Рішення № 141394174, 05.11.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2325/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Чайки Т. В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та заявлені вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , 1942 року народження, який є колишнім чоловіком його тітки сестри його матері ОСОБА_3 . На момент смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ним проживала його співмешканка ОСОБА_4 та її дочка ОСОБА_5 . Про характер сімейних зв`язків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 нічого не відомо, остання не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , факту родинних чи сімейних зв`язків із ним не встановлювала. За життя ОСОБА_2 та його батько ОСОБА_6 придбали за договором купівлі-продажу у спільну сумісну власність жилий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_2 . Пізніше, вони отримали у власність в порядку приватизації також і земельну ділянку, на якій розташоване вказане домоволодіння. 29 листопада 2025 року внаслідок збройної агресії РФ вказаний вище житловий будинок було пошкоджено, зруйновано меблі, міжкімнатні двері, внутрішні стіни, дах та вікна. Під час розбирання завалів у будинку його батько випадково знайшов у шухляді заповіт ОСОБА_2 , складений та нотаріально посвідчений 09 жовтня 2014 року, за яким він заповідав належну йому частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних, господарських та побутових будівель за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку, на якій він розташований, йому та його сестрі ОСОБА_7 в рівних частках кожному. Після смерті ОСОБА_2 він вчасно не подав заяву про прийняття спадщини, оскільки не знав про існування заповіту і навіть не міг цього прогнозувати з об`єктивних причин, так як з останнім він не перебував у кровно-споріднених відносинах, його тітка розлучилась із ним ще задовго до його смерті. Тому на момент смерті він не був його спадкоємцем за законом жодної із черг, про існування заповіту ні йому, ні його сестрі ОСОБА_2 не повідомляв, лише через 10 років він дізнався про існування заповіту. 29 травня 2026 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Сумського нотаріального округу Ясинок Ж. В. з приводу прийняття спадщини за заповітом, проте йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Тому просить визначити йому додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

У судове засідання позивач не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, його представник подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи.

Відповідно до положення частини другої статті 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 12).

01 серпня 1995 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 придбали житловий будинок з надвірними будівлями у АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці Постольненської сільської ради, що підтверджується договором купівлі-продажу, зареєстрованим у реєстрі під № 1397 (а.с. 14-17).

За життя, 09 жовтня 2014 року, ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Коваль Н. М. за р. №695, згідно з яким частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних, господарчих та побутових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку, на якій він розташований, заповідав ОСОБА_7 та ОСОБА_1 в рівних частках кожному (а.с. 22).

Згідно з довідкою Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області від 27 травня 2026 року ОСОБА_2 до смерті та на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мав такий склад сім`ї: співмешканка ОСОБА_4 , 1951 року народження, та донька співмешканки ОСОБА_5 , 1977 року народження. Заповіт від імені ОСОБА_2 виконавчим комітетом Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області не складався і не посвідчувався (а.с. 13).

При зверненні позивача в усному порядку до приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Ясинок Ж. В. з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_2 нотаріусом надано роз`яснено, що ним пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини (а.с. 24).

З інформації приватного нотаріуса Сумської районної нотаріального округу Сумської області Ясинок Ж. В. від 03 липня 2026 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась, свідоцтва про право на спадщину за законом чи за заповітом не видавались (а.с.40).

Позивач пояснює причину пропуску строку для звернення з заявою про прийняття спадщини тим, що йому було невідомо про існування заповіту, про що він дізнався лише після того як житловий будинок було пошкоджено у 2026 році. Оскільки він не перебував із ОСОБА_2 у кровно-споріднених родинних відносинах, а його тітка розлучилась із ним ще за довго до смерті, тому на момент його смерті не міг знати про наявність заповіту.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч. 1ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такого висновку висловлений дійшов Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 висловлено позицію, якою розширено перелік поважних причин пропуску прийняття спадщини, зокрема зазначено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд погоджується з аргументами позивача, вважає їх обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які в своїй сукупності є достатніми.

Так, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Обставини, на які покликається позивач як причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, суд вважає поважними, оскільки такі пов`язані з об`єктивними труднощами для нього на вчинення цих дій.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Тому, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, надавши позивачу ОСОБА_1 додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 строком три місяці після набрання рішенням суду законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1217, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.10-13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. Г. Вортоломей