Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 202/10196/25
Провадження № 2/0203/1060/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Іваницької І.В.
за участю секретаря судового засідання Камуз Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитним договором № 4763537 від 25.06.2024 в сумі 44 800,00 грн, судових витрат в сумі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 25.06.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4254724, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. За цим договором позикодавець зобов`язався надати позичальнику фінансовий кредит в розмірі на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. Сума кредиту склала 7 000,00 грн, строк кредиту - 360 днів, з 25.06.2024 по 20.06.2025, відсоткова ставка 1,5% в день, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 . ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання виконано і перерахувало відповідачці кошти, разом з тим відповідачка умови договору не виконала.
У подальшому, 27.02.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №27/02/2025, відповідно до умов якого до ТОВ «Українські фінансові операції» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4763537 від 25.05.2024 на суму заборгованості за тілом кредиту 7 000,00 грн, заборгованості за відсотками 26 040,00 грн. Оскільки станом на день укладання договору факторингу строк дії кредитного договору №4763537 від 25.05.2024 не закінчився, ТОВ «Українські фінансові операції» з дати набуття права вимоги, у межах строку дії кредитного договору, донараховано відсотки за користування кредитними коштами в сумі 11 760,00 грн.
Відповідачка належним чином умови кредитного договору не виконала, заборгованість, що утворилася за ним, не сплатила, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Крім того, позивач просив в порядку частини десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України, органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення, нараховувати інфляційні витрати та 3% річних відповідно до статті 625 ЦПК України, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача ТОВ «Українські фінансові операції», позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідачка в судові засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст. 280 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку, про що в судовому засіданні постановлено ухвалу.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.06.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4763537 (надалі договір).
Відповідно до умов кредитного договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 7 000,00 грн, строк кредиту - 360 днів.
Стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок відповідачки за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_2 .
Договір та додатки до нього підписано відповідачкою шляхом накладення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 67735, таким чином між відповідачем з однієї сторони та ТОВ «Лінеура Україна» з іншої склалися кредитні правовідносини на підставі укладеного між ними договору в електронній формі.
Перерахування 25.06.2024 кредитних коштів на платіжну карту відповідачки НОМЕР_1 в сумі 7 000,00 грн підтверджується листом про надання інформації АТ «Таскомбанк» від 10.02.2026, до якої додано виписку по картковому рахунку НОМЕР_3 за період з 25.06.2024 по 30.06.2024/
Відповідачка жодних платежів за кредитним договором не здійснила, внаслідок чого станом на 27.02.2025 за нею утворилася заборгованість по тілу кредиту 7 000,00 грн, за нарахованими відсотками 26 040,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.
27.02.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено договір факторингу № 27/02/2025, згідно умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило права вимоги за кредитним договором № 4763537 від 25.06.2024 ТОВ «Українські фінансові операції».
На день укладання договору факторингу строк кредитування за договором не закінчився, тому ТОВ «Українські фінансові операції» донараховано відсотки з дати набуття права вимоги (27.02.2025) по 19.06.2025 в сумі 11 760,00 грн (7000,00х1.5%х112 календарних днів).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Спосіб та умови укладення кредитного договору №4254724 від 25.06.2024 відповідають вимогам ЗУ «Про споживче кредитування», ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ЗУ «Про електронну комерцію», відтак він є укладеним та обов`язковим до виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Матеріаліалами справи підтверджується, що первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачкою за договором виконав, надавши відповідачці кредитні кошти в сумі 7 000,00 грн, однак остання не здійснила погашення заборгованості, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту 7 000,00 грн є обґрунтованими та правомірними.
З розрахунку заборгованості по нарахованим відсотками за користування кредитом вбачається, що вони нараховані за період з 25.06.2024 по 19.06.2026 з урахуванням 1,5 % за кожен день.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування», пунктом 5 якого встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що, починаючи з 24.12.2023 денна процентна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - не більше 1,5%, а з 20.08.2024 - не більше 1%.
Враховуючи викладене, за період з 25.06.2024 по 19.08.2024 проценти за користування кредитом за договором складатимуть 5 880,00 грн (1.5 % х 7 000,00 грн х 56 днів); за період з 20.08.2024 по 19.06.2025 - 21 280,00 грн (1 % х 7 000,00 грн х 304 дня).
Загальна сума заборгованості за процентами за період з 25.06.2024 по 19.06.2025 складає 27 160,00 грн, таким чином вимоги про стягнення відсотків підлягають частковому задоволенню на цю суму.
Щодо вимоги позивача в порядку частини десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України, органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення, нараховувати інфляційні витрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦПК України, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
В свою чергу, згідно ч.11ст.265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) зазначено, що питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України(частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.
Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 25.06.2024, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз`яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, суд, ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру до 3 000,00 грн.
Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень статті 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (в разі часткового задоволення позову), на підставі чого, враховуючи що позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 847,08 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 287,50 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 19, 81, 82, 141, 247, 263, 264, 265, 274, 280-282 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896, адреса 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором № 4763537від 25.06.2024 у сумі 34 160,00 грн (тридцять чотири тисячі сто шістдесят грн), що складається із заборгованості за основною сумою боргу в сумі 7 000,00 грн та заборгованості за відсотками в сумі 27 160, 00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896, адреса 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 1 847,08 грн та витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 2 287,50 грн, а всього 4 134,58 грн (чотири тисячі сто тридцять чотири грн 58 коп.).
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. ст. 273, 289 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В. Іваницька
Судове рішення № 141393225, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 19.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 202/10196/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: