Рішення № 141394101, 11.11.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4172/26

2/583/2656/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Плотникової Н.Б.

за участю секретаря Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка цивільну справу за позовом

Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області

до ОСОБА_1

про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Охтирської міської ради безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, площею 68/100 від 0,2326 га без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період за 6 місяців 2024 р. 22 дні 4 місяці 2025 року в розмірі 71283,61 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 1146,9 кв.м. Зазначені об`єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 5910200000:11:014:0061 загальною площею 0,2326 га. Внаслідок невжиття з боку відповідача заходів щодо оформлення права землекористування та оформлення відповідного договору оренди землі міська об`єднана територіальна громада в особі Охтирської міської ради не отримала плату за використання земельної ділянки у вигляді збережених без достатньої правової підстави коштів орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності. За 6 місяців 2024 р. 22 дні 4 місяці 2025 року було нараховано збитків у вигляді неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою на загальну суму 71283,61 грн, які просить стягнути з відповідача.

07.09.2026 Охтирським міськрайонний судом Сумської області було ухвалено заочне рішення про задоволення позову.

19.10.2026 ухвалою суду заочне рішення від 07.09.2026 у справі було скасовано та призначено справу до розгляду.

28.10.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що на її думку, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне. Так, представник відповідачки вказує, що ОСОБА_1 належать приміщення, розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 5910200000:11:014:0061 площею 0,2326 га, загальна площа приміщень становить 1146,9 кв.м. На думку сторони відповідача, при розрахунку суми безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, позивачем не було взято до уваги те, що адмінбудівля, позначена літерами А-2, «а», «а1», «а2, «а3, «а4», є двоповерховим приміщенням, приміщення першого поверху має загальну площу 367,3 кв.м, приміщення другого поверху має загальну площу приміщень 400 кв.м. Однак позивачем було виконано розрахунок без врахування того факту, що будівлі мають другий поверх, а саме, до розрахунку не потрібно було включати площу другого поверху адмінбудівлі А-2, площа якого згідно технічного паспорту становить 400 кв.м. Тобто при здійсненні розрахунку позивачем не взято до уваги, що адмінбудівля, позначена літерами А-2, «а», «а1», «а2, «а3, «а4», є двоповерховим приміщенням, і позивачем помилково враховано саме площу будівлі 776,3 кв.м, а не площу забудови на землі 367,3 кв.м, яка фактично використовується відповідачкою. Вважає, що для земельної ділянки має значення саме площа забудови, тобто площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу першого надземного поверху. Будівля, які позначені літ. А-2, «а», «а1», «а2, «а3, «а4», є двоповерховими, а тому вони мають загальну площу, яка розташована на земельній ділянці, не 1146,9 кв.м, а 746,9 кв.м (376,3 кв.м (І поверх приміщення, який знаходиться на земельній ділянці) +370,6 кв.м (одноповерхові склади літ. «Г.г»). Саме площу 746,9 кв.м займають будівля на земельній ділянці та саме вказана площа земельної ділянки повинна обраховуватися при розрахунку орендної плати.

Також вважає, що безпідставно застосовано ставку орендної плати у розмірі 6% замість 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки це суперечить вимогам ст. 1212 ЦК України і ставка у 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідає розміру плати, яку відповідачка мала би сплачувати за користування земельною ділянкою за звичайних умов оформлення відповідного договору оренди.

Представник позивача Горностай Є.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Батюк К.Ф. в судовому засіданні заперечувала проти повного задоволення позовних вимог, вказавши, що свою позицію виклала у відзиві, вважає, що розрахунок позивачем мав бути зроблений з урахуванням того, що належні відповідачці будівлі займають земельну ділянку площею 746,9 кв. м, а не 1146,9 кв.м, як вказано позивачем, і при обрахуванні суми безпідставно збережених коштів повинна застосовуватися ставка у 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена в порядку, передбаченому ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачці на підставі договору дарування об`єкта будівництва (будівель) від 03.03.2023, зареєстрованому в реєстрі за № 171, на праві приватної власності належить об`єкт будівництва (будівля, адмінбудівля-склад, склад), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1146,9 кв.м., що підтверджується копією договору дарування об`єкта будівництва (будівель) від 03.03.2023 (а.с. 6).

Згідно п.3 Договору дарування даний об`єкт будівництва розташований на земельній ділянці, яка належить Охтирській міській раді та має кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, загальною площею 0,2326 га.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.07.2026 №НВ-5900403502026 та кадастрового плану земельної ділянки земельна ділянка площею 0,2326 га, кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, що розташована по АДРЕСА_1 , категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, знаходиться у комунальній власності Охтирської міської ради, дата державної реєстрації 10.10.2011 (а.с. 7-12) .

Відповідно до п. 4.3 розділу 4 Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок, затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 25.06.2020 № 2006-МР, обчислення розміру орендної плати за користування сформованими земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства без документів, що посвідчують право оренди, здійснюється із застосуванням ставок орендної плати, відповідно до категорії земель, з підвищуючим коефіцієнтом К2, але не більше 12 % від нормативної грошової оцінки земель (а.с. 25-32.

З матеріалів справи вбачається, що нерухомість відповідача знаходиться на земельній ділянці з цільовим призначенням: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком.

Відповідно до додатку № 2 до рішення Охтирської міської ради від 25.06.2020 р. № 2006-МР ставка орендної плати на землі 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти із енергогенеруючим блоком становить 3 %.

Відповідно до витягу № НВ-9976357112025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого 01.09.2025 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5910200000:11:014:0061 становить 1957647,99 грн. (а.с. 34).

Відповідно до акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 30.10.2025 № 02-09/138, затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 02.12.2025 № 248, розмір збитків, завданих ОСОБА_1 використанням земельної ділянки без достатньої правової підстави, розташованої по АДРЕСА_1 , площею 68/100 від 0,2326 га, кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, за період 6 місяці 2024 року та 22 дні 4 місяці 2025 року становить 71283,61 грн. (а.с. 38, 39-46).

05.12.2025 за вих. № 01-05/3451 на адресу відповідача надіслана копія акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 30.10.2025 №02-09/138 з повідомленням, яке містить пропозицію у 30-денний термін з дня надходження цього повідомлення розглянути його разом з актом та про результати їх розгляду інформувати Охтирську міську раду. Також відповідача повідомлено, що у разі визнання заявлених вимог добровільне відшкодування збитків здійснюється в досудовому порядку шляхом укладення договору про відшкодування збитків (а.с. 47).

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 ЗК України суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі ст. 80 ЗК України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Загальне правило щодо підстав та порядку набуття права на землю із земель комунальної власності визначено ст. 116 ЗК України, згідно з частинами 1, 2 якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Положеннями статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Виходячи зі змісту ст. 120 ЗК України, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Однак, зважаючи на положення ст. 125 ЗК України, новий власник об`єкта нерухомості не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловими приміщеннями, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень».

Частиною 1 ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 14 ПК України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (п. 14.1.147).

Відповідач не є власником та постійними землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Згідно зі ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п. 288.5).

За приписами ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З наведеного вбачається, що відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Зі змісту глави 15, статей 120,125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, що регулюються главою 83 ЦК України.

За приписами ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 року по справі № 917/1739/17.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 правомірно володіючи майном площею 1146,9 м2, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 (до зміни назви - АДРЕСА_1 ), на земельній ділянці площею 0,2326 га з кадастровим номером 5910200000:11:014:0061, користувалася спірною земельною ділянкою на якій зазначене майно знаходиться. Доказів протилежного суду не надано.

Суд звертає увагу на те, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у ОСОБА_1 виник й обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку. Остання цього обов`язку не виконувала, в порушення ст. 206 ЗК України, ст. 21 Закону України «Про оренду землі», нею не вносилася плата за користування комунальною земельною ділянкою, на якій розміщене її нерухоме майно, що є збереженням у себе майна (у цьому випадку грошових коштів) за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди спірної земельної ділянки між Охтирською міською радою Сумської області та відповідачкою ОСОБА_1 не укладався, право оренди відповідно до закону не зареєстровано. А отже у заявлений період за 6 місяців 2024 р. 22 дні 4 місяці 2025 року між Охтирською міською радою та ОСОБА_1 не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5910200000:11:014:0061, площею 0,2326 га, а відповідачка її використовувала без укладання договору оренди земельної ділянки, не сплачуючи при цьому орендну плату та фактично збільшуючи свої доходи.

Таким чином, відповідачка як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки зберігала у себе кошти, які мала заплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Разом з тим, за приписами ст. 1212-1214 ЦК України для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Суд не погоджується з твердженням сторони відповідачки щодо невірно зазначеної позивачем площі земельної ділянки, яка використовується відповідачкою, для розрахунку безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю з таких підстав.

Так судом встановлено, що на підставі договору дарування об`єкта будівництва ( будівель) від 03.03.2023 року ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 , а вона прийняла у власність об`єкт будівництва ( будівля, адмінбудівля склад, склад), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1146,9 кв.м. Предмет договору (будівлі) розташований на земельній ділянці, яка належить Охтирській міській раді та має кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, площею 0,2326 га ( а.с.6).

Земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, площею 0,2326 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 10.10.2011, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ( а.с. 7-12).

Таким чином, на момент набуття права власності відповідачкою, земельна ділянка була вже сформованою.

Судом встановлено, що будівлі, які належать ОСОБА_1 , розташовані по АДРЕСА_1 , мають площу 1146,9 кв.м, що складає 68/100 ідеальної частки від загальної площі будівель та споруд за зовнішніми розмірами, що підтверджується довідкою КП ОМР «БТІ та АПР» №315 від 08.10.2024 ( а.с.35).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є не єдиним власником будівель, які розташовані на вищезазначеній земельній ділянці і її ідеальна частка становить 68/100 від загальної площі будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об`єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об`єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі.

За вимогами ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Саме по собі визначення у технічній документації (Технічному паспорті) площі приміщень першого поверху об`єкта нерухомості не свідчить про виникнення у відповідачки права користування нею на окремих умовах.

