Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
11 листопада 2026 року Київ №320/25222/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши клопотання про закриття провадження по адміністративній справі за позовом Преображенського Собору Української Православної Церкви, Управління Білоцерківської Єпархії Української Православної Церкви до Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа Релігійна організація «Управління Білоцерківської Православної Церкви (Православної Церкви України») про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, -
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Преображенського Собору Української Православної Церкви, Управління Білоцерківської Єпархії Української Православної Церкви до Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа Релігійна організація «Управління Білоцерківської Православної Церкви (Православної Церкви України»), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Білоцерківської міської Ради від 29.06.2023 № 4113-41-VІІІ «Про передачу в безоплатне користування релігійній організації «Управління Білоцерківської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)» майна».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано невідповідністю оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства.
Відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі.
Оцінюючи наявні у справі матеріали у розрізі такого клопотання відповідача, судом встановлено таке.
Ставлячи питання про визнання протиправним і скасування рішення Білоцерківської міської ради від 29 червня 2023 року №4113-41-VІІІ «Про передачу в безоплатне користування релігійній організації «Управління Білоцерківської Єпархії Української православної Церкви (Православної Церкви України) майна», позивачі у позовній заяві обґрунтовують свої вимоги тим, що оскаржуване рішення прийнято без врахування обставини про належність позивачам права користування нерухомим майном, а саме нежитловими будівлями: літ. А-2 Преображенський собор загальною площею 829,8 кв.м., та літ. Б-1 Нікольська церква загальною площею 83,3 кв.м. розташовані за адресою: Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вул. Млинова, будинок 10.
Відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із пунктами 1 та 2 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно- правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Статтею 19 КАС України визначено перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Так, згідно із пунктом 1 частини 1 вказаної статті, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 вказаного Кодексу).
Так, участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справи адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати у зв`язку з чим виник спір та на захист яких прав особа звернулася до суду.
Наведена правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року справа №809/1946/15.
З аналізу викладеного вбачається, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту майнових прав та інтересів.
Правовий статус міських рад визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Статтею 10 вказаного закону визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частини 3 та 5 статті 16 Закону ).
Згідно частини 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Так, частиною другою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Як вже зазначалось, ставлячи питання про визнання протиправним і скасування рішення Білоцерківської міської ради від 29 червня 2023 року №4113-41-VІІІ «Про передачу в безоплатне користування релігійній організації «Управління Білоцерківської Єпархії Української православної Церкви (Православної Церкви України) майна», Позивачі у позовній заяві обґрунтовують свої вимоги тим, що оскаржуване рішення прийнято без врахування обставини про належність позивачам права користування нерухомим майном, а саме нежитловими будівлями: літ. А-2 Преображенський собор загальною площею 829,8 кв.м., та літ. Б-1 Нікольська церква загальною площею 83,3 кв.м. розташовані за адресою: Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вул. Млинова, будинок 10.
З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що звернення позивачів із даним позовом пов`язане з необхідністю захисту їх речового права (права користування майном) у приватноправових відносинах, а відповідно, зазначені правовідносини не належить до сфери публічно-правових відносин.
Варто наголосити, що згідно пункту 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів.?
Стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
З огляду на викладене, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на повноваження адміністративних судів, визначені процесуальним законом, предмет та підстави позову, що розглядається, а також правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що позовну заяву не належить розглядати як в порядку адміністративного судочинства, оскільки на вирішення даного спору розповсюджується юрисдикція господарських судів.
Вказане, зокрема, підтверджується й тим, що рішенням Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі № 911/1404/23 було вирішено по суті позовні вимоги Управління Білоцерківської Єпархії Української Православної Церкви до Білоцерківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення № 3806-39-VIII Білоцерківської міської ради Київської області від 27.04.2023 року «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Білоцерківській Єпархії Української Православної Церкви», прийняття якого передувало прийняттю оскаржуваного рішення відповідача у даній справі, та було однією з передумов для його прийняття.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність визначених пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України підстав для закриття провадження у даній справі.
Керуючись статтями 238, 248, 256, 294 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі - задовольнити.
Закрити провадження у справі за позовом Преображенського Собору Української Православної Церкви, Управління Білоцерківської Єпархії Української Православної Церкви до Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа Релігійна організація "Управління Білоцерківської Православної Церкви (Православної Церкви України") про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування.
Роз`яснити позивачам, що даний спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Я.В. Горобцова
Судове рішення № 141398945, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/25222/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: