Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 року м. Київ справа №320/11900/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоус А.Ю. розглянув у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Меженська Кароліна Сергіївна звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16.08.2023 № 2949/5 Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської К.С, яким анульовано доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Меженській Кароліні Сергіївні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- зобов`язати Міністерство юстиції України поновити доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Меженській Кароліні Сергіївні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В обґрунтування позову зазначила, що оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, позивачка зауважила, що під час проведення камеральної перевірки суб`єктом владних повноважень не вживались заходи щодо перевірки порушень, які виявлено на підставі даних реєстру, у тому числі відповідачем не запитувались копії документів на паперових носіях, не взято до уваги пояснення суб`єкта перевірки, як наслідок, відповідачем зроблено хибні висновки про порушення позивачкою законодавства під час здійснення реєстраційних дій. Також ОСОБА_1 вказує на те, що у наказі відсутнє обґрунтування чому саме анулювання доступу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути застосовано. При цьому, визначаючи вид стягнення та анулюючи позивачці доступ до Державного реєстру прав, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у оскаржуваних наказах про застосування заходу стягнення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 02.07.2025 касаційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2024, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі № 320/11900/24 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 прийнято до провадження справу №320/11900/24, постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів (за потреби).
У судовому засіданні 30.10.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні 04.12.2025 судом постановлено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник Міністерства юстиції України надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що за результатами розгляду заяв про державну реєстрацію права власності: від 09.02.2022 № 50915115 (а також №50300191); від 10.02.2022 № 50929034 (а також №№ 49804198, 50010713); від 27.01.2022 №50656993 (а також № 50272977); від 14.01.2022 № 50399350 (а також № 48995832), позивачем порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127. Порушення полягали у здійсненні державної реєстрації прав без отримання з ЄДЕССБ відомостей про прийняття об`єктів в експлуатацію та присвоєння їм адрес, а також на підставі документів, що не дають змоги встановити набуття речових прав.
Аналогічно, за результатами розгляду заяви від 05.10.2021 № 48268017 (а також №45491511) позивачем порушено статті 3, 10, 18, 24 Закону та пункти 12, 40, 41 Порядку №1127, оскільки реєстрацію проведено за відсутності документів про прийняття об`єкта в експлуатацію, присвоєння йому адреси та документів, що підтверджують набуття речових прав.
Зважаючи на систематичність та повторюваність допущених порушень, а також враховуючи притягнення позивачки протягом останніх дванадцяти місяців до відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав (накази Мін`юсту від 07.11.2022 № 4972/5, від 23.11.2022 № 5227/5, від 27.02.2023 № 760/5, № 761/5) та анулювання такого доступу (накази Мін`юсту від 09.03.2023 № 923/5, від 22.03.2023 № 1067/5, від 01.05.2023 № 1551/5, від 05.07.2023 № 2481/5, від 07.07.2023 № 2504/5, від 21.07.2023 № 2638/5), відповідач вважає анулювання доступу позивачки до Державного реєстру прав пропорційним та єдиним можливим заходом реагування.
Таким чином, наказ Міністерства юстиції України від 16.08.2023 № 2949/5 Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни прийнято правомірно, обґрунтовано та пропорційно, з урахуванням неодноразових істотних порушень, допущених позивачем під час вчинення реєстраційних дій.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій додатково наголошено на обґрунтованості позовних вимог.
Представник Міністерства юстиції України подав заперечення на відповідь на відзив.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.
Відповідно до свідоцтва Міністерства юстиції України № 3993, виданого 29.05.2001, ОСОБА_1 надано право на зайняття нотаріальною діяльністю, зареєстровано приватну нотаріальну діяльність по Київському міському нотаріальному округу 28.10.2014 та видано реєстраційне посвідчення № 1471.
Наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2023 № 1854/7 Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни призначено проведення камеральної перевірки дотримання нею вимог законодавства під час проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за заявами №№ 50915115, 50300191, 50929034, 49804198, 50010713, 48268017, 45491511, 50656993, 50272977, 50399350, 48995832.
За результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської К.С. складено акт від 16.08.2023 №4543/19.1.1/23, в якому вказано, що під час розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50915115, №50300191, №50929034, №49804198, №50010713, №50656993, №50272977 приватним нотаріусом порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон №1952-IV), пунктів 12, 40, 41, 77, 78, 79 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553) (далі - Порядок № 1127), оскільки проведено державну реєстрацію прав:
без отримання відомостей з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - ЄДЕССБ) про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію та про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;
на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно;
Під час розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48268017, №45491511 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С. порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 41 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав:
без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;
без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;
на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно;
Під час розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50399350, №48995832 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С. порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав:
без отримання відомостей з ЄДЕССБ про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
На підставі акту від 16.08.2023 №4543/19.1.1/23 Міністерством юстиції України видано наказ від 16.08.2023 № 2949/5 Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 , яким анульовано позивачці доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Не погоджуючись з наказом від 16.08.2023 № 2949/5, позивачка звернулася до суду з даним позовом
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (стаття 1 Закону № 1952-IV).
Згідно зі статтею 6 Закону № 1952-IV організаційну систему державної реєстрації прав становлять:
1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;
2) суб`єкти державної реєстрації прав:
виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Відповідно до статті 7 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України:
1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав;
2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав;
3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем;
4) організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав;
5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;
6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;
7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;
8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;
9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;
9-1) надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав;
10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 2 частини першої статті 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державним реєстратором є нотаріус.
Згідно зі статтею 37-1 Закону № 1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.
За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.
У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.
Абзацом 2 частини 1 статті 37 Закону № 1952-IV визначено, що рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду.
Частиною другою статті 37-1 Закону № 1952-IV встановлено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:
1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав;
4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків.
Згідно з частиною 3 статті 37-1 Закону № 1952-IV технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону.
Відповідно до частини четвертої статті 37-1 Закону № 1952-IV порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 37-1 Закону № 1952-IV та частини четвертої статті 34-1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Кабінет Міністрів України постановою від 21 грудня 2016 року № 990 затвердив Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Порядок №990).
Вказаний Порядок визначає процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.
Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 990 Основними завданнями контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації є:
перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень;
запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів;
визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора;
аналіз практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації, надання відповідних узагальнених роз`яснень.
Підпунктами 4 та 5 пункту 4 Порядку № 990 визначено, що Контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом:
перевірки відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації;
моніторингу реєстраційних дій в реєстрах.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 990 під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації відповідні посадові особи Мін`юсту мають право доступу до реєстрів, зокрема до реєстраційних справ в електронній формі.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 990 камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За пунктом 10 Порядку № 990 у рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.
Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту (далі - комісія).
Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п`ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про проведення такої перевірки (пункт 11 Порядку № 990).
Пунктом 13-1 Порядку № 990 визначено, що результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписуються усіма членами комісії.
У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються:
дата проведення камеральної перевірки;
прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку;
підстава проведення камеральної перевірки;
опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акта);
пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акта).
В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 990 за результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.
Пунктом 16 Порядку № 990 визначено, що у разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін`юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або пункт 2 частини другої статті 34-1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У разі коли державним реєстратором є нотаріус, застосовується пункт 4 частини другої статті 37-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або пункт 4 частини другої статті 34-1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 990 результати проведення камеральної перевірки (акти/довідки про проведення камеральної перевірки, рішення Мін`юсту про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, нотаріуса до передбаченої законом відповідальності) зберігаються в Мін`юсті разом з іншими матеріалами такої перевірки.
Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності надсилає суб`єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін`юсту та акт про проведення камеральної перевірки в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації. У разі відсутності на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації інформації про електронну адресу чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту та акт про проведення камеральної перевірки в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса.
Рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду. (пункт 34 Порядку № 990).
В акті за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни від 16.08.2023, комісія зазначила таке:
а) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 09.02.2022 № 50915115, поданої Непогодовим Михайлом Миколайовичем в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю Дарунок Плюс приватним нотаріусом Меженською К.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.02.2022 № 63438679, на підставі якого відкрито розділ № 2581433880000 на нежитлову будівлю літ. Г, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, буд. 36-А (далі - Об`єкт), проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 46687105).
Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано: інформаційну довідку від 10.02.2022 НЖ-2022 № 174, видану комунальним підприємством Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації щодо відсутності реєстрації права власності на Об`єкт; довідку про показники об`єкта нерухомого майна від 01.02.2022 №838, виготовлену фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - Довідка № 838).
Вказано, що приватним нотаріусом Меженською К.С. при розгляді заяви порушено вимоги, оскільки проведено державну реєстрацію прав без отримання відомостей з ЄДЕССБ про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію та про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно.
б) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності №50300191 приватним нотаріусом Меженською К.С. прийнято відповідне рішення, відкрито розділ та проведено державну реєстрацію прав власності. До заяви було надано ідентичний пакет документів, як до попередньої заяви, у зв`язку з чим приватним нотаріусом допущено аналогічні порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку №1127.
в) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 10.02.2022 № 50929034, поданої Рейвах Тетяною Миколаївною в інтересах ТОВ Будіндустрія-Два приватним нотаріусом Меженською К.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.02.2022 № 63437062, на підставі якого відкрито розділ № 2581369080000 на будівлю водонапірної башти літ 2К, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 136 (далі - Об`єкт), проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 46685705).
Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано: - висновок щодо технічного стану об`єкта нерухомого майна від 10.11.2021 №531, виготовлений ТОВ Бюро Літер М; інформаційну довідку від 10.02.2022 НЖ-2022 № 172, видану комунальним підприємством Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації щодо відсутності реєстрації права власності на Об`єкт; довідку від 12.01.2022 №1/011222, видану товариству з додатковою відповідальністю Будіндустрія-Два щодо обліку Об`єкта на балансі підприємства.
Вказано, що приватним нотаріусом при розгляді вказаної заяви порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без отримання відомостей з ЄДЕССБ про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію та про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно.
г) за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію права власності №49804198, №50010713 приватним нотаріусом Меженською К.С. прийнято відповідні рішення, відкрито розділи та проведено державну реєстрацію прав власності та допущено аналогічні, як при розгляді попередніх заяв, порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127.
ґ) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 05.10.2021 № 48268017, поданої Бондаренко О.В. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Українська консалтингова компанія приватним нотаріусом Меженською К.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.10.2021 № 60912253, на підставі якого відкрито розділ № 2478009280000 на нежитлову будівлю літ А, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Об`єкт), проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 44443504).
Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано: довідку про показники об`єкта нерухомого майна від 29.09.2021 №651, виготовлену ФОП ОСОБА_2 (далі - Довідка №651); довідку про підтвердження поштової адреси від 29.09.2021 №651, виготовлену ФОП ОСОБА_2 (далі - Довідка); інформаційну довідку від 05.10.2021 НЖ-2022 № 1667, видану комунальним підприємством Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації щодо відсутності реєстрації права власності на Об`єкт.
З відомостей з Державного реєстру прав встановлено, що заявником до заяви не було подано, а позивачем не витребувано, документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
За висновком відповідача приватним нотаріусом при розгляді вказаної заяви порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 41 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно.
д) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності №45491511 приватним нотаріусом Меженською К.С. прийнято відповідне рішення, відкрито розділ та проведено державну реєстрацію прав власності та допущено аналогічні, як при розгляді попередньої заяви, порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 41 Порядку № 1127.
е) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 27.01.2022 № 50656993, поданої ОСОБА_3 приватним нотаріусом Меженською К.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.01.2022 № 63127434, на підставі якого відкрито розділ № 2568766180000 на нежитлову будівлю літ. А, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 в (далі - Об`єкт), проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 46411056).
Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано: інформаційну довідку від 28.01.2022 НЖ-2022 № 113, видану комунальним підприємством Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації щодо відсутності реєстрації права власності на Об`єкт; довідку про технічні показники об`єкта нерухомого майна та підтвердження поштової адреси від 30.09.2021 № 17/09, виготовлену фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (далі - Довідка № 17/09).
За висновком відповідача приватним нотаріусом при розгляді вказаної заяви порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав без отримання відомостей з ЄДЕССБ про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію та про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно.
є) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності №50272977 приватним нотаріусом Меженською К.С. прийнято відповідне рішення, відкрито розділ та проведено державну реєстрацію прав власності та допущено аналогічні порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127.
ж) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 14.01.2022 № 50399350, поданої ОСОБА_5 приватним нотаріусом Меженською К.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.01.2022 № 62887524, на підставі якого відкрито розділ № 2558445980000 на нежитлову будівлю літ. А, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (далі - Об`єкт), проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 46196361).
Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано: довідку про технічні показники об`єкта нерухомого майна від 17.11.2021 №231, виготовлену ФОП ОСОБА_6 ; інформаційну довідку від 13.01.2022 НЖ-2022 № 26, видану комунальним підприємством Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації щодо відсутності реєстрації права власності на Об`єкт.
За висновком відповідача приватним нотаріусом при розгляді вказаної заяви порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав без отримання відомостей з ЄДЕССБ про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію та про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
з) за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності №48995832 приватним нотаріусом Меженською К.С. прийнято відповідне рішення, відкрито розділ та проведено державну реєстрацію прав власності та допущено аналогічні, як при розгляді попередньої заяви, порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127.
В акті перевірки відповідачем зазначено про порушення позивачкою вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону № 1952-IV, пунктів 12, 40, 41, 77, 78, 79 Порядку № 1127 у редакції на час вчинення реєстраційних дій.
Суть порушень, за висновками відповідача, полягала у тому, що під час вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна позивачка провела державну реєстрацію прав: без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно.
Правовідносини щодо вчинення спірних реєстраційних дій регулюються Законом № 1952-IV та Порядком № 1127 у редакціях, чинних на час їх вчинення.
Відповідно до частин першої - третьої статті 3 Закону № 1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є:
гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;
обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;
2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав;
публічність державної реєстрації прав;
внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;
відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Частиною третьою статті 10 Закону № 1952-IV визначено, що державний реєстратор:
встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії;
під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.
Відповідно до частини п`ятої статті 18 Закону № 1952-IV у разі якщо державна реєстрація прав проводиться не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, державний реєстратор обов`язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав.
Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо особи, якій належить нерухоме майно на певному речовому праві, та щодо особи, яка набуває певних речових прав.
Згідно з абзацом другим частини шостої статті 18 Закону № 1952-IV перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі про її установчі документи, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.
Частиною восьмою статті 18 Закону № 1952-IV передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 1952-IV документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV підставами для відмови в державній реєстрації прав є:
подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;
подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1952-IV за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Відповідно до абзацу першого пункту 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
Згідно з абзацом другим пункту 12 Порядку № 1127 під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.
Пунктом 40 Порядку № 1127 встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.
Отже, державний реєстратор зобов`язаний перевірити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та встановити правові підстави їх набуття.
Щодо реєстраційних дій за заявами № 48268017 та № 45491511
Суд зазначає, що на час вчинення відповідних реєстраційних дій порядок державної реєстрації права власності на новозбудовані об`єкти нерухомого майна визначався пунктом 41 Порядку № 1127.
Відповідно до пункту 41 Порядку № 1127 у редакції, чинній на час вчинення реєстраційних дій, для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:
документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;
технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;
документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;
письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);
договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та перевіряє відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав.
У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.
Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, також не вимагається у разі, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.
У такому разі державний реєстратор відповідно до зазначених заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що згідно з вимогами законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє відсутність суперечностей між заявленою адресою та відомостями, що містяться в Єдиному реєстрі документів.
Водночас пунктом 42 Порядку № 1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:
1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;
2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав.
У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.
У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, пункт 42 Порядку № 1127 до спірних реєстраційних дій не застосовується, оскільки відповідні об`єкти нерухомого майна не належать до визначених цією нормою категорій.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 39 цього Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини п`ятої статті 39 цього Закону датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Відповідно до частини п`ятої статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється:
виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.
У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.
За рішенням Київської міської ради повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися органам, визначеним частиною другою статті 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ».
Отже, повноваження щодо присвоєння адреси належать визначеним законом суб`єктам.
Як установлено судом, за результатами розгляду заяви від 05.10.2021 № 48268017 приватним нотаріусом Меженською К.С. прийнято рішення від 12.10.2021 № 60912253 про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 .
До заяви долучено довідку про показники об`єкта нерухомого майна від 29.09.2021 № 651, довідку про підтвердження поштової адреси від 29.09.2021 № 651, виготовлені ФОП ОСОБА_2 , та інформаційну довідку КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 05.10.2021 щодо відсутності реєстрації права власності.
Зазначені документи не засвідчують прийняття об`єкта в експлуатацію та присвоєння йому адреси уповноваженим органом.
Позивачкою не отримано відповідних документів або відомостей з Єдиного реєстру документів, які підтверджували б прийняття об`єкта в експлуатацію.
Аналогічні порушення встановлено під час розгляду заяви № 45491511.
Довідки про технічні характеристики об`єкта та підтвердження поштової адреси не замінюють документів, передбачених пунктом 41 Порядку № 1127.
Отже, державну реєстрацію права власності за зазначеними заявами проведено з порушенням установленого порядку.
Щодо реєстраційних дій за заявами № 50915115, № 50300191, № 50929034, № 49804198, № 50010713, № 50656993, № 50272977, № 50399350 та № 48995832
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 509 внесено зміни до Порядку № 1127, якими, зокрема, виключено пункти 41 43 та визначено особливості державної реєстрації права власності на закінчені будівництвом об`єкти пунктами 77 81 цього Порядку.
Зазначені зміни набрали чинності 25.11.2021.
Відповідно до пункту 77 Порядку № 1127 у редакції, чинній на час вчинення відповідних реєстраційних дій, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.
Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
У разі коли закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, відомості про прийняття в експлуатації та про присвоєння адреси отримуються щодо будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об`єкт, а щодо відповідної складової частини будинку, будівлі, споруди - відомості про присвоєння адреси такій частині.
Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції проводиться також за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об`єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції.
Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку.
Відповідно до пункту 78 Порядку № 1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі прийняття його в експлуатацію до запровадження єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що є невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності, проводиться за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію такого об`єкта, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.
Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію будинку, будівлі, споруди, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва, що є складовою частиною такого будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, у разі прийняття відповідного будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об`єкт, в експлуатацію до запровадження єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що є невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності, але за умови наявності державної реєстрації права власності на інші складові частини у відповідному будинку, будівлі або споруді.
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.
Згідно з пунктом 79 Порядку № 1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.
Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Документ, що підтверджує присвоєння будинку, будівлі, споруді адреси, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва, що є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, у разі присвоєння відповідному будинку, будівлі або споруді, складовою частиною яких є такий об`єкт, адреси до застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, але за умови наявності державної реєстрації права власності на інші складові частини у відповідному будинку, будівлі або споруді.
Документ, що підтверджує присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, не вимагається у разі державної реєстрації права власності на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі прав.
У такому разі заявник у поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення його адреси.
Дія цього абзацу не застосовується, якщо у відомостях про місце розташування земельної ділянки відсутні всі необхідні реквізити адреси, передбачені частиною четвертою статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Отже, за відсутності відповідних відомостей у ЄДЕССБ державна реєстрація права власності могла проводитися за наявності документів та умов, передбачених пунктами 78-80 Порядку № 1127.
Як установлено судом, за заявою від 09.02.2022 № 50915115 щодо нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_4 , до Державного реєстру прав долучено інформаційну довідку КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 10.02.2022 № 174 та довідку про показники об`єкта нерухомого майна від 01.02.2022 № 838, виготовлену ФОП ОСОБА_2 .
Аналогічні документи використано під час розгляду заяви № 50300191.
За заявою від 10.02.2022 № 50929034 щодо будівлі водонапірної башти за адресою: АДРЕСА_5 , долучено висновок щодо технічного стану об`єкта від 10.11.2021 № 531, виготовлений ТОВ «Бюро Літер «М», інформаційну довідку БТІ від 10.02.2022 № 172 та довідку від 12.01.2022 № 1/011222 щодо обліку об`єкта на балансі ТДВ «Будіндустрія-Два».
Аналогічні порушення відповідачем встановлено за результатами розгляду заяв № 49804198 та № 50010713.
За заявою від 27.01.2022 № 50656993 щодо нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , долучено інформаційну довідку БТІ від 28.01.2022 № 113 та довідку про технічні показники об`єкта і підтвердження поштової адреси від 30.09.2021 № 17/09, виготовлену ФОП ОСОБА_4 .
Аналогічні порушення встановлено за заявою № 50272977.
За заявою від 14.01.2022 № 50399350 щодо нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , долучено довідку про технічні показники об`єкта від 17.11.2021 № 231, виготовлену ФОП ОСОБА_6 , та інформаційну довідку БТІ від 13.01.2022 № 26.
Аналогічні порушення встановлено за заявою № 48995832.
Як установлено судом, позивачкою перевірено наявність відповідних виконавців інвентаризаційних робіт у Реєстрі атестованих осіб, довідок та технічних паспортів.
Водночас відомостей про прийняття об`єктів в експлуатацію та присвоєння їм адрес з ЄДЕССБ позивачкою не отримано. Доказів звернення до відповідних органів державної влади чи органів місцевого самоврядування за документами, передбаченими пунктами 78 та 79 Порядку № 1127, матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що перевірка професійної атестації виконавців технічної інвентаризації не замінює отримання відомостей або документів, необхідних для державної реєстрації права власності.
Довідки ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_6 та інформаційні довідки КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» не є документами, що підтверджують присвоєння відповідним об`єктам нерухомого майна адрес уповноваженими органами.
Зазначені документи також не засвідчують прийняття відповідних об`єктів в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
Отже, проведення державної реєстрації права власності за відсутності передбачених законодавством відомостей або документів суперечить вимогам пунктів 77-79 Порядку № 1127.
Щодо державної реєстрації права власності на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав
Суд зазначає, що пунктом 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV передбачено відмову в державній реєстрації прав у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Як установлено судом, за заявами № 50915115, № 50300191, № 50929034, № 49804198, № 50010713, № 48268017 та № 45491511 державна реєстрація права власності здійснювалася вперше.
Водночас подані заявниками документи містили відомості про створення відповідних об`єктів нерухомого майна до державної реєстрації юридичних осіб, за якими проведено державну реєстрацію права власності.
Зокрема, згідно з інформацією, зазначеною у довідці від 01.02.2022 № 838, об`єкт за заявою № 50915115 побудовано господарським способом до 05.08.1992, тоді як відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «ДАРУНОК ПЛЮС» створено 14.06.1995.
Згідно з інформацією, зазначеною у висновку від 10.11.2021 № 531, об`єкт за заявою № 50929034 побудовано господарським способом до 1991 року, тоді як відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТДВ «БУДІНДУСТРІЯ-ДВА» створено 01.06.1995.
За таких обставин державний реєстратор повинен був встановити правові підстави набуття зазначеними юридичними особами права власності на відповідні об`єкти.
Сам по собі факт створення юридичної особи після завершення будівництва не виключає можливості набуття нею права власності, однак таке набуття повинно підтверджуватися належними документами.
Водночас документи технічної інвентаризації, висновки щодо технічного стану об`єктів та довідки про їх перебування на балансі підприємства самі собою не підтверджують набуття права власності.
Позивачкою не отримано відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, необхідних для перевірки відповідних обставин.
Доводи позивачки щодо відсутності у Порядку № 1141 вимог про здійснення пошуку відомостей щодо створення юридичної особи суд відхиляє, оскільки обов`язок перевірки правових підстав набуття заявленого права безпосередньо передбачений статтями 10, 18 та 24 Закону № 1952-IV.
За таких обставин суд погоджується з висновками відповідача про проведення державної реєстрації права власності на підставі документів, які не давали змоги встановити набуття заявниками відповідних речових прав.
Щодо правомірності оскаржуваного наказу та пропорційності застосованого заходу реагування
Оцінюючи доводи позивачки щодо невмотивованості оскаржуваного наказу, суд виходить із вимог статті 37-1 Закону № 1952-IV та пунктів 13-1, 14 Порядку № 990, зміст яких наведено вище.
Як установлено судом, акт камеральної перевірки від 16.08.2023 № 4543/19.1.1/23 містить опис виявлених порушень, посилання на відповідні норми законодавства, зазначення документів та відомостей Державного реєстру прав, які стали підставою для висновків комісії, а також пропозицію щодо застосування заходу реагування.
Отже, мотиви прийняття оскаржуваного наказу наведено в акті камеральної перевірки, який є підставою для його видання.
Відсутність повторного викладення відповідних обставин безпосередньо в наказі не свідчить про його невмотивованість.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 02.07.2025 у цій справі, направляючи її на новий розгляд, дійшов висновку, що акт за результатами камеральної перевірки містить мотиви та обґрунтування прийняття рішення, у зв`язку з чим визнав помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо невмотивованості оскаржуваного наказу.
Щодо пропорційності застосованого заходу реагування суд зазначає таке.
За результатами камеральної перевірки відповідачем встановлено порушення законодавства під час розгляду одинадцяти заяв про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Установлені порушення стосуються проведення державної реєстрації права власності без належного підтвердження обставин, з якими закон пов`язує виникнення та державну реєстрацію відповідного права.
Суд також ураховує неодноразове застосування до позивачки протягом дванадцяти місяців, що передували прийняттю оскаржуваного наказу, заходів реагування у сфері державної реєстрації.
Зокрема, Міністерством юстиції України прийнято накази про тимчасове блокування доступу позивачки до Державного реєстру прав: від 07.11.2022 № 4972/5 - строком на три місяці; від 23.11.2022 № 5227/5 - строком на три місяці; від 27.02.2023 № 760/5 - строком на один місяць; від 27.02.2023 № 761/5 - строком на один місяць.
Крім того, Міністерством юстиції України прийнято накази про анулювання доступу позивачки до Державного реєстру прав: від 09.03.2023 № 923/5; від 22.03.2023 № 1067/5; від 01.05.2023 № 1551/5; від 05.07.2023 № 2481/5; від 07.07.2023 № 2504/5; від 21.07.2023 № 2638/5.
Наведені відомості враховані відповідачем при визначенні заходу реагування за результатами камеральної перевірки.
Таким чином, застосування до позивачки заходів реагування не мало одиничного характеру, а встановлені під час перевірки порушення були неодноразовими.
Суд ураховує, що державна реєстрація права власності за відсутності документів, необхідних для встановлення правових підстав його набуття, створює ризик внесення до Державного реєстру прав недостовірних відомостей та порушення прав інших осіб.
Застосований відповідачем захід спрямований на забезпечення дотримання законодавства у сфері державної реєстрації прав.
З огляду на характер установлених порушень, їх повторюваність та попереднє застосування до позивачки заходів реагування суд доходить висновку, що анулювання доступу до Державного реєстру прав відповідає меті такого заходу та не є непропорційним.
Отже, оскаржуваний наказ прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, обґрунтовано та пропорційно.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши докази окремо та в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем доведено правомірність наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2023 № 2949/5, а доводи позивачки не спростовують встановлених порушень.
Відтак підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного наказу відсутні.
Позовна вимога про зобов`язання Міністерства юстиції України поновити доступ до Державного реєстру прав є похідною від вимоги про скасування наказу, а тому також не підлягає задоволенню.
У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу та присудженню на користь позивачки не підлягають.
Керуючись статтями 2-3, 5-15, 72-77, 90, 122, 132, 139, 242-246, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 16.08.2023 № 2949/5 та зобов`язання поновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - відмовити повністю.
Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Білоус А.Ю.
Судове рішення № 141398935, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/11900/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: