року у зв`язку з присвоєнням вищого спеціального звання. Присвоєння чергового спеціального звання та пов`язане з цим збільшення окладу за спеціальним званням є індивідуальною обставиною проходження публічної служби конкретною особою і не є підвищенням тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, а тому відповідно до прямої імперативної вказівки пункту 5 Порядку № 1078 не змінює та не може змінювати базового місяця індексації для цілей обчислення індексу споживчих цін.

Суд також не бере до уваги доводи відповідача щодо обмеженості бюджетного фінансування у 2017 році та приписів статті 51 Бюджетного кодексу України, оскільки відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Кечко проти України від 08 листопада 2005 року, Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року) реалізація закріплених законом прав і соціальних гарантій громадян не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань або наявності коштів у державному бюджеті. Державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів для виправдання невиконання своїх юридичних зобов`язань.

З огляду на викладене, бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січень 2008 року є протиправною, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб (Порядок № 44):

Згідно з пунктом 1 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі - Порядок № 44), цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних особами рядового і начальницького складу ДСНС у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби.

Відповідно до пунктів 2, 3 та 5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами, що утримують осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, пов`язаних з утриманням податку з доходів фізичних осіб. Виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі утриманого податку.

Оскільки індексація грошового забезпечення є складовою частиною належного особі грошового забезпечення, нарахування та виплата сум індексації на виконання судового рішення тягне за собою імперативний обов`язок відповідача нарахувати та виплатити зазначені суми з одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Щодо вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (Закон № 2050-III):

Вирішуючи позовні вимоги в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів за весь період затримки виплати індексації по день фактичної виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - Закон № 2050-III), суд керується такими висновками:

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі розуміються грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення) разом із сумою індексації.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Пунктом 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159), передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Згідно з абзацом восьмим пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що індексація є невід`ємною частиною заробітної плати (грошового забезпечення), спрямованою на підтримання реального життєвого рівня в умовах зростання споживчих цін, а тому у разі затримки її виплати на один і більше календарних місяців громадянин набуває безумовного права на компенсацію інфляційних втрат.

Суд враховує сталі правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19, від 29 квітня 2021 року у справі № 240/6583/20, від 21 березня 2023 року у справі № 620/7687/21, а також у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16 та Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17 і від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17:

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-III дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Використане у статті 3 Закону № 2050-III формулювання щодо обчислення компенсації як добутку нарахованого, але не виплаченого грошового доходу означає, що має існувати грошовий дохід, який підлягав обов`язковому нарахуванню відповідно до закону, зокрема й такий, обов`язок нарахування якого підтверджено у судовому порядку.

У випадку тривалої бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, особа має право на компенсацію втрати частини доходів за весь період затримки за умови зобов`язання органу здійснити донарахування належних громадянину сум.

Затримка у виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за 2016-2018 роки триває вже понад вісім років. Невиплата цих сум у встановлені законом строки призвела до суттєвого знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в Україні.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 КАС України є ефективний захист прав та інтересів особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Застосування положень статей 9 та 245 КАС України у взаємозв`язку зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає надання повного відновлення порушеного права, що виключає необхідність штучного покладення на позивача обов`язку повторного звернення до суду після проведення фактичних нарахувань відповідачем.

З огляду на встановлений факт протиправної невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, суд доходить переконання, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, нарахованої на суму невиплаченої індексації, за весь час затримки розрахунку по день фактичної виплати заборгованості включно.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач обов`язку доказування правомірності своєї бездіяльності щодо невиплати індексації грошового забезпечення з належного базового місяця (січень 2008 року) та ненарахування компенсації втрати частини доходів не виконав. Доводи відзиву повністю спростовані вимогами Законів України № 1282-XII, № 2050-III, нормами Порядків № 1078, № 159, № 44 та обов`язковою судовою практикою Верховного Суду.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Оцінивши наявні письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення адміністративного позову.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі закону, судовий збір при зверненні до суду не сплачувався, а відповідачем понесення судових витрат не заявлялося, тому судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 14, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів (базового місяця), - січень 2008 року.

3. Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (79008, Львівська область, м. Львів, вул. Підвальна, буд. 6; код ЄДРПОУ: 38627339) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

5. Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (79008, Львівська область, м. Львів, вул. Підвальна, буд. 6; код ЄДРПОУ: 38627339) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

6. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 листопада 2026 року.

Суддя О.І. Коморний

Часті запитання

Який тип судового документу № 141399182 ?

Документ № 141399182 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141399182 ?

Дата ухвалення - 10.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141399182 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141399182 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141399182, Львівський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141399182, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141399182 відноситься до справи № 380/19692/26

Це рішення відноситься до справи № 380/19692/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141361061
Наступний документ : 141399183