Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 350/1111/26
Номер провадження 2/350/917/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
10 листопада 2026 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.,
секретаря судового засідання Маєвської С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
у с т а н о в и в:
І. Стислий виклад позицій сторін:
Представник позивача - адвокат Гурський Г.Ю. - звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кошельок» заборгованість за кредитним договором №3243203808-465777 від 17.09.2021 у розмірі 8640,09 грн., а також судові витрати: сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.09.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір №3243203808-465777 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 4000,00 грн. строком на 14 днів (лояльний період) з можливістю подовження. Договором передбачено дисконтну процентну ставку 0,01% на день у межах лояльного періоду та стандартну (базову) процентну ставку 2,20% на день від фактичного залишку кредиту у разі користування кредитом понад лояльний період, з подовженням строку користування кредитом не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду.
ТОВ «Кошельок» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, 17.09.2021 кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн. перераховано на платіжну картку позичальника, однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала: здійснила лише часткову оплату на суму 1500,00 грн., а решту кредиту та проценти за користування ним не повернула, у зв`язку з чим, за доводами позивача, утворилась заборгованість у розмірі 8640,09 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3034,00 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 5606,09 грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув, однак у позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача та його представника і зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подала, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
ІІ.Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 21.07.2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначивши справу до розгляду із повідомленням учасників справи.
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 10.11.2026 року суд постановив провести заочний розгляд цієї цивільної справи.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
17.09.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено договір №3243203808-465777 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 9.5 договору сторони погодили, що в якості електронного підпису позичальника використовується одноразовий ідентифікатор. Згідно з візуальною формою послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, 17.09.2021 ОСОБА_1 , ідентифікувавшись в особистому кабінеті за номером телефону НОМЕР_1 , надала інформацію про обрані умови кредиту та платіжну картку для отримання коштів, після чого за допомогою одноразового ідентифікатора 8969, направленого на вказаний номер телефону, підписала пропозицію (оферту) ТОВ «Кошельок» про укладення договору та надала відповідь про її прийняття (акцепт). Також 17.09.2021 відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту до договору, у якому вона підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування.
За умовами договору: сума кредиту - 4000,00 грн. (п. 1.1); кредит надається строком на 14 днів (лояльний період), початком якого є дата підписання договору (п. 2.1); проценти за користування кредитом у межах лояльного періоду нараховуються за дисконтною ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування (п. 1.3.2, 1.3.3.1); стандартна (базова) процентна ставка становить 2,20% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.3.3); факт користування кредитом після закінчення лояльного періоду є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування кредитом, а зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після його закінчення (п. 3.6, 3.7); з наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати проценти з розрахунку 803% річних, що становить 2,2% в день від суми кредиту за кожен день користування ним (п. 3.8). Графіком розрахунків (Додаток №1 до договору) орієнтовну загальну вартість кредиту у межах лояльного періоду визначено у розмірі 4006,00 грн.
Згідно з повідомленням ТОВ «ТАС ЛІНК», 17.09.2021 о 14:26:39 через платіжну систему було проведено успішне зарахування на банківську картку клієнта № НОМЕР_2 суми 4000,00 грн., призначення платежу: видача кредитних коштів, договір позики №3243203808-465777.
Згідно з детальним розрахунком заборгованості за договором №3243203808-465777 від 17.09.2021 станом на 29.12.2021 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором складає 8639,69 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3033,60 грн.; заборгованість за процентами - 5606,09 грн.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору та непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з такого.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, не скористалася наданими їй процесуальними правами, зокрема не подала відзив на позов, не надала доказів на спростування доводів позивача та поданого ним розрахунку заборгованості, не заявила про безгрошовість договору, його неукладеність чи про сплату боргу в повному обсязі.
Судом встановлено, що 17.09.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3243203808-465777, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Позивач свої зобов`язання за вказаним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн. відповідно до умов договору, що підтверджується повідомленням ТОВ «ТАС ЛІНК» про успішне зарахування коштів на картку відповідача.
У вказаному договорі визначені умови кредитування, серед іншого обумовлений і розмір процентів, які нараховуються на кредит, з чим відповідач погодилася, підписавши договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Здійснення відповідачем 06.10.2021 часткової оплати на суму 1500,00 грн. у рахунок погашення заборгованості за цим договором підтверджує як факт його укладення, так і те, що відповідач діяла на виконання його умов. Доказів належного виконання зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті процентів у повному обсязі відповідач суду не надала; поданий позивачем розрахунок заборгованості нею не спростований, власного розрахунку відповідачем не подано.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач порушила умови укладеного з позивачем договору №3243203808-465777 від 17.09.2021, зокрема у встановлені строки не повернула кредит у повному обсязі та не сплатила проценти за користування ним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 8640,09 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3034,00 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 5606,09 грн.
V. Розподіл судових витрат:
Щодо судового збору. Позивачем при поданні позову через підсистему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується платіжною інструкцією №7910 від 29.06.2026.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а відповідач позов не визнавала, підстав для застосування ч. 1 ст. 142 ЦПК України (повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору) немає, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у повному розмірі - 2662,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу. Позивач просить стягнути з відповідача 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката в рамках договору про надання правової допомоги від 12.02.2025. На підтвердження понесення таких витрат до позовної заяви додано: витяг з договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025, додаток до цього договору від 20.02.2026 щодо розміру гонорару, акт №1 приймання-передачі правової допомоги від 10.06.2026, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5506 від 29.05.2019 та довіреність.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). У разі недотримання цих вимог суд за клопотанням іншої сторони може зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України»). Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №742/2585/19.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подала, клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та заперечень щодо їх розміру до суду не надходило. Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін, а згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів.
Оцінивши подані докази, суд враховує, що договір про надання правової допомоги містить істотні умови, а факт надання адвокатом послуг підтверджується актом №1 приймання-передачі правової допомоги від 10.06.2026. Згідно з п. 1.2 додатку до договору гонорар підлягає сплаті протягом десяти банківських днів з дня ухвалення судом рішення, а отже заявлені витрати є такими, що підлягають сплаті, у розумінні ч. 2 ст. 137 ЦПК України.
Разом з тим суд зважає на таке. Із заявлених 10000,00 грн. сума 1000,00 грн. (п. 1 акта) становить плату за оформлення додатка до договору та акта приймання-передачі, тобто за документальне оформлення відносин адвоката з клієнтом, що не є правничою допомогою, наданою у цій справі, і не пов`язане безпосередньо з її розглядом. Послуги, зазначені у п. 5 акта відправка позову стороні та до суду, формування матеріалів адвокатського досьє - 1000,00 грн., мають технічний, організаційний характер, не потребують значних витрат часу, оскільки позовну заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд». Справа є малозначною та типовою для даної категорії спорів, не становить правової складності, ціна позову складає 8640,09 грн.; позовну заяву складено за стандартною формою, значну частину її змісту займають загальні посилання на норми права та правові позиції Верховного Суду, а додані до неї докази (договір, паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості, платіжні та інші документи) не є численними чи складними для аналізу. Відповідач відзиву не подала, адвокат участі в судових засіданнях не брав, позивач просив розглядати справу без його участі, а розмір заявлених витрат на правничу допомогу перевищує ціну позову та є неспівмірним з предметом спору.
Враховуючи викладене, а також принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, їх необхідності та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та обсягу фактично виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у розмірі 3000,00 грн. Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та пропорційною предмету спору, відповідає критерію реальності адвокатських витрат (їх дійсності та необхідності) і вартості півтори години роботи адвоката за погодженою сторонами ставкою, необхідних для збору й аналізу доказів та підготовки позовної заяви у цій справі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 279 - 284, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 610, 626, 628, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, -
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором №3243203808-465777 від 17.09.2021 у розмірі 8640 (вісім тисяч шістсот сорок) гривень 09 копійок, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3034 (три тисячі тридцять чотири) гривні 00 копійок та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 5606 (п`ять тисяч шістсот шість) гривень 09 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
У відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в решті суми - 7000 (сім тисяч) гривень - відмовити.
Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» місцезнаходження: 08135, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8А, Бучанський район, Київська область, код ЄДРПОУ 40842831, р/р НОМЕР_3 в АТ «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ банку 09806443, МФО 339500).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя А.М. Бейко
Судове рішення № 141397043, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 350/1111/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: