Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
02.11.2026м. СумиСправа № 920/1115/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., за участі секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду заяву від 30.01.2026 №б/н представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх №448 від 02.02.2026) у справі №920/1115/24
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код за рнокпп НОМЕР_1 ),
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Укрспецмаш (вул. Промислова, буд. 6, м. Суми, 40007; код за ЄДРПОУ 30991863),
про стягнення 2681463,16 грн
за участі представників сторін:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув,
установив:
Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.01.2026 у справі №920/1115/24 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 2337500,00грн богу, 224400,00грн інфляційних втрат, 119563,16грн - 3% річних, 32177,56 судового збору.
30.01.2026 представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення (вх 448), відповідно до якої представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача 84670,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 05.03.2026 у справі №920/1115/24 постановлено призначити розгляд даної заяви в судове засідання на 23.03.2026, 14:00.
23.03.2026 розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення (від 30.01.2026 вх 448) не відбувся у зв`язку із оголошеною на території Сумського району Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі №920/1115/24.
26.03.2026 Північний апеляційний господарський суд електронною поштою надіслав Господарському суду Сумської області ухвалу від 17.03.2026 у справі №920/1115/24, відповідно до п. 4 резолютивної частини якої витребував матеріли справи із Господарського суду Сумської області.
Листом від 26.03.2026 у справі №920/1115/24 суд повідомив учасників справи, що у зв`язку із необхідністю направлення матеріалів справи до суду апеляційної інстанції, заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №920/1115/24 буде розглянута після повернення матеріалів справи до Господарського суду Сумської області.
26.03.2026 матеріали справи направлено до суду апеляційної інстанції.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі №920/1115/24 ухвалено: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкторське бюро "Укрспецмаш" на рішення Господарського суду Сумської області від 27.01.2026 у справі №920/1115/24 залишити без задоволення; рішення Господарського суду Сумської області від 27.01.2026 у справі №920/1115/24 залишити без змін; поновити дію рішення Господарського суду Сумської області від 27.01.2026 у справі №920/1115/24; судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Конструкторське бюро "Укрспецмаш".
01.06.2026, відповідно до заяви представника позивача (вх №2882 від 01.06.2026), на примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 27.01.2026 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 видано наказ.
05.06.2026 Північний апеляційний господарський суд електронною поштою надіслав Господарському суду Сумської області ухвалу від 05.06.2026 у справі №920/1115/24, відповідно до п. 3 резолютивної частини якої витребував матеріли справи із Господарського суду Сумської області.
09.06.2026 матеріали справи №920/1115/24 повернуто до Господарського суду Сумської області.
Листом від 09.06.2026 у справі №920/1115/24 суд повідомив учасників справи, що у зв`язку із необхідністю направлення матеріалів справи до суду апеляційної інстанції, заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №920/1115/24 буде розглянута після повернення матеріалів справи до Господарського суду Сумської області.
10.06.2026 матеріали справи направлено до Північного апеляційного господарського суду.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 у справі №920/1115/24 ухвалено: заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу у справі №920/1115/24 задовольнити частково; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкторське бюро "Укрспецмаш" (40007, місто Суми, вулиця Промислова, будинок 6; ідентифікаційний код 30991863) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу; у задоволенні решти вимог заяви відмовити; видачу наказу на виконання додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва; справу №920/1115/24 передати до Господарського суду Сумської області.
12.06.2026 приватний виконавець Мукорез О.Л. надіслав Господарському суду Сумської області супровідний лист від 10.06.2026 №9458, за яким направив суду до відома постанову від 10.06.2026 ВП №81225151 про закінчення виконавчого провадження та оригінал наказу Господарського суду Сумської області від 01.06.2026 у справі3920/1115/24 з відміткою 10.06.2026. Закінчено згідно з п. 9 ст. 37 ЗУ ПроВП. Фактично виконано. Стягнуто винагороду 221364,07 грн..
23.06.2026 Верховний Суд електронною поштою надіслав ухвалу від 23.06.2026 у справі №920/1115/24, відповідно до п. 5 резолютивної частини якої витребував у Господарського суду Сумської області / Північного апеляційного господарського суду матеріали справи.
Листом від 24.06.2026 у справі №920/1115/24 Господарський суд Сумської області повідомив Верховний Суд, що матеріали справи були направлені 10.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Верховного Суду від 29.07.2026 у справі №920/1115/24 ухвалено: касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкторське бюро "Укрспецмаш" залишити без задоволення; рішення Господарського суду Сумської області від 27.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі №920/1115/24 залишити без змін.
Додатковою постановою Верховного Суду від 11.09.2026 у справі №920/1115/24 ухвалено: заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи №920/1115/24 у суді касаційної інстанції, задовольнити частково; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкторське бюро "Укрспецмаш" (40007, м. Суми, вул. Промислова, 6, код ЄДРПОУ 30991863) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 22 535 (двадцять дві тисячі п`ятсот тридцять п`ять) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи №920/1115/24 у суді касаційної інстанції; в іншій частині заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення; доручити Господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.
14.10.2026 матеріали справи повернуто до Господарського суду Сумської області.
14.10.2026 на примусове виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 та додаткової постанови Верховного Суду від 11.09.2026 у справі №920/1115/24 видано два накази.
Ухвалою від 20.10.2026 у справі №920/1115/24 постановлено призначити розгляд заяви від 30.01.2026 №б/н представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх №448 від 02.02.2026) у судове засідання на 02.11.2026, 12:00, з повідомленням сторін; запропонувати відповідачу подати письмове обґрунтування своєї позиції у справі з огляду на подану заяву.
У судовому засіданні 02.11.2026 встановлено:
Представники сторін у судове засідання не прибули, про місце, дату та час розгляду заяви повідомлені належним чином.
Відповідач правом на подання своєї позиції у справі з огляду на подану позивачем заяву не скористався, клопотання в порядку ч. 5 ст. 126 ГПК України не подав.
Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні в порядку ч. 4 ст. 240 ГПК України підписано скорочене додаткове рішення.
Розглянувши заяву від 30.01.2026 №б/н представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх №448 від 02.02.2026), надані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується зазначена заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду і вирішення заяви, господарський суд установив:
Позивачем у позові заявлено попередній розмір судових витрат, серед яких розмір витрат на правничу допомогу визначений в розмірі 20670,00 грн.
19.12.2024 представник позивача в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України подав заяву (вх №4049), в якій зазначив, що докази понесення судових витрат будуть надані позивачем суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення у даній справі.
Відповідно до поданої представником позивача заяви та доданих до заяви документів (вх №448 від 02.02.2026) останній просить постановити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 84670,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення подана з дотриманням норми ч. 8 ст. 129 ГПК України та відсутні підстави для залишення заяви без розгляду.
У статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
За приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Судом встановлено, що 03.03.2024 між Коваленком С.О. як клієнтом та Адвокатським об`єднанням "Статус-К "Ковальов і партнери" як виконавцем укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого виконавець здійснює представництво інтересів клієнта та надає інші види правової допомоги з питання стягнення заборгованості з ТОВ "КБ "Укрспецмаш" за невиплачені дивіденди згідно з протоколом від 05.06.2020 (орієнтовно з урахуванням інфляції та 3% річних 2681463,16) при розгляді справи в Господарському суді Сумської області (п. 1.1 договору).
Вартість послуг виконавця за цим договором за надання правової допомоги встановлюється в сумі, що еквівалентна 1000,00 доларів США за курсом продажу обмінних пунктів АТ "Райффайзен банк" на день платежу (пункт 3.1 договору).
Згідно з пунктом 3.2 договору клієнт зобов`язується додатково сплатити виконавцю гонорар за ухвалення судом рішення на користь клієнта в сумі, що еквівалентна 1000,00 доларів США за курсом продажу обмінних пунктів АТ "Райффайзен банк" на день платежу не пізніше п`яти днів після ухвалення відповідного рішення судом першої інстанції.
У пункті 3.3 договору встановлено, що правову допомогу, що надається виконавцем, клієнт оплачує в гривнях, шляхом безготівкового переказу.
03.03.2024 між виконавцем та клієнтом підписано акт наданих послуг № АО-140 за договором про надання юридичних послуг та інших видів правової допомоги вартістю 41410,00 грн.
03.03.2024 клієнту виставлено рахунок-фактуру №АО-140 в сумі 41410,00 грн.
04.09.2024 позивач сплатив виконавцю 41410,00 грн за платіжною інструкцією №МАВ9625339.
27.01.2026 між виконавцем та позивачем підписано акт наданих послуг № АО-04 за договором про надання юридичних послуг та інших видів правової допомоги вартістю 43260,00 грн.
27.01.2026 виконавець виставив клієнту рахунок-фактуру №АО-04 в сумі 43260,00 грн.
Згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, саме суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи був їх розмір обґрунтованим.
Згідно з частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
ТОВ "КБ "Укрспецмаш" не скористалося своїм правом подати клопотання про безпідставність стягнення витрат на професійну правничу допомогу, їх необґрунтованість та зменшення їх розміру.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
За змістом частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 11.02.2021 у справі №920/39/20.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" та у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015).
У рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (пункт 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також розумними у своєму розмірі.
Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність наявності об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.
Отже, суд має враховувати: складність справи та виконані адвокатом роботи (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.
Суд враховує, що розмір витрат, які ОСОБА_1 просить стягнути з ТОВ "КБ "Укрспецмаш" (84670,00 грн), не відповідає розміру витрат, які позивач заявив у попередньому (орієнтовному) розрахунку у позові (20670,00 грн).
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.3 ст.124 ГПК).
Отже, позивач не обмежений у доведенні суду іншої суми фактично понесених витрат, втім мав обґрунтувати підстави суттєвого збільшення цієї суми більше ніж в чотири рази. Суд зазначає, що позивач не вказує та не доводить, що саме зумовило збільшення розміру витрат на правничу допомогу, понесену у суді касаційної інстанції, на 64000,00 грн (84670,00 грн 20670,00 грн).
У заяві про відшкодування витрат позивач лише навів перелік доказів, що підтверджують його витрати на оплату послуг адвоката, і вказав, що 19.12.2024 ним подана заява про намір подати докази понесення витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.
Суд зауважує, що відповідно до підписаних актів надання послуг від 03.03.2024 та від 27.01.2026 клієнтом та виконавцем не конкретизовано які саме послуги надані, лише зазначено загальну вартість юридичних послуг. Представник позивача надані послуги конкретизував у самій заяві (вх №448 від 02.02.2026). Разом з тим, до матеріалів справи не подано доказів, що саме даний перелік наданих послуг є узгодженим між клієнтом та виконавцем.
Таким чином, позивач не навів жодного обґрунтування збільшення суми витрат на правничу допомогу до 84670,00 грн у порівнянні з сумою, що він заявив у попередньому (орієнтовному) розрахунку (20670,00 грн).
Проаналізувавши зміст наданої представником позивача заяви про стягнення витрат, докази, подані на підтвердження витрат на правничу допомогу, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром компенсації за вказані послуги буде стягнення з відповідача на користь позивача 20670,00 грн витрат на правничу допомогу.
Враховуючи зазначене, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат, відсутність клопотання про їх зменшення, виходячи з критеріїв, визначених у ч. 6 ст. 129 ГПК, та обставин справи, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 20670,00 грн.
Керуючись статтями 2, 13, 123, 126, 129, 221, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Частково задовольнити заяву позивача про ухвалення додаткового рішення (вх №448 від 02.02.2026).
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Укрспецмаш (вул. Промислова, буд. 6, м. Суми, 40007; код за ЄДРПОУ 30991863) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; код за рнокпп НОМЕР_1 ) 20670,00 грн (двадцять тисяч шістсот сімдесят грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
3. В іншому відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення може бути оскаржене.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне додаткове рішення складено 11.11.2026.
СуддяВ.Л. Короленко
Судове рішення № 141391485, Господарський суд Сумської області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 920/1115/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: