Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 206/4924/25
Провадження № 2/175/5843/26
У Х В А Л А
10 листопада 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянській Ж.М.
з участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням суду від 09 лютого 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором №937635352 від 17 листопада 2021 року у розмірі 21503 грн. 06 коп., та судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. і правничої допомоги у розмірі 7000 грн. 00 коп., а всього стягнути 30 925 грн. 46 коп.
21 жовтня 2026 року (Документ сформований в системі «Електронний суд» 20 жовтня 2026 року) до суду надійшла заява відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, яка мотивована тим, що згідно зазначених у рішенні кредитних договорів та договорів факторингу, у випадку відступлення права вимоги за даними договорами новому кредитору або залучення колекторської(их) компанії(й) до врегулювання простроченої заборгованості, Кредитодавець зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за даними договорами новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити Позичальника про такий факт та про передачу персональних даних Позичальника, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв`язку - номер-телефону, адресу, адресу електронної пошти) використовуючи на власний розсуд один з таких способів: особисто, під час телефонних, відео переговорів, шляхом надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через засоби телекомунікації, у тому числі без залучення працівника кредитодавця, шляхом використання програмного забезпечення або технологій, надсилання поштових відправлень із позначкою: "Вручити особисто" за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи Позичальника. Однак доказів виконання вище зазначених вимог ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» в матеріалах справи відсутні, так само як і відсутні докази того, що ТОВ «Фінансова компанія «ЄЙС» повідомило ОСОБА_1 , про заміну кредитора у зобов`язанні та надало їй докази переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні, а тому відсутні підстави вважати, відповідачці відомо про наявність зобов`язання саме перед ТОВ «Фінансова компанія «ЄЙС», як кредитором. ТОВ «Фінансова компанія «ЄЙС» заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 937635352 від 17.11.2021 року, укладеного шляхом використання позичальником електронного підпису, що визначено ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та відповідає приписам ч. 1 ст. 205 ЦК України, право вимоги за яким йому відступлено на підставі ряду вищезазначених договорів факторингу. Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20). Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16. Разом з тим, договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило право вимоги ТОВ "Таліон Плюс", був укладений 28.11.2018 року, додаткова угода № 26 до цього договору, якою його текст був викладений у новій редакції, укладена 31.12.2020 року, тобто на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та відповідачкою, відтак, у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ "Таліон Плюс" на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року. Отже, на час укладення договору відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28.11.2018 року сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином. Інформація про відповідачку як боржника надана у витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 року, тобто майже через п`ять років після укладення договору відступлення права вимоги. Таким чином, між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" на час укладення договору відступлення прав вимоги 28.11.2018 року не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов`язання відповідачки, які виникли після укладення цього договору. Таким чином ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника, у зобов`язанні не набуло, таке право не могло бути передане цим товариством ТОВ "Онлайн Фінанс" за договором факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 року і відповідно від ТОВ "Онлайн Фінанс" до ТОВ "ФК "Ейс" з а договором факторингу № 17/07/2024 від 17.07.2024 року. Вважають, що відсутні докази в матеріалах справи, які свідчать про те, що до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 937635352 від 17.11.2021 року, оскільки, правовідносини за вказаним кредитним договором між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 виникли тільки 17.02.2020 року (пізніше, ніж було укладено договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року). На час укладення договору факторингу № 28/1118-01 - 28 листопада 2018 року у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 937635352, а тому право вимоги до відповідачки до кожного наступного фактора (в тому числі і до позивача) за вищезазначеними договорами факторингу переходити не могло. Крім того, що ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» не надано до суду доказів того, що фактором було надіслано боржнику (відповідачу) письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги цьому факторові з визначеною грошовою вимогою, яка підлягає виконанню, та зазначенням фактора, якому має бути здійснений платіж.
Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «ЕЙС» про слухання справи повідомлене належним чином, свого представника у судове не направили.
Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Кравчук Василь Іванович надала заяву про слухання справи за його відсутності.
Суд, ознайомившись із заявою про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява відповідачки про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Як вбачається із заяви відповідачки доводи на які вона посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Також відповідно до положень ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду (ч. 3 ст. 284 ЦПК України).
Судом встановлено, що повний текст заочного рішення отримано представником відповідача шляхом отримання копії заочного рішення 07 жовтня 2026 року.
Заява про перегляд заочного рішення подана до суду 20 жовтня 2026 року в межах строку передбаченого ст. 284 Цивільного кодексу України, учасник справи якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення.
Таким чином, враховуючи поважність пропуску строку для подачі заяви, суд вважає за необхідне поновити відповідачці ОСОБА_1 строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи відповідачка про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа та про доставку повідомлення у додаток «Viber», однак з огляду на те, що докази на які посилається відповідачка та її представник мають істотне значення для вирішення справи по суті, з урахуванням наведеного, суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 287, 288 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Поновити відповідачці ОСОБА_1 строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2026 року по цивільній справі №206/4924/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - скасувати і призначити справу в загальному провадженні в підготовче судове засідання на 12 січня 2027 року о 14-30 год.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Озерянська Ж.М.
Судове рішення № 141392617, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області) було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 206/4924/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: