Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 179/1924/26
провадження № 2/179/1646/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 року с-ще Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Чорної А.О.,
секретаря судового засідання Пантєлєєвої Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.06.2017 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0151/82/0158757, який підписано особистим підписом відповідачки.
Умовами кредитного договору передбачено: сума кредиту 15 700; строк кредиту 48 місяців, а саме: з 09.06.2017 по 09.06.2021; процентна ставка 42 % річних.
На банківську картку позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 15 700 грн.
20.09.2019 було укладено договір № 114/2-19-F, відповідно до якого АТ «Раффайзен Банк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0151/82/0158757.
19.10.2022 було укладено договір № 19-10/2022, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0151/82/0158757.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 010/0151/82/0158757.
Разом з тим, станом на день звернення до суду ОСОБА_1 , в порушення умов кредитного договору, не повернула отримані грошові кошти.
Позивач зазначає, що відповідач станом 28.09.2026 має заборгованість перед ТОВ «Коллект Центр», яка становить 28 282,37 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 15 678,87 грн., простроченої заборгованості за сумою відсотків - 11 221,77 грн., інфляційних збитків - 1 046,68 грн., 3% річних 335,05 грн.
Посилаючись на невиконання відповідачем умов договору № 010/0151/82/0158757 від 09.06.2017 позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договорам у розмірі 28 282,37 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.
Ухвалою суду від 15.10.2026 відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов та витребувано докази, які становлять банківську таємницю.
У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність суду не надав, відзив на позовну заяву не надав.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Отже, положеннями статей 512, 1077 ЦК України проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.
За змістом статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, зокрема договору про відступлення права вимоги, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Таким чином, укладаючи відповідний договір факторингу сторони у договорі визначають конкретний перелік зобов`язань, право на вимоги яких переходять до нового кредитора.
З метою визначення переліку таких зобов`язань сторони складають та погоджують відповідний реєстр, який є документальним підтвердженням переходу права вимоги за відчужуваними договорами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 09.06.2017 між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 010/0151/82/0158757, за умовами якого з дати початку кредитування Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на КР надати Клієнту в межах Поточного ліміту грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених Договором. Кредит надається шляхом зарахування грошових коштів на КР одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних операцій за КР. (п. 1.1 договору).
Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 15 700 грн.
Кредит надається строком на 48 місяців з 09.06.2017 по 09.06.2021 (п. 1.4 договору).
Відповідно до п. 1.5 договору процентна ставка за користування кредитом фіксована, яка становить 42,0 % річних.
Відповідно до статті 3 Договору, сторонами узгоджені умови, щодо погашення заборгованості та сплати процентів за кредитом.
Договір про надання кредиту № 010/0151/82/0158757 від 04.08.2017 підписано особистим підписом ОСОБА_1
04.08.2017 первісний кредитор перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 15 700 грн., що підтверджується випискою по рахунку.
20.09.2019 було укладено договір факторингу № 114/2-19-F, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0151/82/0158757.
Відповідно до Реєстру Боржників від 11.10.2019 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-19-F від 20.09.2029, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 010/0151/82/0158757 від 04.08.2017 в розмірі 15 949,50 грн.
19.10.2022 було укладено договір факторингу № 19-10/2022, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0151/82/0158757.
Додатковою угодою № 4/13 до Договору № 19-10/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 19.10.2022, внесено зміни до реєстру боржників (Додаток №1 до Договору), у зв`язку із виявленими технічними помилками, а інші умови Договору залишено без змін.
Відповідно до Витягу з Додатку № 1 до Додаткової угоди № 4/13 від 04.02.2025 (до Договору № 19-10/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 19.10.2022) внесено зміни до Реєстру боржників до Договору № 19-10/2022, за яким до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 28 282,37 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 15 678,87 грн., простроченої заборгованості за сумою відсотків - 11 221,77 грн., інфляційних збитків - 1 046,68 грн., 3% річних 335,05 грн.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 010/0151/82/0158757.
Відповідно до розрахунку заборгованості АТ Райффайзен Банк сума заборгованості за договором № 010/0151/82/0158757 від 04.08.2017 за період з 14.06.2017 по 20.09.2019 складає 15 124,79 грн., за період з 14.06.2017 по 11.10.2019 складає 15 949,49 грн.
Відповідно до розрахунку проведеного ТОВ «Вердикт Капітал», сума заборгованості за договором № 010/0151/82/0158757 від 04.08.2017 станом на 19.10.2022 складає 28 282,37 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 15 678,87 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги - 270,62 грн., заборгованості за відсотками 10 951,15 грн., інфляційних збитків - 1 046,68 грн., 3% річних - 335,05 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр», сума заборгованості за договором №010/0151/82/0158757 від 04.08.2017 станом на 14.09.2026 складає 28 282,37 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 15 678,87 грн., простроченої заборгованості за сумою відсотків - 11 221,7 грн., інфляційних збитків - 1 046,68 грн., 3% річних - 335,05 грн.
Із виписки по рахунку відповідача за період з 09.06.2017 по 11.10.2019 вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, здійснювала перекази, безготівкові платежі, знімала готівку та сплачувала проценти за користування кредитом.
Позивачем надано належні та допустимі докази укладення ОСОБА_1 кредитного договору № 010/0151/82/0158757 від 04.08.2017 та отримання кредиту у розмірі 15 700 грн.
Відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів виконання взятих на себе зобов`язань по кредитному договору ні первісному кредитору, ні позивачу.
За умовами договору № 010/0151/82/0158757 від 04.08.2017 кредитний договір діє до 09.06.2021.
Сума відсотків за період з 09.06.2017 по 09.06.2021 становить 11 221,77 грн., таким чином проценти нараховані в межах строку дії кредиту.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку про те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Судовий збір, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.
На підтвердження понесення втрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» від 01 грудня 2025 року, заявку на надання юридичної допомоги № 832 від 03.08.2026, витяг з Акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.08.2026.
З витягу з акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.08.2026 вбачається, що Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» було витрачено 2 години на надання усної консультації, 3 годин на складання позовної заяви для подачі до суду, вартість виконаних робіт оцінено 13 000 грн.
Оцінюючи заявлені вимоги, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договори, акти виконаних робіт (наданих послуг), платіжні документи про понесені витрати, довідки про виконані роботи чи інші документи, що свідчать про фактичне надання правової допомоги та її обсяг.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, обсяг наданих доказів не є великим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав.
Отже, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, ціну позову та значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу саме в розмірі 4000 грн. є співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.
Приймаючи до уваги висновок суду про задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Коллект Центр» підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору за подачу позову в розмірі 2 662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12,13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит № 010/0151/82/0158757 від 04.08.2017 у розмірі 28 282,37 грн. (двадцять вісім тисяч двісті вісімдесят дві гривень 37 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя А.О. Чорна
Судове рішення № 141393600, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 179/1924/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: