Рішення № 141392647, 10.11.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Дата ухвалення
10.11.2026
Номер справи
211/9704/25
Номер документу
141392647
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 211/9704/25

Провадження № 2/211/4902/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 листопада 2026 року

Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костенко Є.К.,

за участю секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.,

представника позивача Демченка К.С.,

представника відповідача Кузьменка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом КПТМ «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу постачання теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (надалі - КПТМ «Криворіжтепломережа») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за період з 01.02.2008 по 01.07.2025 у розмірі 114 345,77 грн., а саме за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.02.2008 р. по 01.07.2025 р. в сумі 106 879,04 грн.; плату за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 01.07.2025 в розмірі 804,13 грн., за послугу з гарячого водопостачання у розмірі 6662,60 грн., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії для опалення житла населенню, яке відповідно з вимогами ЖК України, зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Так, позивачем на виконання своєї статутної мети здійснюється постачання теплової енергії відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок є багатоквартирними, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем)централізованого опалення (теплопостачання), які є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідач фактично отримує теплову енергію. Оскільки відповідач не оплачує надані житлово-комунальні послуги, КПТМ «Криворіжтепломережа» змушено вірушувати це питання у судовому порядку.

Ухвалою суду від 08 вересня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

28 листопада 2025 року у справі ухвалено заочне рішення.

Ухвалою суду від 26 травня 2026 року скасовано заочне рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2025 року по цивільній справі за позовом КПТМ «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу постачання теплової енергії, справу призначено до нового розгляду.

08 червня 2026 року предствник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кузьменко М.В. скеував до суду відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, вказує на те, що з 2003 року у квартирі по АДРЕСА_1 відсутнє централізоване опалення, встановлене індивідуальне газове опалення на підставі погодження з управлінням житлово-комунального господарства виконкому міськради. На початку 2003 року КЖП №15 через наявність недоліків у під`єднанні кварири відповідачів до централізованого опалення було здійснено демонтаж теплового обладнання, та від`єднано квартиру від централізованого опалення, про що складено відповідний акт. У зв`язку з чим, відповідач ОСОБА_1 була змушена звернутися до виконкому Криворізької міської ради для влаштування індивідуальної системи газового опалення. Отримавши погодження від управління житлово-комунального господарства виконкому міськради листом від 03.10.2003 №2928/8, у подальшому було отримано технічні умови АТ "Криворіжгаз" та розроблено робочий проєкт на встановлення автономного опалення, влаштоване індивідуальне газове опалення, яке було введено в експлуатацію. Погодження КЖП №15 додатково не було потреби отримувати, оскільки дане підприємство ще раніше самостійно відключила квартиру відповідачів від централізованого опалення. До позивача відповідач ОСОБА_1 зверталася шляхом особистого відвідування, де їй повідомили, що для підтвердження відключення їй необхідно лише сплатити існуючу заборгованість, що нею і було зроблено. Додаково представник відповідача зазначає, що на момент початку процедури оформлення влаштування автономного опалення не було єдиного встановленого на державному чи місцевому рівні порядку, тому відповідачі діяли в межах існуючої у місті процедури. У 2024 році відповідач ОСОБА_1 намагалася врегулювати у позасудовому порядку існуюче спірне нарахування заборгованості, але позивач відмовив їй, оскільки не було надано акт відключення, погоджений КПТМ "Криворіжтепломережа". Також просить застосувати строки позовної давності на період заборгованості з 01.02.2008 по квітень 2017 року.

12 серпня 2026 року представником позивача до суду направлено відповідь на відзив, у якій зазначено, що на зодоволенні позову позивач наполягає, оскільки вважає, що автономне опалення у квартирі відповідачів встановлено з порушенням, оскільки відсутнє остаточне погодження КПТМ "Криворіжтепломережа" на відключення від системи теплопостачання. Крім того, протягом часу, коли відповідачі встановлювали індивідуальне опалення, було прийнято Постанову КМУ №630 від 21.07.2005, яка задекларувала умови для відключення споживачів від системи централізованого опалення, а Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005 затверджено детальний порядок такого відключення. Тому відповідачі діяли не в межах існуючих нормативно-правових актів, а тому відключення квартири від централізованого опалення відбулося поза межами законодавчо встановленої процедури. Також наголошує, що у 2024 році відповідач ОСОБА_1 зверталася до позивача, але не з приводу погодження відключення квартири, а з метою скасування нарахувань.

20 серпня 2026 року представник відповідача надав суду заперечення, у яких окрім заперечень, викладених у відзиві, він зазначає, що процедура відключення квартири була розпочата у 2003 році, коли не було Постанови КМУ №630 від 21.07.2005 та Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005, тому і закінчуватися процедура повинна за тими правилами, які були на її початку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначає, що акт КЖП №15 про відсутність опалення було складено до отримання погодження з управління житлово-комунального господарства виконкому міськради. Також зазначає, що технічні умови були надані лише у 2005 році, хоча погодження отримано ще у 2003 році. Крім того, останнього погодження на припинення централізованого теплопостачання від позивача так отримано і не було. Також вважає, що видача судових наказів перериває строки позовної давності. У останнє судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про закінчення розгляду справи без його участі на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відзив на позов суду не надали, про причину неявки не повідомили. Про час та місце розгляду справи відповідачі повідомлені належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_1 , будучи присутнім у судових засіданнях, проти задоволення позовних вимог заперечував, посилається на те, що опалення у квартирі відповідачів було відрізано саме КЖП №15 через що відповідачі і були змушені встановлювати автономне опалення. З моменту отриманні дозволу управління житлово-комунального господарства виконкому міськради виникло право на встановлення індивідуального опалення, яке вони можуть реалізувати у будь-який час, незалежно від зміни законодавчої процедури у подальшому. Проект та акти були розроблені АТ "Криворіжгаз", тому свої основні обов`язки відповідач виконала у повному обсязі, до позивача було усне звернення, на яке отримано таке ж усне погодження. Тому у задоволенні позову просить вдмовити у повному обсязі. Також зазначає, що у разі задоволення позову просить застосувати строки позовної давності до частини позовних вимог та вказує на те, що існуюча практика Верховного Суду закріпила, що видача судового наказу не призводить до переривання строків позовної давності. У останнє судове засідання представник відповідачки не з`явився, надав заяву про закінчення розгляду справи без його участі проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі.

Оскільки сторони не з`явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису останнього судового засідання не здійснювалося.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що КПТМ «Криворіжтепломережа» надає послуги з постачання теплової енергії, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актами про подачу та припинення подачі теплоносія (а.с. 16-36).

Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_1 з 08.02.2000, ОСОБА_2 з 18.02.2000, ОСОБА_3 з 13.05.2016.

Договір між позивачем та відповідачем про надання послуг теплопостачання не укладався.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідачів перед позивачем за період з 01.02.2008 по 01.07.2025 скаладає 114 345,77 грн., а саме за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.02.2008 р. по 01.07.2025 р. в сумі 106 879,04 грн.; плату за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 01.07.2025 в розмірі 804,13 грн., за послугу з гарячого водопостачання у розмірі 6662,60 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (надалі - Правила) та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання послуг централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення здійснюється на підставі укладеного між виконавцем та споживачем відповідного договору.

Пунктом 8 Правил встановлюється, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляються на основі типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 7, ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначений обов`язок саме споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послу підготовлений виконавцем на основі типового договору. Обов`язком виконавця згідно норм даного Закону є підготовка для укладання договору про надання відповідних послуг.

Згідно з ч. 5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такі правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц.

Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 712/8916/17 (14-448цс19) від 07 липня 2020 року висловлена правова позиція, відповідно до якої факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з п. 35 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Статею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Разом із цим, встановивши що позивач може виступати належним суб`єктом звернення до суду з такими позовними вимогами, суд повинен надати оцінку запереченням відповідача, які полягають у тому, що квартира фактично відключена від централізованого опалення, тому відповідачі послуги з централізованого теплопостачання та постачання гарячої води у спірний період не отримували.

Стороною відповідача на підтвердження своєї позиції суду було надано наступні докази: погодження Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради №2928/8 від 03.10.2003; акт комісійного обстеження за участі представників КЖП №15 та власників житла, яким підтверджено факт відсутності опалювальних приладів в кв. АДРЕСА_2 від 01.04.2003; технічні умови від 14.11.2005 №04/4012; робочий проект влаштувння автономного опалення за адресою відповідачів; згода сусіда ОСОБА_4 на встановлення відповідачами у їх квартирі автономного опалення; акт приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту від 19.03.2007; акт приймання газового лічильника від 19.03.2007.

Відповідно до листа Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради від №2928/8 від 03.10.2003 управління погоджує відповідачеві ОСОБА_5 відключення від системи теплопостачання в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 при умові влаштування альтернативного джерела опалення, для виконання автономної системи заявнику вказано на необхідність отримання технічних умов в АТ «Криворіжгаз», проекту, розробленого проектною організацією, зазначено, що монтаж повинна виконати спеціалізована організація відповідно до проекту, також зазначено, що відключення від системи опалення необхідно погодити з підприємством "Криворіжтепломережа" та КЖП-15.

На замовлення відповідача ОСОБА_1 . ВАТ з газопостачання та газифікації "Криворіжгаз" надало14.11.2005 технічні умови на проєктування автономного опалення в квартирі по АДРЕСА_1 та його філіал у 2006 році розробив робочій проєкт влаштування автономного опалення у належній відповідачеві квартирі.

Відповідно до акту приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту від 19.03.2007 та акту приймання газового лічильника від 19.03.2007, складених представником "Криворіжгаз", ТОВ "КСБК" і споживачем ОСОБА_1 , встановлено, що за адресою відповідачки здійснено монтаж газового обладнання та встановлено газовий лічильник.

Суд вважає, доречними аргументи представника відповідача з приводу того, що в період 2005-2007 років процедура відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води регламентувалась Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (надалі - Порядок), затвердженим Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 №4, Порядком виконкому Криворізької міської ради, затвердженого рішенням від 08.02.2006 №90 «Про створення комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води», які були ухвалені після отримання відповідачкою погодження Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради №2928/8 від 03.10.2003. Тому, до створення комісії дозволи на відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, надавалися управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради у вигляді листів (відповідь Департаменту розвитку інфраструктури міста виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.08.2026 №12/15/2816), отже, і процедура відключення споживачів, розпочата до прийняття актів на державному та місцевому рівні з цього питання, повинна бути закінчена за старими правилами, оскільки впровадження нових порядків призведе до порушення принципу належного урядування та поставить споживача у стан юридичної невизначеності, що суперечить закальним правовим засадам.

Тому суд відхиляє в цій частині аргументи представника позивача.

Разом із цим, із листа за підписом головного інженера Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради №2928/8 від 03.10.2003 однією з умов зазначено необхідність погодження відключення від системи опалення з з підприємством "Криворіжтепломережа" та КЖП-15.

Дану умови не можна розцінювати як необов`язкову, отримання даного погодження є складовою процедури влаштування автономного опалення та фактично її фінальним етапом, тому суд не може взяти до уваги заперечення представника відповідача про те, що влаштування та прийняття в експлуатацію газового обладнення є достатньою підставою вважати, що індивідуальне опалення встановлено відповідачами відповідно до наданих у листі умов. Усне звернення до позивача не є належним доказом отримання відповідачем ОСОБА_1 погодження на відключення від КПТМ "Криворіжтепломережа" квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Починаючи з 2007 року, коли було прийнято в експлуатацію газове обладнання в квартирі відповідачів, та до 2024 року вони не зверталися до позивача у письмовій формі для отримання погодження, ніколи не оскаржували його дії щодо відмови у наданні письмового погодження та щодо скасування нарахувань за послуги, якщо вважали їх незаконними.

Також, відповідачем надано акт комісійного обстеження від 01.04.2003 за участі представників КЖП №15 та власників житла, який не може вважатися погодженням КЖП №15 на відключення від централізованого опалення, оскільки, по-перше, він складений до отримння листа-погодження від Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради №2928/8 від 03.10.2003, а, по-друге, даний акт лише констатує відсутності опалювальних приладів в кв. АДРЕСА_2 , але не містить згоди КЖП №15 на демонтаж таких приладів.

З огляду на зазначене, суд вважає, що надані представником відповідача документи підтверджують, що мешканці квартири АДРЕСА_2 , у 2003 році розпочалу законну процедуру влаштування автономного опалення у своєму житлі, але не виконали всіх умов, необхідних для її завершення, а саме не отримали погодження на відключення від КПТМ "Криворіжтепломережа" та КЖП №15, тому не можна вважати законним їх від`єднання від мережі централізованного опалення. Тому, на теперішнй час відповідачі залишаються споживачами послуг, які надає позивач, а отже і несуть обов`язок по їх сплаті.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення заборгованості з відповідачів.

Разом із цим, визначаючи розмір та період заборгованості, що підлягає до стягнення, суд повинен розглянути заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51)).

Як свідчать матеріали справи, датою звернення позивача із даною позовною є 26.07.2025, а заборгованість відповідачам нарахована за період з 01.08.2008 по 01.07.2025.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Інститут позовної давності має на меті, зокрема гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21.

Крім того, суд враховує позицію, викладену у постанові ВП ВС від 07.07.2020 № 712/8916/17 (14-448цс19) та зазначає, що подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з ч. 2 ст. 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи за її частиною. А тому видача судом судових наказів у оспорюваний період не пизвело до переривання строків позовної давності.

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме період нарахування заборгованості з з 01.08.2008 по 01.07.2025, суд встановив, що позивач пропустив строк позовної давності щодо платежів за період з 01.08.2008 по 11.03.2017.

Враховуючи викладене, стягненню підлягає заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, абонентське обслуговування та гаряче водопостачання з 12.03.2017 по 01.07.2025, яка становить 73614,57 грн, з яких: 72810,44 грн - заборгованість за послуги з теплопостачання, 804,13 грн - заборгованість з абонентської плати.

За таких обставин, розглядаючи справу на підставі наданих позивачем та відповідачами доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачів солідарно заборгованості у загальному розмірі 73614,57 грн.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1949,40 грн (73614,57 грн сума стягнута судом * 3028,00 грн сплачений судовий збір/114345,77 грн сума заявлена позивачем).

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 549, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 79-82, 141, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву КПТМ «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу постачання теплової енергії задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (місцезнаходження: м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, 9, ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з з 12.03.2017 по 01.07.2025 в сумі 72810 (сімдесят дві тисячі вісімсот десять) гривень 44 коп.; заборгованість за плату за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 01.07.2025 в сумі 804 (вісімсот чотири) гривні 13 коп.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (місцезнаходження: м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, 9, ЄДРПОУ 03342184) суму сплаченого судового збору у розмірі 1949 (одна тисяча дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 40 коп., а саме по 649 (шістсот сорок дев`ять) гривень 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.11.2026.

Суддя Костенко Є. К

Часті запитання

Який тип судового документу № 141392647 ?

Документ № 141392647 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141392647 ?

Дата ухвалення - 10.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141392647 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141392647 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141392647, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Судове рішення № 141392647, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141392647 відноситься до справи № 211/9704/25

Це рішення відноситься до справи № 211/9704/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141392646
Наступний документ : 141392649