Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 175/21806/25
Провадження № 2/175/4747/25
РІШЕННЯ
Іменем України
"05" листопада 2026 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Євроінс Україна" про відшкодування шкоди у зв`язку зі смертю годувальника,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Євроінс Україна" про відшкодування шкоди у зв`язку зі смертю годувальника.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.12.2024 року близько 07 год. 30 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ЗАЗ-110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з пасажирами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , рухаючись зі швидкістю близько 40 км/год по вул. Дніпровська в с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області, поблизу буд. №10, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не обрав безпечної швидкості руху, на слизькій дорозі не впорався з керуванням, внаслідок чого на мосту виїхав за межі проїзної частини та допустив перекидання транспортного засобу, що призвело до смерті ОСОБА_6 02.06.2025 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області ухвалено вирок, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Позивач вказує, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди їй була завдана матеріальна шкода, що полягає у втраті годувальника у зв`язку зі смертю ОСОБА_6 , оскільки вона є непрацездатною особою. При цьому, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією транспортного засобу «ЗАЗ-110307», р.н. НОМЕР_1 , була застрахована у страховій компанії "Євроінс Україна». Проте, відповідачем не було виплачено всю суму страхового відшкодування в межах встановленого страхового ліміту, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.12.2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
02.02.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у спірній ситуації підлягає доказуванню не лише факт родинних відносин між особами, зазначеними у позові, а й обставини, за яких позивач перебувала на утриманні померлого та потребувала матеріальної допомоги. Представник звертає увагу, що з матеріалів справи вбачається, що у загиблої особи не було офіційного доходу, який би дозволяв здійснювати фінансове утримання позивача. Крім того, матеріали справи не містять довідки про доходи загиблого за останній рік до настання страхового випадку. З огляду на недоведеність позовних вимог, відповідач просить відмовити в їх задоволенні.
Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що твердження представника відповідача про те, що загибла офіційно не працювала, не відповідають дійсності. Факт її офіційного працевлаштування підтверджується долученою до позовної заяви копією довідки про доходи загиблої. Крім того, зазначено, що позивачка наразі потребує постійного догляду, сторонньої допомоги та дороговартісного лікування у зв`язку із захворюванням, що також підтверджується наданим до матеріалів справи медичним висновком.
В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, розгляд справи просили здійснювати без їх участі.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Сурсько-Литовської сільською радою Солонянського району, Дніпропетровської області, актовий запис №94. Батьком дитини записаний - ОСОБА_8 , матір`ю - ОСОБА_1 .
З наданого свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 встановлено, що 11.06.1988 року ОСОБА_9 уклав шлюб з ОСОБА_7 , про що зроблено актовий запис №796. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 .
18.12.2024 року близько 07 год. 30 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ЗАЗ-110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з пасажирами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , рухаючись зі швидкістю близько 40 км/год по вул. Дніпровська в с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області, поблизу буд. №10, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, проявляючи крайню неувагу до дорожньої обстановки та її змін, не обрав безпечну швидкість руху, на слизькій дорозі не впорався з керуванням автомобіля, на містку виїхав за межі проїзної частини дороги, де допустив перекидання автомобіля.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , про що зроблено актовий запис №106.
З наданої довідки про причину смерті №93м від 09.01.2025 року, виданої відділом судово-медичної експертизи трупів та чергових експертів вбачається, що причиною смерті ОСОБА_6 стала сумісна тупа травма тіла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Вироком Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.06.2025 року у справі №175/3277/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Рішення суду набрало законної сили 03.07.2025 року.
Відповідальність водія транспортного засобу, а саме автомобіля марки «ЗАЗ-110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована згідно полісу №220746983 ПрАТ «СК «Євроінс Україна».
28.08.2025 року ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 звернулися до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та з заявами про виплату страхового відшкодування пов`язаного із витратами на поховання, моральною шкодою за втратою годувальника.
Згідно посвідчення № НОМЕР_5 , ОСОБА_1 отримує пенсію за віком.
Відповідно до висновку ЛКК №264 від 11.12.2025 року КНП "ЦПМСД Сурсько-Литовської сільської ради, ОСОБА_1 встановлений діагноз - генералізований атеросклероз УХС, дифузний кардіосинте, СН ІІ АВ, гіпертонічна хвороба ІІ ст, 2 ст. ризик високий, церебросклероз ДЕП ІІ. деформ. поліартрит.
З наданої довідки №747 від 26.01.2025 року, виданої виконкомом Сурсько-Литовської сільської ради вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 з 2023 року проживає ОСОБА_1 , яка перебуває на утриманні своєї доньки ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до довідки №МЕ000000009 від 25.08.2025 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-110», ОСОБА_6 з 19.09.2024 року по 08.01.2025 року працювала на посаді прибиральника виробничих приміщень, та її дохід з 19.09.2024 року по 09.01.2025 року склав 31175 грн. 61 коп.
Як було встановлено з платіжних інструкцій №25002 від 26.11.2025 року, №20228 від 24.09.2025 року та №21507 від 10.10.2025 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було направлено страхове відшкодування згідно з актом №253570/2/2025 на суму 48000 грн, №253570/1/2025 на суму 48000 грн., №253570/1-1/2025 від 10.10.2025 року на суму 18100 грн.
Згідно копії довідки про доходи №9000830298292020, складеної Головним управлінням ПФ України від 29.08.2025 року, ОСОБА_1 отримала пенсію, що за період з 01.01.2024 року по 31.08.2025 року складає 99752 грн 28 коп.
Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.
Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
За вимогами статті 3 Закону №1961-IV, в реакції на момент настання страхового випадку, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).
Судом було встановлено, що вироком Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.06.2025 року у справі №175/3277/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Цивільно-правова відповідльність ОСОБА_2 на момент вчинення страхового випадку було застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна».
Згідно статті 23 Закону № 1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.
Згідно з пунктом 27.2 статті 27 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Зазначена норма права за способом викладення змісту містить посилання на іншу норму права, а саме статтю 1200 ЦК України, та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою.
Пункт 27.2 статті 27 Закону № 1961-IV є відсилочною нормою, тобто містить посилання на іншу норму права, а саме статтю 1200 ЦК України, та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою (див. висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.12.2022 у справі № 304/936/19 (провадження № 61-12719сво20)).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з її смертю. Позивач є матір`ю померлої, непрацездатною особою та перебувала на повному утриманні доньки. У зв`язку із зазначеними обставинами позивач вважає, що має право на отримання страхового відшкодування у зв`язку зі смертю годувальника.
Відповідно до частини першої статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; інвалідам - на строк їх інвалідності; одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, до досягнення ними чотирнадцяти років; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, протягом п`яти років після його смерті.
З аналізу наведених норм законів слідує, що саме на потерпілу особу чи іншу особу, яка має право на отримання страхової виплати, покладається обов`язок із надання страховику заяви про здійснення страхової виплати та документів, передбачених законом, для прийняття відповідного рішення.
Поняття «непрацездатні громадяни» надається у статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі №212/1055/18-ц, провадження №61-2386сво19, під час встановлення того, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
Як встановлено судом під час розгляду справи, ОСОБА_1 є матір`ю померлої ОСОБА_6 , отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_5 , та інших джерел доходу не має. Водночас померла ОСОБА_6 мала постійний дохід, що підтверджується довідкою №МЕ000000009 від 25.08.2025 року, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-110».
Отже, враховуючи обмеженість джерел доходу позивача та наявність у померлої доньки постійного заробітку, суд доходить висновку, що позивач потребувала матеріальної допомоги, а сукупність установлених обставин підтверджує факт її перебування на утриманні померлої доньки.
При цьому, визначаючи належний до виплати розмір страхового відшкодування, суд виходив із наступного.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30 травня 2022 року №109 "Про розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з 01 липня 2022 року та на дату ДТП розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, було встановлено у сумі 320000 гривень на одного потерпілого.
Отже, за вказаним страховим випадком розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті позивачу, становить 320 000 грн.
При цьому суд враховує здійснені страхові виплати згідно з платіжними інструкціями № 253570/2/2025 на суму 48 000 грн, № 253570/1/2025 на суму 48 000 грн та № 253570/1-1/2025 від 10.10.2025 на суму 18 100 грн.
Таким чином, з урахуванням раніше здійснених страхових виплат загальний розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню на користь позивача в межах страхового ліміту, становить 205900 грн.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог та задоволення позовної заяви.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню в дохід держави з відповідача у розмірі 1% від ціни позову, що становить 2059 грн.
Щодо витрат на правову допомогу, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Аналогічні висновки про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено зроблено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання професійної правничої допомоги №Ж633 від 23.08.2025 року, детальний розрахунок робіт від 17.12.2025 року.
Дослідивши надані докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, враховуючи складність справи та обсяг наданих послуг, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумність розміру витрат, суд доходить висновку, що витрати у сумі 27252 грн є завищеними та вважає за необхідне зменшити їх розмір до 7000 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Євроінс Україна" про відшкодування шкоди у зв`язку зі смертю годувальника - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Євроінс Україна" (ЄДРПОУ 22868348, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Василівська, буд. 102) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування, пов`язане з втратою годувальника 205900 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Євроінс Україна" (ЄДРПОУ 22868348, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Василівська, буд. 102) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Євроінс Україна" (ЄДРПОУ 22868348, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Василівська, буд. 102) на користь держави судовий збір у розмірі 2059 грн.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ
Судове рішення № 141392582, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області) було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 175/21806/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: