Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2204/26Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Чуйко О.О.
при розгляді справи за позовом: заступника керівника Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси (вул. Головківська, 1, м. Одеса, 65091) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, 65048)
до відповідача: фізичної особи Халецької Олени Ігорівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 203305,43 грн,
за участю представників учасників справи:
прокурор: Клюкін К.І.;
від позивача: Дудник О.С.;
від відповідача: не з`явився.
УСТАНОВИВ:
Заступник керівника Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до фізичної особи Халецької Олени Ігорівни про стягнення грошових коштів у розмірі 203305,43 грн, з яких: заборгованість з орендної плати в сумі 116360,27 грн; пеня в сумі 71783,37 грн; 3% річних в сумі 15161,79 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного з позивачем договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 03.02.2020 № 209840912006 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів. В цей же час, як вказує прокурор, позивач, як сторона вищевказаного договору, самостійно заходи для захисту державних інтересів не вживає.
10.09.2026 прокурором було подано суду заяву (а.с. 97-101, т.1), в якій останній навів пояснення про те, що орендоване майно використовувалося ОСОБА_1 з метою одержання прибутку та досягнення відповідних економічних цілей, тобто фактичного здійснення нею господарської та підприємницької діяльності. Оскільки зобов`язання відповідача не припинились за укладеним договором у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності, а також з урахуванням встановлених у судовому рішенні у справі № 916/2301/21 обставин, прокурор наполягає на тому, що даний спір підлягає розгляду господарським судом.
25.09.2026 до суду надійшли письмові пояснення позивача (а.с. 112-120, т.1), в яких останній пояснив, зокрема, що: в межах цієї справи позивач здійснив нарахування орендної плати із врахуванням всіх знижок, які були встановлені відповідними постановами КМУ, при цьому як зазначив позивач, період, який є спірним у цій справі, не перетинається з періодом у справі № 916/2301/21; у спірних правовідносинах відповідач використовував приміщення виключно для здійснення господарської діяльності, а не для задоволення особистих потреб, а тому даний спір має розглядатись господарським судом; спірна у цій справі сума заборгованості з орендної плати дорівнює 70% від загальної суми, які підлягала сплаті відповідачем за користування державним нерухомим майном.
02.10.2026 прокурор подав суду додаткові пояснення (а.с. 121-124, т.1), в яких останній наголосив, зокрема, що відповідачем не було подано доказів щодо неможливості використання орендованого приміщення у спірному періоді, а також наполягає на тому, що позивач здійснив розрахунок орендної плати з дотриманням умов договору та з урахуванням положень нормативно-правових актів.
Далі, 23.10.2026 та 05.11.2026 позивач та прокурор відповідно подали суду письмові пояснення (а.с. 135-144, т.1; а.с. 148-151, т.1), в яких детально пояснили порядок розрахунку орендної плати, що заявлена до стягнення в межах цієї справи.
Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.06.2026 позовну заяву заступника керівника Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси було залишено без руху із встановленням прокурору п`ятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.
Приймаючи до уваги усунення прокурором недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 15.06.2026 позовну заяву заступника керівника Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2204/26; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено у справі судове засідання для розгляду справи по суті на 14 липня 2026 року об 11:30.
При розгляді справи суд оголошував перерву у судовому засіданні: 14.07.2026 - до 10 вересня 2026 року о 12:00; 10.09.2026 - до 02 жовтня 2026 року о 14:00; 02.10.2026 - до 20 жовтня 2026 року о 09:30; 20.10.2026 - до 06 листопада 2026 року о 09:20.
У судовому засіданні 06.11.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
03.02.2020 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар), за погодженням з балансоутримувачем (Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом «Укрпівдендніпроводгосп») був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 209840912006 (а.с. 32-35, т.1), за умовами якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: частину нежитлового приміщення шостого поверху 9-ти поверхового корпусу, загальною площею 517,30 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд.13, з метою здійснення швейного виробництва, строком на 2 роки 11 місяців (п. 1.1., 1.2., 10.1).
Згідно з п. 3.1., 3.2., 3.3. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (листопад 2019 року) 32425,07 грн. Орендна плата за перший місяць оренди лютий 2020 року визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці І цього пункту на індекси інфляції за грудень 2019 року, січень 2020 року, лютий 2020 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається орендарем орендодавцеві, 30% - балансоутримувачу.
Пунктом 3.7. договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За ініціативою орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку.
У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору оренди, у серпні 2021 року позивач звертався до суду з позовом до відповідача про: стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 400021,81 грн та пені у розмірі 18759,81 грн; розірвання договору оренди; виселення відповідача з орендованого приміщення.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.12.2021 у справі № 916/2301/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 (а.с. 13-26, т.1), було: стягнуто з Халецької Олени Ігорівни до державного бюджету України заборгованість по орендній платі у сумі 200010,91 грн та пеню у сумі 4923,66 грн; розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 03.02.2020 №209840912006; виселено Халецьку Олену Ігорівну із займаного орендованого державного нерухомого майна. Як вбачається зі змісту цих судових рішень, заборгованість з орендної плати була нарахована позивачем за період з лютого 2020 року по червень 2021 року. Водночас, у вказаному судовому рішенні судом встановлено: що відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 06.08.2019 внесено запис про припинення підприємницької діяльності підприємця Халецької Олени Ігорівни (номер запису 25560060004046524); позивач зазначив, що вказані обставини з огляду на надані відповідачем для укладення договору документи не були відомі йому на момент укладання договору оренди, який Регіональним відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях було укладено саме з Фізичною особою-підприємцем Халецькою Оленою Ігорівною; оскільки у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, позовні вимоги Регіонального відділення заявлені саме до фізичної особи Халецької Олени Ігорівни; відповідачем також не заперечується факт укладення договору саме для здійснення господарської діяльності та факт підсудності спору господарському суду Одеської області; у зв`язку з викладеним суд вказав, що спір підлягає розгляду саме в порядку господарського судочинства.
29.06.2022 Халецька Олена Ігорівна повернула балансоутримувачу орендоване приміщення за актом повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с. 35-36, т.1), у зв`язку з припиненням договору оренди на підставі судового рішення у справі № 916/2301/21.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 27-31, т. 1), позивачем було направлено на запит прокурора відомості щодо стану надходження орендної плати від відповідача за вищевказаним договором оренди, які свідчать про те, що відповідач не сплачував орендні платежі у період з 12.03.2020 по 12.07.2022.
Далі прокурор звернувся до позивача з листом від 02.04.2026 за № 51-3321вих-26 (а.с. 37-38, т.1), в якому просив повідомити щодо вжитих позивачем заходів, з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. У відповіді на запит прокурора (а.с. 39, т.1) позивач повідомив, що ним не вживались заходи щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором за період, що не охоплений рішенням суду у справі № 916/2301/21. При цьому позивач повідомив, що станом на 12.07.2022 за відповідачем рахується заборгованість перед державним бюджетом у розмірі 116360,27 грн.
26.05.2026 прокурор повідомив позивача в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Фонду до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати за договором від 03.02.2020 № 209840912006.
У цій справі прокурором заявлені вимоги в інтересах держави в особі позивача до відповідача про стягнення в дохід бюджету заборгованості з орендної плати в сумі 116360,27 грн (за період з 12.08.2021 по 12.07.2022 (з липня 2021 року), пені в сумі 71783,37 грн (за загальний період з 13.08.2021 по 30.06.2023) та 3% річних в сумі 15161,79 грн (за загальний період з 13.08.2021 по 30.04.2026).
Під час розгляду справи позивачем та прокурором подавались суду письмові пояснення (а.с. 135-139, т.1; 148-149), з яких та під час усних пояснень представників учасників справи у судовому засіданні судом встановлений порядок нарахування орендної плати у спірних правовідносинах, зокрема судом встановлено, що за спірний період нарахування орендної плати здійснювалося позивачем з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, від 15.07.2020 № 611, від 27.05.2022 № 634.
Відповідачем не подано суду доказів на підтвердження здійснення сплати орендних платежів у спірному періоді, а також не подано контррозрахунку щодо розрахунку прокурора та позивача.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За змістом ст. 283 ГК України (в редакції, чинній станом на час укладення договору) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України (в редакції, чинній у спірний період) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
За змістом ч. 6 ст. 232 ГПК України (в редакції, чинній у період нарахування пені у спірних правовідносинах) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позиція суду
Предметом позову у цій справі є вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави в особі позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 03.02.2020 № 209840912006, яка рахується за період з липня 2021 року по червень 2022 року (з 12.08.2021 по 12.07.2022) за використання відповідачем державного майна.
Як встановлено судом з розрахунків позивача та прокурора, які відповідачем не спростовані, всього у спірному періоді відповідач мав сплатити на користь державного бюджету орендну плату за договором у загальному розмірі 116360,27 грн, натомість цього обов`язку не виконав. Оскільки обов`язок відповідача щодо своєчасного та повного внесення плати за користування державним майном передбачений умовами укладеного сторонами договору та вимогами чинного законодавства, натомість доказів його виконання чи наявності підстав для звільнення від такого обов`язку відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора в цій частині є доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.
Водночас, у зв`язку з тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за оренду нерухомого майна суперечить вищевказаним нормам права та договору, прокурором правомірно нараховано до стягнення з відповідача пеню та 3% річних. Перевіривши розрахунок суми пені, який наведений прокурором у позовній заяві, суд встановив його часткову невірність, яка зумовлена тим, що прокурор не врахував положення ч. 6 ст. 232 ГПК України в редакції, яка була чинною у період нарахування пені у спірних правовідносинах. З урахуванням вказаного, суд здійснив власний розрахунок пені, за результатом здійснення якого судом встановлено, що вірною сумою пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету, є 15813,64 грн. В цей же час, розрахунок 3% річних судом визнається вірним та таким, що відповідає умовам договору та нормам законодавства України. При цьому відповідачем вказаний розрахунок не спростований.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги заступника керівника Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до фізичної особи Халецької Олени Ігорівни слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь державного бюджету борг в сумі 116360,27 грн, пеню в сумі 15813,64 грн та 3% річних в сумі 15161,79 грн.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги вищезазначене, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1929,44 грн.
Керуючись ст.129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи Халецької Олени Ігорівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, 65048, код ЄДРПОУ 43015722; до Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач - ГУК Од.обл./м. Одеса/22080300, код отримувача 37607526, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат), номер рахунку (IBAN) UA778999980313010094000015744) борг в сумі 116360 грн 27 коп, пеню в сумі 15813 грн 64 коп та 3% річних в сумі 15161 грн 79 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з фізичної особи Халецької Олени Ігорівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Одеської обласної прокуратури (вул. Італійська, 3, м. Одеса, 65026, код отримувача (код ЄДРПОУ) 03528552, рахунок отримувача UA808201720343100002000000564, банк отримувача ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820172, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір в сумі 1929 грн 44 коп.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 11 листопада 2026 р.
Суддя Д.О. Бездоля
Судове рішення № 141391281, Господарський суд Одеської області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/2204/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: