Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 486/1728/26
Провадження № 2/486/1817/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
10 листопада 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Манзенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи: позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ», представник позивача Шкуренко І.В., відповідач ОСОБА_1 ,
В С Т А Н О В И В:
12 серпня 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ»), яке діє через свого представника Шкуренко І.В., звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 30 березня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (далі ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102684403.
30 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 30072024/2 відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі боржників.
Таким чином ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 15140 грн, з яких 4000 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 10042 грн сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 440 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, 658 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Ухвалою суду від 14 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з`явилась, у позовній заяві зазначила про розгляд справи у її відсутність та надання згоди на заочний розгляд справи.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, про що постановив відповідну ухвалу.
До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.
Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 30 березня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 102684403 (індивідуальна частина) (далі Договір) /а.с. 19-24/. Договір підписано одноразовим ідентифікатором 157822.
Згідно п. 1.1 Договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Відповідно п. п. 1.2, 1.3 Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 30 березня 2024 року (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.
Згідно п. 1.4 Договору, повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 10 березня 2025 року (дата остаточного погашення заборгованості).
Відповідно п. 1.5 Договору, загальні витрати Позичальника за кредитом складають 26830 грн. Денна процентна ставка складає: (26830 грн/4000 грн) / 345 днів * 100% = 1,94%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 66356,21 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 30830 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, денна процентна ставка та орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема здійснить періодичні платежі в останній день кожного розрахункового періоду (дату платежу) відповідно до Графіку платежів.
Згідно п. 1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту: 460 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Сума комісії може складати менш ніж 11,50 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом.
Відповідно п. 1.5.2 Договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 182,50 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.
Згідно п. 1.5.3 Договору, проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 912,50 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.2 та 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 26370 грн.
Відповідно п. 1.6 Договору, тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.
Згідно п. 2.1 Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
До договору додатком №1 додано графік платежів /а.с. 24зв.-25/, додатком №2 заяву на отримання кредиту №102684403 /а.с.25зв./, додатком №3 додаткові контактні данні позичальника /а.с. 26./, паспорт споживчого кредиту /а.с. 27-28/, графік платежів /а.с. 28зв.-29/, Анкету-заяву на кредит № 102684403 /а.с. 17/ а також статут ТОВ «МІЛОАН» /а.с.40-41/.
Платіжним дорученням 85926618 підтверджено факт перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 30 березня 2024 року на суму 4000 грн, кредитний рахунок відповідача № НОМЕР_1 /а.с. 9/.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, в рахунок погашення заборгованості вніс кошти лише один раз на загальну суму 320 грн, чим визнав факт укладення кредитного договору, з яких 300 грн проценти по кредиту, 20 грн комісія за надання кредиту, в подальшому кошти не вносились /а.с. 33-35/, внаслідок чого закономірною є наявність заборгованості станом на 30 липня 2024 у розмірі 15140 грн, з яких 4000 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 10042 грн сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 440 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, 658 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
30 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 30072024/2, згідно якого та згідно із витягів з Реєстру боржників та акту приймання-передачі реєстру боржників, позивач набув право вимоги до відповідача у сумі 15140 /а.с. 7, 10-14, 15/.
До позовної заяви додано копію статуту ТОВ «ФК «ЄАПБ» /а.с. 45-47/.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов`язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку у нього утворилася заборгованість.
Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд приходить до наступного.
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 2-1055/11.
У зв`язку з тим, що до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Доказів виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором №102684403, суду не надано.
Суд приходить до висновку, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за основною сумою боргу, з якою суд погоджується.
Стосовно стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, суд приходить до наступного.
З умов Договору вбачається, що сторонни погодили, що загальний строк надання кредиту 345 днів, дата остаточного погашення заборгованості 10 березня 2025 року, Денна процентна ставка 1,94%, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 182,50 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 912,50 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачу фактично проценти нараховані в період з 30 березня 2024 року по 30 липня 2024 року, за 123 дні, тобто в межах строку дії договору та за процентними ставками узгодженими з позичальником, тому таке нарахування підлягає стягненню з відповідача.
Стосовно вимог позивача щодо стягнення комісії за надання кредиту, суд приходить до наступного.
Положеннями пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Такі витрати банком визначені в умовах кредитування та безпосередньо узгодженні з позичальником, де ним взяті на себе обов`язки зі сплати комісії за надання кредиту в розмірі 11,50% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду) /а.с. 20/.
Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).
Умовами Договору нарахування та сплата комісії за надання кредиту визначена сторонами кредитування та безпосередньо узгоджена з позичальником шляхом підписання Договору з такими умовами кредитування, а тому платежі за комісією правомірно включені банком до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.
Стосовно стягнення неустойки (штрафу, пені), суд приходить до наступного.
Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки.
Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Згідно з п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася і на момент розгляду судом справи та ухваленні у ній рішення, воєнний стан в Україні триває.
Судом встановлено, що товариством за період часу з 30 квітня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, неправомірно нараховано неустойку (штраф, пеню) в розмірі 658 грн та безпідставно включено дану суму у загальний розмір заборгованості, яка не підлягає стягненню з відповідача.
З урахуванням вищенаведеного вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою (штрафом, пенею) у розмірі 658 грн задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд вважає що позовна заява підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 14482 грн, з яких 4000 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 10042 грн сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 440 грн заборгованість за комісією за надання кредиту.
Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2546,59 грн (95,65%) /а.с. 32/.
Доказів понесення витрат, пов`язаних з витребуванням доказів позивачем не надано, а тому ці судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Задовольнити частково позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 102684403 (індивідуальна частина) від 30 березня 2024 року у розмірі 14482 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні, з яких 4000 (чотири тисячі) гривень сума заборгованості за основним зобов`язанням, 10042 (десять тисяч сорок дві) гривні сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 440 (чотириста сорок) гривень заборгованість за комісією за надання кредиту.
Відмовити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» неустойки (штрафу, пені).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір в розмірі 2546 (дві тисячі п`ятсот сорок шість) гривень 59 копійок.
Відмовити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» в частині стягнення витрат, пов`язаних з витребуванням доказів.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження: 07400, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014.
Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Г. А. Далматова
Судове рішення № 141392060, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області) було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 486/1728/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: