Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер 205/243/26
Єдиний унікальний номер 205/243/26
Провадження № 2/205/900/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 08 січня 2026 року звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення грошових коштів.
Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути недоліки з дотриманням вимог п. 2 ч. 3 ст. 175, абз. 1 ч. 1, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких позивач 30 січня 2026 року подав уточнену позовну заяву та квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 04 лютого 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду суду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач у своєму позові посилався на те, що 15 квітня 2024 року він звернувся до відповідача із заявою про оформлення відстрочки від призову під час мобілізації. 30 грудня 2024 року отримав від працівника ТЦК реквізити для оплати штрафу у розмірі 17 000 грн. та того ж дня вказана сума була ним сплачена до бюджету. 25 лютого 2025 року він отримав постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01 лютого 2025 року № 2, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, і накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Він звернувся до суду із адміністративним позовом про оскарження постанови від 01 лютого 2025 року. Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 10 червня 2025 року позовні вимоги задоволено та скасовано постанову № 2 від 01 лютого 2025 року, яке набрало законної сили. Грошові кошти, які були сплачені позивачем до державного бюджету, та підстава їх зарахування до бюджету відпала, такі кошти є безпідставно отримані. Позивач просив стягнути з Державного бюджету України на свою користь безпідставно отримані кошти у розмірі 17 000 грн., а також судовий збір.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 про судовий розгляд справи повідомлений в порядку ч. 1 ст. 130 ЦПК України, відзив на позов не направив, будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили, суд вважає можливим розглядати справу за матеріалами справи.
Третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області у письмових поясненнях зазначила, що позивач вважає за доцільне стягнення з бюджету грошових коштів у розмірі 17 000 грн., сплачених як суму адміністративного стягнення на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2 від 01 лютого 2025 року за ч. 3 ст. 210 КУпАП, яку скасовано рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 01 червня 2025 року, посилаючись на ст. 1212 ЦК України, як на нормативне обґрунтування своїх вимог. Такі висновки є хибними. Повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (в разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетних коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходження бюджету. Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03 вересня 2013 року, визначено спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах та шляхи відновлення становища, яке існувало до порушення його права. Вимоги позивача про повернення сплаченої ним суми адміністративного штрафу підлягають вирішенню з використанням механізму повернення з бюджету помилково сплачених грошових коштів на підставі звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету з метою формування ним подання та скерування означеного подання на виконання до відповідного органу Казначейства. Позивач у встановлений законодавством спосіб не звернувся із відповідною заявою до органу, що контролює справляння надходжень бюджету за визначеним кодом бюджетної класифікації про формування означеного подання з метою повернення сплаченої суми адміністративного штрафу. Також, у письмових поясненнях не погоджується з посиланням ОСОБА_1 на практику ВС, приведену у справі № 910/11210/16, оскільки ВС висновує стосовно безпідставно набутих відповідачем коштів внаслідок передачі ним в оренду приміщень, власником яких є позивач, за період з 21 березня 2016 року по 21 квітня 2016 року. Зазначеною практикою врегульовано інший вид спірних правовідносин, і приведена практика не може бути врахована у правозастосовному сенсі, оскільки повернення таких коштів платникові стосується захисту його майнових прав як суб`єкта господарювання, а вимога про стягнення цих коштів належить до юрисдикції господарського суду і на ці правовідносини не поширюються приписи ЦК України. За наявності відповідного механізму щодо повернення грошових сум у спірних правовідносинах, позов задоволенню не підлягає. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № б/н від 01 лютого 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП і накладено стягнення у розмірі 17 000 грн. (а.с. 8-9).
Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 10 червня 2025 року постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 01 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн., скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрито (а.с. 13-16).
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду Державного бюджету України зараховуються: 100% адміністративних штрафів (п. 23) та 50 відсотків виконавчого збору (п. 33).
Згідно з ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, інша частина 50 відсотків виконавчого збору - зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (п. 13-1).
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відповідний висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).
За змістом глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/5880/21 зроблено висновок, що сплачену до Державного бюджету України суму адміністративно-господарського штрафу після того, як підстава такого перерахування відпала (зокрема у разі скасування адміністративним судом постанови про застосування такого штрафу), господарський суд може стягнути на користь платника згідно зі статтею 1212 ЦК України як таку, що утримується у бюджеті без достатньої правової підстави (п. 39).
У п. 53 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі ст. 1212 ЦК України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються в бюджеті без достатньої правової підстави.
У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (частини перша та друга статті 326 ЦК України).
Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України), яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин(частина перша статті 167 ЦК України).
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 ЦК України).
Держава відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 ЦК України).
Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (частина друга статті 45 Бюджетного Кодексу України).
Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 передбачено, що Повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
У випадках, встановлених Конституцією України та законом, особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу до органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 17 ЦК України). Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду (абзац другий частини третьої статті 17 ЦК України).
Стосовно заперечень третьої особи в частині відсутності підстав для звернення позивачем з вказаним позовом до суду, оскільки Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03 вересня 2013 року, визначено позасудовий спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 серпня 2023 року у справі № 910/5880/21 встановила, що після скасування судом постанови про штраф, кошти, утримані без правової підстави, повертаються в судовому порядку. ВП ВС відступила від висновку про виключно позасудовий (адміністративний) порядок повернення, забезпечуючи ефективний захист прав платника.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін.
З матеріалів справи вбачається, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 01 лютого 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн., яку скасовано рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 10 червня 2025 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрито.
Із пояснень позовної заяви слідує, що позивач звертався до відповідача із заявою про оформлення відстрочки 15 жовтня 2024 року, реквізити для оплати адміністративного штрафу у розмірі 17 000 грн. були ним отримані 30 грудня 2024 року, та як стверджує позивач, штраф було сплачено ним саме цього дня, проте, доказів сплати відповідного платежу до матеріалів справи не надано.
Як підставу своїх вимог ОСОБА_1 зазначає скасування рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 10 червня 2025 року постанови від 01 лютого 2025 року про притягнення позивача до відповідальності та стягнення штрафу у розмірі 17 000 грн. При цьому, позивачем не зазначено дату платежу, розмір, а також не вказано, чи було ним сплачено штраф самостійно або стягнуто в межах виконавчого провадження в примусовому порядку, та доказів здійснення платежу у розмірі 17 000 грн. на відповідний рахунок Державного бюджету не надано.
За таких обставин, оскільки позивачем не надано доказів здійснення ним платежу зі сплати штрафу у розмірі 17 000 грн. на виконання постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 01 лютого 2025 року, яку було скасовано судовим рішенням від 10 червня 2025 року, та зарахування коштів на відповідний казначейський рахунок до Державного бюджету, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, тому у їх задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем ОСОБА_1 при поданні позову до суду було сплачено судовий збір у загальному розмірі 1 311 грн. 20 коп. (а.с. 1, 22).
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, сплачений позивачем судовий збір слід віднести за рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 141, ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 ), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 37988155, місцезнаходження за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської Бригади, буд. 1) про стягнення грошових коштів відмовити.
Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя:
Судове рішення № 141393559, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 06.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 205/243/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: