Ухвала суду № 141391326, 11.11.2026, Господарський суд Одеської області

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
916/4586/26
Номер документу
141391326
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"11" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/4586/26Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури за вх.№2-2138/26 від 09.11.2026 про забезпечення позову у справі №916/4586/26

за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67844, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, буд. 1, код ЄДРПОУ 04527307)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-НАФТА» (68251, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Камчик, вул. Троїцька, буд. 284, код ЄДРПОУ 32432596)

про скасування державної реєстрації права власності, витребування з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-НАФТА», в якому просить суд:

- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-НАФТА» на земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 5110300000:02:008:0126 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3368786551103, номер відомостей про речове право 65687825) з одночасним закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-НАФТА» на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 5110300000:02:008:0126 (реєстраційний майна 3368786551103);

- скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,05 га з кадастровим номером 5110300000:02:008:0126 з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.

Разом з позовною заявою до суду від Заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшла заява за вх.№2-2138/26 від 09.11.2026 про забезпечення позову, в якій прокурор просить суд:

- накласти арешт на земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 5110300000:02:008:0126 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3368786551103);

- заборонити суб`єктам державної реєстрації прав: державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, посадовим особам Міністерства юстиції України та посадовим особам територіальних органів Міністерства юстиції України вчиняти реєстраційні дії стосовно земельної ділянки площею 0,05 га з кадастровим номером 5110300000:02:008:0126 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3368786551103).

В обґрунтування поданої заяви прокурор вказує, зокрема, про те, що:

- позов обґрунтовано порушенням вимог земельного законодавства України внаслідок неправомірного повторного набуття ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» права приватної власності на земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 5110300000:02:008:0126, яка раніше входила до складу земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:008:0034, право власності Товариства на яку припинено рішенням Господарського суду Одеської області від 22.06.2022 у справі №916/3022/21; незважаючи на набрання зазначеним рішенням законної сили та його виконання, відповідач у 2026 році ініціював повторне формування земельної ділянки з присвоєнням нового кадастрового номера та зареєстрував право власності на неї на підставі договору купівлі-продажу 2019 року, який не підтверджує виникнення нового речового права після його припинення судом;

- на даний час існує необхідність у застосуванні судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 5110300000:02:008:0126, що обумовлена існуванням обґрунтованого ризику її подальшого відчуження, обтяження речовими правами третіх осіб або зміни кадастрових характеристик до вирішення спору по суті; при цьому зазначені ризики випливають із попередньої поведінки відповідача;

- відсутність арешту надаватиме ТОВ «ІНТЕР-НАФТА», за яким наразі зареєстровано право приватної власності на спірну земельну ділянку, можливість здійснювати її відчуження на користь третіх осіб, передавати в іпотеку, встановлювати інші речові права, а також ініціювати поділ чи об`єднання з іншими земельними ділянками; вчинення зазначених дій може призвести до зміни власника або зареєстрованого володільця спірної земельної ділянки, виникнення додаткових речових прав та обтяжень, а в разі її поділу чи об`єднання - до припинення існування земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:008:0126 як окремого об`єкта цивільних прав; за таких обставин виконання можливого рішення суду про витребування саме цієї земельної ділянки, припинення зареєстрованого за відповідачем права власності та скасування її державної кадастрової реєстрації може істотно ускладнитися або стати неможливим без пред`явлення нових позовів до інших осіб чи застосування додаткових способів судового захисту.

Розглянувши заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури за вх.№2-2138/26 від 09.11.2026 про забезпечення позову у справі №916/4586/26, господарський суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

У відповідності до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.01.2025 у справі №903/497/24, «системне тлумачення статей 136, 137, 138, 145 ГПК України дає можливість дійти висновку, що:

- законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі за поданою позовною заявою у разі подання їх одночасно до суду;

- для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів, відповідно;

- першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті;

- у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову».

Об?єднана палата при цьому відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.05.2024 у справі №916/5151/23 та від 10.06.2024 у справі №916/5137/23, про те, що норми ГПК України щодо юрисдикції зумовлюють за аналогією процесу й необхідність здійснювати оцінку предметної та суб?єктної юрисдикції (підсудності) господарським судам позову, на забезпечення якого подається відповідна заява, на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

За ч.1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв?язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

У постанові Верховного Суду від 21.02.2021 у справі №910/18193/21 міститься висновок, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.04.2024 у справі №754/5683/22 зауважено, що ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами; наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас, судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі «Продан проти Молдови» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Господарський суд зазначає, що предметом позову Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області є вимоги немайнового характеру. Тому в даному випадку має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі №911/1551/18.

Суд також зазначає, що обранням належного, такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову забезпечується дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №921/290/23, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22.

Також слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв?язку з застосуванням відповідних заходів. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №910/19506/20).

Суд зазначає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову питання обґрунтованості та підставності самого позову судом не вирішуються, адже дані обставини є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Як було вказано судом, предметом спору у даній справі є, зокрема, скасування державної реєстрації права власності, витребування з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Як вбачається з наданих прокурором відомостей з Державного реєстру речових прав, спірна земельна ділянка площею 0,05 га з кадастровим номером 5110300000:02:008:0126 належить на праві власності (номер відомостей про речове право: 65687825) відповідачу - ТОВ «ІНТЕР-НАФТА».

Таким чином, господарський суд зазначає, що вказане свідчить про можливість відповідача у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи в суді до прийняття остаточного рішення, розпорядитися спірним об`єктом на користь третіх осіб, що призведе до неможливості, у випадку задоволення позову, відновити право в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду. Тобто до вирішення спору по суті, наявні сприятливі обставини, коли відповідач вправі до моменту ухвалення/виконання рішення розпорядитися належним майном на власний розсуд, у зв`язку з чим таке майно може змінитись або взагалі вибути з розпорядження/володіння відповідача на момент виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.

Водночас суд враховує, що прокурор у заяві про забезпечення позову просить як накласти арешт на спірне майно, так і заборонити суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії стосовно земельної ділянки. При цьому питання щодо заборони користування і володіння майном прокурором не ставиться, що відповідає підходам до застосування інституту забезпечення позову в господарському процесі.

Проаналізувавши заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 5110300000:02:008:0126 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3368786551103) та заборони суб`єктам державної реєстрації прав: державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, посадовим особам Міністерства юстиції України та посадовим особам територіальних органів Міністерства юстиції України вчиняти реєстраційні дії стосовно земельної ділянки площею 0,05 га з кадастровим номером 5110300000:02:008:0126 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3368786551103), виходячи з достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, у разі встановлення обґрунтованості позовних вимог за наслідками вирішення спору, господарський суд вважає такі засоби засобами тимчасового характеру, що мають на меті збереження існуючого становища до ухвалення судового рішення у справі та набрання ним законної сили для забезпечення можливості ефективного поновлення прав, за якими прокурор звернувся з даним позовом в інтересах держави в особі позивача, у разі встановлення судом обґрунтованості позовних вимог, з урахуванням того, що запропоновані прокурором заходи забезпечення позову стосується виключно об`єкту нерухомого майна, який є предметом спору.

Господарський суд враховує викладений в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 висновок про те, що можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться в його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Таким чином, прокурором доведено достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Господарський суд зазначає, що вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог. Накладення арешту на майно та певні заборони не позбавить відповідача конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів тощо, а лише тимчасово обмежить права відповідача реалізувати вказане майно третім особам або змінити його. Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення порушення справедливого та ефективного захисту порушених прав, при цьому заходи забезпечення позову мають суто процесуальний «забезпечувальний» характер та їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення справи по суті.

Згідно зі ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи, що застосування зустрічного забезпечення позову відповідно до ч.1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, господарський суд не вбачає на даний час підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, на даний час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову. При цьому господарський суд роз`яснює відповідачу про можливість подання до суду відповідного клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури за вх.№2-2138/26 від 09.11.2026 про забезпечення позову у справі №916/4586/26 - задовольнити.

2.Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 5110300000:02:008:0126 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3368786551103).

3.Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав: державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, посадовим особам Міністерства юстиції України та посадовим особам територіальних органів Міністерства юстиції України вчиняти реєстраційні дії стосовно земельної ділянки площею 0,05 га з кадастровим номером 5110300000:02:008:0126 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3368786551103).

Стягувачем за ухвалою є: Одеська обласна прокуратура (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552).

Боржником за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-НАФТА» (68251, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Камчик, вул. Троїцька, буд. 284, код ЄДРПОУ 32432596).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в строк, встановлений Законом України Про виконавче провадження.

Ухвала набирає законної сили 11.11.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повну ухвалу складено 11.11.2026.

Суддя Бездоля Юлія Сергіївна

Часті запитання

Який тип судового документу № 141391326 ?

Документ № 141391326 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141391326 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141391326 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141391326 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141391326, Господарський суд Одеської області

Судове рішення № 141391326, Господарський суд Одеської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141391326 відноситься до справи № 916/4586/26

Це рішення відноситься до справи № 916/4586/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141391325
Наступний документ : 141391327