За таких обставин доводи відповідача про необхідність визначення розміру безпідставно збережених коштів виключно з площі 746,9 кв.м не підтверджені належними доказами оформлення відповідного права землекористування та зміни характеристик спірної земельної ділянки.

Таким чином, суд вважає, що позивачем було вірно проведено розрахунок безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю виходячи саме з ідеальної частки, визначеної як 68/100 від загальної площі будівель та споруд, які розташовані на сформованій земельній ділянці кадастровий номер 5910200000:11:014:0061 площею 0,2326 га.

Суд погоджується з доводами представника відповідача щодо того, що позивачем при обрахунку безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки необґрунтовано застосовано ставку 6 % орендної плати замість 3% з огляду на наступне.

Так, у позові позивач просить стягнути з відповідачки безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за 6 місяців 2024 року у сумі 39936,00 грн., за 22 дні 4 місяці 2025 року у сумі 31347,61 грн, а всього на загальну суму 71283,61 грн.

Суд не погоджується з таким розрахунком заборгованості, наданими позивачем, оскільки вказаний розрахунку проведено з застосування підвищеного коефіцієнту 6 % від нормативної грошової оцінки.

Передбачений частиною першою статті 1212 ЦК України обов`язок за своєю правовою природою не є заходом відповідальності, оскільки його застосування спрямоване на повернення майна або коштів, набутих чи збережених особою за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, а не на покарання за допущене порушення чи спонукання до вчинення певних юридично значущих дій.

За таких обставин при визначенні розміру безпідставно збережених коштів суд має виходити з розміру плати, яку відповідач за звичайних умов мав би сплачувати власнику земельної ділянки за фактичне користування нею. При цьому покладення на особу додаткового фінансового тягаря, зумовленого невиконанням обов`язку щодо оформлення права користування земельною ділянкою, не відповідає правовій природі зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України.

Пунктом 4.3 Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок, затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 25 червня 2020 року № 2006-МР, передбачено, що обчислення розміру орендної плати за користування сформованими земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства без документів, що посвідчують право оренди, здійснюється із застосуванням ставки орендної плати, відповідної категорії земель, з підвищеним коефіцієнтом К2, але не більше 12 % від нормативної грошової оцінки земель.

При цьому додатком № 2 до вказаного Положення, для земель із видом цільового призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості встановлено базову ставку орендної плати у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Саме ця ставка відповідає розміру плати, яку відповідач мав би сплачувати за користування земельною ділянкою за звичайних умов оформлення відповідного договору оренди.

Отже застосування підвищеного коефіцієнта К2 у цьому випадку фактично призводить до збільшення суми коштів, що підлягає стягненню з відповідача, порівняно з розміром орендної плати, яку він мав би сплачувати за звичайних умов укладення договору оренди земельної ділянки. За таких обставин сума, розрахована із застосуванням 6 % від нормативної грошової оцінки, не є еквівалентом збереженої відповідачем плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 4 ЦК України цивільні відносини регулюються актами цивільного законодавства, а згідно із частиною четвертою статті 11 цього Кодексу у випадках, установлених такими актами, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування.

Отже, орган місцевого самоврядування в межах наданих законом повноважень вправі приймати рішення, що регулюють відповідні відносини, зокрема визначати порядок розрахунку орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності. Водночас реалізація таких повноважень не може суперечити актам цивільного законодавства, зокрема змінювати правову природу зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України.

За таких обставин визначення розміру безпідставно збережених відповідачем коштів необхідно проводити виходячи зі ставки орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Саме така сума відповідає розміру плати, яку відповідач мав би сплачувати за користування земельною ділянкою за звичайних умов, та є еквівалентом безпідставно збережених ним коштів.

Згідно з витягом № НВ-9976357112025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого 01.09.2025 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5910200000:11:014:0061 становить 1957647,99 грн. (а.с. 34).

Відповідно до розрахунків розміру збитків, завданих за невикористання земельної ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, розмір площі земельної ділянки кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, яка застосовується для розрахунку збитків спричинених використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів становить 68/100 від 0,2326 га.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача безпідставно збережені грошові кошти за використання ОСОБА_1 земельної ділянки за 6 місяців 2024 року у сумі 19968,00 грн., за 22 дні 4 місяці 2025 року в сумі 15673,81 грн.

Крім того, враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам (50 % від 3328,00 грн.) в розмірі 1664,00 грн.

Керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 80, 116, 120, 122-125, 152, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 377, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 14, 288 Податкового кодексу України, ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області (вул. Незалежності, 11 м. Охтирка Сумської області, код ЄДРПОУ 36467402) безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, площею 68/100 від 0,2326 га, без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період 6 місяців 2024 року у сумі 19968,00 грн., за 22 дні 4 місяці 2025 року в сумі 15673,81 грн., а всього 35641,81 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області (вул. Незалежності, 11 м. Охтирка Сумської області, код ЄДРПОУ 04058002) сплачений судовий збір в сумі 1664,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова