Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року Київ справа №320/788/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Згурівської селищної територіальної громади до Згурівської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Згурівської селищної ради та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнати протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Згурівської селищної територіальної громади до Згурівської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Згурівської селищної ради та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Згурівської селищної ради №87 від 16.03.2021 «Про розгляд заяви ФОП ОСОБА_1 щодо розміщення групи з двох тимчасових споруд» щодо надання дозволу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на розміщення групи з двох тимчасових споруд для здійснення торгівельної діяльності на земельній ділянці, що перебуває в її користуванні на праві суборенді згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.11.2020 індексний номер 230963772 місце розташування якої відповідно до Паспорту прив`язки ТС: АДРЕСА_1 .
- визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Згурівську селищну раду вжити заходів щодо анулювання паспорту прив`язки на групу з двох тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 , реєстраційний №7, виданий ФОП ОСОБА_1 05.03.2021.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує відсутністю правових підстав для надання дозволу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на розміщення групи з двох тимчасових споруд для здійснення торгівельної діяльності.
За час розгляду справи відповідачем не було надано відзиву на позовну заяву.
Також, своїх пояснень щодо обставин справи не було надано третіми особами.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, встановлено, що рішенням виконавчого комітету Згурівської селищної ради «Про розгляд заяви ФОП ОСОБА_1 про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження щодо розміщення групи з двох тимчасових споруд» від 18.12.2020 № 7 ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження щодо розміщення групи з двох тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці з кадастровим номером 3221955100:01:010:0029, площею 0,006 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: по АДРЕСА_1 .
У подальшому, 05.03.2021, відділом містобудування, архітектури та інфраструктури Броварської РДА ФОП ОСОБА_1 видано паспорт прив`язки на групу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 7. Строк дії паспорта прив`язки до 05.03.2023.
Також, рішенням виконавчого комітету Згурівської селищної ради № 87 від 16.03.2021 «Про розгляд заяви ФОП ОСОБА_1 щодо розміщення групи з двох тимчасових споруд», ФОП ОСОБА_1 , надано дозвіл на розміщення групи з двох тимчасових споруд для здійснення торгівельної діяльності на земельній ділянці, що перебуває в її користуванні на праві суборенди згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.11.2020, індексний номер 230963772, місце розташування якої відповідно до Паспорта прив`язки ТС: по АДРЕСА_1 .
На підставі заяви ОСОБА_1 від 26.01.2023 строк дії паспорта прив`язки продовжено до 05.03.2025, про що зазначено в Журналі погодження паспортів прив`язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та рекламних носіїв відділу містобудування та архітектури під № 1 за 2023 рік.
Згідно зазначеного паспорта прив`язки провадження торгівельної діяльності ФОП ОСОБА_1 повинно здійснюватися у двох тимчасових спорудах, площею 18,70 м. кв. та 26,00 м. кв. відповідно.
Однак, згідно протоколу огляду від 23.10.2024, здійсненого в межах кримінального провадження № 4202411213 0000118, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 встановлено одноповерхову тимчасову споруду (ТС) прямокутної форми довжиною 9 метри та шириною 5,5 метри. Тобто, площа спірної тимчасової споруди по зовнішньому контуру складає 49,5 м.кв.
Зовнішні стіни вказаної тимчасової споруди оздоблені пластиковою вагонкою, дах виготовлено з металопрофілю, по центру облаштовано вхідні двері та праворуч від входу ТС мається металопластикове вікно. Внутрішній простір суцільний. Такий вигляд ТС суперечить вимогам ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також даних паспорту прив`язки № 3 від 05.03.2021.
Також встановлено, що підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1 здійснюється на земельній ділянці площею 0,0060 га з кадастровим номером 3221955100:01:010:0029, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначена земельні ділянка, передавалася в оренду гр. ОСОБА_2 згідно Договору оренди землі № 8 від 04.07.2018. У подальшому згідно Договору суборенди землі від 01.04.2020 орендарем є ОСОБА_1 .
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майном від 24.10.2024 власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221955100:01:010:0029 є Згурівська селищна територіальна громада.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ТС для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Зазначені вимоги кореспондуються із положеннями Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 (п. 1.4).
Законом визначений розмір ТС не більше 30 кв.м. з метою забезпечення можливості її переміщення без втрати цільового призначення і основних властивостей.
Вказане підтверджується також ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі», затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.01.2009 за № 4, де міститься визначення «малі архітектурні форми» - павільйони, кіоски, торгівельні намети, рундуки переважно збірно-розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або перголи), урни для сміття, а також різноманітні елементи декоративно-прикладного мистецтва (наприклад, скульптури, декоративні басейни, фонтани тощо).
«Павільйон» (відповідно до ДБН В.2.2-23:2009) - торговельний об`єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачем, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців.
Згідно паспорту прив`язки № 3, реєстраційний № 7 від 05.03.2021, виданого відділом містобудування, архітектури та інфраструктури Броварської РДА, 05.03.2021, площа торговельних павільйонів, складає: № 1 - 18,70 кв.м., № 2 - 26,00 кв.м. Водночас, цим же паспортом прив`язки передбачено, що торгівельні павільйони формують одне приміщення із суцільним фасадом, загальна площа якого складає 44,70 кв.м.
Однак, всупереч зазначеним вимогам законодавства, не дивлячись на те, у паспорті прив`язці фактично відображена одна споруда площа якої по зовнішньому контуру перевищує 30 м. кв., Рішенням № 87 від 16.03.2021, ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на розміщення стаціонарних ТС.
Разом з тим, у випадку, коли площа кожного торговельного павільйону підприємства за кресленням контурів не перевищує допустимі 30 м.кв., їх об`єднання (суміщення) не суперечить положенням ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», однак, стаціонарна тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності (павільйон) не може перевищувати 30 м.кв. саме по зовнішньому контуру, у т.ч. з урахуванням об`єднання (суміщення).
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.10.2023 у справі №440/7206/21.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.
За змістом положень статей 25, 26, 31, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження у галузі будівництва - щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій та вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування, а у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища - щодо здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Крім того, п. 44 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно до компетенції міських, селищних, сільських рад належить приймати рішення про встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Статтею 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об`єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів.
Статтею 5 цього Закону встановлено, що Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.
Статтею 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Згідно з ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
У ст. 13 вищезазначеного Закону міститься перелік об`єктів благоустрою населених пунктів, відповідно до пункту 1 частини першої якої до таких об`єктів, зокрема належать території загального користування: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово- паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; майдани, площі, бульвари, проспекти, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.
Згідно ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.
Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
Таким чином, Закон України «Про благоустрій населених пунктів» наділяє повноваженнями селищні ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів.
Статтею 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально- культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше ЗО квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Механізм розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності регулюється Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1330/20068 (далі - Порядок).
Пунктом 1.1 передбачено, що цей Порядок визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
Пунктами 2.1, 2.29 розділу II Порядку підставою для розміщення тимчасових споруд (далі - ТС) є паспорт прив`язки ТС.
Таким чином, всупереч вказаних вимог законодавства України враховуючи, що ТС, яка перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_1 перевищує визначений законом норми щодо площі по зовнішньому контуру, Згурівською селищною радою не здійснено владних управлінських функцій у сфері благоустрою громади, зокрема не вжито заходів щодо анулювання паспорту прив`язки та рішення, яким було надано дозвіл на розміщення ТС.
Згідно п. 1 Положення про виконавчий комітет Згурівської селищної ради - виконавчий комітет є виконавчим органом Згурівської селищної ради, який утворюється селищною. Радою на строк її повноважень. Організація діяльності виконавчого комітету ради визначається статутом Згурівської селищної ради, регламентом роботи селищної ради, та цим положенням, затвердженим рішенням сесії.
Виконавчий комітет Згурівської селищної ради є юридичною особою, має власну гербову печатку та інші реквізити.
Разом з тим, згідно зазначеного Положення, до повноважень виконавчого комітету не входить прийняття рішень щодо анулювання паспортів прив`язки та рішень, якими вони затверджені.
У той же час, відповідно до підпункту 10 п. 2.1. розділу 2 Положення про відділ містобудування та архітектури Згурівської селищної ради встановлено, що саме відділ містобудування та архітектури Згурівської селищної ради видає, призупиняє та анулює в установленому законодавством порядку паспорти прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
Згідно п. 1.1 Положення - відділ є структурним підрозділом Згурівської селищної ради та спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури, який проводить свою діяльність та забезпечує реалізацію місцевої політики у сфері містобудування та архітектури на території Згурівської селищної територіальної громади. Відділ не є окремою юридичною особою, має печатку зі своїм найменування та власні бланки.
Пунктом 1.2. Положення встановлено, що Відділ підконтрольний і підзвітний Згурівській селищній раді.
Пунктом 1.3. Положення передбачено, що Відділ підпорядковується, виконавчому комітету ради, селищному голові, заступнику селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, а з питань здійснення делегованих повноважень підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.
З огляду на викладене, належним відповідачем у даній справі є Згурівська селищна рада.
Щодо питання підстав представництва прокурором інтересів держави в суді у межах даної справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 5 КАС України, у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 КАС України).
Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 4 ст. 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 КАС України).
При цьому, відповідно до п.п. 3, 4 рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 інтереси держави можуть повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В їх основі є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування її економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
Тобто, Конституційний Суд України у вказаному рішенні визначив, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави.
Одночасно, згідно із вказаним рішенням Конституційного Суду України поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України та керуються у своїй діяльності, зокрема, Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Законом України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
Таким чином, Закон України «Про благоустрій населених пунктів» наділяє повноваженнями селищні ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).
Враховуючи вищевикладене, підставою для звернення прокурора до суду стало порушення вимог містобудівного законодавства щодо розміщення тимчасових споруд з перевищенням допустимих норм, а також нездійсненням Згурівською селищною радою своїх повноважень відповідно до вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
У даному випадку, як встановлено судом, порушення допущено Виконавчим комітетом Згурівської селищної ради, який є підрозділом Згурівської селищної ради, яка у свою чергу є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. Однак, у конкретній справі один і той же орган місцевого самоврядування може бути лише однією стороною або позивачем, або відповідачем, відтак позивач та відповідач збігаються в одній особі.
У зв`язку з тим, що Згурівська селищна рада у даному випадку може бути виключно відповідачем по справі, прокурор звернувся до суду самостійно як позивач в інтересах Згурівської селищної територіальної громади.
У постанові від 29 листопада 2022 року у справі № 240/401/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформулював висновки про те, що положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:
- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;
- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі, не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;
- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено.
Зокрема, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підгримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави; відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду, не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби, що беззаперечно становить суспільний інтерес.
Нездійснення суб`єктом владних повноважень наданих йому управлінських функцій у сфері благоустрою та невжиттям заходів із анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди та рішення, яким було надано дозвіл на розміщення ТС, вимагає втручання органів прокуратури.
Ураховуючи наведене, заступник керівника Броварської окружної прокуратури, реалізуючи надані законом представницькі повноваження, з метою захисту порушених інтересів держави у сфері благоустрою міста, правомірно звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Згурівської селищної ради вчинити певні дії, та реалізував покладені від імені держави повноваження по захисту державних інтересів і відповідно до ч. 5 ст. 53 КАС України.
Беручи до уваги встановлені судом наведені вище обставини, враховуючи, що відповідачем за час розгляду справи не було спростовано доводів позивача, суд доходить висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи, що позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати на його користь стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Згурівської селищної ради №87 від 16.03.2021 «Про розгляд заяви ФОП ОСОБА_1 щодо розміщення групи з двох тимчасових споруд» щодо надання дозволу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на розміщення групи з двох тимчасових споруд для здійснення торгівельної діяльності на земельній ділянці, що перебуває в її користуванні на праві суборенді згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.11.2020 індексний номер 230963772 місце розташування якої відповідно до Паспорту прив`язки тимчасової споруди: АДРЕСА_1 .
Визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Згурівську селищну раду (07600, Київська обл., Броварський р-н, селище Згурівка, вул. Українська, буд. 10; код ЄДРПОУ 04360296) вжити заходів щодо анулювання паспорту прив`язки на групу з двох тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 , реєстраційний №7, виданий фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 05.03.2021.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.
Судове рішення № 141398951, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/788/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: