Рішення № 141391773, 11.11.2026, Господарський суд Чернівецької області

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
926/2813/26
Номер документу
141391773
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 рокум. ЧернівціСправа № 926/2813/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ІНТЕР-БІЛДІНГ» (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 8, код ЄДРПОУ 42353736)

до товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБІК» (79041, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 225, офіс 111, код ЄДРПОУ 44934428)

про відшкодування договірної санкції на загальну суму 3732764,65 грн

Представники сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ІНТЕР-БІЛДІНГ» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБІК» про відшкодування договірної санкції на загальну суму 3732764,65 грн

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.04.2025 між ТОВ «Будівельна компанія «ІНТЕР-БІЛДІНГ» (замовником) та ТОВ «ДУБІК» (підрядником) був укладений Договір підряду №15/04-25. Відповідно до умов договору, відповідач зобов`язався виконати та передати замовнику роботи по влаштуванню оздоблення фасаду на об`єкті по вул. Мізюна, 20 у м.Чернівці (Торговий центр, 5-а черга будівництва). Згідно з п. 5.1.2. Договору підрядник повинен був завершити та передати роботи до 30.06.2025.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу місце виконання робіт, проектну документацію та забезпечив фінансування, сплативши загалом 5257404,16 грн.

Далі позивач зазначає, що відповідач порушив строки виконання зобов`язань, оскільки повне виконання робіт та їх передача замовнику відбулися лише 10.09.2025, що підтверджується актом виконаних робіт № 2. Таким чином, період прострочення завершення робіт становив 71 календарний день (з 01.07. по 09.09.2025).

Відповідно до пункту 10.2.1. Договору, за порушення погоджених строків підрядник на вимогу замовника зобов`язаний сплатити договірну санкцію в розмірі 1% від договірної ціни робіт з ПДВ за кожен день порушення. Виходячи з договірної ціни у розмірі 5257414,69 грн, розмір санкції за один день прострочення становить 52574,15 грн.

Позивач вказує, що на адресу відповідача було направлено лист-претензію № 03-10-25-02 від 03.10.2025 року з вимогою добровільно сплатити нараховану суму, однак відповідач її проігнорував.

У зв`язку з цим, на підставі статей 526, 530, 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з ТОВ «ДУБІК» договірну санкцію за порушення терміну виконання робіт у розмірі 3732764,65 грн, а також покласти на відповідача судові витрати.

11.08.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№3886), в якому остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись при цьому на те, що відповідач повністю виконав роботи за Договором підряду № 15/04-25 від 15.04.2025, а порушення строку їх завершення відбулося внаслідок прострочення кредитора (ст. 613, ч. 4 ст. 612 ЦК України) та за відсутності вини підрядника (ч. 1 ст. 614 ЦК України, п. 10.1.2 договору).

Зокрема, відповідач зазначає, що у Додатку 1 «Твердий кошторис» до договору сторони домовились, що замовник перераховує підряднику авансовий платіж - 30% від вартості робіт та 100% від вартості матеріалів протягом 3 робочих днів з моменту підписання Договірної ціни, однак позивач цієї умови у триденний строк не виконав, а суперечність між п. 4.3 договору та Додатком 1 відповідно до правила contra proferentem (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц) має тлумачитися проти позивача як особи, яка розробила проєкт договору та надіслала його відповідачу 15.04.2025. Крім того, відповідач стверджує, що позивач зволікав із поверненням підписаного примірника договору до серпня 2025 року, об`єкт станом на 17.04.2025 та 22.05.2025 не був готовий до виконання фасадних робіт через відсутність встановлених віконних конструкцій, а в серпні 2025 року виникла необхідність у проведенні додаткових робіт з влаштування рейкової підшивки стелі на суму 318689,41 грн згідно з проєктом Додаткової угоди № 1 від 21.08.2025, що, на думку відповідача, свідчить про усне погодження сторонами продовження строку виконання договору. У випадку, якщо суд дійде переконання про підставність позовних вимог, відповідач на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України просить суд зменшити загальний розмір штрафної санкції до суми не більш як 60000,00 грн за весь час прострочення.

19.08.2026 представником позивача подано відповідь на відзив (вх.№4010), в якій позивач вказує, що порядок сплати авансових платежів врегульований спеціальними нормами п. 4.3 та п. 5.6 розділу 4 договору, які мають пріоритет над технічним Додатком 1 «Твердий кошторис» (постанова Верховного Суду у справі № 917/265/18) та передбачають право замовника сплачувати авансові платежі частинами на підставі письмових заявок (рахунків) підрядника. Позивач наголошує, що відповідач власними конклюдентними діями (виставленням рахунків № 49 від 25.04.2025 на суму 1953828,10 грн та № 59 від 08.05.2025 на суму 868492,14 грн) сам підтвердив застосування саме умов п. 4.3 договору, а протягом усього строку виконання робіт жодного разу у встановленому п. 5.3, 5.5, 6.3.1, 6.4.1, 9.1.16 договору порядку письмово не повідомляв замовника про наявність перешкод для виконання робіт, не вносив записів до Журналу виконання робіт та не звертався щодо укладення додаткової угоди про продовження строків. Одночасно позивач зазначає, що навіть за умови застосування Додатка 1 станом на 08.05.2025 замовник перерахував аванс у сумі 2699849,57 грн (із запізненням лише на 19 календарних днів), отже навіть при продовженні строку виконання робіт за ст. 613 ЦК України до 19.07.2025 прострочення підрядника все одно становить 52 календарні дні на суму 2733855,80 грн. Заперечуючи проти зменшення розміру неустойки, позивач вказує, що прострочення відповідача спричинило значні збитки для позивача як генерального підрядника за Договором №27/09-2023-ГП генерального підряду на капітальне будівництво від 27.09.2023, оскільки за Додатковою угодою №2 від 28.05.2026 замовником будівництва (ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал») було нараховано позивачу штраф за порушення терміну виконання фасадних робіт у сумі 1900000,00 грн та зменшено на цю суму оплату за виконані роботи.

07.09.2026 до Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№4269), в яких відповідач підтримав доводи відзиву, а також зазначив, що Додаткова угода №2 від 28.05.2026 між позивачем та ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал» щодо штрафу в розмірі 1900000,00 грн має фіктивний характер, оскільки вказані юридичні особи зареєстровані за однією адресою (м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8) та є пов`язаними особами через спільного кінцевого бенефіціарного власника (Мазманіду Юлію), а доказів фактичних розрахунків за договором генерального підряду та введення об`єкта в експлуатацію позивачем не надано.

24.09.2026 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№4533), в яких позивач зазначив, що додаткові роботи з влаштування рейкової підшивки стелі не входили до предмета Договору підряду № 15/04-25 від 15.04.2025 і не змінювали строків виконання основних фасадних робіт, а правовідносини сторін за Договором генерального підряду № 27/09-2023-ГП підтверджені належним доказом - Додатковою угодою № 2 від 28.05.2026, у зв`язку з чим підстави для значного зменшення неустойки за ч. 3 ст. 551 ЦК України відсутні.

2. Рух справи.

07.07.2026 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№2813.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14.07.2026 задоволено заяву позивача про усунення недоліків (вх.№2853) та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 05.08.2026.

Протокольною ухвалою від 05.08.2026 продовжено процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву до 11.08.2026 та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 07.09.2026.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 24.09.2026.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24.09.2026 відкладено розгляд справи по суті на 15.10.2026.

У судовому засіданні 15.10.2026 оголошено перерву до 21.10.2026.

У судовому засіданні 21.10.2026 оголошено перерву до 02.11.2026.

У судовому засіданні 02.11.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 11.11.2026.

На призначений день проголошення судового рішення у судове засідання представники сторін не з`явились.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

15.04.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ІНТЕР-БІЛДІНГ» (далі - замовник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ДУБІК» (далі - підрядник, відповідач) укладено Договір підряду №15/04-25 (далі - договір), за умовами п. 2.1 якого Підрядник зобов`язується на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до Твердого кошторису, Проектної документації, умов цього Договору, чинних будівельних норм і правил, належним чином, якісно та в строк, обумовлений Договором, виконати комплекс робіт по влаштуванню оздоблення фасаду (надалі - Роботи) на об`єкті «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з об`єктами соцкультпобуту на вул. Мізюна, 20 у м. Чернівці (Торговий центр, 5-а черга будівництва)» та передати Замовнику закінчені Роботи. Обсяги та склад робіт визначаються Твердим кошторисом (Додаток 1 до Договору).

Одночасно при підписанні договору сторонами були підписані та скріплені печатками додатки до договору: Додаток 1 «Твердий кошторис», Додаток 2 «Акт приймання-передачі місця виконання робіт», Додаток 3 «Спільні заходи по безпечному виконанню робіт». Додаток 4 «Графік виконання робіт» сторонами не укладався.

Згідно з п. 14.6 договору додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідно до п. 2.2 договору Замовник зобов`язується у відповідності до умов Договору передати Підряднику місце виконання робіт по Акту приймання-передачі місця виконання робіт, Проектну документацію та надати точки підключення до мереж водо- та електропостачання на Об`єкті, прийняти належним чином виконані Роботи, а також оплачувати Роботи на умовах та в порядку, визначеному Договором.

На виконання п. 2.2 договору замовник передав підряднику проектну документацію (надіслану 25.03.2025 на електронну пошту підрядника tov.dubik@ukr.net, зазначену в п. 4.8 договору, для розрахунку договірної ціни), точки підключення до мереж водо- та електропостачання, а також будівельний майданчик згідно з Актом приймання-передачі місця виконання робіт (Додаток 2 до договору), який був підписаний підрядником без жодних зауважень щодо будівельної готовності об`єкта.

Згідно з п. 4.1, 4.2 розділу 4 «Договірна ціна. Порядок розрахунків» договору договірна ціна Робіт, що виконуються за даним Договором, визначена на підставі Твердого кошторису (Додаток № 1 до Договору), є твердою, включає в себе вартість робіт та матеріалів і становить 5257414,69 грн з ПДВ 20% (зокрема, згідно з Додатком 1 загальна вартість матеріалів складає 1603778,56 грн, а загальна вартість робіт - 3653636,17 грн).

Пунктом 4.3 договору визначено умови оплати робіт на умовах авансування, а пунктом 4.6 договору - на умовах післяоплати. Відповідно до п. 4.3 договору Замовник має право перерахувати авансові платежі на поточний рахунок Підрядника для придбання матеріалів для виконання Робіт по Договору за письмовою заявкою Підрядника. Замовник залишає за собою право перераховувати авансові платежі у розмірі, меншому за розмір, зазначений у письмовій заявці, що надається Підрядником, але у розмірі, не меншому за суму вартості матеріалів, з урахуванням ПДВ, що визначена Твердим кошторисом (Додаток № 1 до Договору). Водночас Додаток 1 «Твердий кошторис» в останньому абзаці містить запис: «Сторони домовились, що Замовник перераховує Підряднику авансовий платіж - 30% від вартості робіт та 100% від вартості матеріалів протягом 3 робочих днів з моменту підписання Договірної ціни» (що розрахунково становить 2699869,41 грн з ПДВ).

У пунктах 5.1.1, 5.1.2 договору передбачено, що початок виконання Робіт - через 3 (три) дні після перерахування авансового платежу; закінчення виконання Робіт - 30 червня 2025 року.

Згідно з п. 5.6 договору, якщо Підрядник не направив заявку на оплату авансового платежу відповідно до умов Договору, то невиплата авансового платежу не є підставою для зміни строків виконання Робіт.

Відповідно до п. 5.3, 5.4, 5.5, 6.3.1, 6.4.1, 9.1.16, 9.1.17, 13.5 договору у випадку виникнення будь-яких обставин, які перешкоджають виконанню Робіт, Підрядник зобов`язаний вести журнал виконання Робіт (за підписами уповноважених представників обох Сторін) та письмово інформувати Замовника про будь-які обставини, які можуть впливати на хід виконання Робіт, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виникнення таких обставин; з дати отримання повідомлення Замовником та до моменту усунення перешкод, що залежать від Замовника, Підрядник вважається таким, що не порушив строки виконання Робіт, а рішення про перегляд строків / термінів виконання Робіт оформлюється виключно Додатковою угодою до цього Договору.

На виконання порядку сплати авансових платежів, передбаченого п. 4.3 договору, підрядник надавав замовнику рахунки (письмові заявки) із зазначенням призначення «оплата згідно Договору № 15/04-25 від 15.04.2025 р.», зокрема: рахунок № 49 від 25.04.2025 на суму 1953828,10 грн; рахунок № 59 від 08.05.2025 на суму 868492,14 грн; рахунок № 105 від 30.07.2025 на суму 1702804,74 грн; рахунок № 95 від 18.09.2025 на суму 779193,98 грн; рахунок № 126 від 24.09.2025 на суму 161333,88 грн; рахунок № 14 від 26.02.2026 на суму 149276,04 грн.

На підставі вказаних рахунків замовником були проведені наступні оплати за Договором підряду № 15/04-25 від 15.04.2025:

платіжна інструкція № 547 від 29.04.2025 - оплачено 1831357,43 грн;

платіжна інструкція № 608 від 08.05.2025 - оплачено 868492,14 грн (разом станом на 08.05.2025 перераховано 2699849,57 грн);

платіжна інструкція № 1029 від 04.08.2025 - оплачено 800000,00 грн;

платіжна інструкція № 1052 від 07.08.2025 - оплачено 800000,00 грн;

платіжна інструкція № 1065 від 08.08.2025 - оплачено 46944,66 грн;

платіжна інструкція № 1306 від 01.10.2025 - оплачено 300000,00 грн;

платіжна інструкція № 1310 від 02.10.2025 - оплачено 300000,00 грн;

платіжна інструкція № 1314 від 03.10.2025 - оплачено 161333,88 грн;

платіжна інструкція № 289 від 11.03.2026 - оплачено 149276,04 грн.

Загальна сума оплати за роботи, проведена замовником, склала 5257404,16 грн з ПДВ 20%.

Пункт 6.1.3 договору передбачає щомісячну (поетапну) передачу виконаних робіт підрядником замовнику шляхом підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт та Довідки форми КБ-3. Відповідач взяв на себе зобов`язання завершити роботи у термін до 30.06.2025, проте фактично виконав та передав замовнику роботи за договором із простроченням у наступні терміни:

1. 04 серпня 2025 року передано робіт на суму 2234369,11 грн з ПДВ 20%, що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2025 року від 04.08.2025 та Актом виконаних робіт № 1 за серпень 2025 року від 04.08.2025;

2. 10 вересня 2025 року передано робіт на суму 3023035,05 грн з ПДВ 20%, що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2025 року від 10.09.2025 та Актом виконаних робіт № 2 за вересень 2025 року від 10.09.2025. Загальна вартість робіт, виконаних підрядником та прийнятих замовником без зауважень, склала 5257404,16 грн з ПДВ 20%, а повне виконання робіт та передача їх замовнику відбулися 10.09.2025, тобто із простроченням установленого п. 5.1.2 договору терміну (30.06.2025) на 71 календарний день (період прострочення: з 01.07.2025 по 09.09.2025 включно).

У період з 15.04.2025 до 10.09.2025 жодних письмових повідомлень від підрядника про наявність перешкод для виконання робіт (відсутність грошових коштів на закупівлю матеріалів чи неготовність об`єкта у зв`язку з не встановленням віконних конструкцій) на адресу замовника не надходило, відповідні записи у Журналі виконання робіт (п. 6.4.1 договору) підрядником не вчинялися, а звернень щодо внесення змін до договору в частині продовження терміну виконання основних робіт не направлялося. Водночас у серпні - жовтні 2025 року відповідач за окремою домовленістю із позивачем (проєкт Додаткової угоди № 1 від 21.08.2025, надісланий з електронної пошти відповідача 22.08.2025) виконав на об`єкті додаткові роботи з влаштування рейкової підшивки стелі на суму 318689,41 грн, які були прийняті замовником за окремим актом виконаних робіт і оплачені згідно з виписками за 25.08.2025 та 01.10.2025.

Відповідно до п. 10.2.1 договору за порушення строків виконання робіт та/або невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов Договору) взятих на себе за Договором обов`язків, в тому числі виконання Робіт з порушенням погоджених Сторонами у Договорі строків (термінів), Підрядник на вимогу Замовника зобов`язується сплатити договірну санкцію в розмірі 1% від Договірної ціни Робіт з ПДВ (п. 4.2 Договору), за кожен день порушення (до моменту його усунення). Згідно з п. 10.5 договору сплата Стороною штрафних санкцій (штрафу, пені) не звільняє її від обов`язку відшкодувати збитки, а відшкодування збитків не звільняє від обов`язку сплатити штрафні санкції у повному обсязі.

Судом також встановлено, що замовником будівництва Торгового центру по вул. Мізюна, 20 у м. Чернівці виступало Дочірнє підприємство «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал», з яким позивач (як Генеральний підрядник) 27.09.2023 уклав Договір №27/09-2023-ГП генерального підряду на капітальне будівництво (зі змінами згідно з Додатковим договором № 1 від 26.12.2024). Згідно з пп. 5.1.2.4 п. 5.1 та п. 12.4 Договору генпідряду термін виконання комплексу робіт по влаштуванню оздоблення фасаду на Об`єкті було погоджено до 30.06.2025, а за порушення терміну виконання окремого етапу (виду) робіт понад 20 календарних днів передбачено штраф у розмірі 2100000,00 грн з правом зменшення загальної вартості робіт за договором на суму визнаної договірної санкції (п. 6.12 Договору генпідряду).

На підставі листа-претензії ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал» № 24-04 від 24.04.2026 та листа позивача № 15/05-2026 від 15.05.2026, між ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал» та ТОВ «БК «Інтер-Білдінг» було укладено Додаткову угоду № 2 від 28.05.2026 до Договору № 27/09-2023-ГП генерального підряду, якою визнано факт порушення терміну завершення фасадних робіт (пп. 5.1.2.4) на строк понад 20 календарних днів, погоджено зменшення штрафу до 1900000,00 грн та зменшено на вказану грошову суму оплату за роботи, фактично виконані позивачем.

Замовником на адресу відповідача направлявся лист-претензія від 03.10.2025 за вих.№ 03-10-25-02 про сплату 3732764,65 грн договірної санкції за порушення терміну виконання робіт за Договором підряду № 15/04-25 від 15.04.2025.

Проте вказана вимога залишена відповідачем без реагування, договірна санкція у добровільному порядку не сплачена, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду для захисту свого порушеного права.

4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

Дослідивши наведені доводи сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як визначено ч. 1 ст. 837 та ч. 1, 2 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну документацію, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до п. 5.1.2 Договору підряду №15/04-25 від 15.04.2025 строк закінчення виконання робіт встановлено до 30.06.2025, а фактичне виконання та передача робіт замовнику відбулися частинами згідно з Актом виконаних робіт № 1 від 04.08.2025 на суму 2234369,11 грн та Актом виконаних робіт № 2 від 10.09.2025 на суму 3023035,05 грн, підписаними сторонами та скріпленими їхніми печатками.

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина перша статті 550 ЦК України).

З наведених положень статей 6, 549, 551, 611, 627 Цивільного кодексу України слідує, що встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони визначають за взаємною згодою при укладенні договору.

Установивши у п. 10.2.1 договору договірну санкцію у розмірі 1% від Договірної ціни Робіт з ПДВ за кожен день порушення строків виконання робіт, відповідач погодився із передбаченою договором відповідальністю.

За приписами пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України та статтею 6 цього Кодексу визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 у справі № 916/1247/23, особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Судом встановлено, що сторонами укладено Договір підряду № 15/04-25 від 15.04.2025 в добровільному порядку. Відповідач не оспорював умови цього договору в судовому порядку. Таким чином, між сторонами цього спору існують договірні стосунки на підставі укладеного договору, а тому відносини сторін мають договірний характер і саме договір визначає, зокрема, підстави, порядок, умови, межі, період та розмір відповідальності сторін.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо наявності колізії між п. 4.3 договору і Додатком 1 «Твердий кошторис», несвоєчасного повернення підписаного договору позивачем, прострочення кредитора (ст. 613 ЦК України) та неготовності об`єкта до виконання робіт, суд виходить з такого.

Щодо твердження відповідача про повернення йому підписаного примірника договору лише 22.08.2025, то воно спростовується матеріалами справи: доданий до відзиву скріншот електронного листа від 22.08.2025 (додаток № 9) підтверджує лише факт надсилання проектів електронних документів (зокрема, проекту Додаткової угоди № 1 від 21.08.2025 на додаткові роботи з підшивки стелі) з електронної пошти самого відповідача (tov.dubik@ukr.net) на електронну пошту представника позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Водночас факт укладення та узгодження всіх істотних умов Договору підряду №15/04-25 саме у квітні 2025 року підтверджується як підписаним обома сторонами текстом договору з додатками від 15.04.2025, так і діями самого відповідача, який вже 25.04.2025 виставив рахунок № 49 та 08.05.2025 - рахунок № 59 із прямим посиланням на «Договір № 15/04-25 від 15.04.2025 р.», прийняв за ними оплати 29.04.2025 і 08.05.2025 та передав частину виконаних робіт за Актом № 1 від 04.08.2025.

Розглядаючи розбіжність між умовами п. 4.3 договору (право замовника перераховувати авансові платежі частинами за письмовими заявками підрядника у розмірі не менше вартості матеріалів за заявкою) та приписом в останньому абзаці Додатка 1 «Твердий кошторис» (обов`язок замовника перерахувати аванс 30% вартості робіт і 100% вартості матеріалів протягом 3 робочих днів з моменту підписання Договірної ціни), суд враховує висновок Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 31.05.2021 у справі № 917/265/18 (пункти 37- 39): «Необхідно розрізняти поняття "додаток до договору" та "додаткова угода до договору". Додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо.

Тобто додаток до договору - це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов. Водночас додаткова угода є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору».

Згідно з ч. 1 ст. 844 ЦК України та п. 4.1 договору функціональним призначенням Твердого кошторису (Додаток 1) є визначення ціни робіт та структури витрат підрядника, тоді як порядок проведення розрахунків та авансування врегульовано спеціальними положеннями розділу 4 договору (п. 4.3, 4.6, 5.6).

Більше того, надаючи оцінку посиланню відповідача на правило тлумачення contra proferentem, сформульоване у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц («У разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав»), суд звертає увагу на те, що вказане правило є субсидіарним і застосовується лише тоді, коли дійсну волю сторін неможливо встановити за правилами ч. 3 ст. 213 ЦК України, зокрема шляхом аналізу подальшої поведінки сторін при виконанні договору.

Матеріалами справи підтверджено, що під час виконання договору підрядник не очікував одноразового безакцептного авансу в сумі 2699869,41 грн до 18.04.2025 без рахунку, а сам реалізував механізм п. 4.3 договору, виставивши замовнику письмові заявки на оплату частинами: рахунок №49 від 25.04.2025 на суму 1953828,10 грн (оплачено 29.04.2025 у сумі 1831357,43 грн) та рахунок №59 від 08.05.2025 на суму 868492,14 грн (оплачено того ж дня - 08.05.2025 у сумі 868492,14 грн). Отже, сторони своєю фактичною поведінкою у квітні - травні 2025 року підтвердили застосування саме п. 4.3 договору, а подальше посилання відповідача у судовому процесі на умову Додатка 1 суперечить його власній попередній поведінці та принципу добросовісності.

Крім того, перевіряючи доводи відповідача про наявність прострочення кредитора (ст. 613, ч. 4 ст. 612 ЦК України) через відсутність на об`єкті віконних конструкцій станом на 17.04.2025 та 22.05.2025 і затримку авансу, суд застосовує спеціальні норми ст. 847 ЦК України, відповідно до яких, за частиною першою статті 847 ЦК України підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи чи унеможливлюють її завершення у встановлений строк. Невиконання підрядником обов`язку щодо своєчасного письмового повідомлення замовника про існування перешкод та зупинення робіт у порядку, передбаченому договором і статтею 847 ЦК України, позбавляє підрядника права посилатися на прострочення кредитора (стаття 613 ЦК України) та не звільняє його від відповідальності за порушення строків виконання робіт.

Оскільки відповідач підписав Акт приймання-передачі місця виконання робіт (Додаток 2) без зауважень, протягом квітня - червня 2025 року жодного разу письмово не повідомив замовника у порядку п. 5.3, 6.3.1, 9.1.16 договору про неможливість виконання фасадних робіт, не вносив записів про зупинення робіт до Журналу виконання робіт (п. 6.4.1 договору) та не ініціював укладення додаткової угоди про зміну терміну завершення робіт (п. 5.5, 13.5 договору), а виконані у серпні 2025 року додаткові роботи з підшивки стелі не входили до предмета Договору підряду № 15/04-25 і не змінювали строку виконання основних робіт (ст. 654 ЦК України), підстави для звільнення відповідача від відповідальності за ст. 612, 613, 614, 617 ЦК України відсутні.

Більше того, як обґрунтовано зазначив позивач, навіть якби до спірних правовідносин застосовувався припис Додатка 1 (оплата 2699869,41 грн до 18.04.2025), станом на 08.05.2025 позивач вже сплатив 2699849,57 грн (різниця у 19,84 грн є неістотною), тож навіть за умови 19-денного відстрочення за ч. 2 ст. 613 ЦК України до 19.07.2025 відповідач все одно допустив тривале прострочення здачі робіт до 10.09.2025.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок договірної санкції за ставкою 1% від договірної ціни робіт з ПДВ (52574,15 грн за день) за період з 01.07.2025 по 09.09.2025 включно (71 календарний день) на загальну суму 3732764,65 грн і визнано його арифметично правильним та обґрунтованим.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу, суд бере до уваги законодавчі положення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про право суду зменшити розмір санкцій у разі, якщо вони значно перевищують розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У постанові від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (911/2223/20) Верховний Суд виклав правову позицію, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в п. 7.43 постанови від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 виснував, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням ст. 233 ГК України і ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).

Водночас приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

У зв`язку з викладеним суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Також при оцінці пропорційності фінансової санкції суд керується практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зокрема рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lцnnroth v. Sweden, заяви № 7151/75, № 7152/75, рішення від 23.09.1982, § 69), «Мамідакіс проти Греції» (Mamidakis v. Greece, заява № 35533/04, рішення від 11.01.2007) та «Іст/Вест Аліанс Лімітед проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, рішення від 23.01.2014)), відповідно до якої втручання у майнові права має забезпечувати «справедливий баланс» між вимогами загального інтересу, захистом прав кредитора та майновими правами боржника без покладення на особу індивідуального і надмірного тягаря.

Визначаючи конкретну межу зменшення штрафних санкцій у цій справі, суд відхиляє прохання відповідача про зменшення неустойки до 60000,00 грн (тобто на 98,39%) як таке, що є надмірним і не відповідає тривалості та наслідкам допущеного правопорушення, з огляду на такі обставини:

прострочення виконання фасадних робіт за Договором підряду № 15/04-25 від 15.04.2025 носило тривалий характер - 71 календарний день (понад два місяці - з 01.07.2025 по 09.09.2025) при тому, що весь первинний строк виконання робіт за договором становив 2,5 місяця;

несвоєчасне виконання відповідачем робіт за договором підряду спричинило реальні негативні майнові наслідки для позивача як Генерального підрядника за Договором № 27/09-2023-ГП генерального підряду на капітальне будівництво від 27.09.2023 перед замовником будівництва (ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал»), оскільки внаслідок прострочення здачі фасаду понад 20 календарних днів згідно з Додатковою угодою № 2 від 28.05.2026 до позивача було застосовано штраф у розмірі 1900000,00 грн шляхом зменшення на цю суму оплати за фактично виконані позивачем роботи;

доводи відповідача про «фіктивність» Додаткової угоди № 2 від 28.05.2026 з посиланням на спільну адресу реєстрації та спільного кінцевого бенефіціарного власника не спростовують презумпції правомірності правочину, закріпленої у ст. 204 ЦК України, оскільки вказана додаткова угода у судовому порядку недійсною не визнавалася; отже, зменшення неустойки до 60000,00 грн не покривало б навіть малої частки майнових втрат позивача за генеральним підрядом (1900000,00 грн). Крім того, обов`язок завершити оздоблення фасаду до 30.06.2025 та штраф у розмірі 2100000,00 грн за прострочення понад 20 днів були передбачені пп. 5.1.2.4 п. 5.1 та п. 12.4 Договору генпідряду №27/09-2023-ГП у редакції Додаткового договору №1 від 26.12.2024 - тобто за 4 місяці до укладення договору з відповідачем (15.04.2025) і за півтора року до виникнення судового спору. Отже, умова про штраф 2,1 млн грн не була штучно створена пов`язаними особами у травні 2026 року «під судовий процес», а існувала об`єктивно з грудня 2024 року, а Додатковою угодою № 2 від 28.05.2026 лише реалізовано вже існуючий механізм п. 6.12 та п. 12.4 Договору генпідряду зі зменшенням санкції з 2,1 млн грн до 1,9 млн грн;

відповідач у порушення вимог ст. 74, 76 - 79 ГПК України не надав суду жодних належних і допустимих фінансових доказів (зокрема балансу, звіту про фінансові результати, довідок про стан банківських рахунків чи боргове навантаження), які б підтверджували критичний майновий стан підприємства або загрозу банкрутства, тим більше з урахуванням того, що позивач у повному обсязі оплатив відповідачу вартість виконаних робіт у сумі 5257404,16 грн за основним договором та 318689,41 грн за додатковими роботами.

Разом з тим, суд враховує і обставини, що свідчать на користь часткового зменшення розміру штрафних санкцій на 30%, а саме:

відповідач у підсумку виконав основне зобов`язання за Договором підряду №15/04-25 від 15.04.2025 у натурі на 100% ще за десять місяців до звернення позивача до суду з цим позовом - виконав і передав замовнику весь комплекс робіт з оздоблення фасаду на суму 5257404,16 грн, які прийняті позивачем без жодних зауважень щодо якості;

у період виконання договору підрядник не припиняв роботи на об`єкті, вживав заходів для їх завершення в умовах дефіциту робочої сили на ринку праці, а у серпні - вересні 2025 року на прохання замовника паралельно виконав на цьому ж об`єкті додаткові роботи з влаштування рейкової підшивки стелі на суму 318689,41 грн, сприяючи загальній готовності об`єкта будівництва;

Отже, зваживши тривалість прострочення (71 календарний день) та наявність у позивача майнових втрат за договором генерального підряду у розмірі 1900000,00 грн з одного боку, а також повне та якісне виконання підрядником робіт до звернення до суду, виконання додаткових робіт на об`єкті з іншого боку, суд у межах своєї дискреції вважає справедливим, розумним і пропорційним зменшити визнаний обґрунтованим розмір договірної санкції на 30% та стягнути з відповідача на користь позивача 70% нарахованої договірної санкції у розмірі 2612935,26 грн, а у стягненні решти 30% договірної санкції у сумі 1119829,40 грн - у задоволенні позову відмовити.

Такий розмір стягнення (2612935,26 грн) повністю перекриває майнові втрати позивача перед замовником будівництва (1900000,00 грн) і супутні організаційно-фінансові втрати генпідрядника, зберігає стимулюючу превентивну функцію неустойки, але водночас усуває надмірний каральний характер санкції.

5. Висновки за наслідками розгляду справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

6. Розподіл судових витрат.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з цим, згідно усталеної судової практики судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Оскільки судом встановлено обґрунтованість порушення відповідачем зобов`язання та прав позивача та прийнято рішення зменшити розмір неустойки, позивач не повинен нести витрати в частині судового збору за зменшений розмір неустойки та відповідно частково задоволені позовні вимоги.

За таких обставин сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБІК» (79041, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 225, офіс 111, код ЄДРПОУ 44934428) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ІНТЕР-БІЛДІНГ» (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 8, код ЄДРПОУ 42353736) договірну санкцію у розмірі 2612935,26 грн та судовий збір в сумі 44793,18 грн.

3. В частині вимог про стягнення 1119829,40 грн договірної санкції відмовити у зв`язку із зменшенням належної до стягнення неустойки на 30%.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141391773 ?

Документ № 141391773 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141391773 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141391773 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141391773 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141391773, Господарський суд Чернівецької області

Судове рішення № 141391773, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141391773 відноситься до справи № 926/2813/26

Це рішення відноситься до справи № 926/2813/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141391772
Наступний документ : 141391774